Італія 1945 -1960 рр. {
Італія вийшла з війни з украй розладнаною економікою. Вона втратила третину національного багатства. П'ята частина промислових підприємств, 60% шосейних доріг і 40% залізниць було зруйновано. Чимало міст унаслідок бомбардувань страшенно постраждали. Обсяг промислового виробництва в 1945 р. становив лише 30% довоєнного, проте зростала інфляція: в 1947 р. грошова маса, яка знаходилася в обігу, в 35 разів перевищувала довоєнний рівень.
У політичному житті Італії провідну роль відігравали сили і партії, які очолювали антифашистську боротьбу та рух Опору в роки війни, зокрема комуністична й соціалістична партії. У 1946 р. ці партії підписали пакт про єдність дій.
18 червня 1946 г. – Італія провозголошена республікою
Найбільш масовою і впливовою партією післявоєнної Італії стала Християнсько-демократична партія (ХДП), яка була створена в 1944 р.
Нове правління очолив А. де Гаспері Найвищим законодавчим органом республіки є парламент. Президент республіки обирається на спільному засіданні обох палат терміном на 7 років.
Допомога зі сторони США , для розвинення економіки Европи після ДРУГОЇ світової секретар і міністр оборони США, ініціатор Плану Маршалла Джордж Маршалл.
У 1949 р. однією з перших вона стала членом НАТО – єдиною з колишніх фашистських країн, якій було виявлено таку честь (ФРН прийняли в НАТО у 1955 р. ).
У 1957 р. Італія стала однією зі співзасновниць ЄЕС.
Християнські демократи здійснили обмежену аграрну реформу. Селяни одержали 1, 5 млн гектарів землі. При цьому держава надала селянам кредит. За допомогою державних капіталовкладень трохи зменшився розрив між промисловою Північчю і сільськогосподарським Півднем. Підприємці були змушені підвищити заробітну платню робітникам. Південна Італія 1950 роки Італія перетворилася з аграрно-індустріальної країни в індустріально-аграрну. У 50— 60 -х рр. за темпами економічного зростання Італія посідала перше місце в Європі та друге у світі після Японії. Це явище дістало назву італійського "економічного дива".