Кафедра ТОМ Дисципліна Основи військового управління Тема

Кафедра ТОМ. Дисципліна: “Основи військового управління” Тема № 2. Система військового управління. Заняття № 2. Пункти управління військами. 1

Література: 1. П. К. Алтухов “Основы теории управления войсками”(стор. 7 -16); 2. Д. А. Іванов, В. П. Савельєв, П. В. Шеманський “Основы управления войсками в бою”; 3. “Тактика” (батальйон, рота) військ. вид. 1985 р. 4. О. Ю. Казанцев, В. М. Гап’юк, О. В. Мягков, А. А. Каленський “Основи управління у військовій справі” ”(стор. 71 -80). 5. Ю. М. Арутюнов «Штаб батальона в бою» ; Навчальна мета: Вивчити поняття про систему пунктів управління, їх призначення та вимоги до них. 2

Навчальні питання: Перше питання: Призначення пунктів управління, їх обладнання та вимоги до них. Друге питання: Система пунктів управління, їх склад та взаємовідносини між ними. Третє питання: Відновлення пунктів управління, що вийшли з ладу. 3

Перше питання: Призначення пунктів, їх обладнання та вимоги до них. Пункт управління - це підготовлений і організований для роботи колектив посадових осіб і комплекс технічних засобів з обслуговуючим їх персоналом, розгорнутих у визначеному місці або знаходяться в русі і безпосередньо призначених для здійснення управління військами при підготовці й у ході бойових дій. Для забезпечення нормальної роботи пункту управління виділяються, крім того, необхідні сили і засоби охорони й обслуговування, що розміщаються окремо від нього. 4

Основне призначення пунктів управління - забезпечити неперервне і скритне управління військами в будь-яких умовах обстановки. Для того щоб ПУ відповідали своєму призначенню, потрібно щоб вони були: –оснащені сучасними технічними засобами управління , –невеликого, оптимального складу, –мобільними, –захищеними від засобів ураження противника і такими, що створюють нормальні умови для роботи і відпочинку особового складу. 5

ПУ можуть бути стаціонарними або рухомими. Рухомі ПУ обладнуються на командно-штабних і штабних машинах або в інженерних спорудах збірнорозбірного типу. До рухомих також відносяться ПУ, які розміщуються на гелікоптерах, літаках (Повітряний командний пункт), поїздах та човнах. Стаціонарні ПУ знаходяться в добре захищених підземних або наземних спорудах 16

Командно - спостережений пункт батальйону (КСП) входить в систему управління, з якого здійснюється управління підрозділами при підготовці і під час бойових дій. В батальйоні створюється один командний пункт –КСП батальйону, який являється складовою частиною ланцюгу управління в ланках батальйон - бригада (старший штаб ), батальйон - рота – взвод. 6

Місце для КСП батальйону попередньо вибирається по карті, а після цього уточнюється на місцевості з таким розрахунком, щоб забезпечувалось: ь найкраще спостереження за місцевістю; ь противником; ь діями своїх підрозділів та сусідів. При цьому враховуються : v особливості даної місцевості, v розташування та завдання своїх підрозділів та сусідів, v розташування та характер можливих дій противника. 4

КСП батальйону нічим не повинен виділятись в бойовому порядку, . Обладнання КСП батальйону передбачає: Ш побудову відкритого та закритого споруджень для спостереження, сховища, Ш окопів для бойових машин командира батальйону і начальника штабу, Ш 2 окопів для машин командирів приданих 1і підтримуючих підрозділів. Всі споруди відрізком траншеї з’єднуються між собою в хід сполучення, в якому обладнуються примкнуті стрілкові окопчики для самооборони.

При наступі батальйону на противника з ходу КСП - у голові колони головних сил батальйону до рубежу розгортання в ротні колони, а з розгортанням батальйону у бойовий порядок він переміщається за ротами першого ешелону. Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником КСП батальйону розташовується на вихідному рубежі і обладнується в інженерному відношенні. В обороні КСП обладнується у глибині району оборони батальйону по можливості в важко доступному місці, безпосередньо за підрозділами першого ешелону 10

Командний пункт є основним пунктом управління, з якого командир здійснює управління при підготовці і в ході виконання бойового завдання. Він являє собою комплекс спеціально обладнаних захищених споруд з розміщеними в них засобами управління і зв’язку. КП б обладнується в приміщенні площею від 40 м 2, в якому встановлюється відповідна апаратура і обладнується кімната бойового управління, кімната для передачі донесень, кімната КРОЗЗ і телефонної станції.

