Кафедра патологічної анатомії Спеціальна патоморфологія Макропрепарати частина 5

Кафедра патологічної анатомії Спеціальна патоморфологія Макропрепарати (частина 5) Підготовлено проф. Дегтярьовою Л. В.

Стандартизований набір макропрепаратів із зразками їх опису ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ БАКТЕРІАЛЬНІ КИШКОВІ ІНФЕКЦІЇ Черевний тиф Дизентерія БАКТЕРІАЛЬНІ ІНФЕКЦІЇ (ІНШІ) Скарлатина Дифтерія Кашлюк Менінгококова інфекція КАРАНТИННІ ІНФЕКЦІЇ Холера Чума Сибірка СЕПСИС

Обов’язкові етапи взаємодії інфікуючого мікроорганізму з макроорганізмом Етап Прикріплення ± проникнення в макроорганізм Місцеве або загальне розповсюдження у макроорганізмі Розмноження Ухиляння від захисту хазяїна Поширення (вихід) з макроорганізму Спричинення пошкоджень в організмі хазяїна Феномен Інфікування Необхідні умови Уникнення природніх захисних та очищуючих механізмів хазяїна Місцеві зміни, Уникнення миттєвого місцевого захисту і розповсюдження природніх бар’єрів розповсюдження Розмноження; імовірність множинної загибелі в організмі хазяїна або на шляху до нового хазяїна Мікробна відповідь Тривале уникнення фагоцитарного та на захист хазяїна імунного захисту, достатнє для повного завершення циклу в організмі хазяїна Передача інфекції Вихід з макроорганізму таким шляхом і в тому місці, що забезпечать розповсюдження на нові макроорганізми Патологія, Не завжди обов’язкове але часто захворювання виникає* *Деякі пошкодження не є невідворотніми, якщо відбувається ефективне виведення мікроорганізмів (наприклад, нежить, діарея, везикули)

Шляхи проникнення до макроорганізму та виведення з нього інфікуючих агентів Рот Кон’юнктива Респіраторний тракт Подряпини, пошкодження Шлунковокишковий тракт Артроподи Урогенітальний тракт Капіляри Анус Шкіра

Шляхи передачі інфекцій Аерозоль Слина Респіраторний або із слиною Фекальнооральний Статевий Зоонози Інфекції набуті від тварин (артроподи, хребетні) Інфекції у людей контролюються шляхом контролю інфекцій у тварин Переносник (кровососні артроподи) Малярія Москітна лихоманка Висипний тиф Резервуар (хребетні) Бруцельоз, сказ Q-лихоманка Ласська лихоманка Сальмонельоз Переносник та резервуар (хребетні) Чума Трипаносомоз Жовта лихоманка

Горизонтальне розповсюдження (наприклад: поліомієліт, грип, черевний тиф) Інфікована особа Яйцеклітина, сперма, плацента Інфіковані повітря, вода, їжа. Контакти, переносники тощо Молоко, контакт Перше покоління Вертикальне розповсюдження (наприклад: віруси лейкозу, вроджена краснуха, бактерії-коменсали) Друге покоління Патогенетична основа взаємодії хазяїн–мікроорганізм та розвитку хвороби

Шар слизу Щіткова кайма Механізми проникнення мікробів Війкова клітина Келихоподібна клітина Фаголізосома (події після адгезії/колонізації) Базальна мембрана Лімфатичний капіляр Гістіоцит

Ендотеліальноклітинні бар’єри А – ЦНС, м’язи, cполучна тканина, шкіра, легені Б – нирковий клубочок, кишківник, хоріоїдальне сплетіння, підшлункова залоза, ендокринні залози В - печінка, селезінка, кістковий мозок Нейрон Перицит (гліальна клітина у ЦНС) Базальна мембрана А Б Паренхіматозні клітини В В Базальна мембрана Фенестри (пори)

Лімфатичний дренаж – розповсюдження інфекції як альтернатива ініціації адаптивного імунітету Велика вена Вена Посткапілярна венула(и) Лімфатичий капіляр Грудна лімфатична протока Еферентна лімфатична судина Гермінативний центр Крайовий синус Базальна мембрана Поверхневий епітелій

