Кафедра тактичної підготовки Кандидат військових наук ЗАЙЦЕВ Д

Кафедра тактичної підготовки Кандидат військових наук ЗАЙЦЕВ Д. В. ЛЕКЦІЯ Тема 1. Вступ до предмета Тактична підготовка. Заняття 1. Основи сучасного загальновійськового бою Київ - 2012

Тема 1. Заняття 1. 2 Основи сучасного загально-військового бою. Навчальні питання: 1. Історія виникнення і розвитку Військового інституту 2. Організація навчально-виховного процесу і порядок проходження предмету. 3. Характеристика професорсько-викладацького складу інституту. ЛІТЕРАТУРА: 1. Біла книга 2011: оборонна політика України. – К. : Заповіт, 2010. – 134 с. 2. Державна програма реформування та розвитку ЗС України на період до 2017 р. - К. , 2011, с. 40 5. Бойовий статут Сухопутних військ, частина ІІ, ІІІ. Київ, Видавництво “Варта”, 2010.

ВИМОГИ КЕРІВНИХ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО ПІДГОТОВКИ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ . . . У практиці підготовки військ (сил) максимально використовувати досвід збройних конфліктів сучасності, миротворчих операцій, вчити органи управління, війська (сили) сучасним формам і способам ведення збройної боротьби. . Основні зусилля . . . зосередити на забезпеченні здатності органів управління планувати застосування різновидових угруповань військ (сил), військових частин і підрозділів Сп. В та здійснювати керівництво ними під час виконання визначеного переліку завдань. . . Опановувати порядком та способами дій в умовах правових режимів надзвичайного та воєнного стану, при запобіганні терористичним актам на об’єктах держави та ЗС України, наданні допомоги органам державної влади і населенню у ході ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. . . . В обов’язковому порядку відпрацьовувати питання щодо застосування військ (сил) спільно з іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами. .

1. Тактика – складова частина воєнного мистецтва. ВОЄННЕ МИСТЕЦТВО Стратегія Оперативне мистецтво Тактика ТАКТИКА - теорія і практика підготовки і ведення бою з’єднаннями, частинами і підрозділами різних видів ЗС, родів військ і спеціальних військ на суші, у повітрі і на морі Загальна тактика Визначає завдання З, Ч у ЗВ бою, порядок і способи сумісного використання сил та засобів Тактика видів ЗС, родів військ Зміни тактики формувань видів ЗС, Спец. Військ РВ і Сп. В ведуть до змін у ЗВ бою Загальна тактика вивчає закономірності ЗВ бою та виробляє рекомендації по його підготовці і веденню сумісними зусиллями З, Ч і підрозділів різних видів ЗС, РВ і Сп. В

Форми застосування угруповань СВ у збройній боротьбі 5 Бій – основна форма тактичних дій військ (сил), узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з’єднань, частин, підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів та виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу. Бої: загальновійськові, вогневі, повітряні, протиповітряні, морські. Удар – одночасне ураження угруповань військ і об’єктів пр-ка потужною дією на них зброєю або військами. Удар - складова частина бойових дій, бою, а також особлива форма бойового застосування з’єднань, вч видів ЗС. Удари: за масштабами – оперативні і тактичні; залежно від засобів, що застосовуються – вогневі (ракетні, ракетно-артилерійські, авіаційні), удари військами (силами) та інформаційні; за кількістю залучених засобів – масовані, групові та поодинокі. Вогонь – ураження пр-ка стрільбою з різних видів зброї. Ведеться із завданням знищення, подавлення, виснаження і руйнування. Вогонь розріз-няється за: тактичними завданнями, що вирішуються; видами зброї; способами ведення; напруженості, напрямку, способам стрільби і по видах вогню. Маневр – організоване пересування військ в ході бою з метою заняття вигідного положення по відношенню до пр-ка і створення необхідного угруповання сил і засобів, а також перенесення або перенацілювання (масування, розподіл) ударів і вогню для найбільш ефективного ураження найважливіших угруповань і об’єктів противника. Видами маневру є: охоплення, обхід, відхід та маневр ударами і вогнем.

Загальновійськовий бій та його характерні риси Загальновійськовий бій – основна форма тактичних дій військ, які узгоджені і взаємопов’язані за метою, завданнями, місцем і часом ударів, вогню і маневру загальновійськових з’єднань, в/ч і підрозділів з метою знищення (розгрому) пр-ка, відбиття його ударів та виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу. ЗВ бій ведеться об’єднаними зусиллями з’єднань, вч і підр. різних РВ, Сп. В Сухопутних військ у взаємодії з видами Збройних Сил та іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами. Характерні риси сучасного загальновійськового бою є: рішучість мети, висока напруженість, швидкоплинність та динамічність, наземноповітряний характер (повітряно-космічний наземний (морський), одночасний потужний вогневий вплив на всю глибину побудови військ, застосування різноманітних способів виконання бойових завдань, швидкий перехід від одних видів дій до інших, складна радіоелектронна обстановка, широке застосування різноманітних сил і засобів видів ЗС, інших військових формувань та правоохоронних органів.

