ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Шляхи

















Istoriya_stvorennya_yevropeyskogo_soyuzu (1).pptx
- Количество слайдов: 17
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Шляхи інтеграційних процесів: 1. у Західній Європі: створення різних об'єднань західноєвропейських держав, нерідко під егідою США. 2. у Східній Європі: з'явилися свої об'єднання, у свою чергу, під керівництвом в особі СРСР; військово-політична організація Варшавського договору
Відмінності інтеграційних процесів: Сх. Європа Зх. Європа • Розвивалися в рамках • союз однорідних по прямого примусу, своїй соціально- нерідко у вигляді економічній природі військової сили; держав; • З катастрофою • система демократичних тоталітаризму цінностей і інститутів; об'єднання розпалися й • досить міцні об'єднання припинили своє в особі європейських існування. співтовариств.
1 й етап: Паризька угода 8 квітня 1951 року - Франція, ФРН, Італія, Бельгія, Нідерланди і Люксембург підписали в Парижі договір про Європейське Об'єднання Вугілля і Сталі (ЄОВС), що набув чинності в 1952 році. Ціль: створення вузькофункціонального співтовариства, що забезпечує створення загального ринку вугілля й сталі шести держав.
Передбачалося створення 4 х інститутів: верховний керівний орган; спеціальна рада міністрів; парламентська асамблея; суд.
2 й етап: Римський договір В 1957 році в Римі відбулася врочиста процедура підписання: 1)Договору про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС, або договору про спільний ринок); 2) Договору про створення Європейського співтовариства по атомній енергії (Євратом). Обоє договори набули чинності з 1 січня 1958 року.
Завдання договору: створення загального ринку товарів, послуг, капіталів і робочої сили, заснованого на митному союзі; забезпечення економічної інтеграції держав; створення основи для майбутнього економічного й валютного співтовариства; створення механізму для керування інтеграційними процесами; поетапне будівництво загального ринку.
Були передбачені 4 головні інститути: Рада; Комісія; Парламентська асамблея; Суд Європейських співтовариств.
Одночасно з підписанням римських договорів була підписана Конвенція про об'єднання парламентів і судів всіх об'єднань. В 1967 році був підписаний договір про злиття рад і комісій трьох співтовариств: Євратом ЄОВС ЄЕС
Договір про ЄЕС також передбачав: створення матеріальних ресурсів, необхідних для функціонування співтовариств; створення правового інструментарію. Так в особі ЄЕС була створена широка, універсальна міжнародна організація, що придбала риси й державно-правовий, і міжнародно-правової організації.
1968 р. – утворення Митного союзу; 1972 р. підписується Паризька угода у верхах правління про поетапне створення валютно-економічного та політичного союзу; 1973 р. – Угода про вільну торгівлю між країнами ЄЕС. 1979 р. – введення в дію ЕКЮ.
Розширення ЄЕС 1973 р. – приєдналися Великобританія, Данія й Ірландія; 1981 р. - увійшла Греція; 1986 р. - приєднання Іспанії й Португалії.
Єдиний європейський акт це установчий договір, що містить зміни й виправлення, що вносилися в діючі акти європейських співтовариств. Він був прийнятий в 1986 році й досить чітко сформулював трьохетапну програму побудови єдиного внутрішнього ринку.
Умови ЄЄА: усунення митних формальностей; відміна обмеження конкуренції в наданні держзамовлень; усунення відмінностей в технічних стандартах; усунення валютних обмежень; усунення обмежень щодо прийняття громадян на роботу; нівелювання різниці в оподаткуванні; усунення лімітів на послуги.
3 й етап: Маастрихтський договір Підписаний 7 лютого 1992 року в Маастрихті. Головне, що характеризує цей договір: він оформив і поклав початок існуванню Європейського Союзу
Завдання МД: у сфері економічного й соціального розвитку - створення економічного й валютного союзу; в економічній сфері - зростання економічного єднання, співробітництва й згуртованості; у валютній сфері - це створення єдиного валютного союзу.
Розширення ЄС: 1995 р. – Австрія, Швеція та Фінляндія; 1 травня 2004 р. – Чехія, Польща, Угорщина, Мальта, Кіпр, Словаччина, Словенія, Естонія, Латвія, Литва. 2007 р. – Болгарія, Румунія Претенденти на вступ: 2013 р. – Хорватія; Македонія, Туреччина , Ісландія, Чорногорія, Сербія