Мікробні реакції щодо уникнення фагоцитозу у макроорганізмі Пригнічення продукції фагоцитів Фагоцити у кістковому мозку Пригнічення запалення + Лізосоми Запалена кровоносна судина Пригнічення хемотаксису + Пригнічення фагоцитозу лізису у +++++ лізосомах Знищення + фагоцитів ++++ Мікроорганізми в тканині Незавершений фагоциоз та розмноження у фагоцитах +++ Фагоцитоз

Інфекція Грип, дифтерія, поліомієліт, шигельози, дизентерія Шкіра, глотка, гортань, леені, кишківник тощо Лімфатичний вузол Лімфатичний Шляхи мікробної дисемінації Кровотік (первинна паразитемія) Кровоносні судини Печінка Денге, малярія, тиф Селезінка Гепаит В, жовта лихоманка Кровотік (вторинна паразитемія) Слинна залоза Шкіра Мозок Легені Нирки Паротит, сказ Вітряна віспа Поліомієліт Кір, краснуха Лептоспіроз

Пряме розповсюдження з прилеглих структур (наприклад, соскоподібного відростка) Церебральна кровоносна судина Шлуночок Кровоносна судина Хоріоїдального сплетення Нерв Із закінчення периферичного нерва або слизової обоонки носа Мозкова речовина М’яка мозкова оболонка Епендіма Менінгеальна кровоносна судина Шляхи інфікування структур головного мозку

Інвазія “Зіпперний” механізм Попередження поглинання “Тригерний” механізм Запобігання фагоцитозу Прикріплення і утворення п’єдесталу Актин-зумовлена рухливість Внутрішньоклітинна рухомість і міжклітинне розповсюдження Внутрішньоклітинне бактеріальне паразитування

Фагоцитоз Стимульований ендоцитоз/фагоцитоз Активна інвазія Активні клітини позначені “+” Внутрішньоклітинне паразитування патогенів Фагоцитоз – опсонізовані патогени, зв’язані з Fc. R, CR 1, 3, 4, маноза-рецепторами або f. MLP-рецепторами, мають уникнути деградації у лізосомах хазяїна. Стимульований едоцитоз – зв’язування патогенів з поверхнею клітин хазяїна викликає ініціацію інтерналізації бактерій клітинам хазяїна. Активна інвазія – не вимагає участі хазяїна для інтерналізації.

Швидкість Відстань Вплив хазяїна на внутрішньоклітинну рухливість цитоскелету – полімеризація актину

БАКТЕРІАЛЬНІ КИШКОВІ ІНФЕКЦІЇ

А Б В Г З Д К Е Ж Л З М И Н О Можливі джерела інфекції (А-З): А, Б – інфікована вода; В-И – харчові продукти. Шляхи переносу інфекції (К-М): К – каналізаційні стоки; Л – мухи; М – брудні руки. Основні прояви хвороб (Н, 0): Н – діарея, нудота, блювота; О – біль у животі, спазми м’язів.

Ротова порожнина Злущення епітеліоцитів Змивання слиною Лізоцим s. Ig. A Резидентна мікрофлора Лактоферин Поверхня слизової оболонки тонкої кишки Злущення епітеліоцитів Ворсинка Всмоктувальні клітини Келихоподібні клітини Шлунок Кисле середовище Протективні ензими Тонка кишка Швидке переміщення Слиз, злущення епітеліоцитів Товста кишка Повільне переміщення Слиз, злущення епітеліоцитів Численна резидентна мікрофлора Крипта Висхідна міграція клітин Лімфоїдна тканина і кровоносні судини Поверхня слизової оболонки товстої кишки Ворсинка Крипта Велика концентрація бактерій (резидентна мікрофлора) Аліментарний шлях інфікування і захисні механізми шлунково-кишкового тракту

1. Надходження 3. Прояви хвороби: Гіповолемічний шок Ацидоз Блювота Діарея Спазми м язів 2. Колонізація 4. Виділення (від 1 до багатьох літрів рідини за день) Черевний тиф: окремі ланки патогенезу і основні прояви хвороби

В А Б Черевний тиф (клінічні ознаки) Г Д А – розеольозний висип на шкірі (стрілка); Б – температурна крива; В – гепато- і спленомегалія (збільшення органів із розширенням їх меж, нижні з яких означені лініями); Е Г, Д – сірий (Г) або бурий (Д) наліт на язику, який не вкриває його кінчик (стрілки); З – гіперплазія селезінки: суттєве збільшення селезінки (праворуч) щодо типових розмірів (ліворуч), соковитість пульпи, вибухання її над поверхнею розрізу.

