Кафедра військової підготовки офіцерів запасу Тема 1: Військовослужбовці та відносини між ними. Військова дисципліна, її зміст та значення. Заняття 1: Військовослужбовці та відносини між ними. Навчальні питання 1. Загальні обов’язки, права та відповідальність військовослужбовців. Військові звання. 2. Начальники та підлеглі, старші та молодші. Порядок віддання та виконання наказів. Про військову ввічливість та поведінку військовослужбовців. 3. Військова дисципліна, її зміст та значення, заохочення, стягнення за порушення військової дисципліни. Відрекомендування командирам та написання рапорту.
Збройні Сили України – військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності (ст. 1). Військова служба у Збройних Силах України є державною службою особливого характеру, яка полягає в професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов’язаній із захистом Вітчизни.
Військовослужбовців ЗС України, якими можуть бути лише громадяни України, мають права й свободи громадян України з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, Статутами ЗС України та іншими нормативноправовими актами (ст. 9). Під час виконання службових обов’язків військовослужбовці мають право носити, зберігати та застосовувати зброю: vдля захисту свого здоров’я і життя, а також життя і здоров’я інших військовослужбовців і цивільних осіб від нападу, якщо іншими способами захистити їх неможливо; vдля затримання особи, яку застали при здійсненні злочину та яка намагається втекти або чинить опір; vдля відбиття нападу на об’єкти, що охороняються; vу разі спроби насильного заволодіння зброєю.
Військовослужбовець зобов’язаний: lсвято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок; lбути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; lбеззастережно виконувати накази командирів і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; lпостійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов’язки та додержуватись вимог Статутів ЗС України; lзнати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; lдорожити бойовою славою ЗС України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця ЗС України;
Військовослужбовець зобов’язаний: lповажати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; • бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; • вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; lвиявляти повагу до командирів і старших за військовим званням, сприяти їм у підтримці порядку і дисципліни; lдодержуватись правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягнутим за формою, чисто й охайно.
Військовослужбовець повинен: lдоповідати своєму безпосередньому начальнику про все, що з ним сталося і стосується виконання ним службових обов’язків, та про зроблені йому зауваження; lдодержуватись вимог безпеки, вживати заходів щодо запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватись від шкідливих для здоров’я звичок; lзвертатись із службових і особистих питань до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити – до старшого начальника; lзнати і неухильно дотримуватись прийнятих Україною норм міжнародного гуманітарного права.
Відповідальність військовослужбовців: залежно від характеру вчиненого порушення чи провини несуть: vдисциплінарну; vадміністративну; vцивільно-правову; vза вчинення злочину кримінальну відповідальність згідно із законом на загальних підставах. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності.
Армійські військові звання: Рядовий склад 1 - солдат; 2 - старший солдат Сержантський і старшинський склад 3 - мол сержант; 4 – сержант; 5 – ст сержант; 6 – старшина прапорщик; ст прапорщик
Армійські військові звання: Молодший офіцерський склад 1 - мол лейтенант; 2 – лейтенант; 3 – ст лейтенант; 4 - капітан Старший офіцерський склад 1 – майор; 2 – підполковник; 3 - полковник
Армійські військові звання: Вищий офіцерський склад 1 – генерал-майор; 2 – генерал-лейтенант 3 - генерал-полковник 4 – генерал армії України Військові звання професійного сержантського складу
Принцип керівництва Збройними Силами України: Єдиноначальність, яка полягає в: vнаділенні командира всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладені на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; vнаданні командирові права одноособово приймати рішення, віддавати накази; vзабезпеченні виконання зазначених рішень, виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і Статутів ЗС України.
Начальники та підлеглі: Начальник має право віддавати підлеглому накази і перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою. За службовим становищем прямі начальники - яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово; Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником. Крім того вони мають право: Шоголошувати заохочення; Шнакладати стягнення на підлеглих. За військовим званням: Ш сержанти, старшини – для рядових однієї з ним військової частини; Ш прапорщики – для сержантів і старшин, рядових однієї з ним військової частини; Ш молодші офіцери – для сержантів, старшин і прапорщиків однієї з ними військової частини, рядових; Ш старші офіцери (окрім полковника) – для прапорщиків, сержантів і старшин; рядових. Ш полковники, генерал-лейтенанти, генерал-майори – для молодших офіцерів, сержантів, старшин, рядових. Ш генерал-полковники, генерал армії України – для старших і молодших офіцерів, прапорщиків, сержантів і старшин, рядових.
