Кафедра сімейної медицини, спортивної медицини та фізичної реабілітації Невідкладна допомога при електротравмах, отруєннях, укусах Проф. Міщук В. Г.
Електротравма – це ураження природним (блискавка) або штучним електричним струмом (напругою більше 50 В), яке супроводжується термічним і електричним пошкоджуючим ефектом. Ступінь і характер впливу електричного струму залежить від: Частоти Напруги Сили Експозиції Шляху проходження струму Стану організму За законом Ома, сила струму пропорційна до його напруги і знаходиться в зворотній залежності від опору провідника. Струм силою 15 -25 м. А викликає судомні скорочення м’язів Силою до 100 м. А – фібриляцію шлуночків Вплив також залежить від сухості шкіри – суха шкіра дає значний опір електричному струмові.
Механізм впливу електричного струму А. Характер струму. - змінний струм небезпечніший за постійний Якщо напруга перевищує 500 В, то опір організму є рівним опору його внутрішніх середовищ, а опір шкіри істотного значення немає. Б. Тривалість впливу. До 10 мс не викликає опіків (наприклад розряд конденсатора напругою 4000 -7000 тис В і тривалістю 8 мс використовується для лікуванні аритмій) При продовженні експозиції до 100 мс виникають глибокі опіки тканин С. Проходження струму через організм. Найбільш небезпечним є проходження струму по лінії ліва рука – права нога, тобто в проекції серця і легенів.
Результати впливу електричного струму на організм Тетанічні скорочення дихальних м’язів Спазм голосової щілини Судомні скорочення поперечно-посмугованих м’язів Параліч дихального центру Опіки різного ступеня, глибини і поширеності Пошкодження внутрішніх органів Різні порушення ритму і провідності аж до фібриляції шлуночків
Патогенез впливу електричного струму на організм І Етап – збудження поперечно-смугастих і гладких м’язів, залозистих тканин, нервових рецепторів, що обумовлено поляризуючим впливом ЕС на клітинну мембрану. ІІ етап – грубі зсуви іонного балансу і кислотно-основного стану ІІІ етап – коагуляція білків і вологий некроз, розвивається стійка поляризація, що сприяє підтримці процесів збудження, викиданню великої кількості катехоламінів і порушенню багатьох функцій організму.
Схема впливу електричного струму на організм людини Електричний ефект Поляризація клітинних мембран із грубими зсувами іонного балансу і кислотноосновного стану Збудження поперечнопосмугованих і гладких м’язів, залозистої тканини, нервових рецепторів і провідників Стійка поляризація Коагуляція білків Викидання великої кількості катехоламінів Спостерігається вологий некроз Порушення багатьох функцій організму Термічний ефект
Клінічні прояви ураження електричним струмом Локальні (гніздові) некрози органів травлення, печінки, жовчного міхураз наступною кровотечею Гострий панкреонекроз Гострі виразки шлунка і кишечника Розрив легеневих судин (кровохаркання або легенева кровотеча) Симптоми: У місцях входження струму (частіше на руках і ногах) спостерігаються важкі єлектроопіки аж до обвуглювання) При більш легких випадках відмічаються так звані «сліди» струму – кругля плями від 1 до 5 -6 см в діаметрі, темні всередині і синюшні по периферії (при цьому волосся не обпалене - на відміну від термічних) Розвитком набряків (у зв’язку з порушеннями периферичного кровообігу і різким збільшенням проникливості судин
Клінічні прояви ураження електричним струмом Розлади зору, слуху, нюху Розрив артерій і кровотечі Або тромбоз периферичних артерій з наступним некрозом кінцівок Пригнічення життєво важливих центрів довгастого мозку, фібриляція шлуночків серця, тетанічні скорочення дихальних м’язів - клінічна смерть.
