Кафедра військової підготовки офіцерів запасу Лекція З предмету

Кафедра військової підготовки офіцерів запасу Лекція З предмету “Радіаційний, хімічний, біологічний захист підрозділів“ Харків

ТЕМА 1. Основи радіаційного, хімічного, біологічного захисту військ. ЗАНЯТТЯ 1. Основи радіаційного, хімічного, біологічного захисту військ. Навчальний час - 2 години. НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ 1. Ядерна зброя, класифікація та ії уражаючі фактори. Хімічна зброя, класифікація та основні властивості бойових токсичних речовин. Біологічна зброя. 2. Поняття радіаційного, хімічного, біологічного захисту. Мета, завдання та заходи радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

Під зброєю масового ураження розуміють зброю, яка на відміну від звичайних засобів ураження здатна наносити масові ураження особовому складу, бойовій техніці та озброєнню на великих площах, які вимірюються десятками та сотнями квадратних кілометрів. Зброя масового ураження Ядерна зброя Хімічна зброя Біологічна зброя Зброя на нових науковотехнічних принципах Ядерною зброєю називають бойові засоби, уражаюча дія яких заснована на використанні внутрішньоядерної енергії, що виділяється в результаті вибухових процесів розподілу важких ядер ізотопів урану, плутонію або синтезу легких ядер ізотопів водню (дейтерію і тритію).

Держави, котрі володіють або можуть володіти ЗМУ Сполучені Штати Америки, Росія, Великобританія, Франція, Китай, Індія, Пакістан Ізраїль, Північна Корея, Південно Африканська Республіка, Японія. . .

У залежності від задач, які вирішуються застосуванням ядерної зброї, виду і місця перебування об'єктів ядерних ударів, а також характеру майбутніх дій військ ядерні вибухи можуть здійснюватися в повітрі на різній висоті, у поверхні землі (води) і під землею (водою). Відповідно до цього ядерні вибухи розділяють на : а-висотний; б- повітряний : в- наземний (надводний); г- підземний (надводний)

Уражаюча дія ядерного вибуху залежить в основному від Система ядерних озброєнь США стратегічної та тактичної ланок потужності боєприпасів і виду ядерного вибуху. Потужність ядерних боєприпасів характеризується тротиловим еквівалентом – масою такої кількості тротилу, енергія вибуху якого дорівнює енергії, що виділяється при вибуху даних ядерних боєприпасів. Він виражається в тонах. По потужності вибуху ядерні боєприпаси (ЯБ) умовно поділяються на: понад малі q < 1 [кт]; малі 1 q < 10 [кт]; середні 10 q < 100 [кт]; великі 100 q < 1000 [кт]; понад великіq 1000 [кт].

Ударна хвиля ядерного вибуху являє собою область різкого і сильного стиску середовища, що поширюється в усі сторони від центра вибуху з надзвуковою швидкістю. Передня межа області стиснення називається фронтом ударної хвилі. Ударна хвиля може поширюватися в повітрі, воді і ґрунті, У зв'язку з цим її називають повітряною ударною хвилею, ударною хвилею в воді або сейсмовибуховою хвилею в ґрунті.

Різниця Рф-Р 0 = ΔРф називається надлишковим тиском у фронті ударної хвилі. За фронтом ударної хвилі тиск швидко падає і через деякий час від моменту приходу фронту ударної хвилі стає нижче атмосферного, а потім відновлюється до початкового значення.

Світлове випромінювання являє собою потік променистої енергії, джерелом якої є область свічення вибуху. Воно поширюється практично миттєво (зі швидкістю 300 000 км/с) і триває в залежності від потужності вибуху від однієї до декількох секунд. Основним параметром, що визначає уражаючу здатність світлового випромінювання ядерного вибуху, є світловий імпульс. Опік першого ступеня супроводжується хворобливим почервонінням шкіри і деякою набряклістю; гояться опіки порівняно швидко. Опік другого ступеня характеризується утворенням міхурів і вимагає спеціального лікування. Опік третього ступеня супроводжується утворенням виразок, омертвінням шкіри і вимагає тривалого лікування. Опік четвертого ступеня характеризується омертвінням (обвуглюванням) шкіри і більш глибоко лежачих тканин.

