Історія України Лекція 6 Доц Бадєєва Л І

Історія України Лекція 6 Доц. Бадєєва Л. І. Факультет навчання іноземних громадян, кафедра українознавства, ХНУРЕ, кафедра українознавства,

Історія України МЕТА І ЗАВДАННЯ n n n n Ознайомитися з Лютневою буржуазнодемократичною революцією 1917 р. , встановленням двовладдя. Розкрити процес заснування Центральної Ради та її Універсалами. Визначити причини падіння Центральної Ради. Проаналізувати позитивні та слабкі сторони діяльності уряду П. Скоропадського. Розкрити проголошення ЗУНР. Розглянути діяльність Директорії. Проаналізувати причини поразки революції. ХНУРЕ, кафедра українознавства

Історія України ПЛАН n n 1. Утворення та діяльність Центральної Ради. 2. Українська держава гетьмана П. Скоропадського. 3. Директорія. 4. Проголошення ЗУНР. ХНУРЕ, кафедра українознавства

Історія України Лютнева революція 1917 р. n 27 лютого 1917 р. в Петрограді в результаті революції було скинуто самодержавство. В Росії -двовладдя: Тимчасовий уряд на чолі з кн. Львовим ( буржуазний орган влади) та Петроградська Рада робітничих і солдатських депутатів (народнопредставницький орган влади). ХНУРЕ, кафедра українознавства

Лютнева революція 1917 р. n Після Лютневої революції повертається з еміграції вождь більшовиків В. І. Ленін – виступає з “Апрельскими тезисами” ( гасло “Вся влада Радам!”).

Центральна Рада n n n На Україні – тривладдя: 3 березня 1917 р. була створена Центральна Рада на чолі з М. С. Грушевським. Центральна Рада домагалася автономії України.

Істрія України Центральна Рада n n n 7 -8 квітня 1917 р. – в Києві – Український національний конгрес ( 800 осіб). Травень 1917 р. – Всеукраїнські з'їзди: військовий, селянський та робітничий. Кінець травня 1917 р. – українська делегація на чолі з В. Винниченко – в Петроград для переговорів. ХНУРЕ, кафедра українознавства

Історія України І Універсал n n І Універсал Центральної Ради ( 10 червня 1917 р. ) проголошував автономію України без відокремлення від Росії. 15 червня - створений Генеральний секретаріат (уряд). ХНУРЕ, кафедра українознавства

Центральна Рада n До Києва прибула російська делегація (Керенський, Церетелі, Терещенко) для переговорів з Центральною Радою. Вдалося досягти компромісу.

ІІ Універсал n 3 липня 1917 р. - ІІ Універсал Центральної Ради: згода чекати на рішення Установчих зборів про автономію України. Влада ЦР поширювалась на території 5 -ти губерній: Київської, Полтавської, Чернігівської, Подільської та Волинської.

Кінець двовладдя n n 4 липня 1917 р. - розстріл мирної демонстрації в Петрограді – кінець двовладдя. Партія РСДРП (б) переходить на нелегальне становище; на своєму таємному з'їзді рішення – підготовка збройного повстання.

Більшовицький переворот n n 25 -26 жовтня 1917 р. – в Петрограді – більшовицький переворот. Створений Раднарком на чолі з В. І. Леніним. Прийняті два декрети: про мир та землю.

Історія України ІІІ Універсал n n n 1) Україна проголошувалась УНР; 2) скасувати поміщицьке землеволодіння та наділити землею селян; 3) ввести 8 -год. робочий день; 4) державний контроль за підприємством; 5) під владу ЦР переходили ще Харківська, Катеринославська, Таврійська та Херсонська губернії. ХНУРЕ, кафедра українознавства

Історія України Проголошення радянської влади n n n 17 грудня 1917 р. – в Києві – І Всеукраїнський з'їзд селянських, робітничих і солдатських депутатів. 24 -25 грудня 1917 р. в Харкові була проголошена радянська влада. Вибрали ВУЦВК (голова - Ю. Медведєв) ХНУРЕ, кафедра українознавства

Історія України Перша війна з радянською Росією n n 4 грудня 1917 р. Раднарком надсилає Центральній Раді ультиматум. Російські червоногвардійські загони ( 6 тис. осіб) наступають на Київ. 16 січня 1918 р. – бій під Крутами. 26 січня 1918 р. – радянські війська вступили в Київ. Червоний терор. ХНУРЕ, кафедра українознавства

Історія України ІV Універсал n 11 січня 1918 р. - ІV Універсал Центральної Ради: повна незалежність і розрив всіх відносин з більшовицькою Росією. ХНУРЕ, кафедра українознавства

Переговори в Брест. Литовську n n 6 січня – 9 лютого 1918 р. – участь делегації ЦР в переговорах з представниками Німеччини та її союзниками. 12 лютого 1918 р. – звернення ЦР до Німеччини та Австро-Угорщини про військову допомогу. 19 -20 лютого 1918 р. - окупація України. Відхід Червоної Армії. Центральна Рада повернулась до Києва.

