Кафедра легкої атлетики НУФВСУ ЛЕКЦІЯ ОСНОВИ ТЕХНІКИ ЛЕГКОАТЛЕТИЧНИХ

Кафедра легкої атлетики НУФВСУ ЛЕКЦІЯ ОСНОВИ ТЕХНІКИ ЛЕГКОАТЛЕТИЧНИХ МЕТАНЬ для студентів І курсу

Зміст 1. 2. 3. 4. 5. 6. Визначення і коротка характеристика метань. Тримання снаряду Підготовка до розбігу і розбіг Підготовка до фінального зусилля Фінальне зусилля Виліт і політ снаряда

Рекомендована література: 1. Легкая атлетика. Учебник для институтов физической культури. Под ред. Н. Г. Озолина, В. И. Воронкина, Ю. Н. Примакова. - М. : Физическая культура и спорт, 1989. 2. Платонов В. Н. Общая теория подготовки спортсменов в Олимпийском спорте. - К. : Олимпийская литература. 1997, - 584 с. 3. Бондарчук А. П. Легкоатлетические метания. - К. : Здоровье, 1987. - 168 с.

Рекомендована література: (продовження) 4. Зациорский В. М. Биомеханика двигательного аппарата. М. : Фи. С. - 1981. 5. Хоменков Л. С. Книга тренера по легкой атлетике. - М. : Физкультура и спорт, 1987. 6. Артюшенко О. Ф. Легкая атлетика. Черкаси: Брама-Ісуеп, 2000. - 320 с.

Визначення легкоатлетичні метань Легкоатлетичні змагальні метання є одноактними (ациклічними) швидкісносиловими вправами, головною метою яких є забезпечення дальності польоту снаряда, однак, падіння снаряда повинне статися в зоні, встановленої правилами змагань (в секторі встановленого кута).

Головні частини легкоатлетичних метань, як цілісних змагальних вправ 1. Розгін системи «метальник - снаряд» : • прямолінійний розбіг при метанні спису і гранати (досягає швидкості - 7, 8 м/с); • стрибок при штовханні ядра - 2 - 3 м/с; • декілька поворотів при штовханні ядра за способом “колового розмаху” – 2, 5 – 3, 5 м/с; • стрибок при метанні диску - 7 - 8 м/с; • декілька поворотів при метанні молоту – 20 - 23 м/с. При цьому снаряд досягає попередньої швидкості. 2. Розгін снаряду (або фінальне зусилля) – підчас якого досягається заключна швидкість снаряду.

Види змагальних легкоатлетичних метань Штовхання ядра Метання спису Метання диску Метання молоту

Частини техніки легкоатлетичних метань Техніку спортивних метань для вивчення можна розділити на частини відповідно до їхніх задач: 1) тримання снаряда; 2) підготовка до розгону і розгін; 3) підготовка до фінального зусилля; 4) фінальне зусилля; 5) виліт і політ снаряда.

Утримання снарядів Ядро Диск Спис

Характеристика легкоатлетичних метань Незалежно від форми снаряда, зони падіння і правил проведення змагань усі метання підлягають загальним законам механіки. У залежності від ваги і форми снаряда застосовуються різні способи метань. Різні метання мають одну мету — придати снаряду найбільшу швидкість вильоту.

Фактори, які впливають на результативність легкоатлетичних метань На дальність польоту снаряда насамперед впливають: • початкова швидкості вильоту снаряду; • кут вильоту снаряду; • висота вильоту снаряду відносно горизонталі; • величина сили, що діє на снаряд перед вильотом; • опір повітряного середовища; • аеродинамічні властивості снаряду.

Характеристика легкоатлетичних метань Вплив кожного з перелічених факторів на дальність польоту легкоатлетичного снаряду не однаковий: Початкова швидкість вильоту - в усіх випадках впливає позитивно. Опір повітря - гальмує політ ядра, гранати, молота, але може бути використаним для збільшення дальності польоту диска і списа. Кут вильоту - залежить від форми снаряду і напряму вітру. Висота вильоту відносно горизонталі - оптимізується відносно антропометричних особливостей спортсмена, виду метань і умов середовища. Аеродинамічні властивості снаряду – стабільні, обумовлені правилами і повинні враховуватися.

Початкова швидкість вильоту снаряду, як головний фактор забезпечення дальності польоту снаряду, визначається за формулою sin v Ч 2 a S= g 2 g де: S – дальність польоту; v — початкова швидкість вильоту снаряду; — прискорення під дією сили тяжіння; α — кут вильоту. Початкова швидкість вильоту снаряду залежить: • від кількості руху (при обертальному розбігу - від моменту кількості руху), нагромадженого у розбігу системою «метальник снаряд» до початку фінального зусилля; • від тривалості і величини сили, що діє на снаряд у фазі фінального зусилля.

Вплив опіру повітря Опір повітря створює підйомну силу під час польоту диску, при цьому виникають: а - прямий удар; б - косий удар з нормальним положенням диска; в - косий удар із збільшеним кутом атаки.

Вплив кутів вильоту снарядів Дальність польоту ядра у залежності від кутів вильоту при штовханні без розгону, без урахування сили впливу на ядро й оперу повітря (за даними В. Н. Тутевича) Кут вильоту Швидкість вильоту ядра, м/с 11 (у град. ) 12 12, 6 13 13, 5 16 Дальність польоту (м) 36 14, 32 16, 11 17, 83 19, 09 20, 40 21, 74 40 14, 44 16, 80 18, 05 19, 35 20, 70 22, 08 42 14, 43 16, 80 18, 07 19, 38 20, 74 22, 15 44 14, 36 16, 74 18, 01 19, 32 20, 70 22, 10 48 14, 00 16, 43 17, 08 18, 99 20, 34 21, 73 (висота випуску ядра = 2, 3 м)

Варіанти техніки штовхання ядра В. Гюнтер (Швейцарія), зріст спортсмена 2 м, вага 135 кг, кращий результат у штовханні ядра 22 м 75 см. У. Тиммерман (Німеччина), зріст спортсмена 192 см, вага 118 кг, кращий результат 23 м 06 см. А. Барышников (СРСР) Зріст спортсмена 196 см, вес 120 кг, кращий результат 22 м 00 см. Спосіб “колового маху”.

Спочатку швидкість надається снаряду в процесі розбігу (спис - 7, 8 м/с), стрибка (ядро – 2 - 3 м/с, диск – 7 - 8 м/с) або декількох поворотів (молот – 20 - 23 м/с) - це попередня швидкість. Потім швидкість надається снаряду у фінальному зусиллі – заключна швидкість.