Кафедра патологічної анатомії Спеціальна патоморфологія Макропрепарати частина 7

Кафедра патологічної анатомії Спеціальна патоморфологія Макропрепарати (частина 7) Підготовлено проф. Дегтярьовою Л. В.

Стандартизований набір макропрепаратів із зразками їх опису ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ ТУБЕРКУЛЬОЗ: • • • ПЕРВИННИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ПРОГРЕСУВАННЯ ПЕРВИННОГО ТУБЕРКУЛЬОЗУ ТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ МЕНІНГІТ ГЕМАТОГЕННИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ГЕМАТОГЕННИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ РІЗНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ВТОРИННИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ • ГОСТРИЙ ВОГНИЩЕВИЙ • ІНФІЛЬТРАТИВНИЙ • ТУБЕРКУЛОМА • КАЗЕОЗНА ПНЕВМОНІЯ • КАВЕРНОЗНИЙ • ФІБРОЗНО-КАВЕРНОЗНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ СИФІЛІС • • • ПЕРВИННИЙ СИФІЛІС ВТОРИННИЙ СИФІЛІС ТРЕТИННИЙ СИФІЛІС НАСЛІДКИ ТРЕТИННОГО СИФІЛІСУ ВРОДЖЕНИЙ СИФІЛІС РИКЕТСІОЗИ • ВИСИПНИЙ ТИФ

ТУБЕРКУЛЬОЗ

3 1 2 3 1 В Г Д Первинний туберкульоз (легеневий) А-В– первинний туберкульозний комплекс (В – гістотопограма): первинний афект (1) – осередок казеозного некрозу жовтувато-білого А 1 Б 3 кольору, сирнистої консистенції, діаметром приблизно 1 см, розташований субплеврально (здебільшого у нижній частці легень, частіше справа); плевра над ним потовщена, біллувата; туберкульозний лімфангіт (2) – «доріжка» від афекта до кореня легені з дрібних білувато-жовтих горбиків; туберкульозний лімфаденіт (3) – великі осередки сирнистого некрозу у збільшених перибронхіальних лімфатичних вузлах (казеозний лімфаденіт); Г – кальциноз перибронхіальних лімфатичних вузлів (стрілки); Д – рубцювання первинного афекту з кальцинозом, утворення округлого вогнища Гона не більше 3 -5 мм діаметром з рівними чіткими контурами і втяжінням (стрілка).

1 2 А В 2 Прогресування первинного туберкульозу А, Б – гематогенна генералізація: міліарний Б туберкульоз легень (А) та селезінки (Б) – на зрізі органів множинні дрібні округлі (просоподібні) гранульоми; В – первинна легенева каверна: утворення порожнини (1) в легені внаслідок розплавлення казеозних мас при рості первинного афекту; казеозний лімфаденіт (2).

В Б Первинний туберкульоз (кишківниковий) А А, Б – туберкульоз тонкого кишківника: на поздовжньому Г розрізі на внутрішній поверхні стінки тонкої кишки видно множинні овальні (А), неправильної форми або циркулярні (Б) виразки (стрілки) з буруватим дном, які утворюються внаслідок туберкульозного ураження переважно лімфоїдного апарату стінки з її руйнацією (казеозним некрозом та розплавленням); може бути вторинним внаслідок заковтування інфікованої мокроти у хворих з легеневим туберкульозом; В, Г – туберкульоз лімфатичних вузлів кишківника та брижі: на поперечному розрізі спаяних петель тонкого кишківника (В) та бріжі (Г) видно множинні збільшені, білі, щільні лімфатичні вузли з казеозним некрозом та дрібні туберкульозні горбики.

А Б Туберкульозний менінгіт: А – потовщення павутинної оболонки головного мозку (А, ліва півкуля) та наявність в ній білуватих туберкульозних горбиків (стрілка); права півкуля мозку від здорової людини, павутинна оболонка з нормальними арахноїдальними грануляціями (стрілка); Б – у субарахноїдальному просторі (Б, ліва півкуля) множинні дрібні білуваті горбики – туберкульозні гранульоми (стрілка); права півкуля без патологічних змін (стрілки вказують на нормальний субарахноїдальний простір.

А Б В Гематогенний туберкульоз (генералізований) А, Б – ураження нирки: під капсулою нирки видно множинні світлі великі (А) та дрібні просоподібні (Б, стрілки), сіро-жовті на розрізі (А, стрілка) вогнища казеозного некрозу; В – ураження селезінки: множинні, переважно просоподібні, біло-жовті горбики на розрізі селезінки; субкапсулярно – великі осередки казеозного некрозу (стрілки).

