Кафедра патологічної анатомії Спеціальна патоморфологія Макропрепарати частина 4

Кафедра патологічної анатомії Спеціальна патоморфологія Макропрепарати (частина 4) Підготовлено проф. Дегтярьовою Л. В.

Стандартизований набір макропрепаратів із зразками їх опису ХВОРОБИ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ ХВОРОБИ ОРГАНІВ СТАТЕВОЇ СИСТЕМИ ФІБРОЗНО-КІСТОЗНА МАСТОПАТІЯ Гіперплазія ендометрію РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ Поліп ендометрію ПАТОЛОГІЯ ВАГІТНОСТІ Ендометріоз Аборт РАК МАТКИ (ТІЛА ТА ШИЙКИ) ПОЗАМАТКОВА ВАГІТНІСТЬ МІОМИ МАТКИ ГНІЙНИЙ ЕНДОМЕТРИТ ЛЕЙОМІОСАРКОМА МАТКИ МІХУРОВИЙ ЗАНОС ДВОРОГА МАТКА ХОРІОНЕПІТЕЛІОМА Тубо-оваріальний абсцес ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ Паратубарна кіста Колоїдне воло Доброякісні пухлини яєчників Дифузне токсичне воло Злоякісні пухлини яєчників Тиреоїдит Хашимото Тератоми яєчників Пухлини щитоподібної залози Гіперплазія передміхурової залози Непухлинна патологія надниркових залоз Рак передміхурової залози Доброякісні пухлини надниркових залоз Водянка яєчка Злоякісні пухлини надниркових залоз Злоякісні пухлини яєчок (семінома) Атрофія та ліпоматоз підшлункової залози при цукровому діабеті Злоякісні пухлини яєчок (ембріональна карцинома) Діабетичний гломерулосклероз Злоякісні пухлини яєчок (тератокарциноми)

ХВОРОБИ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ

1 2 Фіброзно-кістозна мастопатія У фрагменті, видаленому з молочної залози, вузлувате розростання щільної сірувато-білуватої сполучної тканини (стрілки 1) з гіалінозом, атрофія залозистих часточок та утворення різновеликих кіст (стрілки 2).

А Б В Рак молочної залози (зовнішні ознаки) Деформація ураженої молочної залози (А-Г), спаювання пухлини зі шкірою (А-Г) та утворення “лимонної шкірки” на шкірі (А, Б – cтрілки), втяжінь (А -В) і виразок (В, Г – стрілки). Г – ракова кахексія, стоншення шкіри над пухлиною. Г

А Б Рак Педжета (зовнішні ознаки) А, Б – збільшення, деформація та ущільнення соска, утворення ракової виразки; В – ущільнення, деформація соска і молочної залози, проростання пухлини у шкіру з розпадом та утворенням виразки. В

А Б Рак молочної залози (на розрізі) А, Б – різновеликі зернисті (А, стрілки) та зірчасті (Б, стрілки) вузли щільної сіруватобілуватої пухлинної тканини без чітких меж у жировій клітковині молочної залози; 1 В – інфільтруючий протоковий рак: центральна частина пухлини (стрілка 1) жовтувато-біла, дуже щільна та зерниста через значну продукцію колагену (скірозний рак) і дистрофічний кальциноз; зернисті вогнища кальцинозу в периферичній частині пухлини (стрілки 2). В 2

ПАТОЛОГІЯ ВАГІТНОСТІ

1 Аборт (А): мертвий плод імбібований кров’ю в амніотичній облонці (стрілка 1) та плацента (стрілка 2). А Позаматкова (трубна) вагітність (Б): Б видалена маткова труба нерівномірно розширена , деформована внаслідок імплантації плідного яйця, стінки її просякнуті кров’ю, синюшні, серозна оболонка з сіруватими шорсткими накладаннями фібрину. 2

А Б Позаматкова (трубна) вагітність А, Б – нерівномірне збільшення маткових (фалопієвих) труб у діаметрі, особливо у зоні імплантації плідного яйця, та розрив їх стінок; просвіти труб виповнені кров’яними згортками, серед яких розташовані ембріони (стрілки) в амніотичних міхурах.