Помилки Центральної Ради n n не займалася вирішенням соціально-економічних проблем (земельною та ін. ); бракувало досвіду; слабкий зв’язок з масами; відсутність армії.

Державний переворот n n n 29 квітня 1918 р. –у Києві з'їзд Союзу землевласників проголосив гетьманом Павла Скоропадського. Уряд очолив поміщик Федір Лизогуб. Фактично гетьман та його уряд перебували в повній залежності від німецько-австрійського окупаційного режиму.

Правління П. Скоропадського n n n 1) Замість УНР була проголошена Українська держава. Республіканська форма правління замінена на монархічну ( гетьманат). 2) Відновлено поміщицьке землеволодіння, приватну власність на фабрики, заводи, шахти. 3) Налагоджено дієздатний адміністративний апарат, який вдався до репресивних заходів. Страйки на заводах заборонялися, було установлено 12 -год. робочий день. 4) Створювалась регулярна армія.

Правління П. Скоропадського n Було відкрито 150 українських гімназій, Українські університети в Києві та Кам'янець-Подільському; були засновані Українська Академія наук, Державний Український Архів, Національна Галерея мистецтв, Український Історичний музей, Українська Національна бібліотека з фондом в 1 млн. томів.

Правління П. Скоропадського n Гетьманський уряд досяг значних успіхів у справі визнання України як окремої держави на міжнародній арені. Дипломатичні відносини були встановлені з 12 країнами.

Слабкі сторони гетьмана Скоропадського n n n 1) Гетьман знаходився під контролем Німеччини; 2) Орієнтація уряду Скоропадського на великих землевласників і буржуазію позбавила його підтримки широких верств населення; 3) Уряд сповідував консервативні ідеї, що заважало консолідації суспільства.

Опозиція n n n Опозиційні сили об'єдналися навколо Українського Національного Союзу (УНС). 13 листопада 1918 р. на засіданні УНС було створено опозиційний уряд – Директорію на чолі з В. Винниченком. Склад Директорії: В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець, Ф. Андрієвський, А. Макаренко.

Антигетьманське повстання n n 18 листопада 1918 р. корпус стрільців на чолі з командиром Є. Коновальцем розбив війська гетьмана Скоропадського. 14 грудня 1918 р. Директорія увійшла в Київ. Того ж дня гетьман зрікся влади й покинув місто.

Директорія n n 26 грудня 1918 р. Директорія опублікувала свій програмний документ — Декларацію: проголошувала ліквідацію гетьманського режиму й відновлення незалежної УНР. обіцянка експропріювати державні, церковні та великі приватні землеволодіння для їх перерозподілу серед селян; відновити 8 -годинний робочий день, установити «трудову владу» , провести вибори до Трудового конгресу( вища законодавча влада).

Директорія n Однак більшість цих обіцянок так і залишилися на папері. Усередині Директорії точилася боротьба за владу між Винниченком і Петлюрою, між різними фракціями, які відрізнялися в поглядах на державний устрій України. Усе це ускладнювало практичну роботу нового уряду.

Директорія n n Через складність військово-політичної ситуації місцеві органи влади діяли не всюди й не завжди. Реальна влада на місцях належала командирам військових частин — отаманам: Петлюрі, Балбачану, Коновальцю. У підсумку це призвело до фактичної диктатури головного отамана Симона Петлюри.

Директорія n 8 січня 1919 р. публікація земельного закону. У ньому декларувалась ліквідація приватної власності на землю, але земельна власність іноземних поміщиків - недоторканною. Це викликало невдоволення Директорією селянства.

Друга радянсько-українська війна n 29 листопада 1918 р. робітничо-селянський уряд видав маніфест про відновлення радянської влади в Україні. Грудень 1918 р. – наступ повстанських дивізій в Україні під командуванням В. Антонова-Овсієнка. 3 січня 1919 р. - радянські війська зайняли Харків. 6 січня 1919 р. – проголошення УСРР. 16 січня 1919 р. - Директорія УНР оголосила війну РСФРР. 5 лютого 1919 р. – вступ більшовицьких військ до Києва.

Директорія n n Директорія не змогла знайти підтримки серед більшості народу, армія Директорії зменшилася зі 100 тис. до 25 тис. осіб. У квітні 1919 р. армію Директорії було розбито. У травні 1919 р. уряд УНР переїхав у Східну Галичину.

ЗУНР n Розвал Австро-Угорської імперії спричинив боротьбу за її спадщину на Західній Україні. На Східну Галичину претендувала як Польща, так і українці. По суті, це було змагання між 3, 5 млн. українців та 18 млн. поляків.

