Історія України Україна в ІІ пол ХVІІ-ХVІІІ ст

Історія України Україна в ІІ пол. ХVІІ-ХVІІІ ст. Втрата державної автономії. Лекція 4 доц. Бадєєва Л. І. ХНУРЕ, кафедра українознавства

Мета та завдання n Визначити політичне становище після n n смерті Б. Хмельницького; розглянути діяльність гетьмана Виговського, яка привела до розгортання громадянської війни; зробити аналіз правління гетьманів Ю. Хмельницького та П. Дорошенка; дати оцінку діяльності Мазепи; розкрити процес ліквідації автономії України. ХНУРЕ, кафедра українознавства

ПЛАН n Політичне становище України після смерті Б. Хмельницького. n Розподіл України на Правобережну та Лівобережну. Петро Дорошенко. n І. Мазепа і Північна війна. n Ліквідація автономії України у складі Російської імперії. ХНУРЕ, кафедра українознавства

Політичне становище України після смерті Б. Хмельницького. n Після смерті Б. Хмельницького (1657) почалась боротьба за владу. Гетьманом став Іван Виговський (1657 -1659) – опікун Ю. Хмельницького.

Політичне становище України після смерті Б. Хмельницького. n Виговський знову вирішив орієнтуватись на Польщу, проти чого виступила частина старшини та значна частина селянства. n Опозицію проти І. Виговського очолили полтавський полковник М. Пушкар та кошовий отаман Барабаш. У боротьбі переміг Виговський; його супротивники, а разом з ними ще 50 тис. осіб загинули.

Політичне становище України після смерті Б. Хмельницького. 16 вересня 1658 р. – Гадяцька угода – унія Польської, Литовської та Руської держав. n Україна входила до складу Польщі; n Козацький реєстр – 40 000; n Православна релігія зрівнялася з католицькою; n Всі вищі посади Великого Князівства Російського – православним українцям.

Політичне становище України після смерті Б. Хмельницького. n Поч. 1659 р. – московська армія (150 тис. ) під командуванням Трубецького вступила на Україну. Вирішальна битва відбулася 28– 29 червня 1659 р. під Конотопом. Московське військо було повністю розгромлене, втративши 1/3 воїнів. Але скористатись перемогою І. Виговському не вдалося, він зрікся булави, виїхав до Польщі.

Політичне становище України після смерті Б. Хмельницького. n Новий гетьман – Юрій Хмельницький (1659 -1663). 1659 р. - Переяславські статті – невигідні для України, суттєво обмежували автономні права України.

Політичне становище України після смерті Б. Хмельницького. n Війна з Польщею тривала. Під Чудновим на Житомирщині в 1660 р. російська армія Шереметьева зазнала поразки. У вересні 1660 р. Ю. Хмельницький уклав з польськими представниками Слободищенський трактат (від назви села на Житомирщині), за яким Україна поверталась під владу Польщі на умовах Гадяцької угоди без центрального пункту про Руське князівство.

Політичне становище України після смерті Б. Хмельницького n Я. Сомко у битві під Каневом розгромив війська Юрія Хмельницького, незадоволення яким усе зростало. У кінці 1662 р. Юрій відмовився від гетьманства, передавши булаву Павлові Тетері (1663 -1665 pp. ).

Політичне становище України після смерті Б. Хмельницького n На Лівобережній Україні владу П. Тетері не визнавали. На гетьманську булаву претендували полковники Яким Сомко, Василь Золотаренко, кошовий отаман Іван Брюховецький. У червні 1663 р. на чорній раді в Ніжині гетьманом обрали І. Брюховецького, який незабаром стратив своїх суперників.

Політичне становище України після смерті Б. Хмельницького n Таким чином, відбувся поділ України на дві частини: Правобережну, де гетьманом був орієнтований на Польщу П. Тетеря, і Лівобережну, де гетьманом став представник промосковської орієнтації І. Брюховецький.