Основні види загальновійськового бою ОБОРОНА здійснюється навмисно або вимушено з головною метою - відбити наступ пр-ка, нанести йому втрати і створити умови для переходу своїх військ у наступ. Оборона полягає у вогневому ураженні пр-ка, стійкому утриманні важливих ділянок місцевості та розгромі прка, що вклинився в оборону рішучими контратаками механізованих і танкових вч, підр. з використанням Рейд. З, Так. ПД. Оборона може бути: позиційна, маневрена, мобільна. НАСТУП проводиться з метою розгрому пр-ка та оволодіння важливими р-нами місцевості (р-жами, об’єктами). Наступ полягає у ВУП, рішучій атаці, стрімкому просуванні військ в глибину розташування пр-ка з широким використанням Рейд. та обхідних загонів, Так. ПД, оточенні та розчленуванні пр-ка і розгромі його по частинах, знищенні та полоненні живої сили, захопленні ОВТ і намічених р-нів (р-жів) місцевості. Різновиди наступу: наступ на пр-ка, що обороняється; наступ на пр-ка, що відходить (переслідування); наступ на пр-ка, що наступає (зустрічний бій).

Побудова бою з’єднання, військової частини Побудова бою включає: бойовий порядок; систему районів, рубежів, позицій; систему вогневого ураження противника; систему протиповітряної оборони; систему боротьби з повітряними десантами та диверсійнорозвідувальними силами противника; систему інженерних загороджень; систему всебічного забезпечення; систему управління. Батальйон залежно від обстановки діє в похідному, передбойовому та бойовому порядках. Похідний порядок – побудова частин і підр. для пересування в колонах. Передбойовий порядок – побудова частин і підрозділів для пересування в колонах, які рознесені по фронту та в глибину. Бойовий порядок - побудова частин і підрозділів для ведення бою.

Бойовий порядок батальйону складається з: підрозділів першого ешелону; підрозділів другого ешелону або резерву, (в роті – другий ешелон або резерв створюється тільки в обороні); вогневих засобів і підрозділів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону. В обороні бойовий порядок батальйону може включати бронегрупу та вогневі засади. Для забезпечення батальйону можуть створюватися розвідувальні органи, органи охорони, загін ліквідації наслідків застосування пр-ком зброї масового ураження, загін забезпечення руху, загони (групи) розгородження, групи розмінування та інші тимчасові формування. Придані підрозділи повністю підпорядковуються загальновійськовому командиру й виконують поставлені ним завдання. Підтримуючі підрозділи залишаються в підпорядкуванні старшогог командира (начальника) й виконують поставлені ним завдання, а також завдання, які поставив командир підтримуючого підрозділу в межах виділеного ресурсу (наряду) сил

Маневр підрозділами, ударами та вогнем дозволяє захоплювати й утримувати ініціативу, зривати замисли пр-ка та успішно вести бій в обстановці, що постійно змінюється. Маневр підрозділами (охоплення, обхід та відхід) здійснюється стрімким їх просуванням в глибину бойового порядку пр-ка, в тому числі повітрям, а також шляхом відводу підрозділів на нові р-жі (в р-ни), розташовані в нашій глибині. Маневр повинен бути простим за замислом і виконуватися швидко, потайно і раптово для противника. В його основі повинно лежати своєчасне та найбільш повне використання результатів вогневого ураження противника. Охоплення – маневр, що здійснюється підрозділами з метою виходу для удару у фланг противнику. Обхід – більш глибокий маневр, що здійснюється підрозділами з метою виходу для удару по пр-ку з тилу. Охоплення здійснюється у тісній тактичній та вогневій взаємодії, обхід – в тактичній взаємодії з військами, що наступають з фронту та Так. ПД. Відхід – маневр, що застосовується з метою виводу своїх військ з-під ударів сил противника, що переважають, виграшу часу та зайнятті більш вигідного рубежу (району). Відхід проводиться тільки з дозволу або за наказом старшого командира. Маневр ударами та вогнем полягає в одночасному або послідовному їх масуванні (зосередженні) на найважливіших об’єктах противника або в розподіленні (розосередженні) для ураження декількох об’єктів, а також в перенаціленні їх на нові об’єкти.