ЗУНР n 18 -19 жовтня 1918 р. парламентарі, керівники політичних партій, церковні ієрархи Східної Галичини та Буковини утворили Українську Національну Раду, яка мала діяти як представницький орган.

ЗУНР n 28 жовтня 1918 р. у Кракові було створено польську ліквідаційну комісію, яка мала перейняти владу в усій Галичині від Австрійської держави й оформити перехід її до Польщі. Офіційне передання влади було призначено на 1 листопада у Львові.

ЗУНР n Представники українського Військового комітету вирішили захопити владу збройним шляхом. 1 листопада Львів перейшов під контроль Національної Ради.

ЗУНР n 9 листопада було призначено тимчасову раду міністрів (Генеральний секретаріат) на чолі з Костем Левицьким. 13 листопада було офіційно проголошено нову державу — Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). Президентом республіки став голова Ради Євген Петрушевич.

ЗУНР n У квітні 1919 р. було прийнято земельний закон. Він передбачав ліквідацію великого землеволодіння, але наділення землею планувалося здійснити після війни.

ЗУНР n Затверджено державність української мови, обов'язковість її вживання в державних установах та громадських організаціях.

ЗУНР n Реформувалась освіта. Публічні школи оголошувались державними, а вчителі — державними службовцями. Учителі державних шкіл складали присягу на вірність українській республіці.

ЗУНР n 22 січня 1919 р. в Києві було проголошено Акт злуки, тобто об'єднання, соборності України, за яким ЗУНР гарантувалася автономність. Між урядами українських республік виникли певні розбіжності, пов'язані з різними зовнішньополітичними пріоритетами.

ЗУНР n Керівництву ЗУНР вдалося створити майже стотисячну Галицьку армію, яка в січні — липні 1919 р. вела боротьбу з польською армією. У підсумку Галицька армія зазнала поразки й змушена була перейти на Східну Україну, де взяла участь у громадянській війні.

Встановлення радянської влади n До травня 1919 р. Червона армія взяла під свій контроль майже всю територію України в межах колишньої Російської імперії. Усе це дало змогу більшовикам закріпити свою владу прийняттям першої радянської Конституції України.

Встановлення радянської влади n Як і в Росії, в Україні почала проводитись політика так званого «воєнного комунізму» . Це була певна система політичних та економічних заходів, спрямованих на впровадження нового ладу, зміцнення радянської влади.

“Воєнний комунізм” n n Націоналізація всієї промисловості; Продрозкладка; Заборона торгівлі; Загальна трудова повинність.

Наступ Денікіна n У червні 1919 р. в наступ на Україну рушили війська генерала Денікіна. Режим Денікіна викликав упертий опір з боку українського населення. У повстансько-партизанському русі взяло участь понад 100 тис. чол. Армія Денікіна змушена була відступати.

Варшавська угода n С. Петлюра пішов на вимушений союз з Польщею. У квітні 1920 р. він уклав з поляками політичну та воєнну конвенцію для боротьби проти більшовиків.

Польсько-радянська війна n 6 травня 1920 р. польськопетлюрівські війська чисельністю 65 тис. чол. поляків і 15 тис. українців оволоділи Києвом.

Польсько-радянська війна n У червні 1920 р. радянські війська перейшли в контрнаступ. 12 червня Київ було звільнено, 9 липня взято Проскурів (Хмельницький). У серпні — вересні Червона армія спробувала взяти Варшаву, але невдало.

Польсько-радянська війна n У березні 1921 р. було укладено мирний договір між РСФРР і Польщею, за яким до Польщі відійшли західноукраїнські землі.

Причини поразки революції n n 1) українці не змогли зорганізуватися як нація. Національна ідея не зустріла широкої підтримки; 2) керівники припускалися прикрих помилок у соціально-економічній сфері (земельне питання тощо), практичних справах; 3) зовнішній фактор — пряме втручання в українські справи Радянської Росії.

Історія України ЛІТЕРАТУРА n n n Бойко О. Д. Історія України: Посібник. ─ К. , 2008. – С. 41 -96. Історія України. / Кер. авт. кол. Ю. Зайцев. – Вид. 2 ге зі зм. – Львів: Світ, 2003. – С. 58 -82. Литвин В. Історія України. Підручник. 5 -те доповнене видання. – К. : Наукова думка, 2010. – С. 40 -66, 91 -103. Остафійчук В. Ф. Історія України: нове бачення: Навч. посібн. – 4 -те вид. –К. : Ліра, 2008. – С. 45 -74. Петровський В. В. , Радченко Л. О. , Семененко В. І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. –Вид. 2 -ге, випр. та доп. – Х. : ВД «Школа» , 2008. – С. 33 -70, 78 -82. ХНУРЕ, кафедра українознавства