Історія розвитку і предмет соціальної психології 1 2

Історія розвитку і предмет соціальної психології 1. 2. 3. Становлення і розвиток соціальнопсихологічної науки Парадигми і предмет соціальної психології Становлення соціальної психології в Україні

В історії розвитку соціально-психологічної науки можна виділити чотири етапи : : 1. Поява соціально-психологічного мислення. Виділення соціально-психологічних явищ доби античності 2. Виникнення науки соціальна психологія. ЇЇ предмет і методи дослідження ХІХ ст. 3. Розвиток теоретичної і прикладної соціальної психології, проведення емпіричних досліджень у різних галузях протягом ХХ ст. ; 4. Розвиток практичної соціальної психології, застосування соціально-психологічних знань на практиці, науково обґрунтована допомога клієнтам з початку ХХ ст. , але особливо з ІІ пол.

1. Становлення і розвиток соціальнопсихологічного знання Люди завжди жили колективним життям, яке вимагало регуляції індивідуальної поведінки, тобто уміння співіснувати, спілкуючись з іншими людьми. Соціальним життям живе і більшість тварин, утворюючи зграї та стадо. Поступово сформувались основні правила соціального життя за допомогою табу, традицій, ритуалів, обрядів і заборон, досвід яких передавався з покоління в покоління. Перші соціально-психологічні узагальнення з’явились в роботах стародавніх філософів Індії, Китаю, Ізраїлю і Греції.

Соціально-психологічне мислення Родоначальниками соціальної психології варто вважати Сократа, Платона й Аристотеля. (Гордон Олпорт) Сократ вперше визначив людину як істоту суспільну, яка ходить прямо, має душу і володіє мовою. Він перший помітив значення згоди між членами общини для її нормального існування Платон міркував, що соціальна поведінка людини залежить від того, яка з трьох частин тіла домінує: голова, серце чи живіт. Від цього залежать індивідуальні характери людей і, відповідно їх стан у суспільстві Аристотель, перший соціальний філософ і соціолог, розділяв суспільство на аристократію (лідерів) і народні маси. Приналежність до визначеного класу обумовлена, на його думку, уродженим психологічним складом людини.

Виокремлення науки в самостійний напрямок у ХІХ ст. Розвиток науки пов’язаний з добою Індустріалізації, яка розпочалася у ХVІІІ ст. і потужно розвивалася протягом ХІХ ст. , особливо швидко природничі і соціальні науки. Диференціація соціальних наук відбулась середині ХІХ ст. Спочатку все було філософією. Огюст Конт пропонує нову науку соціальну фізику – Соціологію. Едуард Тайлор у 1871 році закладає основи етнології й антропології і пише книгу «Первісна культура» . Німецький психолог Вільгельм Вундт створює наукову психологічну школу і відкриває першу у світі лабораторію експериментальної психології в 1879 р.

Науки, що лягли в основу соціальної психології Соціальна психологія Соціальна філософія Соціологія Психологія Антропологія

Науки, що лягли в основу соціальної психології Соціальна філософія. Велика традиція, основи якої заклали Імануіл Кант та Георг Гердер. Ідеї німецької романтичної філософії призвели до практичних кроків, коли розпочався рух за акультураціїю селянства в Північній Європі наприкінці ХІХ ст. , що мало великі цивілізаційні наслідки. В Україні і Росії він був пов’язаний з рухом поширення освіченості і вміння читати і писати. Соціологія. В руслі соціології основи соціально- психологічного знання закладали: Ґабріел Тард і Еміль Дюркгейм у Франції, Фердінанд Тьоніс і Георг Зімель у Германії. Макс Вебер, Вільгельм Дільтей, Освальд Шпенглер є засновниками розуміючої соціології і соціальної

