„
Із висловлювання А. Гітлера про мету війни Ми повинні знищити населення , - це входить У нашу місію охорони німецького населення. Нам доведеться розвинути техніку винищення населення. Якщо я посилаю цвіт німецької нації у пекло війни, то я маю право знищувати мільйони людей нижчої раси, які розмножуються, як черви. . . Мова йде про війну на знищення. На Сході жорстокість є благом для майбутнього. Росіяни, поляки, українці, білоруси повинні зникнути. Їх слід використати на благо рейху. Когось переселити в Африку, Америку. . . ”
Директива № 21 —- план «Барбаросса» 18 грудня 1940 р l Блискавична війна; l війна на сході мала розпочатися відразу після весняного бездоріжжя і закінчитися до настання зимових холодів, тобто протягом травня— листопада 1941 р. ;
Мова документа Із директиви № 21 “Німецькі збройні сили повинні бути готові до того, щоб іще до закінчення війни проти Англії блискавичною воєнною операцією перемогти радянську Росію”. . .
Загальна мета Військові маси російської армії, що перебувають у західній частині Росії, мають бути знищені у сміливих операціях із глибоким просуванням танкових частин. . . Кінцева мета операції – відгородитися від азіатської Росії по загальній лінії Архангельск - Волга
План «Барбаросса» Північ генерал – фельдмаршал В. Леєб Центр Генелалфельдмаршал Ф. Бок Південь генерал – фельдмаршал Г. Рундштедт
Головні напрямки, стратегічні об'єкти “Північ” Східна Прусія. Даугавпілс. Псков. Ленінград “Центр” “Південь” Білосток. Мінськ. Москва Західна Україна – Харків. Донбас. Крим. Сталінград
Підготовка до війни з боку СРСР «Гроза» (не був затверджений). Сталінська воєнна доктрина. Радянському Союзу ніколи не доведеться вести бойові дії на своїй території. На випадок нападу противника слід готуватися до наступальної, а не до оборонної війни. Будь-яка агресія проти СРСР буде негайно зупинена загальним повстанням пролетаріату країн Заходу.
Танкова битва в районі Рівне - Дубно – Луцьк – Броди 23— 29 червня 1941 р. Перебіг подій, результати Перша велика танкова битва Другої світової війні, у якій з обох боків брало участь понад 5 тис. танків. Радянські механізовані корпуси, отримавши наказ негайно відкинути передові танкові частини ворога, що прорвалися, перейшли в наступ без належної підготовки й авіаційного прикриття. Зустрічний танковий бій завершився майже повним розгромом радянських механізованих корпусів Значення. Хоча просування ворога затримувалося на тиждень, це було досягнуто дорогою ціною: із 4, 2 тис. танків Південно-Західного фронту залишилося лише 737. Ворог утратив лише декілька сот танків. Удар механізованих корпусів зірвав спробу ворога з ходу оволодіти Києвом і дав можливість підготувати оборонні рубежі на підступах до міста, примусив ворога передчасно ввести у бій резерви
Оборона Києва Південно-західний фронт М. Кирпонос Танкове з'єднання Гудеріана
Київська оборонна операція, 7 липня - 26 вересня 1941 р. 5 липня 1941 р. німецькі війська зуміли прорвати оборону у між 5 і 6 -ю радянськими арміями і вийшли до оборонних споруд міста. Ця подія вважається початком Київської стратегічної оборонної операції, що тривала 83 дні. Німецьке командування оцінило прорив як вирішальну перемогу, і падіння Києва вважалося справою найближчого часу. На 21 липня А. Гітлер призначив парад на Хрещатику. Та цим планам не судилося здійснитися. Німецькі частини, що підійшли до першої смуги оборони, не змогли її подолати.
Київська оборонна операція Перший штурм Києва 11 -14 липня виявився для ворога невдалим. Ці події поклали початок героїчної оборони міста, що тривала 71 день. Невдалими для ворога були і наступні спроби оволодіти містом. Захисники міста (понад 120 тис. бійців, з яких 33 тис. народне ополчення) стійко тримали оборону. 21 серпня А. Гітлер приймає рішення припинити лобові атаки міста. Під Києвом ворог втратив 100 тис. військових. Наступ на Київ тимчасово припинився. У той час склалось загрозливе становище на флангах Південно-Західного фронту, що обороняв місто. Німецькі танкові частини, обійшовши захисників міста з півдня і півночі, замкнули кільце оточення біля Лохвиці.
