Історія України Виконав студент групи МО — 21

Історія України Виконав студент групи МО - 21 Черман Антон

Зміст 1) Соціально-економічні зміни 2) Юридичний зміст селянської реформи 1861 року 3) Український національний рух у 1880 -1890 рр. 4) Економічне піднесення України 1910 -1914 рр. 5) Революційний рух 1840 -их років

Соціально-економічні зміни І все ж соціально-економічні зміни, які відбувалися в ХІХ ст. , стимулювали культурний процес на українських землях, звичайно, з певними особливостями. Справа в тому, що індустріалізація та урбанізація тоді ще мало торкнулись українців: лише трохи більше п’яти відсотків їх проживало на кінець ХІХ ст. у містах, більшість і далі залишалася зв’язаною з сільським господарством. Мало українців було і серед інтелігенції: 16 відсотків юристів, 25 – учителів, менше 10 – письменників та митців. У промисловості та торгівлі значну роль відігравали росіяни та євреї. Міські наймані робітники у більшості своїй були відчужені від національної культури аж до Лютневої революції 1917 р. , чому сприяли умови їхнього життя: абсолютна економічна залежність, відсутність політичних прав, брак шкіл та книг українською мовою, що в інтернаціональному середовищі заводів і фабрик руйнувало мову і національний менталітет. Оберігало національну культуру село.

Юридичний зміст селянської реформи 1861 року Головні принципи селянської реформи були викладені у царському маніфесті від 19 лютого 1861 і в "Загальному положенні про селян, звільнених від кріпосної залежності". За цими документами селяни ставали особисто вільними, проте право власності на землю залишалося за поміщиками. У користуванні селян залишалася садиба і польовий наділ, за які вони повинні були відбувати панщину або платити оброк. Такий стан вважалося тимчасовим. Між поміщиками і селянами укладалася угода про викуп землі. До переходу на викуп відносини між ними регламентувалися статутними грамотами. На складання і введення в дію уставних грамот відводилося два роки. Для вирішення різних спірних питань створювалися "губернські в селянських справах присутності" і інститут мирових посередників, які формувалися з дворянства.

Український національний рух у 1880 -1890 рр. 80 -ті рр. ХІХ ст. увійшли в історію національного відродження на східноукраїнських землях як «мертві роки» . Після вбивства царя Олександра ІІ (1 березня 1881 р. ) і воцаріння Олександра ІІІ в Російській імперії розпочався тривалий період контрреформ, що супроводжувалися репресіями проти будь-яких революційних, опозиційних рухів. Серед більшості членів старої Київської громади запанувала думка, що будь-які спроби політизації українського руху можуть викликати нову хвилю репресій, а відтак – повне його придушення. Київські громадівці вважали за потрібне сконцентрувати свою діяльність виключно на ниві культурництва, вести «поважне життя осередків українства в Російській імперії» , продовжувати формувати національну самосвідомість населення не через нелегальну пропаганду, а за допомогою легальної культурно-освітньої діяльності.

Економічне піднесення України 1910 -1914 рр. 1910 р. після тривалої депресії в Росії, в тому числі в Україні, почалося піднесення в промисловості, яке продовжувалося до початку першої світової війни в 1914 р. Воно було зумовлене розширенням внутрішнього ринку, зв'язаним з проведенням столипінської аграрної реформи, високими врожаями 1909 р. і 1910 р. (у 1910 р. експорт хліба становив 847 млн. пуд. ), нагромадженням та напливом капіталів у промисловість і збільшенням військових замовлень та більш широким будівництвом військово-морського флоту і залізниць, викликаними підготовкою до війни. В Україні, як і в цілому в країні, в економіці переважало сільське господарство, — його частка становила 51, 8 %, а про. Внаслідок розвитку капіталізму і особливо із зростанням заможних селянських господарств в період проведення столипінської аграрної реформи розширилися посівні площі і збільшилися валові збори сільськогосподарської продукції.

Революційний рух 1840 -их років 1840 -ві роки були добою великого революційного піднесення в усій Европі. Пригнічена Віденським Конгресом та «Священним Союзом» вільна думка знову прокидалась до життя. В Прусії почалися реформи Ф. Штайна та Ф. Гарденберга, в Норвегії введено доволі демократичну конституцію, Еспанія та Португалія звільнилися від династії Бурбонів, деякі міста Німеччини завели у себе становий устрій.

Щасливої історії