Історія медицини Полтавщини та УМСА ВДНЗУ УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА

Історія медицини Полтавщини та УМСА ВДНЗУ «УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ» Кафедра соціальної медицини, організації, економіки охорони здоров’я з біостатистикою та медичним правознавством Лекцію підготувала: к. мед. н. ПЛУЖНІКОВА Т. В.

Полтава - славетне місто • Полтава – обласне місто, що розташоване на обох берегах річки Ворскла – лівого притоку Дніпра. • Вперше назва «Лтава» згадується у Іпатіївському літопису 1174 року. Сіверський князь Ігор, переслідуючи половців, «переєхал Ворскль у Лтава» . • За свідченням археологів, люди на території сучасної Полтави почали селитися ще понад 1500 років тому.

Полтава - славетне місто • В XI-XII ст. територія нинішньої Полтавщини входила до складу Переяславського князівства. • Лише у 1430 році Полтава вперше згадується під сучасною назвою в складі Великого князівства Литовського. • 1596 року, з утворенням Речі Посполитої, Полтава підпала під владу Польщі.

Полтава - славетне місто • У 1641 р. Полтава вперше була названа містом. У 1647 році за переписом місто налічувало 812 дворів. • Під час Північної війни (1709 -1721 рр. ) поблизу Полтави відбулася вирішальна Полтавська битва. • На місці Полтавської битви у 1950 р. створено музей.

ВЧЕНІ ПОЛТАВЩИНИ Нестор Максимович. Амбодик (1744 -1812) • Народився у селі Веприки Гадячського полку • Основоположник наукового акушерства в Росії. • Першим почав викладати акушерство російською мовою. • Створив перший російський підручник з акушерства та жіночих хвороб. • На своїх заняттях використовував фантом жіночого тазу з дерев’яною лялькою-дитиною. • Розробив - гінекологічні щипці, срібний катетер та ін. • Описав чимало стоматологічних хвороб, які трапляються у жінок під час вагітності. • Запропонував масаж матки на кулаці при кровотечі Тереховський Мартин Матвійович (1740 -1796) • біолог і лікар, один з перших дослідників-мікроскопістів, родом з м. Гадяч. • Син священика. Закінчив Київську Академію (1763) і Школу при Петербурзькому Генеральному шпиталі (1765), одночасно вивчав ботаніку. • 1775 р. захистив докторську дисертацію у Страсбурзькому університеті «Про Наливковий хаос Ліннея» , у якій доводив неспроможність теорії довільного зародження найпростіших.

ВИДАТНІ ВЧЕНІ - БРАТИ ШУМЛЯНСЬКІ • Олександр Шумлянський (1748 -1795) • Народився у селі Малі Будища Полтавської губернії • захистив у Страсбурзькому університеті дисертацію, присвячену будові нирок. • він перший описав мальпігієве тільце, встановивши, що воно є не залозою, як вважалося тоді в науці, а судинним клубочком — glomerulus (термін, запропонований О. Шумлянським). • описав і подав малюнок сечових канальців, що утворюють петлю, яка в другій половині XIX ст. знову була описана анатомом Генле і дістала в науці лише його ім'я. • Павло Шумлянський (1750 -1824), був першим професором хірургії в Харківському університеті.

Данило Самойлович (1746– 1811) • закінчив Київську академію і Петербурзьку госпітальну школу • служив спочатку полковим лікарем. У 1780 році дістав докторський диплом у Лейдені. Після цього він майже весь час працював на Україні, ведучи боротьбу з чумними епідеміями • довів, що чума не переноситься “міазмами”, а передається при безпосередньому контакті з хворим • запропонував для медичних працівників запобіжне щеплення проти чуми подібно до противіспяної варіоляції. Він розробив нові методи ізоляції і дезинфекції при чумних епідеміях • робив наполегливі спроби знайти збудника чуми.

БРАТИ ЧАРУКІВСЬКІ • Яким Чаруківський (1798– 1848) • родом з Полтавщини • Написав працю під назвою “Военно-походная медицина”, в 5 частинах • Йому ж, крім низки статей з воєнно-польової хірургії, належить велика праця про народну медицину. • Прохір Чаруківський (1790– 1842) • професор терапії Медико-хірургічної академії в Петербурзі, автор підручників “Общая патологическая семиотика”, “Опыт системы практической медицины” в 4 частинах, написав одну з перших у нас праць про аускультацію.