Розташування і обладнання КП повинно забезпечувати: v надійний зв’язок з вищим командним пунктом, командними пунктами підрозділів, що взаємодіють, КП підлеглих рот, місцевими органами цивільної оборони, зональними (районними) центрами єдиної системи управління повітряним рухом (ЄС УПР); v збір, обробку і наглядне відображення радіолокаційної інформації, стану бойової готовності, ядерної, радіаційної, хімічної та біологічної обстановки; v своєчасну передачу інформації на вищий КП, що забезпечуємо і з якими взаємодіємо, КП підлеглих рот (РІ на КП ртб, БІ на КП ЗРВ, ВА, РЕБ);

vзручність роботи всіх осіб бойової обслуги; vефективне використання КЗА та інших засобів управління; vсвоєчасне, достовірне і приховане доведення до підрозділів бойових завдань, наказів, розпоряджень і контроль за їх виконанням; vнадійний захист від впливу ядерної зброї та інших засобів ураження, високу стійкість до перешкод технічних засобів управління; vнадійність і неперервність електро та водопостачання.

• • • До складу чергової бойової обслуги роти входять: на командному пункті - черговий пункту управління, дизеліст; на черговому радіолокаційному комплексі (станції) - оператор і електрик-дизеліст; на радіовисотомірі - оператор і електрикдизеліст; на приймальному радіопункті - радіотелеграфіст командної радіомережі і електрик-дизеліст (при розміщенні приймального пункту автономно); на передавальному радіопункті - радіомеханік і електрик-дизеліст; на посту спостереження - черговий спостерігач (лише в прикордонних підрозділах).

Функціональні обов’язки ЧКП Він зобов’язаний: а) при заступанні на чергування: 1. З’ясувати віддані (отримані) розпорядження; 2. Вивчити повітряну і радіаційну обстановку на момент вступу на чергування, склад ввімкнених чергових радіолокаційних комплексів (станцій) і відповідність їх графіку; 3. Прийняти доповіді про стан комплексу засобів автоматизації, радіолокаційних комплексів (станцій) і засобів зв’язку з записом про це в журналі бойового чергування і підписами відповідних начальників; 9

• 4. З’ясувати час зміни кодів радіолокаційного розпізнавання, ключів до сітки ППО і переговорних таблиць на період чергування і особисто впевнитися в правильності їх встановлення; • 5. Перевірити стан і готовність засобів зв’язку пункту управління; • 6. Прийняти доповіді від номерів чергової бойової обслуги про прийом чергування і дати їм необхідні вказівки на наступне чергування; • 7. Прийняти за описом бойові документи і доповісти про заступання на чергування особам, яким він підпорядковується.

б) у період чергування: 1. Постійно знати повітряну обстановку за даними всіх джерел інформації; 2. Контролювати роботу операторів по веденню радіолокаційної розвідки і аналізувати повітряну обстановку, яка складається; 3. Забезпечувати негайну видачу перших донесень, подальше безперервне супроводження, обробку і видачу інформації про всі виявлені цілі на командний пункт радіотехнічного батальйону; 4. Приймати заходи для повного і швидкого з’ясування приналежності і характеристик виявлених цілей; 5. За вказівкою оперативного чергового командного пункту радіотехнічного батальйону, командиру роти, або, в залежності від повітряної обстановки, яка склалася, своїм рішенням переводити роту в готовність номер один (два); 6. Контролювати пильність несення бойового чергування скороченою черговою бойовою обслугою; 7. Забезпечувати своєчасне включення комплексу засобів автоматизації, радіолокаційних комплексів (станцій), засобів зв’язку для чергування за графіком, а також за вказівкою з командного пункту радіотехнічного батальйону чи за своїм рішенням, виходячи з повітряної обстановки;