Психологія. 1885 р. Ґ. Тард «Закони наслідування» 1892 р. Г. Ле. Бон “Психологія натовпу” 1894 р. Поява розуміючої психології Дільтея. Початок ХХ ст. Психоаналіз Зигмунда Фрейда. 1921 р. Едуард Шпрангер в книзі «Життєві формы» розробив одну з перших нукових типологій особистості Антропологія і етнологія. Подальший розвиток соціальної психології був пов’язаний з антропологічними дослідженнями Альфреда Редкліф-Брауна і Броніслава Маліновського у 20 -ті роки ХХ ст. Це було первісне суспільство островів Тихого океану. Льюис Морган ”Стародавнє суспільство”, Люсьен Леві-Брюль “Первісна людина”, К. Леві-Стросс “Мислення дикуна”. США - Франц Боас, Альфред Кребер, Рут Бенедікт, Маргарет Мід, Клайд Клакхон “Дзеркало для людства”.

2. Становлення соціальнопсихологічної науки У 1887 р. послідовник О. Конта, французький соціолог Еміль Дюркгейм запропонував нову науку «У будь-якому суспільстві існує деяка безліч загальних ідей і почуттів, що передаються від покоління до покоління і забезпечують одночасно єдність і наступність колективного життя. Такими є народні легенди, релігійні традиції, політичні вірування, мова й ін. Усі ці явища психологічного порядку, але вони не відносяться до індивідуальної психології, оскільки виходять далеко за межі індивіда. Вони повинні бути об'єктом спеціальної науки, покликаної їх описувати і виявляти їх умови. Цю науку можна було б назвати соціальною психологією»

1908 рік. Вихід перших підручників з соціальної психології В Англії психолог Вільям Макдаугал написав книгу «Введення в соціальну психологію» У США соціолог Едвард Росс опублікував підручник «Соціальна психологія» В Росії засновником соціальної психології став Володимир Михайлович Бехтєрева (1857– 1927), який написав книгу «Роль навіювання у суспільному житті» , а пізніше “Колективна рефлексологія”

Три соціальні психології На початку ХХ ст. у США чітко оформилися два основних напрямки розвитку соціальної психології – психологічна і соціологічна. Першим сформулював це роздвоєння Дільтей в книзі “Розуміюча психологія” 1894 р. Він виділив розуміючу і пояснюючу психології. 1. Психологічна соціальна психологія. У центрі уваги знаходиться індивід. Дослідники намагаються зрозуміти і передбачити його соціальну поведінку, аналізуючи мотивацію, психічні стани, риси особистості і здатність підкорятись впливові, навіюванню. Основним методом дослідження цього напрямку є експеримент. 2. Соціологічна соціальна психологія. У центрі уваги знаходяться вплив суспільства на особистість і групу, проблеми трансформації суспільств і зміни в людині. Крім того досліджуються психологічні стани груп і суспільства. Характерне зменшення ролі індивідуальних розбіжностей. Дослідники цього напрямку шукають соціально типове, аналізують такі змінні: соціальний статус, соціальні ролі, культурні норми, соціальні установки і цінності, соціальні уявлення.

3. Крос-культурна психологія Наприкінці ХХ ст. у зв'язку з глобалізацією головною тенденцією соціальної психології стали крос-культурні порівняльні дослідження. Міжнародне дослідження Гірта Хофстеде на замовлення IBM про особливості управління стало першим, де простежувалась значна різниця в цінностях у представників різних культур Порівняльні дослідження свідчать про вирішальний вплив культурних факторів на поведінку людей в усьому світі, на їх уявлення про організацію суспільства, на їх соціальні практики. Соціальні психологи вивчають наскільки соціальна поведінка залежить від культурних норм (соціальних правил поведінки у визначених ситуаціях), соціальних цінностей і соціальних уявлень. Глобалізація і створення потужних міжнародних підприємств і концернів призвели до збільшення порівняльних досліджень, які виконуються на їх замовлення. Мета - підвищення економічної ефективності підприємств та їх менеджменту у зв'язку з культурою країни.