Проникаюча радіація являє собою потік гаммавипромінювання і нейтронів, що випускаються у навколишнє середовище з зони і хмари ядерного вибуху. Променева хвороба першого ступеня виникає при дозі випромінювання 100 -200 рад. Частину уражених утрачають боєздатність спустя 2 -4 тижня Лікування амбулаторне чи стаціонарне. Променева хвороба другого ступеня виникає при дозі опромінення 200 -400 рад. Уражені виходять з ладу через 2 -3 тижні. Лікування стаціонарне. Смертельні випадки можливі у 5 -15% уражених. Променева хвороба третього ступеня наступає при дозі 400 -600 рад. Уражені виходять з ладу на протязі 1 -10 діб. Лікування стаціонарне, смертність 20 -30%. Променева хвороба четвертого ступеня наступає при дозі 600 -1000 рад. Утрата боєздатності відбувається протягом перших годин. Більшість уражених гине в найближчі 10 діб.

Радіоактивне зараження місцевості Основним джерелом зараження при ядерному вибуху є радіоактивні продукти (осколки) розподілу ядерного пального. Радіоактивні продукти, піднімаючись разом із хмарою вибуху, перемішуються з частками ґрунту та осідають на них, а потім поступово випадають, заражаючи місцевість у районі вибуху і по шляху руху хмари, утворюючи слід хмари.

По ступені небезпеки заражену місцевість по сліду хмари ядерного вибуху прийнято поділяти на чотири зони. Зона А – помірного зараження. Дози випромінювання до повного розпаду радіоактивних речовин на зовнішній межі зони складають Д = 40 рад, на внутрішній межі Д = 400 рад. Зона Б – сильного зараження. Дози випромінювання на межах Д = 400 рад і Д = 1200 рад. Зона В – небезпечного зараження. Дози випромінювання на її зовнішній межі Д = 1200 рад, а на внутрішній межі Д = 4000 рад. Зона Г – надзвичайно небезпечного зараження. Дози випромінювання на зовнішній межі Д = 4000 рад, а в середині зони Д = 7000 рад.

Електромагнітний імпульс (ЕМІ) ядерного вибуху є електромагнітним полем, що виникає в результаті взаємодії гамма-випромінювання, що утворюється при вибуху з атомами навколишнього середовища. Енергія ЕМІ розподілена в широкому діапазоні частот (від декількох герц до декількох мегагерц).

Основні властивості отруйних. Хімі чна зброя — це вид зброї масового ураження, дія якої заснована на токсичних властивостях хімічних речовин. Головними компонентами хімічної зброї є бойові отруйні засоби і їх носії, прилади і пристрої керування, які використовуються для доставки хімічних боєприпасів до цілі. Отруйними речовинами називаються токсичні хімічні сполуки, які мають визначені фізичні і хімічні властивості, що уможливлюють їхнє бойове застосування з метою ураження живої сили, зараження місцевості, озброєння і військової техніки. Найбільш широке поширення одержала класифікація, заснована на розподілі відомих ОР по тактичному призначенню і фізіологічній дії на організм.

Класифікація токсичних хімічних речовин Токсичні хімічні речовини Смертоносні Отруйні речовини Vx, GB, GP, H, HD Шкідливі Токсини XR, WA, PG, TZ Інкапаситанти Психотоміметики BZ, LSD-25 Іррітанти Фізіохімічні CS, CR Гіпотензивні, Фітотоксини алгогенні, еметикі, антипіретики Рецептури: W, O, B

По швидкості початку уражаючої дії розрізняють: швидкодіючі ОР, що не мають періоду схованої дії, і повільнодіючі ОР, володіючі періодом схованої дії. У залежності від тривалості збереження уражаючої здатності ОР смертельної дії підрозділяють на дві групи: стійкі ОР, що зберігають свою уражаючу дію на протязі декількох годин і діб; нестійкі ОР, уражаюча дія яких зберігається кілька десятків хвилин після їхнього застосування. Деякі ОР у залежності від способу та умов застосування можуть поводитися як стійкі і нестійкі ОР.

Антидотами називаються специфічні лікарські засоби, які попереджують або усувають дію ОР на організм. За механізмом дії розрізняють антидоти детоксикуючої та функціональної дії. Антидоти першого типу можуть активно вступати в хімічну реакцію з ОР з утворенням нетоксичної або малотоксичної речовини. Антидоти функціональної дії не вступають у реакцію з ОР, але усувають дію її на організм на основі фармакологічних властивостей даної лікарської речовини

