Кафедра екології та ОНС ОЦІНКА ЯКОСТІ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЖИТЛТОВОГО ФОНДУ М. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА Доповідач ст. гр. ЕКО-14 М Яблонська Єлизавета
АКТУАЛЬНІСТЬ У м. Дніпропетровську мають місце проблеми зі щільністю забудови, q непропорційність щільності а саме: забудови, обумовлена, ландшафтногеодезичними умовами; q центральної частини міста є перенасиченою об'єктами. Центр міста повинен бути багатофункціональним, та усе повинно здійснюватись згідно добре складеного плану; q змарнована архітектурна цілісність – проблема контрасту між надбанням культури (пам'ятками архітектури) і новими об'єктами які буквально нависають над історичною забудовою знищуючи, придавлюючи і вносячи дисбаланс.
ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ житловий фонд м. Дніпропетровська ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ розробка методики дослідження стану житлового фонду м. Дніпропетровська. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ q натурні дослідження житлової будинків різних етапів забудівлі q застосування та обробка статистичних даних q оцінка комфортності проживання
МЕТА Проведення аналізу стану житлового фонду м. Дніпропетровська: моніторинг житлового фонду; оцінка стану житла; співвідношення вартості житла та комфортності проживання в ньому. ЗАВДАННЯ РОБОТИ q Дослідити динаміку зміни кількості населення, щільності населення та щільності забудови, а також вартості житла м. Дніпропетровська. q Провести аналіз та визначення стану забудови житлового фонду. q Вивести середні показники комфортності проживання по районах міста та у місті в цілому. q Розробити рекомендації що до захисту та відновленню застарілих будівель, коректного містобудування та відповідність забудови цілісній картині архітектури міста.
ЩІЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ Фактори, що визначають щільність населення, у Дніпропетровську: I. q q q II. IV. V. VI. Збільшення населення вкрай гостро потребують житлової площі насамперед у зв'язку з міграцією в м. Дніпропетровськ, населення з малих населених місць. Тобто, збільшення населення за рахунок переселення мешканців з інших населених пунктів з таких причин: пошук роботи, поліпшення власного добробуту; міграція з метою отримання освіти; міграції з метою поліпшення якості життя і можливостей. Процеси агломерації. Особливість збільшення масштабів міста через вливання дрібних населених місць в басейн мегаполісу. Не відповідність зростання житлового фонду та приросту населення. Збільшення середньої поверховості кварталів. Бажання більшості людей жити в упорядкованих, комфортних, найбільш наближених до рекреаційних зон, місць культури та відпочинку, мало віддалених від центру і максимально наближеним до місць працевлаштування районів, визначає попит проектування і будівництва житла на цих територіях. Політика місцевих органів управління, щодо містобудівництва, спрямована на розвиток міста в колишніх межах, без збільшення його території.
ЩІЛЬНІСТЬ ЗАБУДОВИ ВИЗНАЧАЮТЬ ТАКІ ЧИННИКИ: q Місце розташування щодо центру міста, підцентрів, рекреаційних зон, місць культур і відпочинку; q Ландшафтно-геодезичні умови ділянок, багато в чому визначальний основні недоліки та основні переваги (наприклад: ділянки схилів балок, береги річок, високий рівень ґрунтових вод, зсувонебезпечні ділянки, вихід скельної породи); q Середня поверховість; q Ціна ділянки землі. q Щільність забудови повинна розглядатися в сукупності з середньою поверховістю і повинна бути взаємопов’язана з щільністю населення. Основні проблеми, пов’язані з щільністю забудови: а) непропорційність щільності забудови, обумовлена, в основному, як уже говорилося, ландшафтно-геодезичними умовами. б) проблема перенасиченості центральної частини міста об’єктами, стоїть дуже гостро. в) проблема контрасту між надбанням культури (пам’ятками архітектури, в т. ч. і генплан міста) і новими об’єктами які буквально нависають над історичною забудовою знищуючи, придавлюючи і вносячи дисбаланс.
АНАЛІЗ ЗНОСУ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ Середній ступінь зносу житлового фонду м. Дніпропетровська: q споруди дореволюційного періоду 70 -100%; q будинки перших типових серій 80 -98%; q будинки типових серій підвищеної комфортності 70 -80% q індивідуальний проект 46 -80% q садибна забудова до 40%; q елітне житло до 10%.
АНАЛІЗ ДОСТУПНОСТІ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН У Дніпропетровську є парки та озеленені ділянки балок: Байрак, Діївській, Крута, Аптекарська, ім. Ленінського комсомолу, ім. Богдана Хмельницького, Червоноповстанська, Тунельна, відлоги, парк ім. Глоби, парк ім. Кірова, Сімферопольський парк, парк ім. Ю. Гагаріна, парк ім. Володі Дубініна, парк ім. М. І. Калініна, парк Дружби. Тільки два парки в місті відповідають своєму естетичному і функціональному призначенню: це парк ім. Т. Г. Шевченка та Л. Глоби. Важливе функціональне значення мають об’єкти «малого саду» - сквери, бульвари, сади, дитячі майданчики, куточки тихого відпочинку, альпінарії, клумби. Таким чином, весь «зелений фонд» в межах міста досягає площі в 7207 га, що становить 21% міської території, або 61 м² га території зелені на кожного жителя міста, а ландшафтних об’єктів громадського користування – 23 м².
АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ РАЙОНІВ З АДМІНІСТРАТИВНО-КУЛЬТУРНИМ ЦЕНТРОМ І РОБОЧИМИ МІСЦЯМИ Фактори, що обмежують доступність адміністративно – культурного центру: q Дніпропетровськ розділений на три частини двома річками (Дніпро і Самара), обмежує доступ до центральної частини, у зв’язку з недостатньою кількістю мостів (5 штук); q відсутність швидкісних доріг безперервного руху; q відсутність розвинутої системи метрополітену; q недостатня налагодженість роботи громадського транспорту і нерозвинена мережа гаражів та стоянок індивідуального автотранспорту.
СЕРЕДНІЙ ПОКАЗНИК КОМФОРТНОСТІ ПРОЖИВАННЯ Середній показник комфортності проживання залежить від: q q q Густині населення (А); Густині забудови (Б); Відсотка зносу житлового фонду (В); Екологічних показників (Г); Доступності рекреаційних зон (Д); Доступності адміністративно-культурного центру (Е). Розрахунок середнього показника комфортності був проведений за формулою: К = (А+Б)*0, 001 + В*0, 1 + Г – Д*0, 5 – Е
СЕРЕДНІЙ ПОКАЗНИК КОМФОРТНОСТІ ПРОЖИВАННЯ
ВІДПОВІДНІСТЬ ЦІН НА ЖИТЛО ПОКАЗНИКАМ КОМФОРТНОСТІ ПРОЖИВАННЯ
ВИСНОВКИ Виходячи з вказаного вище, необхідно: q ретельно розробляти плани та документацію, що до проектів забудови міста, аби не було перенавантажень у певних його частинах, або навпаки; q при забудові необхідно враховувати рельєф, кліматичні умови, а також наявність у районі забудови розвиненої інфраструктури та зелених насаджень для комфортного проживання людей на цій території; q врахування соціально-економічних умов, так як у місті спостерігається різке зростання цін на житло; q виділення коштів на реконструкцію та підтримання у належному стані будівель дореволюційного та радянського періоду; q врахування інтересів соціально-демографічних груп населення та екологічних вимог при зведенні житлових будівель.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !
Скачать презентацию Кафедра екології та ОНС ОЦІНКА ЯКОСТІ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Яблонская БЖД.ppt