ПМК 2_2_LV.ppt
- Количество слайдов: 32
Кафедра патологічної анатомії Спеціальна патоморфологія Макропрепарати (частина 2) Підготовлено проф. Дегтярьовою Л. В.
Стандартизований набір макропрепаратів із зразками їх опису ХВОРОБИ ОРГАНІВ БРОНХОЛЕГЕНЕВОЇ СИСТЕМИ: • • • Крупозна пневмонія Двобічна тотальна плевропневмонія Бронхопневмонія Ускладнення пневмоній Хронічний бронхіт Бронхоектази Емфізема легень Пневмосклероз Фіброзуючий альвеоліт Центральний рак легень Периферичний рак легень ХВОРОБИ ОРГАНІВ СИСТЕМИ ТРАВЛЕННЯ: • • • • ГОСТРИЙ ГАСТРИТ ХРОНІНИЙ АТРОФІЧНИЙ ГАСТРИТ МНОЖИННІ ЕРОЗІЇ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ШЛУНКА ХРОНІЧНА ВИРАЗКА ШЛУНКА РАК ШЛУНКА (ВУЗЛУВАТІ ФОРМИ) РАК ШЛУНКА (ВИРАЗКОВІ ФОРМИ) ДИФУЗНИЙ РАК ШЛУНКА МЕТАСТАЗИ РАКУ ШЛУНКА ПУХЛИНА ШЛУНКА НЕЕПІТЕЛІАЛЬНОГО ГЕНЕЗУ ГОСТРИЙ АПЕНДИЦИТ ХРОНІЧНИЙ АПЕНДИЦИТ НЕСПЕЦИФІЧНИЙ ВИРАЗКОВИЙ КОЛІТ ХВОРОБВ КРОНА ПОЛІПОЗ ТОВСТОЇ КИШКИ РАК ТОВСТОЇ КИШКИ
ХВОРОБИ ОРГАНІВ БРОНХОЛЕГЕНЕВОЇ СИСТЕМИ
А Б В Крупозна пневмонія А – тотальна: легеня збільшена, ущільнена, важка, безповітряна (вирізаний фрагмент тоне у воді), з множинними точковими субплевральними крововиливами і незначною зернистістю вісцеральної плеври (накладання фібрину); поверхня розрізу легені зерниста, вибухаюча сіророжева (стадія сірого опечінкування); Б – субтотальна: уражені нижня, середня і частково верхня частки правої легені; вісцеральна плевра потовщена, шорстка з накладаннями фібрину, який “склеює” частки між собою (стрілки) фрагментарно (нижню з середньою) та повністю (середню з верхньою); при організації фібринозного ексудату утворюються зрощення (спайки); В – часткова (стадія сірого опечінкування): нижня частка лівої легені збільшена, ущільнена, сіра, безповітря, з зернистою поверхнею розрізу та червоними зонами крововиливів.
Двобічна тотальна плевропневмонія (крупозна пневмонія) Обидві легені збільшені, темно-вишневого кольору, ущільнені, безповітряні; на вісцеральній плеврі задньої поверхні легень – масивні біло-сірі нашарування фібрину з організацією.
1 А Б В 2 Бронхопневмонія (вогнищева пневмонія) А – зливна часточкова бронхопневмонія: у нижній частці легені на розрізі візуалізуються різновеликі, вибухаючі над поверхнею розрізу, безповітряні осередки легені (стрілки), світліші від оточуючих повнокровних (червоних) ділянок, які заповнені різним (відмінним за відтінками кольору) ексудатом; Б – сегментарна бронхопневмонія з абсцедуванням: на розрізі легені визначається велика ділянка ущільнення без чітких меж нерівномірного сірувато-жовтуватого кольору з дрібними осередками нагноєння (стрілки); В – абсцедуюча бронхопневмонія: на розрізі легені у великій ущільненій, вибухаючій над поверхнею розрізу, строкатій, сірувато-рожевій ділянці без чітких меж визначаються великі осередки розплавлених гноєм структур (гострі абсцеси – стрілки 1), дрібні крововиливи (стрілки 2).