Розподіл України на Правобережну та Лівобережну. Петро Дорошенко. n Гетьмани Правобережжя: Лівобережжя: n 1659 -1663 рр. – n 1663 -1668 рр. – Юрій Іван Хмельницький; Брюховецький; n 1663 -1665 рр. – n 1668 -1671 рр. – Павло Тетеря; Демян Многогрішний; n 1665 -1676 рр. - Петро Дорошенко. n 1672 -1687 рр. – Іван Самойлович.

Розподіл України на Правобережну та Лівобережну. Петро Дорошенко. n 1667 р. – завершення російсько- польської війни, підписання Андрусівського миру: Лівобережжя з Києвом відходить Москві, Правобережжя – Польщі. Запорізька Січ – в спільному управлінні Московії та Польщі.

РУЇНА n Поділ України в 1663 р. на Лівобережну і Правобережну, боротьба старшинських угруповань за владу, продовження війни з Польщею призвели до великих спустошень і розрухи, тому цей період в історії України (1663 -1687 pp. ) називається Руїною.

Розподіл України на Правобережну та Лівобережну. Петро Дорошенко. n 1665 р. гетьманом Правобережної України було обрано Петра Дорошенка. Головне завдання його- об'єднання всіх українських земель. Дорошенко все життя безуспішно шукав надійного союзника.

Розподіл України на Правобережну та Лівобережну. Петро Дорошенко. n 1665 р. Брюховецький підписав Московські статті, які суттєво обмежували автономні права України. За ними українські міста визнавалися володіннями російських монархів, збільшувалася чисельність російських гарнізонів, вони вводилися до нових міст, воєводи діставали змогу втручатися в дії місцевої адміністрації.

Розподіл України на Правобережну та Лівобережну. Петро Дорошенко. n Посилення податкового гніту викликало народні повстання 1666 і 1668 pp. Цим скористався П. Дорошенко, який ввів свої війська на Лівобережну Україну. Лівобережні козаки перейшли на його бік, а Брюховецького вбили. Дорошенко на деякий час стає гетьманом по обидва боки Дніпра, об'єднавши Україну.

Розподіл України на Правобережну та Лівобережну. Петро Дорошенко. У 1668 р. гетьманом було вибрано Многогрішного. За умовами Глухівських статей 1669 р. підтверджувалися основні положення Березневих статей 1654 р. Многогрішного скинули з гетьманства й заслали в Сибір. Гетьманом обрали Івана Самойловича (1672– 1687 pp. ).

Розподіл України на Правобережну та Лівобережну. Петро Дорошенко. 1669 р. – козацька рада під Корсунем схвалила рішення гетьмана П. Дорошенка перейти під протекцію Туреччини. Турки й козаки розгромили поляків.

Розподіл України на Правобережну та Лівобережну. Петро Дорошенко. n 1672 р. – Бучацький договір: Польща відмовилась від Поділля та частини Правобережжя. n 1674 -1676 рр. – війська гетьмана Лівобережжя І. Самойловича вступили на Правобережжя при підтримці російських військ проти П. Дорошенка, який здався в 1676 р. Україна об'єдналась на основі Переяславських статей 1654 р.

Розподіл України на Правобережну та Лівобережну. Петро Дорошенко. n 1677 -1678 рр. – спроби Туреччини захопити українські землі. n 1681 р. – Бахчисарайський договір між Московією, Туреччиною і Кримом - перемир'я на 20 років. n 1686 р. – “Трактат про вічний мир” між Московією та Польщею.

Мазепа і Північна війна. n 1687 р. - гетьманом вибраний на Коломацькій раді Іван Мазепа (16871709). Коломацькі статті обмежували права гетьмана та козаків.

Мазепа і Північна війна. n 1700 р. - почалась Північна війна між Росією та Швецією. Шведи захопили майже всю Польщу. Україна поставляла війська, провіант. n 1708 р. - Мазепа вступає в союз з Карлом ХІІ.