Б А В Гематогенний туберкульоз (переважно легеневий) А – міліарний туберкульоз: в ленегенях субплеврально та на Г розрізі множинні, щільні, округлі, просоподібні сірі горбики; Б – гістотопограма: міліарні горбики (стрілки) – рожево-малинові округлі безповітряні осередки в легені; В – вогнище Симона: біле, щільне, кальциноване вогнище гематогенного відсіву при первинному туберкульозі у верхівці легені у поєднанні з емфіземою та пневмосклерозом; Г – хронічний гематогенно-дисемінований туберкульоз легень: в легенях різновеликі вогнища казеозного некрозу та каверни, заповнені гноєм.

Г А Б В Д Гематогенний туберкульоз (позалегеневий): кісток А-Е – туберкульозний спондиліт: туберкульозне ураження хребців з їх руйнацією та деформацією хребта; В – зовнішній вигляд деформації хребта в грудному та поперековому відділах з утворенням горбів( стрілки); Г – МРТ хребта дитини (з рис. В) з туберкульозним спондилітом; зони руйнації хребців вказані стрілками; Д – зовнішній вигляд сколіозу внаслідок туберкульозного спондиліту; Е – рентгенограма ураженого хребця з ділянкою руйнації. Е

А Б Гематогенний туберкульоз (позалегеневий): сечо-статевої системи А, Б – ураження нирок: великі сіро-жовті вогнища казеозного некрозу в корі та пірамідах нирки, які майже тотально (Б, нирка, що ліворуч) руйнують паренхіму, спричинюючи хронічну ниркову недостатність. Під час первинної або вторинної дисемінації інфекції обидві нирки за звичай уражаються одночасно, але процес прогресує в одній нирці, а в другій тривалий час знаходиться у латентному стані (Б, ураження сосочків пірамід (стрілки) нирки, що праворуч).

1 2 3 Б А В Гематогенний туберкульоз (позалегеневий): сечо-статевої системи, ендокринних органів А – туберкульоз фалопієвих труб: на розрізі маткових труб визначаються значне потовщення та спаювання їх стінок (стрілка 1), казеозний некроз слизової оболонки (стрілка 2), сірі некротичні казеозні маси у просвіті (стрілка 3) з вогнищевою його обтурацією; Б – туберкульоз передміхурової залози: різновеликі, окремі та зливні біло-жовті осередки казеозного некрозу у простаті на розрізі; В – туберкульоз надниркової залози: велике вогнище біло-жовтих сирнистих мас казеозного некрозу залози (спричинює хронічну недостатність надниркових залоз – хворобу Аддісона).

Б А В Г Гематогенний туберкульоз (позалегеневий): церебральний А – туберкульозний менінгіт: поодинокі туберкульозні горбики (стрілки) на повнокровній арахноїдальній оболонці основи мозку; Б – туберкулома головного мозку: інкапсульоване округле вогнище некрозу в ділянці хвостатого ядра (стрілка); В – туберкулома в корі головного мозку (стрілка); Г – туберкульозний менінгіт у поєднанні з васкулітом: петехіальні крововиливи в субкортикальному шарі білої речовини, туберкульозний горбик в оболонках (стрілка); Д – туберкульозна гранульома в області зорового бугра(стрілка). Д

А 1 Б В Г Гематогенний туберкульоз (позалегеневий): шкіри (зовнішні прояви) А 1 – туберкульозний вовчак (lupus vulgaris): ураження носа та верхньої губи з утворенням горбиків (люпом) – інфекційних гранульом, схильних до периферичного росту, злиття і утворення виразок; А 2 – мінімальні рубцеві зміни після протитуберкульозної терапії; Б – псоріазіформний варіант туберкульозного вовчака: ураження шкіри А 2 обличчя та вуха з утворенням червоних папул та горбиків і лущенням шкіри; В – колікваційтий туберкульоз (скрофулодерма): первісно підшкірний туберкульоз у вигляді «холодного абсцесу» з вторинним ураженням шкіри над ним (безболісні вузлики, які збільшуються, зливаються у вузол, спаяний з навколишніми тканинами, котрий некротизується, розм’якшується, нагноюється з утворенням виразки з м’якими краями, жовтуватими накладаннями у дні та в’ялими грануляціми; Г – папулонекротичний туберкульоз: виникнення на гомілках, сідницях, розгинальних поверхнях рук вишнево-червоних щільних папул з центральним некрозом, подальшим утворенням виразки з високими (крутими) краями. Після заживлення залишає характерні «штамповані» , рубці.