Ускладнення пневмоній А – хронічний абсцес легені: утворена в легені порожнина, виповнена густим гноєм, має щільну товсту двошарову стінку (капсулу), внутрішній шар якої (піогенна мембрана) сформований грануляційною тканиною, багатою на кровоносні капіляри, а зовнішній – фіброзною (сполучною) тканиною; А Б – емпієма плеври: у лівій плевральній порожнині рідка непрозора жовта рідина – гній, парієтальний листок плеври неблискучий, стовщений; Б В – емпієма плеври з кальцинозом: плевральна порожнина заповнена згущеним комкуватим гноєм, парієтальний листок плеври стовщений зі значно ущільненими ламкими пластиноподібними осередками дистрофічного кальцинозу (стрілка). В
3 2 1 1 А 1 Б В 2 Хронічний бронхіт А, Б – стінки розрізаних бронхів стовщені, склерозовані, сіро-білі (стрілки 1), просвіти виповнені слизово-гнійними масами (А) або рідким гноєм (Б), слизова оболонка червона, повнокровна (стрілка 2), вкрита гнійним ексудатом (стрілка 3); В – хронічний обструктивний гнійний бронхіт з бронхопневмонією: на розрізі легені на тлі застійного венозного повнокров’я (орган темно-вишневого кольору з повнокровними судинами) візуалізуються перерізані бронхи зі стовщеними щільними стінками та розширеними просвітами, заповненими гноєм (стрілки 1), перибронхіально – множинні сіруваті вогнища бронхопневмонії (стрілки 2).
Бронхоектази Переважно у субплевральних відділах легені бронхи розширені, стінки їх або стовщені, ущільнені, піднімаються над поверхнею розрізу, або стоншені; у просвітах – гній; перибронхіальні сполучнотканинні прошарки розширені, сірі (стрілки) – перибронхіальний пневмосклероз.
1 А Б В Емфізема легень А, Б – дифузна обструктивна емфізема: легені рівномірно збільшені, бліді, підвищеної наповненості повітрям; вільні передні краї перекривають переднє середостіння, серцеву сорочку(1), й насовуються один на другий (стрілки); Г В, Г – бульозна емфізема (різновид хронічної вогнищевої емфіземи): розширення окремих груп альвеол у вигляді великих тонкостіних пухирів (стрілки), заповнених повітрям – бул , які виникають навколо рубців, застарілих туберкульозних осередків.
2 Пневмосклероз 1 На розрізі в легені візуалізуються множинні щільні прошарки та осередки сірої сполучної тканини (стрілки 1), різновеликі емфізематозні порожнини (стрілки 2), потовщення стінок бронхів (стрілки 3), перибронхіальний та париваскулярний склероз(стрілки 4). 4 3
Фіброзуючий альвеоліт (стільникова легеня) На розрізі легеня представлена множинними дрібними порожнинами з потовщеними стінками, які утворились внаслідок дифузного продуктивного запалення в міжацинарному інтерстиції з виходом у склероз.
1 1 2 А 2 3 Б Центральний рак легень А – бронхогенний вузлувато-розгалужений рак: стінка ураженого пухлиною бронха (стрілка 1) стовщена, ущільнена, світла сіро-жовто-рожева, просвіт нерівномірно звужений; пухлина не має чітких меж, проростає перибронхіальний простір, інфільтративно заглиблюється в оточуючі тканини, утворюючи зливні вогнища росту (стрілка 2); Б – бронхогенний дифузний ендобронхіальний рак: легеня поперечно покраяна на пластинки у вигляді книжки; стінки перерізаних великих бронхів (стрілки 1, 2) стовщені, ущільнені, сіро-білі, не мають чітких меж, просвіти значно звужені, подекуди обтуровані (стрілки 3).
1 1 А 2 Б 2 Периферичний рак легень А – на розрізі легені визначається великий розташований субплеврально вузол пухлини округлої форми, щільний, сірувато-білий, не зв’язаний з бронхами, вогнищево без чітких меж, з осередками вторинних змін: просякання кров’ю (стрілка 1), некроз. Плевра над пухлиною з втяжіннями (стрілка 2); Б – субплеврально розташована сіра пухлина без чітких меж; масивний за обсягом ателектаз легені – сіро-червоний осередок спадіння альвеол, (стрілка 1); потовщення і васкуляризація плеври, дрібні крововиливи (геморагічний плеврит, стрілка 2).