8. Керувати бойовою обслугою роти по виявленню повітряних цілей, своїх літаків, та їх супроводженню; 9. Проводити своєчасні перевірки часу та зв’язку; 10. Забезпечувати своєчасну та правильну зміну кодів радіолокаційного розпізнавання, ключів до сітки ППО, переговорним (сигнальним) таблицям, іншим документам СУВ; 11. Здійснювати проведення періодичних замірів рівнів радіації і доповідати про них на командний пункт радіотехнічного батальйону; 12. Контролювати справність і забезпечувати роботу апаратури об’єктивного контролю; 13. Слідкувати за виконанням підлеглими обслугами правил радіомаскування та і скритого керівництва військами; 14. Проводити тренування з черговою бойовою обслугою; 15. Викликати бойову обслугу приведенні роти в готовність номер один і в особливих випадках бойового чергування. 11

Друге питання: Система пунктів управління, їх склад та взаємовідносини між ними. Вирішальне значення у визначенні кількості і складу пунктів управління мають їхнє призначення, масштаб військової інстанції й умови обстановки. Система пунктів управління передбачає: Ш основний Ш запасний Ш тиловий Ш допоміжний Ш передовий 12

Основний ПУ - з нього здійснюється безпосереднє управління підлеглими військами, що ведуть бойові дії. До його складу входить більша частина органів управління на чолі з командиром (командир, заступники командира, начальник штабу). В деяких видах Збройних Сил на основному ПУ можуть нести бойове чергування чергові бойові обслуги. 13

14

Допоміжний ПУ – призначений для управління частинами підрозділами, які діють на окремому ізольованому напрямку. Передовий – для здійснення управління під час наступу (створюється в з'єднаннях). Для здійснення управління підрозділами в сухопутних військах створюються командно спостережні пункти (рота, батальйон). 15

В інтересах підвищення живучості пунктів управління вважається доцільним: - розміщати їх осторонь від об'єктів, по яким імовірніше усього можуть бути нанесені противником ядерні удари, - використовувати захисні властивості місцевості, - застосовувати збірні інженерні спорудження. - вміла дезінформація противника щодо дійсного розташування їх. застосовувалися такі способи: - створення оманних пунктів управління й імітація їхньої роботи, - розміщення радіостанцій середньої і великої потужності на деякій відстані від КП, - заміна радіостанцій командирів, що працювали, іншими станціями, -передача недостовірних донесень про райони розташування пунктів 18 -дотримання режиму радіомовчання і т. д.

Третє питання: Відновлення управління. Обсяг, зміст і порядок робіт із відновлення управління залежать від масштабів враження особового складу і виходу з ладу засобів зв'язку пункту, а також від обстановки, що склалася на даній ділянці. Відновлення управління або, іншими словами, поновлення в короткі терміни неперерваної діяльності пунктів управління багато в чому залежить від завчасного і чіткого визначення основних шляхів вирішення цієї проблеми. Основним напрямком при цьому варто вважати передачу управління на другий (запасний) пункт. Крім цього, вважається найбільше прийнятним також і такий спосіб, як передача управління на командний пункт підпорядкованих підрозділів із 20 наступним його посиленням офіцерами і засобами зв'язку.

Необхідно враховувати також можливість узяття старшим командиром на себе функцій вибулого з ладу пункту управління підпорядкованого командира. Таке тимчасове суміщення обов'язків дозволить забезпечити неперервний вплив органів управління на війська. Можливість здійснення такого управління забезпечується тим, що старший орган, як правило, має зв'язок з органом управління на щабель нижче безпосередньо йому підпорядкованого, і тому не буде потрібно перебудова системи зв'язку. Водночас потрібно враховувати, що в цьому випадку різко зростає потік інформації в зв'язку з ростом кількості підрозділів, безпосередньо підпорядкованих даному органу управління, що позначиться на його оперативності в роботі. 21

У будь-яких умовах найважливіше значення у відновленні управління має наявність резерву засобів зв'язку. При наявності резерву засобів зв'язку, готового негайно висунутися в район створюваного командного пункту, задача відновлення управління військами значно полегшується. І, нарешті, можливий і такий варіант, коли тимчасово управління військами буде здійснюватися з пункту управління тиловими підрозділами. Для успішного виконання ними нових завдань буде потрібно посилення його офіцерами і засобами зв'язку. 22

Заходи для можливого переміщення офіцерського складу на випадок виходу з ладу тих або інших пунктів управління необхідно завчасно передбачати у відповідних планах, а в ході занять і навчань практично відпрацьовувати з посадовими особами в порядку взаємозамінності їхні нові обов'язки. Важливість цих заходів підтверджується тим, що рівень підготовленості офіцерів є вирішальною умовою для швидкого відновлення порушеного управління військами. 23