Кафедра патологічної анатомії Спеціальна патоморфологія Макропрепарати частина 1

Кафедра патологічної анатомії Спеціальна патоморфологія Макропрепарати (частина 1) Підготовлено проф. Дегтярьовою Л. В.

Стандартизований набір макропрепаратів із зразками їх опису ХВОРОБИ ОРГАНІВ КРОВОТВОРНОЇ СИСТЕМИ: • • Кістковий мозок при гострих лейкозах Печінка та селезінка при гострих лейкозах Лімфатичні вузли при гострому лімфолейкозі Селезінка при хронічному мієлоцитарному лейкозі Парааортальні лімфатичні вузли при хронічному лімфолейкозі Селезінка при лімфогранульоматозі Кістки черепа при мієломній хворобі ХВОРОБИ ОРГАНІВ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ: • • • Серце при гіпертонічній хворобі Атеросклероз аорти на різних стадіях розвитку Атеросклеротичні ураження різних органів Інфаркт міокарду Кардіосклероз Аневризма серця Атеросклероз судин головного мозку Крововиливи у головний мозок Ішемічні інфаркти головного мозку Постінсультні кісти головного мозку РЕВМАТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ: • • Ревматичний ендокардит (клапанний) Мітральна вада серця Фібринозний ендокардит Вовчаковий абактеріальний ендокардит Лібмана-Сакса

ХВОРОБИ ОРГАНІВ КРОВОТВОРНОЇ СИСТЕМИ

Кістковий мозок (стрілки) при гострому лімфобластному (А) та мієлобластному (Б, В) лейкозах А Малиново-червоний (А) соковитий кістковий мозок стегнової кістки при гострому лімфолейкозі та червоний/сірувато-червоний – при мієлобластному (Б, В). В Б

Печінка та селезінка при гострому лімфобластному (А) та мієлобластному (Б) лейкозах При гострих лейкозах органи збільшені: при лімфолейкозі (А) – особливо селезінка, при мієлолейкозі (Б) – обидва. Субкапсулярно і на розрізі – крововиливи (стрілки 1) та осередки некрозу (стрілки 2). 2 А 1 2 Б 1

Б Лімфатичні вузли брижі кишки при гострому лімфолейкозі: (А – загальний вид, Б – розрізи) А Лімфатичні вузли збільшені (А, стрілки), не зрощені між собою; на розрізі (Б) сірого (сіро-рожевого) кольору з множинними крововиливами (стрілки).

2 Селезінка при хронічному мієлоцитарному лейкозі: (А – загальний вид, Б – розрізи) 1 А Селезінка збільшена за розмірами, строката, що зумовлено множинними ішемічними інфарктами (стрілки 1) та крововиливами (стрілки 2), пульпа соковита. 1 2 Б

Парааортальні лімфатичні вузли при хронічному лімфолейкозі Великі конгломерати (пакети) збільшених, не зрощених між собою лімфатичних вузлів (стрілки), сіро-рожевих на розрізі, навколо черевного відділу аорти.

Селезінка при лімфогранульоматозі (“порфірна, порфірова”) (А – загальний вид, Б – розрізи) А Орган дещо збільшений, з поверхні (А) подібний до домашньої кров’яної ковбаси (осередки біло-жовтих випинань на темно-вишневому фоні). На розрізі (Б) пульпа темно-червона з множинними біло-жовтими ділянками некрозу і склерозу. Б см

Кістки черепа при мієломній хворобі (А – загальний вид, Б – рентгенограма) Множинні рожеві, м’які, желеподібні вузли мієломи (стрілки) з чіткими краями руйнують кістки черепа. На рентгенограмі – “штамповані” дефекти кісток округлої форми (стрілки), які відповідають ділянкам розростання пухлинних вузлів. А Б

ХВОРОБИ ОРГАНІВ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

Б А Серце при гіпертонічній хворобі: (А – загальний вид, Б – розрізи) Збільшення розмірів серця (гіпертрофія) переважно за рахунок лівого шлуночка (А, пунктирне обмеження); потовщення стінки лівого шлуночка (Б, стрілки) внаслідок робочої компенсаційної гіпертрофії міокарду (функціонування при підвищеному артеріальному тиску).