1 2 А 1 2 3 Б В Черевний тиф (морфологічні прояви) Г 1 А, Б, Д – мозкоподібне набухання солітарних лімфатичних 2 фолікулів (стрілки 1) та пейєрових бляшок (стрілки 2) тонкої кишки (вони збільшені, ущільнені, виступають у просвіт кишки і мають Ж поверхню з борознами, що нагадує головний мозок); Д Е Б – гіперплазія лімфатичних вузлів (стрілки 3) брижі (вони збільшені, соковиті); В – некротизація лімфатичних фолікулів (стрілки 1) та пейєрових бляшок (стрілка 2) тонкої кишки (поява дефектів епітеліального покриву слизової оболонки кишки внаслідок виникнення осередків змертвіння поверхневих відділів лімфатичних утворень); Г, Е – утворення виразок (стрілки) у тонкій кишці (секвестрація і відторгнення некротичних мас, просякнутих жовчю); Ж – стадія чистих виразок (стрілки) у тонкій кишці (дно виразок гладке, представлене м’зовим шаром, краї набряклі із запальною реакцією).

А Б Дизентерія (ендоскопічні зміни) А – незмінена товста кишка (рожева слизова оболонка не набрякла, вкрита шаром жовтуватого слизу, півмісяцеві складки добре виражені); Б – шигельозний коліт (набрякла, повнокорвна слизова оболонка товстої кишки з нашаруваннями сірих плівок фібрину, складки згладжені).

Ліпополісахариди Епітеліальна клітина Про IL – 1β М клітина Активований макрофаг Шигельозний (дизентерійний) ентероколіт: механізми розвитку А – активація макрофага бактеріальними ліпополісахаридами (стрілка), які транспортуються М клітиною епітелію слизової оболонки кишківника з його просвіту, та продукція про IL – 1 β

Шигела IСЕ Апоптотичний макрофаг IL – 1β IL – 1 R Запальний каскад (TNF-α, IL-1, IL-6, IL-8) Шигельозний (дизентерійний) ентероколіт: механізми розвитку B – проникнення шигел через М клітину у макрофаг; апоптоз макрофага з впливом інтерлейкін конвертуючого ензиму (ІСЕ) – каспази-1 на про IL – 1 β з відщепленням пропептиду і утворенням IL – 1 β; активація клітин з IL – 1 R (рецептором) та виділення прозапальних цитокінів.

Нейтрофіл Актиновий хвіст Шигельозний (дизентерійний) ентероколіт: механізми розвитку С – руйнація нейтрофілами щільних міжклітинних контактів, проникнення шигел у міжклітинні простори, ендоцитоз бактерій, їх внутрішньоклітинна та трансклітинна міграція з допомогою актинового “хвоста”.

А Б В Г Дизентерія (морфологічні прояви) Дифтеритичний коліт (А-Г) А – стінка товстої кишки потовщена, набрякла, з боку слизової оболонки вкрита масивною бурою чи сіро-жовтою шорсткою плівкою, яка щільно прикріплена до підлеглих тканин; Б – формування виразок: в ділянках відторгнення плівки (переважно на верхівках складок) утворюються різноглибокі виразки неправильної форми, які кровоточать (стрілки); В, Г – злиття виразок: виразкові дефекти слизової оболонки зливаються між собою, утворюючи великі виразкові поверхні (стрілки).

БАКТЕРІАЛЬНІ ІНФЕКЦІЇ (ІНШІ)

А Б В Г Д Скарлатина (особливості екзантеми) Е Дрібноточкові висипи: А – на обличчі (скронях, щоках, мочках вух); Б, В – на шиї, тулубі (грудях, бічних поверхнях живота, під пахвами); В, Д – на згинальних поверхнях кінцівок. Особливості висипу: Г – бліда (вільна від висипу, виділена) зона носогубного трикутника (симптом Філатова); Д, Е – зливні дрібноточкові крововиливи (у вигляді темно-червоних смужок, стрілка) у місцях згинань кінцівок (Д) та здушень/натирання тісним одягом (Е) через надзвичайну ламкість судин (симптом Пастіа).