Антидоти Назва Афін Будаксим Атропін Дипіроксим У випадку отруєння якими речовинами застосовується Дози та спосіб застосування Механізм лікувальної дії ФОР та інші ФОС У шприц-тюбику, 1 -2 мл підшкірно і внутрішньом’язово М- та Н- холінолітик ФОР та інші ФОС В ампулах, шприцтюбику, капсулах для ШАМ, 1 -2 мл підшкірно і внутрішньом’язово М- та Н- холінолітик ФОР та інші ФОС В ампулах 0, 1 %-й розчин, 1 -6 мл підшкірно, внутрішньо-м’язово, внутрішньовенно М- холінолітик ФОР та інші ФОС 15 %-й розчин в ампулах, 1 -3 мл підшкірно і внутрішньом’язово Реактиватор ацетилхолінестерази

Антидоти У випадку отруєння якими речовинами застосовується Дози та спосіб застосування Механізм лікувальної дії Налорфін Морфін, препарати опію 0, 5 %-й розчин в ампулах, 1 -2 мл підшкірно, внутрішньом’язово Витіснення з рецепторів морфіну Йодистий калій Радіоактивні ізотопи йоду у перші 5 -15 днів після ядерного вибуху У таблетках по 0, 1 г внутрішньо по 1 таблетці у день впродовж 5 -10 днів Захист щитовидної залози від радіоізотопів йоду Полі-сурмін Радіоактивні Внутрішньо 4 г з ізотопи Sr, Cs, Ba півсклянкою води Комплексо-ни ЕДТА (тетацин) 10 %-й Сполуки свинцю, розчин, пентацин 5 %-й Пришвидшення кадмію, розчин внутрішньовенно виведення речовин із плутонію, урану по 10 мл з 5 %-м сечею розчином глюкози Назва Зв’язування та виведення з калом ізотопів Sr, Cs, Ba

Антидоти Назва У випадку отруєння якими речовинами застосовується Дози та спосіб застосування Механізм лікувальної дії ФОР та інші ФОС По 2 таблетки внутрішньо за 20 -30 хв до передбачуваного отруєння Феназепам ФОР та інші ФОС Протисудомний, 3 %-й розчин в ампулах, міорелаксантний, 1 -2 мл підшкірно і седетативний, внутрішньом’язово анксиолітичний засіб Амілнітрит Синильна кислота, ціаніди 0, 5 мл в ампулах з обплетенням, для інгаляції Піридоксим (вітамін В 6) Диметилгідразин, ізоніазид, фтівазид 5 %-й розчин в ампулах, Кофермент гутамат- 2 -5 мл підшкірно, декарбоксилази внутрішньом’язово П-6 Профілактичний антидот на ФОР Утворення метгемоглобіну, який зв’язує ціангрупу

Основні властивості біологічних засобів Біологічна зброя – це спеціальні боєприпаси і бойові прилади з засобами їх доставки до цілі, споряджені біологічними засобами; вона призначено для масового ураження людей, сільськогосподарських тварин і посівів сільськогосподарських культур. Основу уражаючої дії бактеріологічної (біологічної) зброї складають бактеріальні (біологічні) засоби (БЗ) – спеціально відібрані для бойового застосування біологічні агенти, здатні при проникненні в організм людей (тварин, рослин) викликати важкі захворювання (ураження). До них відносяться:

Бактерії являють собою одноклітинні мікроорганізми, видимі тільки під мікроскопом; розмножуються простим розподілом. Вони швидко гинуть від впливу прямих сонячних променів, дезинфікуючих речовин і високої температури. До низьких температур бактерії малочутливі і переносять навіть заморожування. Деякі види бактерій для виживання в несприятливих умовах здатні покриватися захисною капсулою або перетворюватися в спору, що володіє великою стійкістю до зазначених факторів. Бактерії викликають такі тяжкі захворювання, як чума, туляремія, сибірська виразка, сап, меліоідоз та ін. Віруси – мікроорганізми по розмірах у сотні разів менше самих дрібних видів бактерій. На відміну від бактерій віруси можуть розвиватися тільки в клітинах живих тканин і тому називаються внутрішньоклітинними паразитами. Вони добре переносять висушування і заморожування. Віруси є причиною таких тяжких і небезпечних захворювань, як натуральна віспа, жовта лихоманка, Венесуельський енцефаломіеліт коней, геморрагічна лихоманка Ласса (аргентинська, болівійська та ін. ). Риккетсії – група мікроорганізмів, що займає проміжне положення між бактеріями і вірусами. По зовнішньому вигляду і розмірам вони наближаються до бактерій, а з вірусами їх зближає суворо паразитична природа існування. Деякі з них мають значну стійкість при висушуванні і заморожуванні. Риккетсії викликають захворювання сипним тифом, Кулихоманкою та ін.