11 постійна бойова готовність з’єднань, вч та рішучість, активність і безперервність ведення ними бою; Основні принципи сучасного ЗВ бою узгоджене застосування частин і підрозділів родів військ і спеціальних військ та підтримка безперервної взаємодії між ними; раптовість дій і застосування військової хитрості (введення пр-ка в оману) рішуче зосередження зусиль на головному напрямку та у вирішальний момент маневр частинами і підрозділами, ударами та вогнем; своєчасне відновлення боєздатності вч (підр. ), всебічне забезпечення бою повна напруга моральних і фізичних сил в інтересах виконання бойового завдання; тверде і безперервне управління військами

Розвиток загальної тактики в локальних війнах і збройних конфліктах, які велися регулярними військами. Відмирає чіткий розподіл бою на наступальний і оборонний бій Перехід до маневрених, рейдових дій із широким використанманеврених, рейдових дій ням рейдових загонів, маневрених груп, тактичних повітряних десантів, ДРГ (РГ). Нові елементи бойового порядку: мобільні загони, тактичні загони (групи), вертольотно-рейдові групи тощо. На цьому підґрунті затвердилась загінно-групова тактика. Підвищилася роль дрібних підрозділів у боротьбі з рейдовими і обхідними загонами противника. Удосконалилась система вогневого ураження противника в умовах осередкового протиборства (тривала вогнева фаза, дальній вогневий бій, ближній вогневий бій). вогневий бій, ближній вогневий бій Необхідність виділення значної кількості регулярних військ для боротьби із іррегулярними збройними формуваннями.

Розвиток загальної тактики в локальних війнах і збройних конфліктах, які велися регулярними військами проти іррегулярних збройних формувань. Локальна війна, збройний конфлікт Війна у В’єтнамі (1964 – 1973) Війна в Афганістані (1979 -1989) Збройний конфлікт в Чечні (1994 – по цей час) Бойові дії в Іраку (2003 -2006 р. ) Характер воєнних дій сухопутних угруповань Наступальні і оборонні дії регулярних військ (сил). Партизанські та протипартизанські дії Партизанські дії моджахедів і протипартизанські дії регулярних військ Партизанські дії НЗФ і протипартизанські дії регулярних військ у взаємодії з військовими формуваннями інших силових структур Після завершення активної фази дій сухопутного угруповання - партизанські та протипартизанські дії Спеціальні дії проводяться загальновійськовими З, вч і підр. у взаємодії з іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами держави. Зміст Сп. Д: проведення ізоляційно-обмежувальних, розвідувально- пошукових, ударно-вогневих і рейдово-штурмових дій, направлених на розгром НЗФ. Нові форми бойових дій: оборонно-наступальні дії; стримуючі дії; аеромобільні дії.

Нове в тактиці боротьби з НЗФ протягом останніх десятиліть З’явилась і знайшла своє підтвердження загінно-групова тактика дій, яка передбачає створення додаткових (нетрадиційних) елементів бойового порядку загальновійськових з’єднань і частин Головна мета формування тактичних груп і загонів - необхідність формування тактичних груп і загонів створення гнучкого розосередженого бойового порядку, який би дозволяв вести автономні бойові дії не тільки на рівнині, але і на пересічній, пустельній, гірсько-лісистій місцевості, а також в населених пунктах. Тактичні групи і загони створювались для проведення розвідувально Тактичні групи і загони створювались пошукових, рейдових, блокуючих, штурмових дій, здійснення обходів, охорони комунікацій, окремих об`єктів. Основу тактичних груп (загонів) складали: механізовані батальйони, тактичних груп (загонів) складали підсилені танковими, артилерійськими, протитанковими, інженерними, вогнеметними підрозділами, підрозділами ППО і армійської авіації. Склад засобів підсилення визначався у відповідності до конкретних засобів підсилення умов бойової обстановки, та змісту бойових завдань.

