Скачать презентацию Кадри УСС вийшли з українських парамілітарних організацій Галичини Скачать презентацию Кадри УСС вийшли з українських парамілітарних організацій Галичини

УСС.pptx

  • Количество слайдов: 16

Кадри УСС вийшли з українських парамілітарних організацій Галичини, що діяли перед першою світовою війною Кадри УСС вийшли з українських парамілітарних організацій Галичини, що діяли перед першою світовою війною (т-ва «Українські Січові Стрільці» , створеного Кирилом Трильовським в березні 1913 у Львові при Українському Січовому Союзі, 1914 р. — вже 94 таких товариств у Галичині), а також «Січей» , товариств «Сокіл» і Пласт. На заклик Головної Української Ради відгукнулося 28 000 добровольців, але на збірку УСС у Стрию наприкінці серпня — на початку вересня 1914 зійшлося тільки 1 000, бо деякі повіти Галичини були вже захоплені російською армією. З них австрійська влада вибрала тільки 2 500 стрільців (на це вплинули й перешкоди з боку поляків), яких поділено на 10 сотен по 250 стрільців, що згодом вирушили на вистрій до Закарпатської України.

Бойові Штандарти Українських Січових Стрільців Бойові Штандарти Українських Січових Стрільців

Стрілецька кокарда Легіону УСС (1916 p. ). Старшинська Стрілецька кокарда Легіону УСС (1916 p. ). Старшинська "рожечка" Легіону УСС (1916 p. ). Знак Легіону УСС (1916 p. ). Варіант знака популярно го в легіоні УСС. Емблема Січових Стрільців УНР Хрест Легіону УСС.

Присяга УСС Присяга УСС

Сотник УСС, 1915 р. УСС в Карпатських боях Сотник УСС, 1915 р. УСС в Карпатських боях

Михайло Галущинський – перший командир УСС у 1914 - 1915 рр. Михайло Миколайович Галущинський Михайло Галущинський – перший командир УСС у 1914 - 1915 рр. Михайло Миколайович Галущинський

Так зачався Карпатський похід УСС, що вкрив славою стрілецьке ім'я. Один за одним, як Так зачався Карпатський похід УСС, що вкрив славою стрілецьке ім'я. Один за одним, як листки у вінку, чергуються стрілецькі бої та перемоги. Звіт астрійського генерального штабу подає вже 9 жовтня, що. . << у боях відзначився також Український Добровольчий Лєгіон>>. Дня 18 жовтня півкурінь от. Шухевича у випаді на доли доходить до Борислава, Дрогобич та Нагуєвич. Під Попелями прийшло до першої більшої сутички з ворогом. Сотня І. Коссака зводить бій під Сільцем з трьома сотнями Москалів і 20 жовтня добуває Дрогобич, а сотня Дудинського увіходить дня 21 жовтня до Стрия. В бою з гренадієрськими частинами вона тратить половину людей, але вдержується на становищі, тоді як австрійські відділи уже УСС розділено на три групи. Одна частина під проводом Дня 6 жовтня давно покинулисот. д-ра М. Волошина рушила через Вишків та Сенечів у напрямі на позиції. Підчас відвороту сотні І. Коссака, Букшованого і М. Барана здержали наступ Москалів в Людвинівку. Друга, найбільша група з от. Косаком, через Воловець у околицях напрямі Стрия, третя під командою от. д-ра С. Шухевичадобуває дня та Синевідська. Сотня Сроковського (перед тим І. Коссака) через Ужок 28 жовтня в кровавому бою московські окопи на горі Ключ. В цьому бою впало 13 Турку, потім на Дрогобич. стрільців і було 14 ранених, між ними сот. Сроковський.

Бої Українських Січових Стрільців на початку 1915 року Одначе розмах московського наступу стрінув на Бої Українських Січових Стрільців на початку 1915 року Одначе розмах московського наступу стрінув на горі Маківці стрілецьку запору і на ній, після чотироденних боїв, розбився. Перший московський наступ на ліве крило обсади Маківки зачався в ночі з 28 -го на 29 -го квітня. На оборону загроженого крила кинено цілий перший курінь У. С. С, сотні Букшованого, Дудинського, Носковського та Семенюка, і половину другого куріня, сотні Будзиновського, Мельника та одну чету зі сотні д-ра О. Левицького. Рано 29 -го квітня сотні відбили ворожий наступ. Карпатські бої були для Українських Січових Стрільців найкращою воєнною школою, з якої перший іспит вони зложили на Маківці.

