Історія України Україна в новітню епоху сер 1940

Історія України Україна в новітню епоху (сер. 1940 -сер. 1960 -х рр. ) Лекція 9 Доц. Бадєєва Л. І. Факультет навчання іноземних громадян, кафедра українознавства, ХНУРЕ, кафедра українознавства,

Історія України МЕТА І ЗАВДАННЯ n n Ознайомитися з труднощами, особливостями та наслідками повоєнної відбудови. Розкрити непослідовність та незавершеність процесу десталінізації в умовах хрущовської “відлиги”. ХНУРЕ, кафедра українознавства

Історія України ПЛАН n n ХНУРЕ, кафедра українознавства 1. Україна в період повоєнної відбудови. 2. Україна в умовах десталінізації (1956 -1964).

Втрати України в роки ВВв n n n Перетворено в руїни 714 міст та містечок; Матеріальні втрати 1, 3 трлн. крб. ; У 230 концтаборах і гетто, у 250 місцях масового знищення загинуло 5, 5 млн. людей.

Міжнародні відносини n n n 16 серпня 1945 р. – договір про державний кордон між СРСР та Польщею; 29 червня 1945 р. – договір між СРСР та Чехословаччиною про приєднання Закарпатської України; Україна була однією із засновниць ООН.

Історія України Стан пром-сті УРСР на 1945 р. : - - вир-во складало третину довоєнного рівня; протягом 1943 -1945 рр. було відновлено 20 тис. км залізничних колій та 68% ліній зв’язку; к-сть робітників складала 60% від довоєнних показників; нестача кваліфікованої робочої сили. ХНУРЕ, кафедра українознавства

Істрія України Стан сільського господарства Скорочення працездатного населення у 2, 5 рази; 80% колгоспників складали жінки; Скорочення посівних площ, поголів’я худоби; Зношуваність техніки; Валова продукція землеробства в 1945 р. складала 51, 5%, тваринництва – 39, 8%; Посуха 1946 р. ХНУРЕ, кафедра українознавства

Голод 1946 – 1947 рр. n Внаслідок голоду 1946 -1947 рр. померло 100 тис. осіб та 300 тис. осіб було госпіталізовано.

Історія України Політика уряду в сільському господарстві (к. 1940 -поч. 1950 -х рр. ) Підтвердження виконання обов’язкового мінімуму трудоднів ( або - заслання); Укрупнення колгоспів; Колгоспникам рекомендовано здавати дрібну свійську худобу (забито 2 млн. голів худоби); Збільшення податків на селян ( з продажу продукції на ринку; з присадибної ділянки). ХНУРЕ, кафедра українознавства

Історія України Відбудова в УРСР Відбудова – період в історії УРСР та СРСР після визволення окупованих у роки ІІ світової війни районів до початку 1950 -х рр. , передбачав відновлення зруйнованого війною промислового потенціалу, соціальнокультурної сфери, повернення до мирного життя. 1946 -1950 рр. – ІV п’ятирічний план. ХНУРЕ, кафедра українознавства

Історія України Особливості відбудови в Україні Значні масштаби відбудовчих робіт; Під час відбудови ставка робилася на важку промисловість та енергетику (80% капіталовкладень); Відбудова здійснювалась централізовано за чітким державним планом; Нестача робочої сили, широке використання праці в’язнів ГУЛАГу і військовополонених. ХНУРЕ, кафедра українознавства

Історія України Результати та наслідки відбудови Економіка УРСР перетворилася на складову н/г комплексу СРСР; Повне відновлення основних галузей економіки – металургії та енергетики; Машинобудівна галузь на поч. 1950 -х рр. виробляла продукції в 1, 5 р. більше, ніж у 1940 р. ; Прискорений розвиток військовопромислового комплексу; Подальший занепад галузей легкої та харчової пром-сті.

Історія України “Ждановщина” – система заходів, спрямованих на відновлення ідеологічного контролю над суспільством. Причини: - Послаблення ідеологічного тиску в роки ІІ світової війни; - Зростання патріотичних почуттів національної інтелігенції; - Початок розгортання “холодної війни”. ХНУРЕ, кафедра українознавства

Мета “Ждановщини”: § § Нейтралізація патріотично налаштованої інтелігенції; Культурно-ідеологічна ізоляція країни; Зміцнення тотального контролю над суспільством; Відтворення образу зовнішнього і внутрішнього ворога.

Заходи “Ждановщини” n n n 1946 -1951 рр. – було прийнято 12 партійних постанов з ідеологічних питань (постанови “Про журнали “Звезда” і “Ленінград”, спрямовані проти творчості А. Ахматової і М. Зощенка). Призначення Л. Кагановича для “зміцнення керівництва” українською парторганізацією. Січень 1949 р. – боротьба з “низькопоклонством” перед Заходом проти “космополітизму”.