2 1 1 2 А Б В Атеросклероз аорти на різних стадіях розвитку: А – жирові полоски (стрілки) : в інтимі аорти жовті полоски (відкладання ліпідів) без зміни її поверхні; Б – фіброзні бляшки без ускладнень (стрілки 1): білі, ущільнені, склерозовані та гіалінізовані ділянки інтими над відкладаннями ліпідів у стінці судини, які випинаються у її просвіт – покришки бляшок; фіброзні бляшки з ускладненнями: крововиливами і тромбозом (стрілки 2); В – ускладнені ураження: виразки (стрілки 1) – стоншення і руйнація покришок бляшок (внаслідок збільшення атероматозних мас) з утворенням дефекту інтими і підлеглих шарів стінки судини; кальциноз (стрілки 2) – відкладання солей кальцію у змінені структури стінки аорти (дистрофічний кальциноз).

А Б Атеросклеротичні ураження різних органів: А – гангрена пальців стопи при ускладненому атеросклерозі судин нижньої кінцівки (фаланги першого, другого та третього пальців вогнищево 1 або тотально некротизовані, чорного кольору, сухі з чіткою межею між змертвілими і живими тканинами); Б – гангрена кишківника при ускладненому атеросклерозі мезентеріальних артерій (петлі тонкої кишки темно-коричневі, 2 некротизовані, стінки просякнуті кров’ю, просвіти розтягнуті внаслідок накопичення газів); В – атеросклеротичний нефросклероз при ускладненому атеросклерозі ниркової артерії (нирка деформована, поверхня її великогорбиста з рубцевими втяжіннями від множинних інфарктів; у верхньому полюсі – субкапсулярні крововиливи (стрілка 1) навколо зони новоутвореного інфаркту (стрілки 2). В

1 2 А 1 Б В 2 Інфаркт міокарду (гостра ішемічна хвороба серця): А– атеросклероз та обтуруючий тромбоз вінцевої артерії серця; Б, В – великовогнищевий інфаркт міокарду А – коронарна артерія з нерівномірно потовщеною за рахунок атеросклеротичної бляшки (стрілка 1) склерозованою стінкою; у просвіті артерії обтуруючий тромб (стрілка 2); Б – трансмуральний інфаркт міокарду: на поперечному розрізі серця візуалізується велика сірувато-жовтувата зона некрозу (стрілка) гіпертрофованого серцевого м’язу, яка займає всю товщу передньої стінки лівого шлуночка серця та міжшлуночкової перегородки; В – великовогнищевий інфаркт міокарду (білий з геморагічним віночком): у товщі міокарду наявна велика сірувато-жовтувата ділянка некрозу (стрілки 1) неправильної форми з темно-вишневими межами та осередки вишневого кольору (стрілки 2), поверхня яких на розрізі западає – крововиливи з некрозом кардіоміоцитів.

А Б Кардіосклероз (хронічна ішемічна хвороба серця): А – великовогнищевий (постінфарктний) кардіосклероз; Б – дифузний (дрібновогнищевий) кардіосклероз А – в міокарді лівого шлуночка на розрізі визначаються великі білі або сірувато-білі ділянки щільної шкірястої (рубцевої) тканини (1) без чітких меж, поверхня яких западає; прошарки м’язової тканини у зоні та навколо рубця повнокровні (стрілка); Б – на розрізі міокарду лівого шлуночка виявляються дифузно розташовані тонкі сірувато-білі прошарки сполучної тканини (стрілки), які виникають внаслідок дистрофічних та запальних процесів у серцевому м’язі.

А В Аневризма лівого шлуночка серця (ускладнення ішемічної хвороби серця): (А – загальний вид, Б – розріз) А – западіння передньої стінки лівого шлуночка (стрілка) Б спричинене вогнищевим зменшенням маси та тонусу серцевого м’яза при стоншенні стінки й утворенні аневризми; Б – той же препарат на розрізі: пінцет притримує стоншену ділянку гіпертрофованої стінки лівого шлуночка (стрілка); порожнина шлуночка розширена; В – субендокардіальний великовогнищевий (постінфарктний) кардіосклероз: сіро-біла ділянка шкірястої тканини зі стоншенням стінки шлуночка і розширенням (стрілка) його порожнини (морфологічна основа серцевої недостатності).