Микола Васильович Скліфосовський (1836 -1904) • Народився - хутір поблизу м. Дубоссари, проживав – с. Яківці (частина Полтави), в сім'ї бідного канцеляриста. Імовірно, спражнє прізвище професора - Скліфос. Виховувався в притулку для сиріт. • 1863 р. отримав ступінь доктора медицини, захистивши дисертацію «Про кров'яну приматочну пухлину» • Праці його присвячені питанням військово-польової хірургії, травматології, хірургії органів черевної порожнини • Один із перших запровадив у Російській Імперії асептику та антисептику у хірургічній практиці, сприяв жіночій медичній освіті, організації медичного факультету при університеті в Одесі.

Микола Васильович Скліфосо вський (1836 -1904)

Зверака Евстафій Федорович • статський радник, доктор медицини, син священика з Переволочни, Полтавського намісництва, народився у 1751 р. , навчався спершу в Київській академії, а потім в 1770 р. волонтером в Санкт-Петербурзькому генеральному сухопутному шпиталі. • У 1794 р. він був призначений головним лікарем у Єлизаветградський генеральний шпиталь і першим директором тамтешньої хірургічної школи, в якій читав хімію і практичну медицину. • У 1798 р. був переведений доктором в Миколаївський морський шпиталь. • Інспектор Бессарабської лікарської управи (1816 р. ). • на цій посаді він і помер 29 квітня 1829 р.

Карпинський Нікон Карпович (1745 -1810) • Народився у селі Денисівка Лубенського повіту. • У 1781 р. в Страсбурзі захистив дисертацію про перешкоди, що зустрічаються при висіченні каменів з сечового міхура. • У 1786 р. отримав звання професора анатомії і фізіології Петербурзького медикохірургічного училища. • Склав відомі праці: "Курс хірургічних пов'язок" (1776 р. ) та "Анатомія - трупораз'ятія“.

Попов Гаврило Петрович • Професор акушерства в Московській Медикохірургічній Академії; син священика села Червоного, Донецького повіту, Полтавської губернії, народився близько 1770 р. • Був лікарським учнем в Московській Медикохірургічній школі при Генеральному шпиталі. • У 1793 р. перейшов у С. -Петербурзьку Хірургічну Школу, де і закінчив курс медичних наук. • Після відкриття Московської медикохірургічної академії крім своїх лекцій, два роки вчив учнів Академії ще й латинської мови.

Михайло Гамалія (1749 -1830) • син козака Яблунівської сотні Лубенського полку з Полтавщини, • вихованець Київської академії, з 1771 року став військовим лікарем, працював в Петербурзькому генеральному шпиталі, потім в Оханську на Уралі хірургом та акушером, • з 1797 р. - оператор Пермської лікарської управи, • з 1800 р. - інспектор лікарської управи в Тулі. • У 1792 р. він видав першу монографію російською мовою про сибірку.

Рожалин Козьма Федорович • Народився у селі Костянтинівка, Лубенського повіту на Полтавщині. • Доктор медицини, закінчив курс в Київській Духовній Академії, • відправився, за свій рахунок, навчатися медицині в Лейден і Берлін (в 1761 р. ), • в Лейдені він написав міркування про хворобу скорбут цинга ("De Scorbuto"), яке і було надруковано латинською мовою в Лейдені в 1765 р. • збожеволівши, Рожалин в 1778 р. був відокремлений від роботи і помер в 1786 р. в божевіллі.

Полтава - славетне місто • З березня 1802 року стає центром Полтавської губернії. • у місті відкриваються 1 -ша чоловіча гімназія (1808), Полтавський інститут шляхетних дівчат (1818), • Полтавське духовне училище (1818), Полтавська школа садівництва, • Полтавський кадетський корпус (1840)

Лікарня І. Тишевського • перша лікарня для бідних створена у 1797 р. у Полтаві штабс-лікарем Іваном Тишевським. • Спершу надавав медичну допомогу та притулок бідним і безпритульним у своєму будинку, згодом на власні кошти збудував для них лікарню та аптеку, де лікував їх, за власні кошти забезпечував ліками і харчуванням. • Завдяки своїй благодійній діяльності Тишевський зовсім розорився. • у 1802(3) р. «приказом громадського опікування» Полтавської губернії на казенні кошти було відкрито першу лікарню на 20 чол. у Полтаві.

ПОЛОГОВИЙ ЗАКЛАД • Відкривається “родильный гошпиталь на 6 коек для бедных рожениц” • Він мав 1 кімнату для пологів на 6 ліжок, приймальню, кімнату для повитух, сіни, комору, кухню. • Перший богоугодний заклад (1805) у Полтаві відкрився завдяки благодійності і стягнення податків з селян.