2 1 А В Б Гематогенний туберкульоз (позалегеневий): слизових оболонок (зовнішні поряви) А – туберкульоз язика: вогнище некрозу на кінчику язика з утворенням виразки; Б – туберкульоз слизової оболонки ротової порожнини: Г глибокі виразки з фібринозними накладаннями у дні на внутрішній поверхні щоки (стрілки 1) та рубець із западінням після заживлення такої виразки (стрілка 2); В – некротизуючий туберкульозний гінгівіт: вогнищевий некроз ясен з оголенням коренів зубів; Г, Д – туберкульоз м’якого піднебіння: міліарні горбики на повнокровному м’якому піднебінні (стрілки); Д – збільшений вид Г. Д

Б А Вторинний туберкульоз легень А – гострий вогнищевий: В реінфекційні вогнища Абрикосова – казеозна ацинозна та лобулярна бронхопневмонія (стрілки); Г Б, В – вогниища Ашофа-Пуля: інкапсульовані та петрифіковані вогнища Абрикосова у верхніх частках легень; Г – інфільтративний: великі ділянки неспецифічного запалення навколо осередків казеознонекротичних змін (стрілки) в легені з антракозом (відкладанням вугільного пилу чорного кольору).

В А Б Вторинний туберкульоз легень Туберкулома (А-Г): інкапсульований, ущільнений, вогнищево петрифікований осередок казеозного некрозу; А, В – солітарна (одиничною) туберкулома; Б, Г – конгломератна туберкулома: сукупність інкапсульованих осередків казеозного некрозу. Г

В А Б Вторинний туберкульоз легень: казеозна пневмонія (А, Б – макропрепарати; В, Г – гістотопограми) А, Б – великі, зливні, множинні та масивні сіруваті й жовтувато-білі ущільнені осередки сирнистого некрозу легені; В, Г – зливні безповітряні еозинофільні ділянки казеозного некрозу з перифокальними пневмонічними змінами та різновеликими гострими кавернами (Г, стрілки). Г

В А Б Г Вторинний туберкульоз легень: кавернозний А, Б – гострий (деструктивний) кавернозний: утворення множинних різновеликих порожнин (каверн) в легенях внаслідок гнійного розплавлення і розрідження казеозного детриту у вогнищах туберкульозного ураження; Б – утворення гострих каверн на тлі лобарної казеозної пневмонії (обмежено овалом) у поєднанні з пневмосклерозом і бурою індурацією легень; В, Г – гістотопограми каверн: гострої (В) з казеозним некротичним внутрішнім шаром та загоєної (Г) з утворенням залишкової порожнини з фіброзними стінками (стрілка).

Т К В А Б Вторинний туберкульоз легень: фіброзно-кавернозний А, Б – множинні різновеликі товстостінні порожнини (хронічні каверни) в легенях у поєднанні з сіро-білими осередками казеозного некрозу, ущільненням легень внаслідок пневмосклерозу, потовщенням плеври, а також геморагічним інфарктом (стрілка) і бурою індурацією (Б); В – фрагмент легені з хронічною дренованою через бронх (Б) каверною (К), у стінках якої некротичні маси з нагноєнням; порожнина каверни з виступами-трабекулами (Т) та балками (стрілка), утвореними бронхами і Г великими кровоносними судинами; Г – гістотопограма: хронічні каверни (1), пневмосклероз (2), потовщення і склероз плеври (3). Б

СИФІЛІС

А Б В Г Первинний сифіліс Твердий шанкр різної локалізації (зовнішні ознаки): А, Б – на статевому члені; класична форма (Б) – фагеденічний твердий шанкр Фурньє – масивна, яскраво-червона, соковита вразка з гладкою або нерівною поверхнею, щільною основою, набряклим повнокровним віночком по периферії (стрілка) та серозно-геморагічними виділеннями; В – на статевих губах (стрілки); Г – на шийці матки (стрілка); Д – на мигдалику (стрілка). Д

Б В А Вторинний сифіліс (зовнішні ознаки) А-Д – висипи на шкірі – сифіліди: Г А – розеоли; Б, В – папули; Г – пустули (показник злоякісного перебігу сифілісу, виникають у ослаблених хворих); Д – пустули з виразкуванням. Д

А Б В Вторинний сифіліс (зовнішні ознаки) А-Г – висипи на шкірі – сифіліди: А, Б – папули (стрілки) та вторинні пігментовані плями на долонях; Б – симптом «комірця Бієтта» : біла зона лущення всередині папули з поширенням на периферію та червоним віночком); В – папульозні сифіліди підошов: червоні щільні папули без запальної реакції довкола; Г – рогові папули підошов (папульозні сифіліди): великі, щільні, Г жовтуваті папули, виникають при вираженому гіперкератозі.

А В Б Г Д Вторинний сифіліс (зовнішні ознаки) А – заїдоподібні сифіліди у кутах рота (стрілки); Б – папульозний сифілід на червоній каймі губи (стрілка); В – сифіліди м’якого піднебіння; Г – лейкодерма слизової оболонки щоки (стрілка); Д – ерозивні сифіліди (стрілки) та лейкодерма (білі ділянки посиленої кератинізації) слизової оболонки бокового краю язика.