А Б В Г 2 Скарлатина А, Б – пластинчасте лущення шкіри долонь та підошов після екзантеми; В – малиновий язик (очищення від нальоту): Г – «палаючий» зів: виражене повнокров’я зіву та задньої стінки глотки з гіперплазією лімфоїдної тканини Д 1 глотки (стрілки); піднебінні мигдалики відсутні (видалені); Д – некротична ангіна (тонзиліт): мигдалики дещо збільшені, з множинними сірими осередками некрозу (стрілки 1) та виразками в ділянках відторгнення некротичних мас (стрілки 2).

2 А В 1 Д Ж 2 Б Г 1 Е Дифтерія: дифтеритичний тонзиліт (ангіна) Клінічні та мофологічні прояви: різкий біль у горлі (А); набряк шиї (Б); В, Г – нашарування сірих плівок фібрину (стрілки 1) на повнокровних і набряклих піднебінних мигдаликах із звуженням просвіту глотки (стрілки 2); Д-Е – масивні фібринозні плівки (стрілки) на м’якому піднебінні (Д, Е) та мигдаликах (Ж, Е).

Г А Б В Д Кашлюк Е Ж З А, Б – типовий зовнішній вигляд хворих при нападах спастичного кашлю: одутлість обличчя, сльозотеча, розкритий рот, висунутий язик; В, Г – крововиливи у навколоочну жирову клітковину (синці під очима) та під кон’юнктиву; Д – виразка на вуздечці язику: виникає внаслідок травмування при нападах спастичного кашлю; И Е – напади апное : спостерігається у немовлят через спазм гортані як еквівалент нападів спастичного кашлю; Ж, З – акроціаноз: синюха шкіри кінцівок, ділянок обличчя, зумовлена гіпоксією при апное; З – інтерстиціальна емфізема легень: ланцюжки пухирців заповнених повітрям під плеврою.

А Б В Г Д Менінгококова інфекція (менінгококовий менінгіт) Клінічні та морфологічні прояви: А – типова поза хворого (голова закинута назад через ригідність потиличних м’язів, ноги зігнуті, живіт втягнутий); синдроми Брудзінського (Б) та Керніга (В); Г, Д – гнійний менінгококовий менінгіт: накопичення гнійного ексудату в судинній оболонці головного мозку (стрілки) на нижній (Г) та верхній (Д) поверхнях.

Б В А Г Менінгококова інфекція (менінгококцемія) А, Б – зірчастий геморагічний висип на шкірі; Б-Г – некроз з початком епітелізації в осередках екзантеми в ділянці гомілковостопного (Б), колінного (Г) суглобів і на обличчі (В).

КАРАНТИННІ ІНФЕКЦІЇ

А Г Холера Б Д В Е Ж А – резервуар інфекції (вода) та провідний спосіб зараження; Б – спеціальні ліжка-ноші для холерних хворих, що забезпечують збирання випорожнень; В – типові випорожнення: втрата забарвленості, консистенції і специфічного запаху, рясні, водянисті, прозорі, з пластівцями слизу, набувають вигляду «рисового відвару» , можуть мати слабкий запах свіжепатраної риби; Г-Ж– зовнішні прояви ексикозу (зневоднення) в алгідній фазі: обличчя Гіппократа (Г-Ж) – загострені риси, запалі щоки і очні яблука, ціаноз губ, носа (Г), синюшність навколо очей (симптом “темних окулярів” – Д ), закочування очей догори (Г, Д), напіввідкриті повіки і рот (Г-Ж), вираз страждання; поза гладіатора або боксера (Е, Ж) – судомне згинання кінцівок; руки пралі (Ж) – зморшкувата шкіра на кистях, особливо пальцях.

2 А 1 Б В Г Холера: прояви холерного тифоїду А – дифтеритичний коліт: подібне до дизентерійного фібринозне запалення товстої кишки з утворенням дифтеритичної плівки (стрілки 1) та виразок (стрілки 2) при її відторгненні; Б – підгострий екстракапілярний гломерулонефрит: велика строката нирка з широким, набряклим, жовто-сірим з червоним крапом корковим шаром, який чітко відмежований від темно-червоного мозкового; В – некроз кори нирок: (шокова нирка) блідий некротизований корковий шар та повнокровні піраміди; Г – інфаркти селезінки: у збільшеній селезінці пірамідальні зони некрозу сірого кольору (стрілки)

А Б Д В Е Г Ж З Чума: основний резервуар та джерело інфекції (Yersinia pestis) у природі – дикі гризуни И А – миші; Б – ховрахи; В – сірі пацюки; Г – чорні щурі; Д – білки; Е – кролики; Ж, З – інфіковані домашні тварини ; И – блоха – універсальний передавач інфекції від хворих тварин (людей) до здорових.