ХВОРОБИ ОРГАНІВ СИСТЕМИ ТРАВЛЕННЯ
Б 1 2 А 1 Гострий гастрит 2 А, Б – вогнищевий (фундальний) катаральний гастрит: слизова оболонка тіла шлунка повнокровна, інтенсивнорожева, її складки збільшені за об’ємом, набряклі, між ними накопичується слиз (стрілка 1); на верхівках складок утворюються дрібні дефекти слизової оболонки (стрілка 2), які мають червоний або темно-коричневий колір (утворення солянокислого гематину); В – гострий геморагічний ерозивно-виразковий гастрит: слизова оболонка шлунка темно-червона, зі згладженими складками і множинними різновеликими дефектами – ерозіями(стрілка 1) та гострими виразками(стрілка 2), які мають нерівні краї та темнокоричневе дно внаслідок утворення солянокислого гематину. В
2 1 1 А 3 Хронічний атрофічний гастрит А – слизова оболонка шлунка стоншена, бліда, сірувата, складки її згладжені, визначаються точкові крововиливи (стрілки 1), ерозії (стрілки 2); Б – ерозивно-виразкова форма атрофічного гастриту: слизова оболонка стоншена, повнокровна, осередково добре візуалізуються кровоносні судини, складки згладжені, наявні множинні поверхневі (ерозії, стрілки 1) та глибокі (виразки, стрілки 2), дефекти атрофованої слизової оболонки; деякі виразки заглиблюються аж до серозної оболонки, стають наскрізними (перфорація, стрілки 3). Б 2
Множинні ерозії слизової оболонки шлунка Слизова оболонка вогнищево (дно шлунка) повнокровна (виділено овалом), вкрита товстим шаром слизу у фундальному відділі; на верхівках її складок множинні дрібні поверхневі округлі дефекти (ерозії) з темно-коричневим дном (утворення солянокислого гематину); видно окремі розширені, варикозно змінені вени (стрілки).
А Б В Хронічна виразка шлунка А, Г – кругла виразка (ulcus rotundum): глибокий круглий Г кратероподібний дефект слизової оболонки і підлеглих тканин стінки шлунка з рівними щільними заокругленими краями, які випинаються над поверхнею слизової оболонки; по краю виразки множинні точкові крововиливи у слизовій оболонці, в дні виразки жовто-білі накладання фібрину (А, стрілка), арозована кровоносна судина (Г, стрілка); Б – хронічна виразка малої кривизни: глибокий овальний дефект у стінці шлунка з щільними краями – навислим проксимальним та пологим дистальним; на дні виразки маси фібрину; В – хронічна виразка шлунка у стадії заживлення: дно хронічної виразки чисте без некротичних і фібринових мас, складки слизової оболонки конверговані до країв виразки.
А Б В Рак шлунка (вузлуваті форми переважно екзофітного експансивного росту): А-В – фунгозний (грибоподібний) рак А, Б – вузол пухлини здіймається над поверхнею слизової оболонки, нагадує сіро-рожеву шляпку гриба з підвищеними краями та западінням у центрі (відповідно зоні некротичних змін); тканина вузла біло-рожева, щільна; інтенсивно рожеві осередки в краях пухлини (А, стрілки) – зони швидкого росту; слизова оболонка шлунка навколо пухлини стоншена, бліда, складки її згладжені; В – вузол пухлини сіро-рожевий, горбистий, ззовні подібний до цвітної капусти, щільний; слизова облонка навкло пухлини атрофована з зірчастим рубцем (обведений колом) від загоєної виразки.
А Б Рак шлунка (виразкові форми) А – первинно-виразковий рак: невелика за розмірами пухлина у вигляді ущільненої бляшки на поверхні слизової оболонки (бляшкоподібний рак) з раннім утворенням виразкового дефекту в центрі (стрілка); складки слизової оболонки навколо пухлини збережені; В Б – виразка-рак: малігнізація хронічної виразки шлунка – ріст пухлини в одному з країв виразки (обведено дугою); В – фунгозний рак з розпадом та утворенням виразки в центрі (стрілка): вузол щільної пухлини з горбистими краями, зонами крововиливів та масами сірувато-жовтувато-буруватого детриту в центрі.
