Історія Сумщини з давніх часів Проценко Микита Сергійович

Історія Сумщини з давніх часів Проценко Микита Сергійович Учень 9 -А класу КУ ССШ № 1 ім. В. Стрельченка

Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. років тому. В V-ІІІ тис. до н. е. територія області була заселена мисливськорибальськими племенами

З кінця ІІІ початку І тис. до н. е. на території Сумщини жили землеробськоскотарські племена В VII-X ст. територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сiверян.

Землі сучасної Сумщини входили до Київської Русі

У період формування Київської держави – майбутньої України – на Сумщині з’являється багато поселень або протоміст, які були великими торгово-ремісничими центрами. Нашому краю, його людям, подвигам і славі, помилкам і поразкам присвячено найвидатнішу пам'ятку Київської Русі — «Слово о полку Ігоревім» . Обкладинка українського перекладу «Слово о полку Ігоревім» , видана у Києві 1986 року

На початку 20 -х років XIII ст. зі сходу насунули монголо- татарські орди. Велич і могутність змінилася занепадом і пригнобленням. Монголо- татарські орди

Іван Виговськийукраїнський військовий, політичний і державний діяч Іван Виговський-український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави в Наддніпрянській Україні. В ході битви потрапив до татарського полону, але був викуплений гетьманом Богданом Хмельницьким. Землями Сумщини проходило військо гетьмана Івана Виговського.

Під Конотопом, відбулась знаменита Конотопська битва, в якій українська армія перемогла російську. В 1708— 1709 рр. населення Сумщини опинилось в центрі боротьби гетьмана Мазепи з російським царем Петром I. Конотопська битва або Соснівська битва-битва між військами гетьмана Івана Виговського та Кримського ханату з одного боку і московським військом з іншого біля міста Конотопа сучасної Сумської області. Конотопська битва

З другої чверті XIX ст. широкого розвитку набуло цукроваріння. Сумський повіт по кількості розташованих на його території заводів займав друге місце в Україні, а Суми називали цукровою столицею. В створеному в 1897 році цукровому синдикаті провідна роль належала цукрозаводчикам Сумщини — Харитоненку i Терещенку. Харитоненки — рід українських цукрозаводчиків зі Герб Харитоненків Слобожанщини, землевласників, купців, промисловців, благодійників, меценатів середини 19 — початку 20 століть. Рід Терещенків на монеті України Терещенки — козацько-міщанський рід на Глухівщині, який 1870 року отримав дворянський статус.

Гера сим Омелья нович Харито ненко— голова українського роду Харитоненків, батько цукрозаводчика Івана Герасимивоча Харитоненка. Іва н Гераси мович Харито ненко — землевласник і цукрозаводчик, відомий філантроп. народився в селі Нижня Сироватка на Сумщині. Головна контора торгового будинку «Харитоненко з сином» знаходилася в Сумах. Пам'ятник Івану Харитоненку в Сумах Портрет Герасима Харитоненка у виклонанні Миколи Неврьова

Створення Сумської області Сумська область створена згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР 10 січня 1939. До її складу ввійшли 12 районів Харківської області (Білопільський, Великописарівський, Грунський, Краснопільський, Лебединський, Миропільський, Охтирський, Сумський, Тростянецький, Улянівський, Хотінський, Штепівський), 17 районів Чернігівської області (Буринський, Глухівський, Дубов'язівський, Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Середино. Будський, Смелівський, Талалаївський, Хильчицький, Червоний, Шалигинський, Шосткинський, Ямпільський) та 2 райони Полтавської області (Липоводолинський, Синівський).

Сумська альтанка — символ міста Суми, розташована біля Сумського краєзнавчого музею. Автором проекту майбутнього символу міста став мешканець Сум, Матвій Щавельов, уродженець Курської губернії, який служив у земській управі креслярем. Як і три сумки, альтанка - це справжній символ міста Суми. У багатьох сумчан та гостей міста вона асоціюється із грою духового оркестру, адже саме тут щорічно проводяться дні Європи та Всеукраїнський фестиваль духової музики під назвою "Сурми конституції". Уже понад 100 років альтанка, що з польської означає "відкрита тераса", залишається улюбленим місцем відпочинку та зустрічей багатьох мешканців Сум.