А А Г Б В Чума: зовнішні прояви А – шкірна/шкірно-бубонна форма (чумний геморагічний карбункул, чумна виразка): у місці проникнення збудника після укусу Д блохи болюча виразка з чорним дном, вкритим струпом, після прориву чумних пустул з геморагічним вмістом, яка розташована на набряклій підшкірній клітковині й Е оточена зоною інфільтрації та гіперемії; Б – хитка хода хворого: ураження центральної нервової системи; В – блювота з кров’ю внаслідок вираженої інтоксикації, порушення гемомікроциркуляції і тромбогеморагічного синдрому; Г-Е – «маска чуми» : одутлість обличчя, ін’єкція склер, вираз страждання (жаху); Ж – «крейдяний язик» : товстий шар білого нальоту на набряклому, потовщеному язиці. Ж

А Б В Г Чума: бубонна (А-В) та шкірно-бубонна (Г) форми. А-В – лімфаденіт (первинний чумний бубон): болючий, збільшений лімфатичний вузол (конгломерат вузлів), спаяний з підшкірною клітковиною, у вигляді щільного пухлиноподібного утворення з нечіткими контурами діаметром від 1 до 10 см, який найчастіше локалізується у пахвинній області (А), рідше – у пахвовій (Б, В) або шийній. В – нагноєння пахвового чумного бубону (реакція на геморагічно-некротичне запалення відповідних лімфатичних вузлів – множинні гнійні осередки та дрібні крововиливи у шкірі та підшкірній клітковині над і навколо уражених лімфовузлів, гіперемія навколишніх тканин); Г – чумні фліктени: болючі пухирі з серозно-геморагічним/геморагічним вмістом (стрілки) та некрозом навколишніх тканин (чорного кольору) на шкірі хворого з вираженим геморагічним синдромом (множинні крововиливи).

1 1 2 А Б В 3 Чума: шкірно-бубонна (А) та септична (Б-Д) форми. А – етапи утворення первинного афекту (чумної фліктени): спочатку на шкірі виникає болюча червона пляма (еритема), яка перетворюється на папулу, потім везикулу (стрілки – зони накопичення рідини і утворення пухирця), пустулу і після її прориву – виразку з чорним дном; Б – чумні виразки з чорним дном (стрілки 1), гангрена плеча і Г надпліччя (стрілка 2), ін’єкція судин шкіри обличчя (венозна сітка); В – вторинно-септична форма: чумні фліктени (болючі пустули, оточені зоною повнокров’я, виповнені темно-кров’янистим вмістом, розташовані на твердій основі червоно-багряного кольору, стрілки 1), чумний бубон (підпахвовий лімфаденіт, стрілка 2) , множинні крововиливи на шиї, обличчі (стрілки 3), ін’єкція кровоносних судин шкіри обличчя та зони бубону; Г – масивні субкон’юнктивальні крововиливи; Д – суха гангрена кисті внаслідок порушень кровообігу: змертвілі пальці і тканини долоні чорного кольору з чіткою межею між некротизованими і живими тканинами. д 2

2 А Е Б В Ж Г З Д 1 И Сибірка (anthrax, злоякісний карбункул): шкірна форма А-В – сибірковий карбункул – геморагічно-некротичне запалення глибоких шарів шкіри на відкритих частинах тіла; А, Б – етапи розвитку сибіркового карбункула: червона пляма →пустула → виразка з темним дном, вінчиком гіперемії, набряком оточуючих тканин → чорний струп в центрі; Г – едематозна форма: виражений набряк лиця і шиї, некроз у зоні повік правого ока; Д – бульозна форма: пухир (стрілка 1) → виразки (стрілки 2); Е – бешихоподібна форма: різновеликі тонкостінні пухирі на повнокровній набряклій безболісній шкірі, після розриву яких виникають виразки з темним дном та великою кількістю серозних виділень але без глибоких некрозів; Ж – вторинний некроз шкіри і підшкірної клітковини передньої поверхні грудної клітки та шиї; на бічній поверхні шиї праворуч (стрілка) видно сибірковий карбункул. З, И – нагноєння сибіркових виразок – нерівні підняті краї виразок, гнійні маси у дні та осередки нагноєння у навколишніх набряклих тканинах з їх гіперемією (З) та пігментацією(И).