Заходи “Ждановщини” n Поч. 1950 -х рр. – переслідування композиторів Б. Лятошинського, К. Данькевича (опера “Богдан Хмельницький”), науковців. Нещадна критика творчості В. Сосюри за вірш “Любіть Україну”.

Результати “Ждановщини” n n n Відбулося гальмування розвитку науки, л-ри і мистецтва; обмежено свободу творчості. Фізичне знищення частини інтелігенції. Відбулося остаточне протиставлення влади і народу. У л-рі та театрі зникло поняття мистецької школи. “Ждановщина” посилила відірваність радянських митців від досягнень світової культури.

Україна в умовах десталінізації n n Період в історії СРСР 1953 -1964 рр. прийнято називати “відлигою”. Складовою хрущовської “відлиги” є десталінізація – процес ліквідації найбільш одіозних проявів сталінського режиму.

Україна в умовах десталінізації n n Десталінізація включає в себе: реабілітацію незаконно репресованих, ліквідацію системи репресивних органів (позасудових органів, ГУЛАГу, припинення політичних процесів і масових репресій; розвінчання культу особи Сталіна (ХХ з’їзд КПРС); приведення діяльності правоохоронних органів у відповідність із принципами законності;

Україна в умовах десталінізації n n прийняття нового карного, адміністративного, цивільного кодексів; розширення прав союзних республік; перебудова державного апарату, зменшення адміністративно-управлінського апарату, розширення прав органів місцевого самоврядування тощо.

Україна в умовах десталінізації n n n Десталінізація проводилася непослідовно і виявилася обмеженою: реабілітація охоплювала не всі незаконно засуджені категорії; розвінчання культу особи Сталіна супроводжувалося приховуванням значної частини злочинів; послаблення ідеологічного тиску супроводжувалося тяжкими рецидивами; демократизація саботувалася адміністративним апаратом.

Україна в умовах десталінізації n n n Реабілітаційні процеси: І етап – 1953 -1956 рр. – реабілітація торкнулася лише незначної частини незаконно репресованих - 8 тис. осіб. ІІ етап – 1956 -1959 рр. – реабілітація мала масовий характер. До 1963 р. було повністю реабілітовано 250 тис. осіб.

Україна в умовах десталінізації n n n Політика П. Шелеста: Активно і постійно відстоював економічні інтереси УРСР; Підтримував розвиток укр. народн. Мистецтва (ансамбль Вірського); Підтримував і захищав укр. режисерів С. Параджанова та Ю. Іллєнка; Ініціював видання багатотомної “Історії міст і сіл УРСР”;

Україна в умовах десталінізації n n n П. Шелест став ініціатором запровадження Шевченківської премії як найвищої нагороди республіки; ініціював створення державного заповідника на о. Хортиця; сприяв створенню музею-заповідника укр. нар. арх. та побуту в с. Пирогове

Україна в умовах десталінізації n n Створення раднаргоспів в УРСР (1957 -1965 рр. ): 1957 р. – утворено 11 раднаргоспів; 1960 р. – ще 3 раднаргоспи; 1962 р. – замість 14 було створено 7 економічних районів.

Позитивні наслідки створення раднаргоспів: n n n Скоротився адміністративноуправлінський апарат; Система управління стала більш раціонально використовувати матеріальні й трудові ресурси; Скоротилися безглузді перевезення; Збільшилося вир-во товарів народного споживання; Розширено господарчі права республік та органів місцевого управління.

Негативні наслідки створення раднаргоспів n n Невиконання завдань VІ пятирічки; Намагання кожним раднаргоспом налагодити випуск повного переліку продукції, що було нераціонально; Поява “місництва”; Стало підставою для б-би місцевого парт. -держ. кер-ва за права республік.

Структурна криза радянської моделі розвитку Економіка: - Дефіцит товарів; - Відмова або повільне впровадження нових технологій; - Невисока якість більшості товарів; - Продовольча криза, хронічна криза с/г; - Прихована інфляція; Екстенсивний шлях розвитку економіки; Висока затратність вир-ва, енергоємність і матеріаломісткість продукції.

Політика Воєнні авантюри і нездатність вийти з них (Афганістан, Ефіопія, Ангола); Нездатність вищого керівництва реагувати на нові тенденції розвитку світу, старіння керівництва; Недієздатність законодавчих органів; Утрата динамічності в розвитку рад. Моделі та її привабливості для інших країн; Корупція у вищих ешелонах влади; Посилення репресій проти інакомислячих.