Наказ про відхід радянських військ було віддано занадто пізно і в оточення потрапили чотири радянські армії. Спроби вирватись з оточення були невдалими. Командуючий Південно-Західним фронтом М. Кирпоніс загинув у бою. У полон, за німецькими даними, потрапило 665 тис. солдатів (згідно з останніми дослідженнями - значно менше). 19 вересня німецькі війська вступили в Київ
Значення Оборонна операція зірвала плани німецького командування швидко оволодіти містом. Примусила його змінити напрям головного удару, що зрештою призвело до провалу плану Барбаросса.
СМОЛЕНСЬКА БИТВА, Західний, Резервний, Центральний й Брянський фронти (Маршал Радянського Союзу С. К. Тимошенко, генерал армії Г. К. Жуков, генералполковник Ф. І. Кузнєцов, генерал-лейтенант А. І. Єременко) Група армій «Центр» (генерал-фельдмаршал Ф. Бок)
Смоленська битва, 10 липня -10 вересня 1941 р. Перебіг подій, результати Смоленська битва розгорталася на фронті довжиною 650 км і глибиною - 250 км. Після розгрому радянських військ у прикордонних боях на початку липня німецькі війська вийшли на підступи до Смоленська. Радянське командування після попередніх поразок зуміло відновити боєздатність військ Західного фронту, який чинив запеклий опір ворогу. Хоча німецькі війська захопили Смоленськ, втрати (50 % - у танкових частинах, 30% у піхотних) примусили їх зупинити наступ. На завершальному етапі Смоленської битви радянські війська здійснили наступальну операцію в районі Єльні, зупинивши наступ і вперше примусивши ворога перейти до оборони
Значення Запекла оборона радянських військ на московському напрямі та в Україні примусила ворога змінити стратегію головного наступу. Головний удар тепер був спрямований в Україну.
Оборона Одеси 5 серпня -16 жовтня 1941 р. Після поразки на Південному фронті румуно. Перебіг подій, результати Після поразки на Південному фронті румунонімецькі війська взяли в облогу Одесу. Проте швидко заволодіти містом ворогові не вдалося. Декілька штурмів було відбито з великими втратами для ворога. Перед тим як залишити місто, радянські війська провели вдалу десантну операцію в районі села Григорівка, захопивши важкі гармати, що обстрілювали місто. Рішення про припинення оборони міста було прийнято у зв'язку з проривом німецьких військ у Крим. Евакуація військ з Одеси відбулась без втрат і несподівано для ворога Значення. Радянські війська, що протягом 72 днів здійснювали оборону міста, відволікали на себе значні сили ворога, завдавши Їм великих втрат (понад 300 тис. військових). Оборона міста давала можливість Чорноморському флоту впродовж другої половини 1941 р. контролювати всю акваторію Чорного моря, загрожуючи узбережжю Румунії та її нафтовим родовищам
Битва за Ленінград Німецька група армій «Північ» (генералфельдмаршал В. Леєб) сили Балтійського флоту (віце-адмірал В. Ф. Трибуц) і Ладожської військової флотилії (контр-адмірал В. С. Чероков) 14 січня 1944 війська Ленінградського, Волховского (генерал армії К. А. Мерецков) і 2 -го Прибалтійського (генерал армії М. М. Попов) Ленінградського фронту (з 11 вересня 1941 - генерал армії Г. К. Жуків, з 10 жовтня 1941 - генералмайор И. И. Федюнинский, з 26 жовтня 1941 - генерал-лейтенант М. С. Хозин, з 9 червня 1942 - генераллейтенант, пізніше Маршал Радянського Союзу Л. А. Говорів),
Битва за Ленінград 10 липня 1941 р. -27 січня 1944 р. На початку липня 1941 р. німецькі війська групи армії „Північ” вийшли на далекі підступи до міста. З липня по 10 серпня 1941 р. бої точилися на Лужському оборонному рубежі. Прорвавши його 25 серпня, німецькі війська вийшли на підступи до міста, проте швидко оволодіти ним не змогли. 8 серпня німецькі війська вийшли до Ладозького озера, взявши місто в облогу. У цей же час фінська армія підійшла до міста з півночі. Відмовившись від штурму міста, німецьке командування вирішило задушити його безперервними обстрілами і блокадою. Блокада міста тривала 900 днів, її жертвами стало 800 тис. мешканців, більшість з яких загинула від голоду і холоду. Щоб урятувати , місто, з 22 листопада 1941 р. по льоду Ладозького озера була налагоджена „дopoгa життя”, згодом по дну озера було прокладено електричний кабель і нафтопровід