А Б В Сибірка: кишкова (А, б) та септична (В, Г) форми А – геморагічний гастрит: множинні різновеликі крововиливи Г на слизовій оболонці шлунка (стрілки); Б – некротичний ентерит: розширені петлі кишківника з множинними темними зонами некрозу (стрілки) в їх стінках; В – геморагічний лептоменінгіт : геморагічне просякання (стрілки) м’якої мозкової облонки базальної поверхні головного мозку; Г - геморагічний менінгоенцефаліт: «червоний чепець» – гіперемія судин павутиної облонки та крововиливи в ній, набряк-набрякання мозку – згладженість звивин поверхні півуль, звуження борозен.

СЕПСИС

А Д Сепсис Б В Г Е Ж А – септичне вогнище: виразка з нагноєнням на великому пальці кисті, И гіперемія і набряк навколишніх тканин; Б – одонтогенний сепсис: ворота інфекції – зуби, пар-/періодонт, щелепи; В – пупковий сепсис : ворота інфекції – пупкова ранка новонародженого; Г – кахексія (загальне виснаженя, відсутність підшкірної жирової клітковини); Д – вузлики Ослера (1) і симптом Джейнуэя (Janeway) (2) – ознаки інфекційного ендокардиту: 1 – червонуваті болісні вогнища К ущільнення у шкірі та підшкірній клітковині пальців (подушечках) рук і ніг, морфологічно представлені запальними інфільтратами при ураженні дрібних судин ; 2 – невеликі еритематозні плями/геморагії на долонях/стопах; Е, Ж, И – геморагічний синдром: множині зливні петехіальні крововиливи в кон’юктиві нижньої повіки при бактеріальному ендокардиті – плями Лукіна-Лібмана (Д), у шкірі (Ж) та слизовій оболонці шлунка (И, чорна стрілка); К – «барабанні палички» (ніготь Гіппократа, симптом годинникових скелець, ракеткоподібні нігті): потовщення м’яких тканин на кінцевих (нігтьових) фалангах пальців без змін кісткової тканини внаслідок розростання сполучної тканини.

Септичний (інфекційний) ендокардит А Б А , Б – поліпозно-виразковий ендокардит аортального клапану: півмісяцеві стулки аортального клапану без попередніх змін (первинний ендокардит, хвороба Чорногубова) з великими виразковими дефектами, які прикриті поліпоподібними (до 1 -2 см) темночервоними або сірувато-червони тромботичними масами з жовтобілими осередками звапніння; В Б-Г – поліпозно-виразковий ендокардит мітрального клапану: первинне ушкодження стулок мітрального клапану з формуванням виразкового дефекту і тромботичними накладаннями, перехід процесу на хордальний (Б) та пристінковий (В) ендокард (стрілки). Г

А Б Сепсис А – вторинний септичний ендокардит аортального клапану: деформовані, потовщені, фіброзовані півмісяцеві стулки з великими наскрізними дефектами (стрілки), кальцинозом, крововиливами та тромботичними накладаннями; В Б – хордальний септичний поліпозновиразковий ендокардит: масивний сіро-червоний тромб на хорді стулки мітрального клапану; В – септична селезінка: гіперплазія (збільшення) селезінки з множинними інфарктами (осередки сірого кольору під капсулою – некрози); Г – множинні інфаркти селезінки з осередками нагноєння (стрілки) при септичному ендокардиті. Г

А Б В Г Сепсис: септикопіємія А-В – нирка при септикопіємії: емболічний гнійний нефрит (нирки помірно збільшені, набряклі, повнокровні, в’ялі, під капсулою (в корковому шарі) множинні дрібні окремі та зливні округлі жовтувато-сірі осередки гнійного запалення (стрілки), оточені червоними геморагічними вінчиками; Г – гнійний вентрикуліт: гній у розшиених шлуночках головного мозку, запальна гіперемія епендіми шлуночків (стрілка), набряк головного мозку.

А Б Сепсис А, Б – гнійний менінгіт: павутинна мозкова оболонка потовщена, тьмяна, дифузно просякнута густим зеленувато-жовтим гноєм, кровоносні судини різко повнокровні, борозни кори мозку згладжені, звивини сплощені.