Ідеологія Розчарування в правильності обраного шляху розвитку (побудова комунізму); Розходження між ідеологічними догмами і реаліями життя; Усвідомлення нереальності досягнення мети побудови комунізму; Зростання дисидентського руху і настроїв у суспільстві; Посилення ідеологічного тиску на суспільство.

Екологія Бездумна експлуатація природних ресурсів; Відсутність наукового обґрунтування розміщення виробничих потужностей; Руйнування природного середовища, придатного для життя людей (забруднення водоймищ, атмосфери тощо); Поступова деградація нації (генетичні зміни, зростання кількості дитячих захворювань).

Мораль Поява явища подвійної моралі; Зростання престижності професій та посад, які дають змогу отримати нетрудові доходи; Зростання кількості побутових злочинів; Прагнення досягти мети незаконним шляхом; Зростання кількості економічних (господарських злочинів); Наростання споживацьких настроїв; Швидке поширення пияцтва та алкоголізму.

Економічні реформи 1960 -х рр. Реформи О. Косигіна – система заходів у промисловості та с/г, яка передбачала запровадження елементів економічного регулювання. Березень 1965 р. – пленум ЦК КПРС – заходи щодо розвитку с/г. Значення Пленуму: - змінив практику планування; - підвищені закупівельні ціни; - за надпланову продукцію – 50% надбавка від вартості.

Економічні реформи n Вересень 1965 р. пленум ЦК КПРС – програма реформ у промисловості (ліквідація раднаргоспів і відновлення галузевої системи управління через міністерства).

Удосконалення системи планування § § Підвищення наукового рівня роботи планових органів; Розширення господарської самостійності підприємств та запровадження повного госпрозрахунку ( в основу оцінки господарської діяльності підприємства – показники обсягу реалізованої продукції, одержаного прибутку).

Посилення стимулювання виробництва n n Замість фонду підприємства утворювалися три самостійні фонди: 1) розвитку виробництва; 2) матеріального заохочення; 3) соціально-культурних заходів та житлового будівництва.

Висновки n Реформи не мали комплексного характеру. Реформи в промисловості прагнули поєднати непоєднуване: розширити самостійність підприємств і відновити всевладдя галузевих міністерств. Зрештою останні звели нанівець будь-яку самостійність підприємств.

Дисиденський рух Течії дисиденського руху: n За соціалізм із “людським обличчям”; n Національно-визвольна течія; n Демократична правозахисна течія; n Релігійна течія.

Методи боротьби дисидентів n n Листи-протести до керівних органів УРСР і СРСР. Акції солідарності з іншими народами, які зазнали утисків з боку тоталітарної системи; Видання і розповсюдження самвидаву, розповсюдження листівок; Створення правозахисних організацій.

Розправи над дисидентами n n n Арешти; Ізоляція в психіатричних лікарнях; Позасудові переслідування; Звільнення з роботи; позбавлення радянського громадянства; Організація громадського осуду.

Значення дисидентського руху n n Свідчив про наявність кризових явищ у радянській системі; Продовжив традиції національно-визвольної боротьби; Досвід та ідеологічні напрацювання дисидентів були використані в період перебудови та здобуття Україною незалежності; Із середовища дисидентів вийшла чимала когорта політиків незалежної України.

Українська Гельсінська група (19761982) n n n 9 листопада 1976 р. в Києві проголошено створення Української громади сприяння виконання Гельсінських угод, або УГГ. Основне завдання організації – ознайомлення урядів країн - учасниць Гельсінської наради з фактами порушень норм Декларації прав людини. Засновниками УГГ стали О. Бердник, П. Григоренко, І. Кандиба, Л. Лукяненко, О. Мешко, М. Руденко та ін.

Українська Гельсінська група n n Підсумки діяльності групи: Арешти, засудження, заслання. Із 37 членів УГГ 23 особи були на засланні, 6 – позбавлені радянського громадянства і виїхали за кордон, 3 члени групи загинули ( О. Тихий, В. Стус, Ю. Литвин).

Історія України ЛІТЕРАТУРА n n n Бойко О. Д. Історія України: Посібник. ─ К. , 2008. – С. 41 -96. Історія України. / Кер. авт. кол. Ю. Зайцев. – Вид. 2 ге зі зм. – Львів: Світ, 2003. – С. 58 -82. Литвин В. Історія України. Підручник. 5 -те доповнене видання. – К. : Наукова думка, 2010. – С. 40 -66, 91 -103. Остафійчук В. Ф. Історія України: нове бачення: Навч. посібн. – 4 -те вид. –К. : Ліра, 2008. – С. 45 -74. Петровський В. В. , Радченко Л. О. , Семененко В. І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. –Вид. 2 -ге, випр. та доп. – Х. : ВД «Школа» , 2008. – С. 33 -70, 78 -82. ХНУРЕ, кафедра українознавства