Герб Сумської області Герб Сумсько ї о бласті — символічний знак, що виражає історичні й духовні традиції Сумщини. Опис Елементи герба розташовані на геральдичному щиті з синім полем та жовтою окантовкою. Синій колір поряд із жовтим здавна традиційними кольорами Сумщини. У синьому полі золотий шолом із срібними деталями, під ними справа (геральдично) вигнутий С—подібно золотий колосок пшениці з 25 зернятками, зліва — золотий охтирський хрест. Герб Сумської області Три елементи разом символізують три складові частини Сумської області: Шолом — землі, що відійшли від Чернігівської області та історично були в складі Київської Русі; Колос — землі, що відійшли від Харківської області і були частиною Слобожанщини; Золотий хрест — землі, що відійшли від Полтавської землі і були у складі

Адамцевич Євген Олександрович Євге н Олекса ндрович Адамце вич (*19 грудня 1903 (1 січня 1904), Солониця (тепер Лубенський район, Полтавська область) — 19 листопада 1972, Бахчисарай) — сліпий бандурист, віртуозний виконавець українських народних історичних пісень, автор «Запорозького маршу» . Народився 19 грудня 1903 (1 січня 1904) року в селі Солониці під Лубнами у родині станційного службовця. Дволітнім осліп. Деякий час навчався в Київській школі для сліпих. Потім проживав у бабусі в Ромнах. Грати на бандурі навчився в талановитого місцевого бандуриста Мусія Петровича Олексієнка, від якого разом зі способом гри перейняв багатий репертуар. Грав з групою народних співців успішно виступав у Київській, Івано-Франківській, Тернопільській, Львівській областях. Помер 19 листопада 1972 року в Бахчисараї на 68 році Євген Олександрович Адамцевич

Ярославський Петро Антонович (1750, Охтирка — після 1810) — перший харківський професійний архітектор, родом з Охтирки на Сумщині, автор планів забудови кількох міст у Слобідській Україні, цілого ряду архітектурних споруд на Харківщині, Сумщині, Чернігівщині, Новгород. Сіверщині. Споруди за проектами Ярославського: Будинок віце-губернатора (не зберігся) Палати присутніх місць (не збереглись) Гостинний двір (не зберігся) Палац садиби Старий Мерчик, архівне фото до 1917 р. Церква Благовіщення Церква Різдва Богородиці (не збереглась) палац генерала Сабурова (зараз — «Сабурова дача» , поміщення психіатричної лікарні) маєток Шидловських (садиба Старий Мерчик, покинута, стан напіваварійний) Введенська церква (Охтирка) Покровська церква (Пархомівка) Церква у Сумах Провіантський магазин (Харків)

Михайличенко Олег Володимирович — український педагог, доктор педагогічних наук, професор. Один із засновників сучасної теорії музичної педагогіки та методики навчання суспільних дисциплін. Народився 8 травня 1952 р. у м. Суми. У 1967 р. закінчив Сумську восьмирічну школу № 20, у 1969 р. - Сумську середню школу № 1. З 1970 по 1972 служив у лавах збройних сил. З 1972 по 1975 р. працював учителем музики та історії світової художньої культури у школах м. Суми, паралельно навчався у Сумському музичному училищі ім. Д. Бортнянського, а з 1975 по 1980 р. - у Харківському інституті мистецтв ім. І. П. Котляревського у класі видатного українського хорового диригента Народного артиста України В. С. Палкіна. Автор понад 100 наукових праць у галузі теорії та історії педагогіки, культурології, мистецтвознавства. Підготував п'ять кандидатів наук.

Джерела информації: - http: //uk. wikipedia. org/wiki/Сумська_область - http: //ukrmandry. com. ua/index. php? id=572 - http: //stezhkamu. com/places/540_sumska_altanka__azhurna_perlyna_mista_trojand