5 4 3 2 1 Частковий міхуровий занос Нормальна плацента Гнійний ендоміометрит (А): слизова оболонка матки повнокровна, ціанотична, вкрита зеленувато-сірими гнійними масами; міометрій на розрізі світлий сіруватожовтуватий (стрілки), просякнутий гноєм. Частковий міхуровий занос (Б): гідропічна трансформація частини ворсин хоріальної оболонки (1) при нормально сформованій плаценті (2); у прямокутнику збільшено зріз нормальної плаценти (стрілка 3) та гідропічно зміненої (стрілка 4); пуповина (стрілка 5).

А Б В Міхуровий занос (mola hydatidosa) A, Б – матка збільшена, порожнина її виповнена плідним яйцем, хоріальна оболонка якого змінена, збільшена внаслідок гідропічної трансформації ворсин; плід відсутній (не розвивається, гине); Г В – збільшені, перетворені на тонкостінні пухирці і виповнені прозорою рідиною ворсини хоріона подібні до виноградин у гроні; Г – деструюючий міхуровий занос: проростання ворсин хоріона через стінку матки у черевну порожнину та імплантація їх на петлях кишківника і стінках живота.

Хоріонепітеліома (хоріонкарцинома) Злоякісна пухлина з хоріального епітелію (трофобласту) – строкатий, губчастий, з вогнищами крововиливів, вузол пухлини без чітких меж, який виповнює порожнину матки та проростає її стінки.

ХВОРОБИ ОРГАНІВ СТАТЕВОЇ СИСТЕМИ

А Б Гіперплазія ендометрію (А): гіперплазований внаслідок тривалої естрогенії ендометрій випинається у порожнину матки, утворюючи соковиті листоподібні відростки (стрілки); такі зміни можуть призводити до метрорагії (маткова кровотеча з нерегулярними інтервалами), менорагії (значна менструальна кровотеча) або менометрорагії. Поліп ендометрію (Б): у дні матки два невеликих, звисаючих у її порожнину поліпи ендометрію (стрілки); ці доброякісні утворення можуть спричинювати маткову кровотечу.

А Б Ендометріоз А – дрібні темні червоно-коричневі або голубуваті повнокровні осередки ендометрію (стрілки) під серозною оболонкою на задній поверхні матки в дугласовому просторі (виділено прямокутником); Б – зона ендометріозу при збільшенні.

А Б Рак тіла матки А – матка не збільшена; ендометрій у дні матки у вигляді повнокровних нерівномірних сосочкових розростань (стрілки), гістологічно: аденокарцинома; Б – матка збільшена, порожнина її виповнена м’якими соковитими сосочковими масами пухлини з ендометрію, яка проростає у стінки матки (стрілки); такі пухлини за звичай супроводжуються кровотечами; В – на розрізі матки одна з її стінок не має чітких меж через проростання ракової пухлини ендометрію (частково виділено прямокутником) в навколоматкову (позаматкову) клітковину. В

2 1 3 А Б В Рак шийки матки А – піхвова частина шийки матки збільшена, деформована, навколо зовнішнього зіву – грибоподібна пухлина з нерівною поверхнею, представлена червоно-коричнево-жовтими розростаннями (стрілка); Б – на збільшеній піхвовій частині шийки матки з одного боку 2 зовнішнього зіву у зоні дисплазії епітелію (стрілка 1), яка чітко відмежована від незміненої частини (стрілка 2) шийки, коричневожовтуваті розростання пухлини з нерівною поверхнею (стрілка 3); В – велика щільна пухлина шийки матки (стрілки), яка проростає у піхву, на розрізі червоно-коричнево-жовта (гістологічно: плоскоклітинний рак); Г – проростання коричнево-сірої пухлинної тканини (раку) шийки матки у Г сечовий міхур (стрілка 1) та тіло матки (стрілка 2). 1