А Б В Вторинний сифіліс (зовнішні ознаки) Г А – «корона Венери» : сифіліди (папульозні) на лобі та на межі волосистої частини голови; Б-Г – «намисто Венери» (лейкодерма): депігментовані ділянки шкіри переважно на задній та боковій поверхнях шиї та грудях на місці зниклих сифілідів.

Б А В Д Г Е Вторинний сифіліс (зовнішні ознаки) А – розеольозні сифіліди перианальної зони (стрілки); Б-Г – широкі кондиломи (вегетуючі папули) перианальної (Б), пахвинно-мошонкової (В) зон, промежини та соромітної щілини (Г); Д – пустульозний сифілід (сифілітична ектима, стрілка) на шкірі волосистої частини голови та сифілітична алопеція (облисіння); Е – вогнищеве випадінні волосся, дрібні сифіліди на шкірі лоба.

А Б В Третинний сифіліс Ураження шкіри (зовнішні ознаки) А – горбиковий сифілід (syphilis tuberculosa, syphilis nodosa): мідно-червоний або кольору копченої шинки, ущільлнений, чітко відмежований горбик (гума) з гладкою поверхнею; Б – згрупований горбиковий сифілід; В, Д – виразкування серпігінозних (повзучих) горбикових сифілідів. Г

А Б В Г Д Е Третинний сифіліс Ж З Ураження підшкірної клітковини та глибших тканин (зовнішні ознаки) А, Б, Д – гумозні сифіліди (syphilis gummosa): підшкірні вузли (А, Б) з подальшим ураженням шкіри (Д) та глибоких тканин; Г, Е, Ж – виразкування гумозних сифілідів різної локалізації: глибокі, з яскраво- червоним або бурим дном , високими, ущільненими краями сифілітичні виразки на різних стадіях розвитку; В, З – різновиди рубцювання виразок.

А Б В Третинний сифіліс (гумозний) Ураження різних тканин та органів А – сифілітичний гоніт: ураження колінного суглоба (зовнішній вигляд); Б – гума передпліччя з виразкуванням: утворення масивної виразки з яскраво-червоним дном, високими ущільненими краями, густими виділеннями та нагноєнням (зовнішній вигляд); В – сифілітична аневризма аорти з розривом у поєднаннні з помірно вираженим атеросклерозом: у висхідному відділі та дузі аорти інтима нерівна, зморшкувата, з множинними рубцевими втяжіннями та випинаннями, нагадує «шагреневу шкіру» ; стоншена в ділянці аневризми стінка з щілиноподібним розривом (стрілка).

А Б В Нслідки третинного сифілісу (syphilis mutilans) А-В – потворність внаслідок руйнацій тканин при третинному сифілісі; Г – дефект піднебіння після заживлення гуми. Г

А Е Б В Г Д Вроджений ранній сифіліс (зовнішні ознаки) Ж А, Б – висипання на шкірі вуха та обличчя новонародженого, западіння носа; В, Г– мацерація шкіри долоні та підошов новонародженого; Д – висипання у кутах рота, на крилах носа з мокнуттям; Е – характерний зовнішній вигляд новонародженого: гіпотрофія, З ціаноз, тонкі кінцівки, зморшкувате обличчя, гідроцефалія; Ж – гідроцефалія немовляти, розширення підшкірних вен голови (стрілка); З – розеольозні висипання на шкірі підошов немовляти.

Б В Г Г А Вроджений пізній сифіліс (зовнішні ознаки) Д Е Ж А – зубы Гетчинсона: бочкоподібні зуби з напівмісяцевою виїмкою на центральних різцях; Б, В – збільшення мозкового черепа внаслідок гідроцефалії, формування сідницеподібного черепа; В, Д, Ж – сідлоподібний ніс внаслідок руйнації носових кісток та перегородки; Г – вогнищева алопеція; Е – готичне піднебіння; З, И – паренхіматозний кератит: помутніння рогівки; К – викривлення гомілкових кісток (шаблеподібні гомілки, tibia syphilitica). З И К

РИКЕТСІОЗИ

А Б В Д Г Висипний тиф (typhus exantematicus): зовнішні ознаки Е А – платяна (натільна) воша: переносник рикетсій (збудників інфекції); Б – місця скупчення вошей у складках одягу (виділено овалом); В, Е – укуси вошей у пахвовій зоні (В) та на шиї (Е); Г – група реконвалесцентів з кахексією після висипного тифу; Д – укуси вошей, забруднення шкіри і волосся їх фекаліями та дрібні (петехіальні) червоні висипання.

А Д Б Е В Ж Висипний тиф (зовнішні ознаки) А-Г – розеольозні та папульозні висипання на шкірі; Д – петехіальні висипання на піднебінні; Е – повнокров’я судин склери та геморагії; Ж – яйця вошей (гниди) на віях. Г