І кинулись до протинаступу. Після рукопашного бою Стрільці прогнали Москалів аж до їхніх вихідних І кинулись до протинаступу. Після рукопашного бою Стрільці прогнали Москалів аж до їхніх вихідних становищ. Там, умосковських окопах, знову прийшло до бою на багнети. Частина Москалів піддалась, а решта пішла в ростіч. На місці бою залишив ворог ок. 200 убитих та кілька скорострілів. а другий день, 30 -го квітня, Москалі повторили наступ на праве крило маковецької обсади. На допомогу кинено знову сотні Букшованого, Семенюка, дві чети сотні Дудинського, сотню Будзиновського і Мельника. Стрільці зломили ворожий удар і повели протинаступ, у висліді якого добули три скоростріли і 173 полонених. Тому, що Москалі продовжували наступ, стрілецькі сотні залишились на Маківці. Третій, найзавзятішій бій за

Третій, найзавзятішій бій за Маківку розпочався ранком 1 -го травня наступом Москалів на становища Третій, найзавзятішій бій за Маківку розпочався ранком 1 -го травня наступом Москалів на становища сотні Будзиновського і Мельника. Стрільці відступили, залишаючи в окопах ранених, убитих та полонених. Щойно за третім разом московські полки покинули під напором стрілецької сили й завзяття добутий верх та пішли в ростіч

Першим успіхом Легіону УСС була перемога на горі Маківці 29 квітня — 3 травня Першим успіхом Легіону УСС була перемога на горі Маківці 29 квітня — 3 травня 1915. Далі він визначався в боях під Болеховом, Галичем, Завадовом і Семиківцями. В цьому бою вславились понад усіх своєю З літа 1915 УСС окопалися над р. Стрипою; там, відвагою четарі Свідерський, Гнатевнч, у Соснові і на Веселій, перебували до серпня 1916. Мельник, Артимович, Каратницький, Далі у складі 55 -ої дивізії обидва курені перетворено. Яремкевич, Яримович, хорунжі Степанівна, на полк УСС (командант отаман Г. Коссак, Радович, стрільці Кобєрський; десятник з листопада 1916 — підполковник Антін Варивода), Садженнця, Петрів, Кривий, брати у серпні 1916 Легіон переведено під Бережани, Бій на Маківці ЗІтинюки та багато інших. де він окопався на горбі Лисоня. У серпневих, був першим збірним успіхом стрілецької а також вересневих боях за Лисоню полк УСС В ньому збруї та стрілецького духа. втратив з 44 старшин — 28 і близько 1 000 навала об горстку розбилася московська рядових убитими, пораненими і полоненими і ідейного Стрілецтва. На Маківці У. С. С. на 30 вересня 1916 нараховував ледве наступи і не допустили відбили всі ворожі 9 старшин і 444 стрільців. Тоді його переформовано до зломання фронту. на курінь і командування над ним перебрав полковник Франц Кікаль (17. 03. — 01. 07. 1917). На фронті під Кирлибабою була відокремлена Гуцульська сотня УСС під командуванням поручника Омеляна Левицького.

На початку жовтня 1918 формацію УСС переведено з Херсонщини на Буковину. Під час українсько-польських На початку жовтня 1918 формацію УСС переведено з Херсонщини на Буковину. Під час українсько-польських боїв за Львів Легіон УСС прибув до Львова щойно 3 листопада і вже не зміг змінити бойової ситуації в місті. Далі Легіон УСС входив до складу групи «Схід» УГА і в січні 1919 був переформований на 1 бригаду УСС в складі одного, пізніше двох полків піхоти УСС, кінної сотні УСС, гарматного полку УСС і допомогових відділів. Командантом 1 бригади УСС був отаман Осип Букшований. Поповнені українцями з російської армії, УСС сформували в Києві у листопаді 1917 Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців (СС), який згодом розгорнувся в полк СС, а далі в корпус і групу СС, що були однією з найкращих формацій української армії.

Жінки в загонах УСС Ольга Підвисоцька - стрілець Жінки в основному були санітарками, але Жінки в загонах УСС Ольга Підвисоцька - стрілець Жінки в основному були санітарками, але деякі брали участь у бойових діях як стрільці та навіть офіцери Невідома санітарка УСС

Жінки в загонах УСС -активна учасниця січово-стрілецького руху, співзасновницею товариства «Січові стрільці — ІІ» Жінки в загонах УСС -активна учасниця січово-стрілецького руху, співзасновницею товариства «Січові стрільці — ІІ» , провідницею жіночої чети. 1914—на фронті як командир жіночої чети Українських Січових Стрільців. Учасниця Карпатської воєнної кампанії. Брала участь у битві під Комарниками. Відзначилася відвагою убоях за гору Маківку (квітень—травень 1915), згодом стала хорунжим. 29 травня 1915 р. під час бою під Лисовичами на Болехівщині потрапила до російського полону. 1915– 1917 рр. перебувала як полонена в Ташкенті. Квітень 1917 — повернулася до Галичини. Оле на Іванівна Степа нів