2 3 1 2 1 А Б В Міоми матки А – субмукозна (стрілка 1) та інтрамуральна (стрілка 2 ) лейоміоми: у дні матки два округлих вузли еластичної сірувато-рожевої пухлини з чіткими контурами, більший з яких випинається у порожнину матки; Б – множинні лейо-(фібро-)міоми: сіруваті, волокнисті на розрізі, еластичні та щільноеластичні, різновеликі, округлі вузли пухлини з чіткими межами у стінках матки розташовані субмукозно (стрілки 1), інтрамурально (стрілки 2) та субсерозно (стрілки 3); В – дуже велика за розмірами лейоміома з дистрофічно-некробіотичними змінами , набряком та просяканням кров’ю, червоного кольору, волокниста на розрізі, має чіткі межі, добре вилущується.

2 А 1 Б Лейоміосаркома матки (А): пухлина, яка росте з міометрію у порожнину матки, нерівномірної шаруватої структури з горбистою поверхнею біло-рожевого кольору, у міометрії не має чіткої межі; біля внутрішнього зіву шийки матки поліп ендометрію (стрілка). Подвійна (дворога) матка (вада розвитку): матка з перегородкою (стрілка 1), яка поділяє її порожнину на дві частини (можливі також подвоєння шийки та піхви); зліва у перегородці невелика інтрамуральна лейоміома (стрілка 2).

1 2 А Б Тубо-оваріальний абсцес (гонорейний) – А: яєчник (1) спаяний з матковою трубою (2), між ними відсутня чітка межа; на поперечних зрізах розширена труба заповнена гноєм (піосальпінкс). Доброякісна паратубарна кіста – Б: невелике шароподібне утворення (стрілка) на оваріальному кінці маткової труби (1) з тонкими стінками заповнене серозною рідиною та вистелене одношаровим кубічним епітелієм; атрофований яєчник світло -жовтого кольору з горбистою поверхнею (2).

В А Б Доброякісні пухлини яєчників Цистаденома (кіста) яєчника: тонкостінна пухлина з поверхневого одношарового епітелію яєчника, може бути серозною або муцинозною А-Г – серозна цистаденома яєчника: пухлина може бути Г однокамерною (А – В) або багатокамерною (Г), одиночною та множинною, однобічною та двобічною, малою (В) та велетенською (Г); В – одиночна однокамерна серозна кіста яєчника: яєчник збільшений у тій частині, де розташована тонкостінна порожнина (кіста), заповнена прозорою жовтуватою серозною рідиною; внутрішня поверхня кісти гладка блискуча(стрілка); Г – кістозні порожнини пухлини різних розмірів, заповнені блідою жовтуватою рідиною, внутрішня поверхня переважно гладка, інколи зустрічаються окремі папілярні вирости (стрілка).

А Б Доброякісні пухлини яєчників А – двобічна текома(фібротекома): обидва яєчники збільшені, ущільнені; на розрізі пухлина сіруватожовтувата з полями жовтого кольору волокнистогомогенної структури з одиночною тонкостінною серозною кістою; Б – фіброма: велика, щільна, біла стромальна пухлина яєчника з гладкою поверхнею; В – гранульозоклітинна пухлина (фолікулома): пухлина зі строкатою, сіро-жовтою з осередками крововиливів поверхнею на розрізі; походить зі строми яєчника, тому часто має компоненти текоми; часто гормональноактивна (естрогенпродукуюча). В

2 А 1 В Злоякісні пухлини яєчників А, Б – папілярна серозна цистаденокарцинома: переважно щільна пухлина, що виходить за межі яєчника , з папілярними розростаннями на внутрішній поверхні кістозних порожнин, які видно через поверхневу оболонку (стрілки); метастазує контактно по очеревині. Б В – дисгермінома: велика щільна пухлина, на розрізі вузлувата, світло-коричнева, з сірими колагеновими прошарками, рубцем у середині (стрілка 1) та дрібними осередками некрозу (стрілки 2); подібна до семіноми у чоловіків.