Старші та молодші: Військовослужбовці, які за своїм службовим становищем і військовим званням не є стосовно інших військовослужбовців начальниками або підлеглими, можуть бути старшими чи молодшими. Старші за військовим званням мають право вимагати від молодших за військовим званням додержання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання. Правила поведінки: Шсприяти захисту честі і гідності громадян; Шпри відсутності вільних місць запропонувати місце старшому; Шбути ввічливими у спілкуванні; Ш виявляти особливу повагу до жінок, дітей і людей похилого віку, поступатись їм місцем у громадському транспорті; Шнадавати допомогу при нещасних випадках, виникненні пожежі; Шпри неможливості вільно розминутись, вітаючи пропустити начальника; Шза потреби обігнати начальника, спитати у нього на це дозволу; Шзаборонено тримати руки в кишенях одягу, сидіти в присутності старшого начальника без його дозволу; Шкурити тільки у відведених для цього місцях.
Приклади звертання: під час звертання до них командира або старшого за військовим званням повинні стати у стройове положення. При звертанні до старшого начальника при надітому головному уборі – прикласти руку до головного убору. старші до молодших: “Солдат Черняк” “Товаришу сержант” молодші до старших: “Товаришу сержант” до іншого військовослужбовця в присутності старшого: спитати на це дозволу у старшого, наприклад: “Товаришу підполковник, дозвольте звернутись до майора Петренка”.
Порядок віддання і виконання наказів: начальники: vвіддають як правило в порядку підпорядкованості; vформулюють наказ чітко, щоб не було подвійного тлумачення; vвіддають усно або письмово, можуть з використанням технічних засобів; vможуть перепитати як підлеглий зрозумів наказ; vвідповідають за невжиття заходів для виконання. підлеглі: vвідповідають “Слухаюсь”; vмають право уточнити наказ; vнегайно повинні доповісти про неспроможність своєчасно виконати; vдоповідають про виконання тому, хто віддав наказ і своєму безпоседньому командирові. якщо військовослужбовець виконує наказ: командир (старший за посадою чи військовим званням), який віддав наступний наказ, повідомляє про це командира, який віддав попередній наказ. доповідає про це командирові, який віддав наступний наказ; після отримання його згоди припиняє виконання попереднього наказу і виконує новий наказ
Військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених Статутами та іншим законодавством України (ст. 1 ДС). Кожний військовослужбовець, зобов’язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку і дисципліни. Військова дисципліна зобов’язує кожного військовослужбовця (ст. 4 ДС): Ш додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; Ш бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; Шдодержуватись визначених Статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; Ш виявляти повагу до командирів та один до одного, бути ввічливим і додержуватись військового етикету; Ш поводитись з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
За стан дисципліни у підрозділі відповідає командир Військова дисципліна досягається шляхом ( ст. 3 ДС): Ш виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно- історичних традиціях українського народу та традиціях ЗС України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов’язку, вірності Військовій присязі; Шособистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов’язків, вимог військових статутів; Ш формування правової культури військовослужбовців; Шумілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; Ш зразкового виконання командирами військового обов’язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; Шпідтримання у військових частинах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; Шсвоєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; Ш чіткої організації і повного залучення особового вкладу до бойового навчання.
ЗАОХОЧЕННЯ важливий засіб виховання і зміцнення військової дисципліни. Кожний командир у межах прав, наданих йому Статутом, зобов’язаний заохочувати підлеглих за Шстаранність; Ш розумну ініціативу; Шсумлінне виконання військових обов’язків. При визначенні виду заохочення враховується: v характер заслуг військовослужбовця; v ставлення до служби за попередній час.
ЗАОХОЧЕННЯ
СТЯГНЕННЯ У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов’язки служби, а за необхідності – накласти дисциплінарне стягнення Під час накладання дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховуються : vхарактер та обставини вчинення правопорушення; vйого наслідки; vпопередня поведінка військовослужбовця; vтривалість військової служби; vрівень знань про порядок служби.
СТЯГНЕННЯ
Облік заохочень та стягнень Лицьовий бік Зворотній бік
Військовослужбовці самостійно відрекомендовуються безпосередньому начальникові у разі: vпризначення на посаду і звільнення з неї; vприсвоєння військового звання; vвручення нагороди; vвідбуття чи повернення з відрядження, відпустки або лікування. Приклад відрекомендування : «Товаришу сержант. Курсант Ткаченко. Відрекомендовуюсь з нагоди повернення з чергової відпустки» .
Написання рапорту 2 см Командиру взводу 8, 5 см Рапорт 1 см 2 см Дата Підпис
Скачать презентацию Кафедра військової підготовки офіцерів запасу Тема 1 Військовослужбовці
Статут ЗСУ 1.ppt