А Б Атеросклероз судин головного мозку: А – в стінках базилярної артерії та артерій вілізієва кола видно жовті вогнищеві потовщення (відкладання ліпідів) та склерозовані ущільнені ділянки із стенозом просвіту (стрілки) – циркулярні атеросклеротичні бляшки; Б – жовті атеросклеротичні бляшки та аневризма (стрілка) артерії основи головного мозку.

А Б Крововиливи у головний мозок (церебро-васкулярна хвороба): А – субарахноїдальна гематома: маси крові під павутинною оболонкою головного мозку; Б – велика гематома у правій півкулі з проривом крові у шлуночки мозку; В – геморагічне просякання речовини головного мозку у правій півкулі з деформацією і здушенням шлуночків та дислокацією мозку. В

А Б Ішемічні інфаркти (інсульти) головного мозку (церебро-васкулярна хвороба) На рис. А та Б представлені великовогнищеві інфаркти (пунктирно обмежені зони) у правій півкулі головного мозку: речовина мозку розріджена, деструктурована, сіророжева, кашо- чи сметаноподібна. В ділянках інфарктів дрібновогнищеві крововиливи (більше виражені на рис. А).

А Б Постінсультні кісти головного мозку (церебро-васкулярна хвороба) А – кіста після геморагічного інсульту: на розрізі головного мозку виявляється велика порожнина (пунктирно обмежена ділянка) з бурими стінками у деформованій лівій півкулі; Б – кіста після ішемічного інфаркту: маленька порожнина (стрілка) з сірими стінками в області латерального таламічного ядра.

РЕВМАТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

А Б В Ревматичний ендокардит (клапанний): А, Б, В – мітрального клапана; Г – аортального клапана А – гострий бородавчастий ендокардит: стулка мітрального Г клапана васкуляризована (проростання дрібних кровоносних судин), прозорість її зменшена; на вільному краї дрібні тромби; хорди переважно тонкі (не уражені); Б – фібропластичний ендокардит: стулки мітрального клапана потовщені (особливо вільний край), деформовані, ущільнені, непрозорі; вільний край горбистий, ущільнений; ендотеліальна вистілка збережена, тому тромби відсутні; хорди потовщені, вкорочені (прояв хордального ендокардиту). Такі зміни клапана і хорд формують недостатність клапана (серцева вада), що спричинює гіпертрофію міокарда лівого шлуночка; В – зворотньо-бородавчастий ендокардит: наявність на вільному краї склерозованих, деформованих стулок мітрального клапана дрібних тромбів; хорди потовщені, склерозовані; Г – гострий бородавчастий ендокардит аортального клапана: тромботичні маси на вільному краї вогнищево помутнілих півмісяцевих стулок клапана.

А Б Ускладнення ревматизму: А – мітральна вада серця (стеноз лівого атріо-вентрикулярного отвору); Б – фібринозний перикардит (“волохате” серце) А – стулки мітрального клапана непрозорі, сірувато-білі, ущільнені, деформовані, зрощені між собою, що значно звужує атріо-вентрикулярний отвір, надаючи йому форму щілини; на вільному краї клапана дрібні тромби (стрілки); Б – на вісцеральному і парієтальному листках перикарда масивні накладання фібрину, який у вигляді ниток або “волосків” (стрілки) зв’язує їх, що стає основою облітерації порожнини “серцевої сорочки”.

Вовчаковий абактеріальний ендокардит Лібмана-Сакса: ураження мітрального клапана На всій поверхні стулок мітрального клапана наявні бородавчасті жовтуваті розростання (вегетації) , в основі яких типові для СЧВ зміни сполучної тканини клапана (вогнищевий фібриноїдний некроз, запальноклітинна інфільтрація і фіброз), а також проліферація ендотелію та накладання тромботичних мас; відзначається васкуляризація стулок (проростання кровоносних судин) і виражена гіперемія в їх основі. Як вихід – фіброзування і склероз стулок клапана, формування серцевої вади.