2. Парадигми і предмет соціальної психології Парадигма (paradeigma – приклад, зразок) означає систему понять, об'єднаних по наявності якої-небудь загальної ознаки. Т. Кун в книзі «Структура наукових революцій» визначає : «Парадигма – це визнане всіма наукове досягнення, що протягом певного часу дає науковому співтовариству модель постановки проблем та їхніх рішень. » В нашій науці склалися дві парадигми: пояснювальна та розуміюча. Перша більше пов'язана із США, друга із Західною Європою

Елементи парадигми: 1. Вибір базової науки як дисциплінарної матриці. У нашому випадку це або соціологія, або психологія. Психологічна соціальна психологія базується на психології, соціологічна – на соціології. 2. Специфіка соціального дослідження. 3. Співвідношення теорії і методу, провідний метод дослідження психологічного напрямку - експеримент, . 4. Моделі співвідношення людини і суспільства. 5. Предмет дослідження – взаємини людей; базові категорії: спілкування, характер взаємин. 6. Сфера практичного застосування: психологічне консультування, групова робота.

Парадигма пояснювальна Вперше склалася у США на початку ХХ ст. Орієнтація на науково-природниче знання і лабораторний експеримент. Головні методологічні принципи: 1. Основні проблеми досліджуються через призму окремої людини 2. Експеримент складає доказову базу в поясненні поведінки людини. 3. Застосування математичного і статистичного аналізу 4. Практичне застосування отриманих знань.

Вибір методу дослідження и засоби аналізу визначили предмет і об’єкт дослідження В якості об'єкту часто виступали тварини: собаки і найчастіше щури і мишки. Різниця між психологією і соціальною психологією визначалася так: “Якщо миша, рухаючись по лабіринту обирає лівий коридор, тому що в лівому лежить їжа, цим займається загальна психологія, а якщо обирає правий коридор, тому що там сидить інша миша, то цим займається соціальна психологія”. (Zajonc, 1968) Незважаючи на гумористичний зміст, цей вислів відображує основний предмет соціальної психології – взаємини людей.

Парадигма пояснення Людина реагує рефлекторно на зовнішні подразники, має здатність до навчання; Основний предмет дослідження – поведінка (behaviour ) людини, коли вона знаходиться в оточенні інших: в діаді, в групі великій і малій, у натовпі ; Поведінка людини залежить від винагороди і покарання; «Соціальна психологія – це підрозділ психології, зв'язаний з конкретним науковим вивченням поведінки індивідів» (Jones, Gerard, c. 28).

Визначення предмету соціальной психології у США (парадигма пояснення): «Соціальна психологія – це наука, що вивчає як люди думають, почувають і поводяться, знаходячись під впливом реальної або удаваної присутності інших людей» (Е. Аронсон, 1998). «Соціальна психологія – це наука, що вивчає те, що люди думають один про одного, як вони впливають один на одного і як ставляться один до одного» (Д. Майерс, 2000). «Соціальна психологія – галузь психології, що зосереджує свою увагу на соціальній повединці: вона вивчає те, як люди впливають один на одного і що вони думають про інших» (Бэрон, Бирн, Джонсон, 2003, с. 15– 16).

Парадигма розуміння, з’явилась на початку 70 -х років ХХ ст. В основі лежать принципи соціальної філософії, що були формульовані Дільтеєм і Максом Вебером: “Розуміння” і «холізм» (цілісністьі) Основна модель людини – «homo simbolicus» – людина, що утворює і інтерпретує змісти за допомогою символів (знаків). Людина формується через культуру, до якої належить за місцем свого народження Засновники парадигми розуміння - Серж Московічі (1925) та Генрі Теджфел (1920 – 1982)

Методологічні положення холізму: а) суспільство слід досліджувати, вивчаючи соціально значимі характеристики індивіда, а також властивості і зміни суспільства в цілому ; б) соціальні факти варто пояснювати в термінах індивідуальної і групової поведінки, а також взаємодії індивідів і груп; в) індивідуальну поведінку варто пояснювати біологічними, психологічними і соціальними характеристиками; г) гіпотези про закономірності функціонування і розвитку суспільства повинні підтверджуватися соціологічними й історичними даними.