Нові елементи бойового порядку Батальйонна тактична група - для проведення розвідувально-пошукових, рейдових, блокуючих, штурмових дій, здійснення обходів, охорони комунікацій, супроводження колон вантажів. Склад: МБ (ТБ), посилений тр (мр), АДН (абатр), ісапр, рр та вогн. р. Маневрена група - для самостійного вирішення завдань, які раптово виникають. Склад: МБ (ТБ) (мр, тр), посиленого танковими, вогнем. , розв. підр. та підр. ВВ МВС. Ударно-вогнева група - для дій у складі Рейд, обхідних, штурмових і блокуючих загонів, сторожових застав. Склад: мр (тр), посилена артил. , вогнем. , ПТ, розвід. підр. Винищувальний протидиверсійний загін (група) - для боротьби з аеромобільними, диверсійно-розвідувальними та терористичними групами пр-ка при участі у Сп. О та під час блокуючих дій. Склад: мр (аемр) (мв, аемв), посиленого підр. бойових (Т-Б) вертольотів, вогнем. , гранатом. , розвід. підр. та підр. ВВ МВС. Вертолітно-рейдова група - для боротьби з Так. ПД, ДРГ, засадами пр-ка та для дій у складі рейдових, обхідних загонів, бойового супроводження колон при здійсненні маршу. Склад: мр (мв), ланки бойових (Т-Б) вертольотів, посиленої вогнеметними, гранатометними, розвідувальними підрозділами. Загін загороджень на вертольотах - для застосування при блокуючих діях, локалізації угруповань пр-ка в районах бойових дій і на маршрутах висування шляхом постановки мінно-вибухових загороджень на маршрутах маневру підрозділів пр-ка під час бойових дій. Склад: декілька Т-Б вертольотів, оснащених системою мінування.

СХЕМИ ЗНИЩЕННЯ ВЕЛИКИХ ЗАГОНІВ БОЙОВИКІВ 1 Дальнє вогневе ураження Вогневий удар в ближній зоні Короткочасна рішуча атака 2 Дальнє вогневе ураження Вогневий удар в ближній зоні (без застосування механізованих підрозділів)

Розвиток загальної тактики в локальних війнах і збройних конфліктах, які велися регулярними військами проти іррегулярних збройних формувань 1. В тактиці Сухопутних військ все більшого значення набирають непрямі дії. Основу їх складає вогневе ураження пр-ка; ураження баз розташування НЗФ силами Так. ПД, рейдових і обхідних загонів; нанесення удару по шляхам постачання МТЗ бойовиків. 2. В ході бойових дій виникло немало нових нетрадиційних форм і способів тактичних дій в протиборстві з нетиповим пр-ком у Сп. О. 3. Затвердилась "загінно-групова" тактика дій військ в збройних конфліктах. З'явились нові елементи бойового порядку з'єднань і частин. 4. Удосконалилась система вогневого ураження пр-ка в умовах осередкового протиборства. 5. Новий спосіб ведення оборони - "стримуючо-стабілізуючі дії". 6. Значний розвиток отримали принципи загальновійськового бою збагатилися зміст і методи роботи командирів і штабів по його підготовці і веденню.

Основні тенденції розвитку тактики Зближення бойових і не бойових форм дій військ Перетворення наступальних і оборонних боїв у сполучення наступальних, оборонних, стабілізуючих, стримуючих дій, які мають різне значення на різних етапах бою Прагнення до випередження пр-ка за рахунок значного зростан-ня мобільності формувань, точності ураження цілей та інформаційної переваги Ведення бою невеликими по складу підрозділами, застосування різноманітних спеціальних способів бойових дій Поступовий перехід від окремих самостійних дій З, вч, підр СВ до спільних дій у взаємодії із силами Сп Призначення Збільшення ступеню розосередження з єднань, частин на полі бою, ведення бойових дій по окремих напрямках при наявності значних розривів в бойових порядках Удосконалення існуючих та розробка нових способів застосування військ і засобів ураження: масований удар ВТЗ, сумісне використання засобів РЕБ й вогневого ураження (радіоелектронний вогневий удар), рейдові дії повітряноштурмових з єднань тощо

Тема 1. Заняття 1. Основи сучасного загальновійськового бою. Навчальні питання: 1. Тактика – складова частина воєнного мистецтва. Основи сучасного загальновійськового бою. 2. Розвиток загальновійськового бою у локальних війнах і збройних конфліктах сучасності. Наступне заняття по тактиці: комплексне ПЗ – 2 год. (клас). Тема 5. Заняття 2. Пересування та розташування батальйону на місці Завдання на самостійну роботу 1. Уважно вивчити матеріали лекції, навчальної літератури. 2. Доповнити в робочому зошиті основні матеріали лекції, викреслити запропоновані схеми, таблиці. 3. Проаналізувати розвиток теоретичних положень загальновійськового бою та його розвиток у локальних війнах та збройних конфліктах сучасності, необхідні висновки занотувати у робочому зошиті. 4. Особливу увагу звернути на визначення найбільш складних і вузлових питань основ сучасного бою, підготовки та застосування підрозділів Сухопутних військ у локальних війнах і збройних конфліктах другої половини ХХ та на початку ХХІ століть, визначити можливі шляхи їх вирішення та занотувати у робочому зошиті.