Полтава - славетне місто • після скасування кріпосного права 1861 р. змінилась медична справа - розвивається земська медицина. • Видатний земський хірург – О. Т. Богаєвський (1848 -1930), у Кременчуці. • приймальний спокій для хворих відкритий в 1881 р. Плата за пораду і меддопомогу стягувалася 20 коп. Навіть ця плата обмежувала відвідування хворих. • У цей час поширилась епідемія тифу, 70% захворювань припадало на дифтерію, від крупозної пневмонії помирав кожен третій хворий, венеричні захворювання, захворюваність на туберкульоз у віці 20 -30 років.

МЕДИЧНІ ЗАКЛАДИ • До 1870 р. медичних учбових закладів на Полтавщині не існувало. • У 1870 р. на кошти земства в Полтаві відкривається фельдшерська школа. • Її призначення - готувати фельдшерів для губернських лікарень і повітових земств Полтавщини • Школа перебувала при губернської земської лікарні • Курс навчання - 4 роки. • До 1872 р. у школі давалися дуже мізерні знання. • За час свого існування фельдшерська школа реорганізовувалась 7 разів. • За статутом директором школи призначався старший лікар Полтавської губернії земської лікарні. • Першим директором був доктор медицини Ф. П. Цитович (1871 -1886)

Іван Якович Дейнека (1904 -1970) • Вніс великий вклад у розвиток української загальної та спеціальної історії медицини. • Уродженець Полтавщини, хірург, ректор Вінницького та Одеського медичних інститутів. • Опублікував українською мовою “Короткі нариси з історії хірургії в Українській РСР” (співавт. - Ф. С. Мар’єнко).

ІСТОРІЯ УМСА • Проблема підготовки зубних лікарів особливо загострилася в XIX ст. • Зуболікарська допомога хворим не надавалася через відсутність кадрів, бо їх не готували ні в Росії (до 1881 р. ), ні в Україні (до 1900 р. ). • У зв'язку з цим видатним хірургом того часу М. В. Скліфосовським на VI з'їзді природознавців і лікарів була обґрунтовано пропозицію про необхідність підготовки зубних лікарів з вищою медичною освітою на медичних факультетах університетів. • Але тільки після першої світової війни вирішення питання про підготовку лікарських кадрів стоматологів, здатних надавати кваліфіковану спеціалізовану допомогу, почало набувати реальних рис.

СТВОРЕННЯ ОДОНТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ • У ті часи існувала думка про те, що кваліфіковану і спеціалізовану стоматологічну допомогу населенню України зможуть надавати тільки лікарі, які обрали професію стоматолога з самого початку, з перших кроків навчання на стоматологічних факультетах медичних інститутів. • 30 вересня 1921 р. колегія Укрголовпрофосу прийняла рішення про: - створення одонтологічного факультету у складі Харківської медичної академії.

вища стоматологічна освіта в Україні 8 листопада 1921 р. на засіданні малої колегії Укрголовпрофосу було прийняте рішення про перетворення Харківської медичної академії у медичний інститут із двома факультетами: медичним та одонтологічним. Цим історичним рішенням був закладений фундамент вищої стоматологічної освіти в Україні, а стоматологія визнана невід'ємною галуззю клінічної медицини.

СТВОРЕННЯ УМСА • Права одонтологічного факультету успадкував із 1931 р. Харківський стоматологічний інститут, • з 1967 р. - Полтавський медичний стоматологічний інститут, • з 1994 -го - Украінська медична стоматологічна академія. У своєму становленні та розвитку Украінська медична стоматологічна академія пройшла тернистий шлях.

Харківський стоматологічний інститут • у серпні 1931 р. , стоматологічний факультет Харківського медичного інституту був реорганізований у самостійний Харківський стоматологічний інститут із 4 -річним терміном навчання. • Були створені 3 спеціальні кафедри: хірургічної стоматології, терапевтичної стоматології, ортопедичної стоматології. • Кожна кафедра мала свою навчальну базу. Інститут був укомплектований висококваліфікованими професорсько-викладацькими кадрами. • Директором інституту призначений М. В. Нежданов. • Заступник із науково-навчальної роботи - професор Ю. М. Гофунг.