А Рак шлунка (виразкові форми): А, Б – блюдцеподібний рак А – пухлина у вигляді виразки з різко потовщеними щільними горбистими краями та нерівним дном, де помітний ріст вузла у вигляді бородавки (стрілка); Б – виразкоподібна пухлина з повнокровними нерівними краями, некротичними масами і фібрином у дні (стрілка). Б
Б А Дифузний рак шлунка (linitis plastiсa) А, Б – стінка шлунка тотально різко потовщена, щільна, ригідна (нееластична) за рахунок розростання щільної білуватої пухлинної тканини без чітких меж. Слизова оболонка горбиста, складчастість згладжена.
Ме Ме А Метастази раку шлунка А – рак Крукенберга: лімфогенні, ретроградні метастази раку шлунка (Ме) в обидва яєчники; Б – лімфогенний, ретроградний метастаз раку шлунка в правий яєчник (обведено овалом), який був розцінений як первинна пухлина яєчника, та гематогенні метастази у печінку (стрілки). Б
А Б В Метастази раку шлунка: А, Б – гематогенні; Г - контактні А, Б – поодинокі (А) та множинні (Б) різновеликі , округлі, білі вузли пухлини у печінці ; Г – вузли пухлини у вигляді сірих випинань на очеревині.
Пухлина шлунка неепітеліального генезу Доброякісна пухлина походить із структур, розташованих поза слизовою оболонкою; вузол має чіткі межі, росте випинаючи слизову оболонку, розтягуючи та згладжуючи її складки, але не інфільтруючи їх на відміну від пухлин епітеліального походження.
А Б В Гострий апендицит: Г А – простий; Б – флегмонозний; В, Г - гангренозний А – апендикс помірно збільшений у розмірах за рахунок дистальних відділів, стінка набрякла, серозна оболонка гладка, блискуча, з гіперемією судин; Б – апендикс значно збільшений у розмірах, стінки потовщені, дифузно просякнуті гноєм (при натискуванні з просвіту відростка виділяється гній), серозна оболонка тьмяна, шорстка, червонувато-синюшна з повнокровними судинами та фібринозно-гнійними накладаннями на верхівці ; брижа відростка повнокровна, з осередками нагноєння та крововиливів; . В, Г – червоподібний відросток збільшений у розмірах, стінки некротизовані, просякнуті кров’ю (В) та частково стоншені, розплавлені (Г); очеревина тьмяна, брижа просякнута кров’ю.
Хронічний апендицит Апендикс звичайних розмірів (але може бути збільшеним або зменшеним), серозна оболонка гладка, блискуча, білувата, з уривками спайок. Стінка такого відростка потовщена, ущільнена (склерозована); просвіт вогнищево облітерований, слизова оболонка атрофована.
1 1 1 Б А 1 Неспецифічний виразковий коліт А, Б – слизова оболонка товстої кишки повнокровна, 1 набрякла, з глибокими, множинними неправильної форми виразками, які, зливаючись , утворюють В великі виразкові ділянки (1), дном яких є м’язовий шар кишки; між ділянками виразок острівці повнокровної, набряклої слизової оболонки виглядають як множинні поліпоподібні утворення – псевдополіпи (стрілки); В – стінка товстої кишки на поперечному розрізі: глибока виразка, дно якої доходить майже до м’язового шару (1), з набряклою слизовою оболонкою в краях, яка випинається у просвіт, формуючи псевдополіпи (стрілки).
Б А Хвороба Крона А, Б – слизова оболонка кишки горбиста, нагадує бруківку; довгі, вузькі та глибокі виразки (стрілки) чергуються з ділянками нормальної слизової оболонки; В – поперечний зріз стінки кишки: глибока В щілиноподібна виразка (стрілка).
Поліпоз товстої кишки (передрак) На слизовій оболонці товстої кишки – множинні різного розміру і форми поліпи на довгих чи коротких ніжках або без них з горбистими поверхнями.
В А Б Рак товстої кишки А- поліпозний: у слизовій оболонці товстої кишки щільна кільцеподібна пухлина з екзофітним ростом у вигляді поліпоподібних рожево-червоних утворень; Б - блюдцеподібний рак товстої кишки: в стінці товстої кишки вузол пухлини з піднятими краями (стрілка) та нерівним, запалим дном внаслідок некрозу і розпаду тканини пухлини та утворення гігантської виразки; В – рак анального каналу: щільна пухлина з сіро-червоною сосочковою поверхнею в анальному каналі.