Визначення предмету соціальної психології у Європі (парадигма розуміння): «Соціальна психологія – це наука про соціальні уявлення, що об'єднують індивідів, заряджають їх енергією і додають зміст існуванню суспільства» (Московичи, 1995, с. 7). «Соціальна психологія є наука про поведінку, якщо при цьому мається на увазі, що вона займається досить специфічним типом поведінки – символічним» (Московичи, 1998, с. 7). «Соціальна психологія – це наука про соціальну поведінку, що залежить від соціального контексту» (Тэджфел, 1984, с. 230). В європейській соціальній психології більше соціологічного контенту і вона ближче до соціології. Це традиція, що йде від Еміля Дюркгейма і Макса Вебера.

Порівняння американської та європейської соціальної психології Європейська парадигма Американська соціальна спрямована на психологія розділяється на розуміння сутності соціологічну і психологічну соціальнобільш індивідуалістична, психологічних явищ у неісторична, орієнтована на широкому соціальному і лабораторні експерименти. культурному контексті. Радянська соціальна Європейська соціальна психологія мала такий самий психологія не розділяється на розподіл, але через ідеологію. психологічну і Вона більше на психології, соціологічну. щоб не давати правдивий аналіз соціальним умовам життя в СРСР.

Пошук вітчизняної парадигми в СРСР Пошук носив суто ідеологічний характер, сенс якого був втрачений після розпаду СРСР. Психологія намагалась спиратися на роботи І. Павлова про умовні та безумовні рефлекси і одночасно пояснювати поведінку людини її класовою приналежністю. Соціальна психологія розвивалася, з початку 60 х років. Євген Кузьмін захистив дисертацію і створив першу кафедру соціальної психології у Ленінградському університеті у1968 році Кафедра соціальної психології створена в Московському університеті у 1972 р. Перший завідувач – Г. М. Андрієва.

Визначення предмету соціальної психології у СРСР «Соціальна психологія – це область психології, покликана вивчати ті психічні явища, що виникають як результат спілкування людей один з одним» (Кузьмин, 1967, с. 20). « Предмет соціальної психології до цього часу окреслюється досить чітко. Центральним явищем у соціальній психології варто визнати спілкування» (Кузьмін, 1979, с. 47). «Соціальна психологія вивчає закономірності поведінки і діяльності людей, обумовлені їх включенням у соціальні групи, а також психологічні характеристики самих цих груп» (Андреева, 1980, с. 9;

Предмет соціальної психології Соціальна психологія – це наука яка вивчає, відносини і стосунки людей у їх взаємодії. Взаємодія визначається наступним: метою і завданнями людських контактів; приналежністю до певної культури; комунікативними уміннями людей, їх комунікативною обдарованістю.

3. Соціальна психологія в Україні Соціально-психологічне мислення притаманно українській мові і гуманістичному знанню, яке пов’язано з іменами філософа Георгія Сковороди, історика Миколи Костомарова, етнографа і філолога Потебні, правознавця Богдана Кістяківського, друга М. Вебера, педагогів Антона Макаренка і Василя Сухомлинського Організаційне оформлення науки розпочалося тільки після ІІІ з'їзду психологів СРСР, який відбувся у Києві у 1968 р.

Організаційні заходи 1969 р. Г. Костюк створив відділ Соціальної психології в Інституті психології АПН. 1971 р. з ініціативи Лідії Сохань створений відділ філософських проблем психології в Інституті філософії УАН. Зараз це відділ в Інституті соціології НАНУ 1971 рік вперше кафедра соціальної психології у Київському державному університеті. 1994 р. Інститут політичної і соціальної психології АПН. Директор Микола Слюсаревський. На початку століття перші підручники з соціальної психології Л. Орбан-Лембрік, В. Москаленко, І. Мейжис и Л. Почебут. Створення журналу “Соціальна психологія” Ю. Ж. Шайгородським. Проведення Першого з'їзду соціальних психологів у жовтні 2010 року.