Причини, що змушували Івана Мазепу шукати нових політичних орієнтирів n Петро І виявився прибічником політики жорсткого централізму, прагнув цілком підпорядкувати Україну Російській державі; n Під час Північної війни Петро І нещадно експлуатував людські й матеріальні ресурси України( населення вивозили на будівництво доріг, каналів, міст); n Політика Петра І викликала обурення в Україні, козацька верхівка наполягала на пошуках нового союзника.

Мазепа і Північна війна. n Цар Петро І наказав зруйнувати Батурин. 15 тис. жителів Батурина були вбиті. Такої ж участі зазнали Лебедин, Ромни та багато інших міст і сіл. n Запорожці на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком підтримали Мазепу. За це царські війська зруйнували Запорізьку Січ.

Мазепа і Північна війна. n 27 червня 1709 р. – Полтавська битва. Шведи й козаки були розбиті. Мазепа тікає на турецькі території, того ж року помирає. n На місце Мазепи ще в 1708 р. Петро І наказує обрати гетьманом Івана Скоропадського (1708– 1722 pp. ).

Мазепа і Північна війна. n П. Орлик пише “Конституцію”, яка проголосила незалежність Війська Запорозького, ідею соборності українських земель, козацького устрою, соціальний захист.

Етапи наступу на автономію України n Петро І видав «Рішучий указ» 1709 р. , за яким козацькі війська, як і раніше, повинні були підкорятися московським генералам, а московським воєводам дозволялося втручатися в українські справи. Значним обмеженням влади гетьмана стало призначення в Україну царських резидентів.

Етапи наступу на автономію України n 1722 р. – Малоросійська колегія ( з шести офіцерів на чолі з бригадиром С. Вельяміновим) - вищий контролюючий орган Гетьманщини. n Після смерті І. Скоропадського наказним гетьманом став Павло Полуботок (1722 -1724), його заарештували, помер у в'язниці в Петербурзі.

Етапи наступу на автономію України n Згодом помер Петро І, а його внук Петро II дозволив обрати гетьмана. На цю посаду обрали Данила Апостола. n При гетьмані Д. Апостолі почалася кодифікація українського права.

Етапи наступу на автономію України n 1734 р. – правління гетьманського уряду ( без гетьмана) - з 6 осіб, з яких три – українські старшини. Але головував у ньому царський резидент. n У 1735 р. Правління провело реформу, розділивши козаків на дві категорії: виборні - багаті, боєздатні ; n підпомічники – не здатні придбати військове спорядження.

Етапи наступу на автономію України n 1750 р. – тимчасове поновлення гетьманства - Кирил Розумовський (1750 -1764). n У 1754 р. були ліквідовані митні кордони між Україною та Росією. n 1760 р. К. Розумовський провів судову реформу в Гетьманщині. n 1764 р. - ліквідація гетьманства; друга Малоросійська колегія.

Етапи наступу на автономію України n 1765 р. – ліквідація автономії Слобідської України. n 1775 р. – зруйнування Запорізької Січі. n 1783 р. – ліквідація полкового устрою на Гетьманщині. n 1785 р. – “Жалована грамота дворянству. ”

ЛІТЕРАТУРА n Бойко О. Д. Історія України: посібник / Олександр n n Дмитрович Бойко. – [3 -тє вид. , доп. ]. – К. : Академія, 2010. – С. 145 – 169. Історія України / [кер. авт. кол. Ю. Зайцев. ] – [вид. 4 -те, зі зм. ]. – Львів: Світ, 2003. – С. 113 – 123. Литвин В. Історія України: підручник / Володимир Литвин. ─ [5 -те вид. , доп. ]. – К. : Наукова думка, 2010. – С. 160 – 184. Остафійчук В. Ф. Історія України: нове бачення: навч. посібн. / Василь Фокович Остафійчук. ─ [4 -те вид. , випр. ]. – К. : Ліра, 2008. – С. 104 – 121. Петровський В. В. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі / Петровський В. В. , Радченко Л. О. , Семененко В. І. – [2 -ге вид. , випр. та доп. ]. –Х. : ВД «Школа» , 2008 – С. 126 – 151. ХНУРЕ, кафедра українознавства