Битва за Ленінград Спроба німецького командування сотворити подвійне кільце облоги була зірвана військами Перебіг Волховського фронту (серпеньподій, вересень 1942 р. ). 12 -18 січня результати 1943 р. в результаті операції „Іскра” було прорвано блокаду Ленінграда, а 14 -27 січня 1944 р. знято облогу міста Значення. Група армії „Північ” не виконала свого стратегічного завдання по захопленню міста. Оборона міста прикувала до себе значні сили німецьких військ. Вдалось врятувати від остаточного знищення Балтійський флот СРСР
Оборона Севастополя 11 -й армія (генерал-полковник Е. Манштейн) Чорноморський флот (віце-адмірал Ф. С. Жовтневий) Приморська армія (генерал-майор І. Є. Петров)
Оборона Севастополя 30 жовтня 1941 р. -4 липня 1942 р. У жовтні 1941 р. німецькі, і війська увірвалися до Криму. 30 жовтня вони підійшли на далекі підступи до Севастополя. Місто не було обладнане оборонними спорудами з суходолу, проте мало продуману оборону з моря. У короткий термін навколо нього було створено три лінії оборони. Хоча місто було відрізане від тилових районів суходолом, Чорноморський флот упродовж 250 днів забезпечував місто всім необхідним. Неодноразові штурми радянські війська відбивали з великими втратами для ворога (понад 300 тис. військових). Проте поразка військ Кримського фронту на Керченському півострові дозволила німецьким військам здійснити вирішальний наступ і прорвати оборону Севастополя. 3 липня 1942 р. Ставка віддала наказ про евакуацію військ, проте вже було пізно. Евакуюватися змогли лише невелика частина захисників міста
Значення. На тривалий час оборона Севастополя прикувала значні сили німецьких військ, завдавши їм суттєвих втрат. Було зірвано плани по знищенню Чорноморського флоту СРСР
Операція «Тайфун» Західний (генерал-полковник І. С. Конєв, з 10 жовтня генерал армії Г. К. Жуков), Резервний (Маршал Радянського Союзу С. М. Будьонний), Західний і Резервний фронти були об'єднані в Західний фронт під командуванням Г. К. Жукова. Брянський (генерал-полковник А. И. Еременко, з жовтня генерал-майор Г. Ф. Захаров Калінінський (генералполковник И. С. Конєв) група армій «Центр» (командуючий генералфельдмаршал Т. фон Бік) танкова група під командуванням генерал-полковника Х. Гудеріана
Битва за Москву 30 вересня 1941 - 7 січня 1942 р. Після розгрому радянських військ в Україні німецьке командування основний удар знову спрямувало на Москву. Упродовж 30 вересня - 2 жовтня 1941 р. німецькі війська прорвали оборону радянських військ на московському напрямку. У районі Вязьми та Брянська радянські війська були оточені й розгромлені, 663 тис. солдатів потрапили в полон. Здавалося, що операція „Тайфун” по захопленню Москви наближається до завершення. Але на підступах до міста німецькі війська зустріли відчайдушний опір. Спроба фланговими ударами оточити війська, що захищали Москву, була невдалою
Битва за Москву Перебіг подій, результати У момент, коли німецький наступ утратив силу, накопичені радянським командуванням резерви перейшли в контрнаступ (6 грудня 1941 р. ), який переріс у наступ на фронті довжиною у 1000 км, що тривав до кінця січня 1942 року. Німецькі війська були відкинуті від Москви на 100 -250 км Значення. Німецькі війська були відкинуті від Москви, утрати становили 500 тис. солдатів і 1, 3 тис. танків. Стратегія „бліцкригу” потерпіла повну поразку. Перемога під Москвою зміцнила Антигітлерівську коаліцію, додала віри населенню СРСР у майбутню перемогу
Формування Антигітлерівської коаліції 12 липня 1941 р. Підписання “Угоди між урядами СРСР та Великої Британії про спільні дії у війні проти Німеччини” Взаємні зобов'язання про спільні дії у війні з Німеччиною, взаємодопомогу та підтримку, відмова від сепаративного миру з противником
Серпень 1941 р. Атлантична хартія США та Великої Британії (СРСР приєднався пізніше) Відсутність територіальних претензій, повага права народів на самовизначення
Листопад 1941 р. Поширення США на СРСР закону про ленд-ліз Отримування СРСР військової техніки, транспорту, продуктів
1 січня 1942 р. Декларація Об'єднаних Націй, підписана СРСР, США, Великою Британією, Китаєм тощо Наголошення на необхідності повної перемоги над фашистськими агресорами для збереження життя, свободи, незалежності народів
Воєнні дії в Азії та Північній Африці 7 -8 грудня 1941 р. Грудень 1941 червень 1942 р. Напад Японії на військовоморську базу США Перл. Харбор. Захоплення Японією Таїланду, Бірми, Малайзії, Індонезії, Філіппін