Ураження блискавкою Блискавка – гігантський електричний розряд в атмосфері, при якому сила струму досягає 1000 А, а напруга 1 млн В Пошкоджуючі фактори блискавки: Електричний Світловий Звукова енергія Ударна хвиля Температурний (температура в ділянці так званого «температурного каналу» блискавки може перевищувати 25000 о. С). Важкість ураження при ударі блискавки обумовлена: Ураженням центральної і периферичної нервової системи Опіками різного ступеня важкості
Клінічна картина при ураженні блискавкою Поява на шкірі деревовидних знаків-опіків, що нагадують фігуру блискавки темно-бурого кольору по ходу судин Клонічні судоми Втрата свідомості Пригнічення дихальної і серцевої діяльності Тяжкий стан Якщо свідомість відновлюється то хворі: Збуджені, неспокійні, дезорієнтовані Вони кричать від того, що їх турбує сильний біль в кінцівках, місцях опіків Турбує сильний біль голови, печія в очах, порушення зору аж до повної сліпоти (відшарування сітківки), шум у вухах Галюцинації, парез кінцівок, гемі- і парапарези, бульбарні порушення Опіки вік, очних яблук, помутніння рогівки і кришталика
Невідкладна допомога при ударі електричним струмом Зупинити дію електричного струму на потерпілого, одягнути перед тим резинові рукавиці, або інший електроізолюючий матеріал Покласти потерпілого на спину, звільнити від стискаючого одягу, дати доступ свіжого повітря і визначити стан хворого У випадку утрудненого дихання – вжити заходів щодо його відновлення, підтримання вільної прохідності дихальних шляхів, застосувати допоміжну або штучну вентиляцію легень При зупинці серцевої діяльності і порушення дихання: Непрямий масаж серця Введення 2 мл 0, 1% розчину адреналіну п/ш, 1 мл 1% розчину лобеліну д/м, а краще д/в 2 мл кордіаміну і 1 мл 10% кофеїну
При низькому АТ: ввести довенно краплинно 90 мг преднізолону або 250 мг гідрокортизону в 500 мл 5% розчину глюкози При різкому збудженні і сильному болі ввести довенно: Фентаніл – 2 мл Дроперидол – 4 мл Сібазон 0, 5% 1 -2 мл д/м або д/в При наявності електроопіків накладають стерильну пов’язку При переломах кісток – іммобілізація У разі виникнення аритмій вводять кордарон 150300 мг, новокаїн амід д/в 10 мл 10% р-ну.
Тепловий удар – реакція організму людини на перегрівання. Сонячний удар – перегрівання, викликане прямим впливом сонячних променів. Патогенез Різке розширення судин шкіри (артеріол, прекапілярів, пре капілярних сфінктерів) Підвищене кровонаповнення капілярів, зростання гідростатичного тиску в них Сповільнення кровоплину, стаз крові, агрегація еритроцитів
Надмірне перегрівання організму супроводжується Порушенням водно-електролітного обміну Циркуляторними розладами Периваскулярним і перицелюлярним набряком Дрібновогнищевими крововиливами у мозок
Ступені теплового(сонячного) удару Легкий ступінь – хворі скаржаться на загальну слабкість, біль голови, головокружіння, нудоту, шум у вухах, порушення зору. Температура тіла підвищується до 38 о. С, має місце гіперемія обличчя, голови, помірне потовиділення, почащене дихання, тахікардія. Середній ступінь – виражена оглушеність, адинамія, блювота, сильний біль голови, головокружіння, висока температура тіла (до 40 о. С), значне потовиділення, втрати свідомості, поверхневе почащене дихання, виражена тахікардія, зниження АТ. Важкий ступінь - коматозний стан, психомоторне збудження, галюцинації, клонічні і тонічні судоми, прогресуюча тахікардія, порушення ритму дихання, виражена пітливість, підвищення температури тіла до 42 о. С, різке зниження АТ.
Невідкладна допомога при сонячному і тепловому ударі Помістити потерпілого у прохолодне, добре провітрюване приміщення у положенні на спині Забезпечити вільне дихання Застосувати фізичні методи охолодження – холодний компрес на голову, обгортання вологим простирадлом, грілки або мішечки з льодом, холодною водою у місця проекції магістральних судин, обдування вентилятором; Інгаляції кисню Інфузійна терапія кристалоїд ними розчинами кімнатної температури: д/в краплинно 0, 9% р-н Na. Cl, р-н Рінгера, реополіглюкін, поліглюкін Антипіретики: 2 мл 50% р-ну анальгіну + 1 -2 мл 1% розчину димедролу д/м; Диклофенак 75 мг д/м; Аспізол 500 -1000 мг (1 -2 фл) д/в або глибоко д/м; При нестабільних показниках гемодинаміки – дофамін 5 -10 мкг/кг/хв При судомному стані - сибазон (седуксен) по 10 мг При набряку мозку – терапія осмотичним діуретиками (манітол 1 г/кг маси тіла) АТФ, вітаміни, кокарбоксилаза.