2 1 3 А Б 2 Тератоми яєчників А-В – дермоїдні кісти яєчників: у порожнині кіст елементи, похідні зі шкіри – пасма волосся (А, В, стрілки 1), шкірне сало (А, В, стрілки 2); осередок жирової тканини жовтогарячого кольору (А, стрілка 3); Б – у порожнині кісти сіро-жовті сальні маси (стрілка). Якщо такі пухлини переважно щільні та компактні, вони часто є незрілими, з невеликим вмістом диференційованих тканин і більш агресивні. Рідко в В них зустрічаються карциноматозні осередки. 1

А Б Гіперплазія передміхурової залози В А-В – нодулярна гіперплазія: збільшена, вузлувата передміхурова залоза, з вибухаючими залозистими вузлами на розрізі, розмежованими прошарками сіруватої сполучної тканини; Б – ураження бокових часток залози зі здушенням сечовивідного каналу Г (стрілка); В – гіперплазія бокових та середньої часток передміхурової залози з обструкцією уретри, гіпертрофією стінок сечового міхура, стазом сечі та утворенням жовтокоричневого каменю. Рак передміхурової залози Г – на зрізах передміхурової залози множинні, неправильної форми, безладно розташовані, жовтуваті осередки пухлини (стрілки); сечовивідний канал здушений.

В А Б Г Водянка яєчка (гідроцеле) – А: накопичення прозорої рідини у порожнині піхвової оболонки яєчка внаслідок різних причин (травми, лімфостазу, порушень кровообігу, запалення тощо); при двобічному процесі може результуватись безпліддям. Семінома (дисгермінома) яєчок (Б-Г): злоякісна вузлувата, чітко обмежена, помірно щільна пухлина, жовтувато-білого (Б, В), жовтувато- або світлокоричневого (Г) кольору, яка виникає з герміногенних клітин яєчок; неуражені пухлиною ділянки яєчок (стрілки) розташовані зверху (Б) та знизу (В, Г) від пухлини.

1 Я Я Я 2 2 Я 3 1 В Я А Б 1 3 1 Ембріональний рак яєчок А-В – злоякісна пухлина із зародкових епітеліоцитів, росте у вигляді строкатого, м’якого вузла з осередками сіруватого, червоного, жовтувато-коричневого, рудого кольору, який не має чітких меж та містить зони крововиливів і некрозу; залишки неуражених пухлиною структур яєчок (Я); Б, В – ембріональний рак з вогнищами тератоми (тератокарцинома): у великій строкатій, переважно червоно-коричнево-рудуватій (Б) та сірувато-жовто-рудуватій з множинними кістами (В) пухлині хаотично росташовані дрібні сірувато-білуваті осередки (стрілки 1) ембріонального хряща – елементи тератоми; у пухлині візуалізуються великі ділянки некотизованої тканини (стрілки 2) та крововиливи (стрілки 3).

Я А Я Я Б Тератокарциноми яєчок А – невелика злоякісна пухлина, строката на розрізі, складається з осередків біло-жовтого і червоного кольору з сірувато-голубуватими напівпрозорими ділянками хряща (стрілки); мікроскопічно являє собою переважно тератому з ділянками ембріонального раку. Б – переважно тератома з утворенням кіст, осередками ембріонального раку та семіноми. На відміну від тератом яєчників доброякісні тератоми яєчок – рідкісні пухлини.

ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІВ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ

А Б Воло А-В – вузлувате колоїдне воло: щитоподібна залоза нерівномірно збільшена, ущільнена, поверхня її горбисто-зерниста, вузлувата, капсула гладка, крізь неї видно осередки крововиливів (стрілки), склеротичні втяжіння та кісти. В

Б В А Дифузне токсичне воло (хвороба Грейвса, Базедова хвороба) – А, Б: дифузне збільшення щитоподібної залози за рахунок фолікулярної гіперплазії з гіперпродукцією гормонів (гіпертиреоїдизм). Тиреоїдит Хашимото (аутоімунний тиреоїдит) – В: симетрично дифузно зменшена (атрофована) щитоподібна залоза з нестачею продукції гормонів (гіпотиреоїдизм).