Грибки – мікроорганізми, що відрізняються від бактерій більш складною будовою і способами розмноження. Спори грибків високостійкі до висушування, впливу сонячних променів і дезинфікуючих речовин. Захворювання, які викликаються патогенними грибками, характеризуються ураженням внутрішніх органів з тяжким і тривалим плином (бластомікоз, гістоплазмоз). Мікробні токсини – продукти життєдіяльності деяких видів бактерій, що володіють високою токсичністю. При влученні з їжею, водою в організм людини, тварин ці продукти викликають тяжкі, часто зі смертельним результатом отруєння. Найбільш небезпечним з відомих бактеріальних токсинів є ботулінічний токсин, що приводить при відсутності своєчасного лікування до смертельних випадків у 60 -70% випадків. Токсини, особливо у висушеному виді, досить стійкі до заморожування, коливанням відносної вологості повітря і не втрачають у повітрі своїх уражаючих властивостей до 12 г. Руйнуються токсини при тривалому кип'ятінні і впливі дезинфікуючих речовин.

2. Поняття радіаційного, хімічного, біологічного захисту. Мета, завдання та заходи радіаційного, хімічного, біологічного захисту. Бойове забезпечення підрозділів організується за будьяких умов обстановки з метою недопущення раптового нападу противника, зниження ефективності його ударів по наших військах, створення ним сприятливих умов для успішного виконання покладених завдань. Види бойового забезпечення – розвідка; – охорона; – радіаційний, хімічний, біологічний захист; – тактичне маскування; – інженерне забезпечення; – радіоелектронна боротьба; – топогеодезичне забезпечення; – метеорологічне забезпечення.

Мета, завдання та заходи радіаційного, хімічного, біологічного захисту. РХБ захист військ є одним із основних видів бойового забезпечення бойових дій. Він організується постійно при підготовці та веденні бойових дій як в умовах застосування противником ЗМУ, так і при застосуванні звичайної або високоточної зброї Радіаційний, хімічний, біологічний захист організовується і здійснюється з метою унеможливлення або максимального зменшення втрат особового складу підрозділу і забезпечення необхідних умов для виконання поставлених завдань під час дій в обстановці радіоактивного, хімічного, біологічного зараження, підвищення їх захисту від високоточної та інших видів зброї, а також маскування своїх дій димами (аерозолями).

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ РАДІАЦІЙНОГО, ХІМІЧНОГО, БІОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ виявлення та оцінювання РХБ обстановки підтримання живучості військ (сил) в умовах РХБ зараження ліквідація РХБ зараження маскування дій військ (сил) та об’єктів із застосуванням аерозолів

ВИЯВЛЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ РХБ ОБСТАНОВКИ Виявлення та оцінювання РХБ обстановки проводиться з метою своєчасного забезпечення інформацією про РХБ обстановку на місцевості, у повітрі, морській акваторії та оповіщення підрозділів про РХБ зараження Збір та обробка інформації про параметри ядерного вибуху та РХБ обстановку РХ розвідка РХ контроль

ПІДТРИМАННЯ ЖИВУЧОСТІ ВІЙСЬК В УМОВАХ РХБ ЗАРАЖЕННЯ Підтримання живості військ (сил) в умовах РХБ зараження органзується та здійснюється з метою максимального зменшення їх втрат під час дій на зараженій місцевості (повітрі). Оповіщення про РХБ обстановку Застосування засобів індивідуального і колективного захисту Виконання режимнообмежувальних заходів

ЛІКВІДАЦІЯ РХБ ЗАРАЖЕННЯ Спеціальна обробка військ Дегазація, дезактивація, дезінфекція ділянок місцевості і доріг

МАСКУВАННЯ ДІЙ ВІЙСЬК І ОБ’ ЄКТІВ Застосування димів та аерозолів

Заключна частина В умовах широкого застосування противником ВТЗ у сучасних бойових діях, можливого застосування тактичної ядерної і хімічної зброї, зруйнувань РХБ небезпечних об’єктів важливого значення набуває чітка організація та здійснення РХБ захисту військ для підвищення їх живучості та діях в умовах РХБ зараження. Успішне виконання поставлених завдань залежить від своєчасності і повноти організації всебічного забезпечення, у тому числі РХБ захисту, як того вимагає Міністр оборони України, начальник Генерального штабу і начальник військ РХБ захисту Збройних Сил України. Визначальна роль в організації та здійсненні завдань РХБ захисту військ при підготовки та в ході операції належить командиру об’єднання, штабу і безпосередньо начальнику служби РХБ захисту.