СТВОРЕННЯ ПОЛТАВСЬКОГО МЕДИЧНОГО СТОМАТОЛОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ • 12 травня 1967 року Рада Міністрів УРСР прийняла постанову № 294 про переведення Харківського медичного стоматологічного інституту у м. Полтаву. У зв'язку з цим МОЗ України 18 травня того ж року видав наказ № 269 про переведення Харківського медичного стоматологічного інституту в м. Полтаву протягом 1967 -1968 рр. Переведення здійснювалося двома етапами.

ЕТАПИ ПЕРЕВЕДЕННЯ • На першому етапі у липні - серпні 1967 р. була проведена передислокація кафедр медико-біологічного профілю і облаштування їх у Полтаві у 4 -х-поверховому приміщенні по вул. Шевченка, 23 до початку навчального року, тобто до 1 вересня 1967 р. • На другому етапі у липні - серпні 1968 р. були передислоковані кафедри клінічного, зокрема і стоматологічного, профілю і здійснена підготовка баз для їх розміщення до початку занять.

ВІДКРИТТЯ ЛІКУВАЛЬНОГО ФАКУЛЬТЕТУ • У 1971 році на базі закладу відкрито лікувальний факультет. • У 1992 році розпочато прийом іноземних студентів. • У 1994 році Полтавський медичний стомат. інститут отримав IV найвищий рівень акредитації та статус Українська медична стоматологічна академія. • У 1995 році на базі академії розпочато підготовку спеціалістів на зуботехнічному та медсестринському факультетах.

УМСА • За роки існування УМСА підготувала усього 19882 спеціалістів, у тому числі: лікарівстоматологів - 13341, лікарів-лікувальників 6066, медичних сестер - 363, зубних техніків 112, докторів наук - 143, кандидатів наук 674, магістрів - 114. • У складі установи – 6 факультетів: стоматологічний, медичний, медсестринський, зуботехнічне відділення, підготовки іноземних студентів та післядипломної освіти, 48 кафедр.

ДО ПОСЛУГ СТУДЕНТІВ • • 4 гуртожитки на 2100 місць, Спортивний комплекс, бібліотека, Читальні зали, Оздоровчий табір, Гуртки художньої самодіяльності, Спортивні секції, Навіть студентське телебачення.

СТОМАТОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ • Складається з 23 кафедр (8 з них - профільні) • Усі клінічні кафедри очолюють професори, на кафедрах працюють понад 200 викладачів. • Співробітники кафедр беруть участь у виконанні науково-дослідної роботи. • Певного розвитку набуває імплантологія, створено центр імплантології.

МЕДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ • На факультеті здійснюється підготовка лікарів з 52 спеціальностей. • 22 кафедри, які очолюють доктори наук, професори. • Навчальними базами є лабораторії, а також обласні та міські клінічні лікарні, що є клінічними базами академії. • Викладачі є авторами і співавторами підручників, що використовуються у навчальному процесі академії

Міщенко Віталій Петрович • • професор , доктор медичних наук, Заслужений діяч науки і техніки України, академік Нью-Йоркської академії наук З 1973 року по 2006 рік завідував кафедрою нормальної фізіології.

Дудченко Максим Андрійович • професор Кафедри внутрішньої медицини № 1, доктор медичних наук, почесний академік ВДНЗУ «УМСА» . • В 1943 закінчив Ленінградську Військово -медичну академію. • Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни, • нагороджений 5 бойовими орденами і 25 медалями.

Скрипніков Микола Сергійович (1936 -2010) • доктор медичних наук, професор кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії, Заслужений діяч науки і техніки України, академік Міжнародної академії інтегративної антропології, Міжнародної академії комп’ютерних програм та систем, Української академії наук національного прогресу, Нью-Йоркської академії наук, Міжнародної академії наук екології, безпеки людини і природи.

УМСА • У 2000 році почався набір студентів на спеціальність “педіатрія”. • Гордістю факультету є ветерани – це професори М. А. Дудченко, І. В. Редчиць, доценти Є. М. Китура, А. А. Лагутин та ін. • Щорічно понад 200 студентів виступають із доповідями на підсумкових студентських конференціях академії. • Співробітники беруть участь у роботі Національних і Міжнародних конгресів.

ВДНЗУ “УМСА” • Назва Вищий Державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія”. • У 1998 р. розпочав дію бакалаврат із медсестринства – як нова якісна форма вищої медсестринської освіти (існує у 2 формах: денна – 2 р. навчання та вечірня – 3 р. навчання). • Зуботехнічне відділення готує зубних техніків.