А Б В Пухлини щитоподібної залози: доброякісні (А, Б), злоякісні (В, Г) А, Б – фолікулярні аденоми: невеликі округлі ущільнені вузли пухлини червоно-коричневого кольору з зернистою, вибухаючою поверхнею на розрізі, обмежені капсулою; незмінені частини щитоподібної залози темнішого кольору (стрілки). Г В, Г – рак щитоподібної залози: В – вузли пухлини повністю заміщують структури залози; вони різних розмірів, подекуди без чітких меж, рожево-сірі або жовтувато-сірі, щільні, з зонами некрозу; Г – папілярний рак: мультифокальна пухлина (стрілки) з папілярними розростаннями всередині вузла, схильна до лімфогенного інтраорганного метастазування.

А Н Г А Б Непухлинна патологія надниркових залоз На рис. А у середньому ряду виділені незмінені (нормальні) надниркові залози (стрілка Н) Атрофія надниркових залоз (А): надниркові залози, розташовані у верхньому ряду, зменшені (стрілка А), корковий (світло-жовтий) та мозковий (коричневий) шари стоншені; виявляється при хворобі Аддісона та тривалій кортикостероїдній терапії; Гіперплазія надниркових залоз (А): надниркові залози, розташовані у нижньому ряду, збільшені (стрілка Г), корковий (світло-жовтий) шар значно потовщений; виявляється при аденомі гіпофізу, яка секретує АКТГ (хвороба Іценко-Кушинга). Крововиливи у надниркові залози (Б): надниркові залози значно збільшені, червоно-чорні внаслідок масивних крововиливів, які руйнують структури залоз та просякають їх кров’ю при менінгококцемії; у клініці проявляється синдромом Уотерхауза-Фридеріксена.

А В Б Д Г Доброякісні пухлини надниркових залоз Аденоми кори надниркових залоз (А-Д): жовті вузли доброякісної пухлини різних розмірів, щільні, інколи множинні (А, стрілки) або з крововиливами (Д, стрілки), чітко відмежовані від оточуючих тканин, мають капсулу; гормонально активні пухлини з гіперпродукцією глюкокортикоїдів (кортикостероми) проявляються синдромом Кушинга, а мінералокортикоїдів (альдостероми) – синдромом Кона (гіпокаліемією, артеріальною гіпертензією).

А Б Доброякісні пухлини надниркових залоз Феохромоцитома (А, Б): пухлина мозкової речовини надниркових залоз сіро-червонокоричневого або бурого кольору , гормонально активна (продукує катехоламіни), що спричинює підвищення артеріального тиску; А – навколо пухлини залишки коркової речовини у вигляді тонкої смужки жовто-гарячого кольору (стрілки); праворуч – частина незміненої залози; Б – хромафінна реакція у феохромоцитомі: нижній фрагмент пухлини зафіксований з додаванням біхромату, який окислює катехоламіни, надаючи тканині коричневого забарвлення; верхній фрагмент пухлини (зафіксований у формаліні без біхромату) зберігає рожево-жовтий колір.

3 Злоякісні пухлини надниркових залоз А – адренокортикальний рак: дуже велика (масивна) гормонально активна пухлина, яка зміщує нирку (стрілка 1); на розрізі жовто-коричневого кольору, замазкоподібної консистенції , із зонами некрозу (стрілки 2) та сіруватими фіброзними тяжами (стрілки 3); 2 3 А 1 Б Б – адренокортикальна карцинома: на розрізах збільшеної надниркової залози, видно пухлину бурувато-сірого кольру (стрілки), яка не має чіткого обмеження, росте всередину (у мозкову речовину) та назовні (в оточуючі тканини) навколо залишків золотаво-жовтої кори; найчастіше метастазує в легені.

А Б В Г Цукровий діабет Атрофія та ліпоматоз підшлункової залози (А, Б): залоза представлена поодинокими невеликими залозистими часточками(стрілки), майже повністю заміщена жировою тканиною; Діабетичний гломерулосклероз (В, Г): нирки зменшені, щільні, поверхня їх дрібнозерниста; на розрізі стоншений переважно корковий шар; навколо мисок розростання жирової тканини.