Відмороження – холодова травма з пошкодженням тканини організму в результаті дії холоду. Обмороження може настати при невеликому морозі (від 3 до 5 о. С) при вітряній погоді з підвищеною вологістю. Ступінь чутливості до холоду залежить від: Вологості повітря Вітру Віку Зниженого відживлення Втоми Анемії Зміни судин (атеросклероз судин нижніх кінцівок, синдром Рейно) Стиснення (тісне взуття, одяг)
Холодова травма – зміни в організмі під дією низької температури Проявляється: Місцевим ураженням шкіри та глибоко розташованих тканин – обмороженням Загальною дією на організм – переохолодженням або замерзанням Фактори, що сприяють обмороженню: Фізичні (стиснення тканин тісним взуттям чи одягом, особливо синтетичним, підвищена вологість навколишнього середовища, сильний вітер, тривалий вплив низької температури) Біологічні (анемія, гіпопротеїнемія, гіповітаміноз, артеріальна гіпотензія, похилий вік, тютюнопаління) Зниження місцевої опірності тканин (розлади периферичного кровообігу, патологічно змінена шкіра, порушення іннервації).
Основні патогенетичні механізми обмороження Тривалий спазм судин під дією низької температури Агрегація формених елементів крові і тромбоутворення в дрібних кровоносних судинах Обмінні порушення в тканинах Дегенеративні зміни в клітинах та утворення вторинного циркулярного некрозу Загальні види ураження холодом – озноб і переохолодження, вони виникають у випадку зниження температури тіла постраждалого до 35 о. С і нижче.
Виділяють 4 ступені обмороження І ступінь – шкіра на місці ураження стає набряклою, гіперемованою з ціанотичним або мармуровим забарвленням, в обморожених тканинах свербіж, біль, некроз не розвивається. ІІ ступінь – часткова загибель шкіри (до наросткового шару) зумовлює появу пухирів, заповнених прозорим або жовтувато-кровʼянистим желеподібним вмістом, дно яких зберігає чутливість дотику, раневі дефекти загоюються самостійно. ІІІ ступінь – змертвіння усієї товщі шкіри, можливо і підшкірної клітковини, уражені ділянки покриваються пухирями з темним геморагічний вмістом. Дно пухирів не чутливе до уколів. IV ступінь – змертвіння усієї товщі шкіри, підшкірної жирової клітковини, мʼяких тканин і кісткових структур.
Лікування холодової травми на місці пригоди 1. Зняти промерзлі черевики (чоботи)шкарпетки, інший одяг 2. Дати випити теплий напій (чай, тепла вода, молоко) 3. Дати знеболюючий засіб (анальгін, седалгін, трамадол), спазмолітик (спазмалгон, но-шпа форте) 4. Зробити зігрівальний компрес на обморожену ділянку з використанням вати, паперу, хутра, тканини 5. нгаляції 100% кисню (теплого) 6. Введення через катетер теплих розчинів плазмо замінників (ізотонічний розчин Na. CL, 5% р-н глюкози) 7. Оброблення уражених ділянок антисептиками (дека сан, октенісепт) 8. Профілактичне введення антибіотиків при ІІ-ІІІ ст. обмороження – цефалоспорини ІІІ-IV покоління (цефпіразол, цефтріаксон, цефепім), фторхінолонів 4 покоління (моксифлоксацин, максицин), карбапенемів (тієнам, меропенем).
Укуси отруйних комах До отруйних комах відносять: Оси Бджоли Їх отрута містить: Шершні Меллітин Джмелі Апамін Фосфоліпази Гіалуронідази Кініни Гістаміну, інші біогенні аміни Механізм токсичної дії отрути перетинчастокрилих: Біогенні аміни викликають розширення судин, підвищення їх проникливості, біль Пептиди і фосфоліпази мають токсичний ефект Ферменти і високомолекулярні пептиди викликають алергічні реакції
Клінічна картина при укусах отруйних комах Різкий біль у місці ужалення (укусу) Місцева реакція у вигляді набряку (особливо виражена при ураженнях обличчя, губ), небезпечними є укуси у ділянці глотки, гортані, порожнини рота Резорбтивний ефект-біль голови, нудота, блювота, тахікардія, колапс В окремих випадках гемоліз еритроцитів з наступним ураженням нирок (гостра ниркова недостатність) Може настати смерть від гострої судинної недостатності Алергічні реакції на укуси (ужалення) перетинчастокрилими комахами опосередковані специфічними Ig E-антитілами до отрути комах
Реакції на укуси комах діляться на місцеві і системні. Місцеві реакції: набряк, почервоніння в місці укусу, діаметром не менше 10 мм, тривалістю не менше 24 год; сильний свербіж набряк порожнини рота, гортані. Системні реакції: Генералізована кропивʼянка, свербіж, недомагання, збудливість (І ст. ); Ангіоневротичний набряк, відчуття важкості в грудях, нудота, блювота, діарея, біль у животі, головокружіння (ІІ ст. ); Диспное, хрипи, стридор, дизартрія, дисфагія дисфонія, (охриплість), слабкість, спутана свідомість, відчуття небезпеки (ІІІ ст. ); Любий з перерахованих симптомів + падіння АТ, колапс, ціаноз, втрата свідомості (IV ст).
Лікування при укусах комах Лікування місцевих реакцій: Видалити пінцетом жало з мішечком, наповненим отрутою (при ужаленнях бджолою), пальцями видаляти жало не можна! Протерти місце укусу тампоном, змоченим розчином перекису водню Холод на місце ужалення у вигляді примочок, міхур з льодом При масивній місцевій реакції у ділянці голови – короткий курс глюкокортикостероїдівдексаметазон 8 -12 мг, сечогінні препарати – фуросемід 40 мг всередину.
Лікування системних реакцій при укусах комах Термінова госпіталізація По дорозі до місця госпіталізації: Вище місця ужалення накладають венозний джгут, який необхідно ослаблювати на 1 -2 хв що 10 хв; Місце ужалення у 5 -6 точках обколюють 0, 1% розчином адреналіну, розведеним в 10 раз ізотонічним розчином Na. Cl Дексаметазон 8 -16 мг д/м або д/в в залежності від якості реакції Антигістамінні препарати – димедрол, супрастин, тавегіл д/м При появі респіраторних симптомів – адреналін 0, 1% 0, 3 мл п/ш При бронхоспазмі –сальбутамол в інгаляціях
Невідкладна допомога при укусах комах і розвитку анафілактичного шоку Укласти постраждалого на тапчан і опустити головний кінець, повернути голову пацієнта набік, зафіксувати язик Накласти венозний джгут на кінцівку проксимально від місяця укусу, обколоти розчином адреналіну, видалити жало, покласти лід Ввести п/ш або д/м 0, 3 -0, 5 мл 0, 1% розчину адреналіну з повторним введенням через кожні 15 хв При відсутності ефекту від адреналіну вводять преднізолон 90 -120 мл, гідрокортизон 200 -400 мг Антгістамінні препарати – супрастин, таввегіл, димедрол (не можна вводити піпольфен, дипразин) Інгаляції кисню Після виведення з анафілактичного шоку - лоратадин по 10 мг, цетиризин 10 мг.
Невідкладна допомога при укусах отруйних змій Найбільш небезпечними є укуси гадюки, щитомордника, гюрзи кобри, ефи. Отрута змій містить ферменти (протеази, десмолізи, гіалуронідазу) В отрутах морських змій переважають нейрон і кардіотропні цитотоксини В отрутах гадюк і щитомордників –великомолекулярні білки геморагічної, гемокоагулюючої і некротизуючої дії Клініка укусу змій: На місці укусу видні ранки від отруйних зубів, набряк, геморагічне запалення, петехіальні або плямисті крововиливи, гематоми При попаданні отрути в кров через 30 -60 хв з’являється головокружіння, біль голови, нудота, блювота, кровотечі із слизових оболонок, тахікардія, колапс.
Клініка укусу змій: Ознаки внутрішньосудинного гемолізу, синдром дисемінованого внутрішньо судинного згортання і гостра ниркова недостатність Нейротоксичні ефекти – порушення чутливості, парестезії, птоз, дисфагія, висхідний руховий параліч (курареподібний ефект) Порушення функції дихальної і серцево-судинної системи (порушення свідомості, пригнічення дихання, порушення ритму і провідності).
Алгоритм невідкладної допомоги при укусах змій Відсмоктати отруту з ранки до 30 хв від початку укусу (далі відсмоктування неефективне) Протипоказане накладання джгута, розрізи, припікання, неможна давати спиртні напої Стерильна пов’язка після дезінфекції рани Багато пити рідини Ввести протизміїну полівалентну специфічну сироватку проксимальніше місця укусу в кількості 20 мл, а при розвитку генералізованого ураження – д/в в дозі 50 мл. Довенно ввести 60 -90 мг преднізолону і 2 мл 1% р-ну димедролу Гепарин п/ш 5 -10 тис ОД Госпіталізація обов’язкова, оскільки можливі пізні реакції на укус змії.
Дякую за увагу!
Скачать презентацию Кафедра сімейної медицини спортивної медицини та фізичної реабілітації
електротравма.ppt