Існують державні санітарні правила і норми

• Існують державні санітарні правила і норми «ГОСТ 2874 -82 Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» . Гігієнічні вимоги, що визначають придатність води для питних цілей, включають: • безпеку в епідемічному відношенні; • нешкідливість хімічного складу; • сприятливі органолептичні властивості (відсутність забарвлення, каламутності, присмаків ізапахів, шкідливих мінеральних і органічних домішок і ін. ); • радіаційну безпеку.

Знезаражування - це дезінфекція води для покращення її санітарномікробіологічних показників якості реагентними чи безреагентними методами

До основних реагентних методів знезаражування відносять: • озонування; • очищення води сріблом; • хлорування (обробку хлором та хлоровміщуючими реагентами - хлоргазом, гіпохлоритами натрію та кальцію, хлорним вапном, діоксидом хлору, хлорамінами); • обробку оксидантами (рідким чи газоподібним) тощо.

Критерії порівняння основних методів знезаражування: • досвід застосування в практиці водо підготовки; • наявність оперативного контролю за процесом знезаражування; • наявність післядії знезаражуючого ефекту; • суттєва ефективність у боротьбі з біообростаннями водопровідних мереж; • біоцидна дія; • безпечність при застосуванні; • токсичні речовини, що необхідні для проведення знезаражування; • суттєве утворення побічних продуктів дезінфекції.

Хлорування води • Хлорування води, обробка води хлором і його з'єднаннями. Найбільш поширений спосіб знезараження питної води ; заснований на здатності вільного хлору і його з'єднань пригноблювати ферментні системи мікробів, що каталізують окислювально-відновні процеси.

• Хлорирування води може здійснюєтися рідким хлором. Хлор – найбільш дешевий і поширений окислювач. При дії хлор-газу відбувається такий процес: Cl 2 + H 2 O → HCl + HCl. O 3 • Гіпохлоритна кислота, яка утворюється, також має дезодоруючий ефект. Але вона є дуже слабкою і надзвичайно нестійка. Розбавлений розчин її поступово розкладається: HCl. O = HCl + O • При застосуванні замість хлору хлорного вапна має місце реакція: 2 Са. ОСl 2 +2 Н 2 О → Са. Сl 2 +Сa (ОН)2 +2 НСl. O

Хлор забезпечує : • пролонгований бактерицидний ефект і дозволяє зберігати епідемічну безпеку води; • запобігає росту бактерій; • підтримує чистоту фільтрів; • усуває залізо та марганець, руйнує сірководень; • знебарвлює та ін.

Натрій гіпохлорит • • • У якості знезаражуючої речовини використовують також натрій гіпохлорит. Електроліз повареної солі дозволяє отримати його прямо на водоочисній станції. Цей спосіб дає можливість уникнути труднощів із транспортуванням і зберіганням хлору – отруйного реагента. Отримання гіпохлориту натрію на місці не складне й відносно дешеве. У водному розчині натрій гіпохлорит піддається гідролізу: Na. OCl → Na + OCl. Розчиняючись у воді, гіпохлорит натрію дисоціює на йони: OCl- + H 2 O → HOCl + OHCаме наявність гіпохлоритної кислоти у водних розчинах гіпохлориту натрію пояснює його сильні дезинфікуючі властивості.

Очищення води гіпохлоритом натрію замість хлору має свої переваги: • • безпечне зберігання і транспортування; простота дозування; тривалий ефект дезинфекції; відсутність виникнення загрози техногенної аварії; • невисокі концентрації активного хлору (не більше 15% по масі).

Діоксид хлору • По своїй дезінфікуючій дії діоксид хлору в 4 раза переважає дію хлору і практично не має негативних наслідків завдяки особливому механізму хімічної дії на мікроорганізми. Це сильний окисник, який при взаємодії з водою утворює відповідні кислоти: 6 Cl. O 2 + 3 H 2 O → 5 HCl. O 3 + HCl

Діоксид хлору має слідуючі переваги порівняно з хлором: • не утворються тригалогенметани (ТГМ) і хлорфеноли; • не відбуваються реакції із сполуками азоту; • сильна дезинфікуюча дія практично не залежить від значення p. H води; • сильна дія на спори, віруси и водорості; • не вносить негативних змін в запах, смак и колір води; • до 7 діб зберігається бактерицидний ефект в водорозподільчих системах і, як результат, видалення мікробіологічих відкладів в системі розподілення.

Недоліки використання діоксину хлору: • Вибухонебезпечний діокисид хлору потребує жорсткої обережності при використанні; • зокрема, вихідним продуктом при виробництві діоксиду хлору є небезпечна соляна кислота; • токсичність як його самого (сполука 1 -го класу небезпечності), так і продуктів його трансформації - хлоритів та хлоратів. Хлорит -іон відноситься до умовно канцерогенних сполук.

Переваги хлорних технологій: • тривалий дезінфікуючий ефект способу оперативного контролю за процесом знезаражування. • Це не дозволяє відмовитись від них у практиці централізованого господарськопитного водопостачання. В Україні для знезаражування вод застосовують: • хлор-газ (98%); • гіпрохлорит натрію (1, 1%); • в невеликій кількості діоксид хлору, озон та інші реагенти та технології (0, 9%).

Недоліки методів хлорування: • недоліки методів хлорування: • хлор та його препарати є токсичними сполуками, тому робота з ними потребує жорсткого дотримання техніки безпеки; • існуючі схеми хлорування мають недостатній очищуючий ефект по відношенню до ентеровірусів. • При хлоруванні у питній воді утворюються побічні продукти дезінфекції, що мають канцерогенні, мутагенні властивості. Установлено, що саме шлунково-кишковий і сечовий тракти є тими системами організму людини, які найчастіше підпадають канцерогенному впливу, пов'язаному із споживанням хлорованої питної води.

Озонування • Озонування є одним з перспективних методів обробки води з метою її знезараження та поліпшення органолептичних властивостей. В Україну озонування використовують на Дніпровській водопровідній станції Києва. • Озон (Os) - газ блідо-фіолетового кольору, що володіє специфічним запахом, сильний окислювач. Молекула його вельми нестійка, легко розпадається (дисоціює) на атом і молекулу кисню. • Озон в воді розпадається, утворюючи атомарний кисень: 03 → 02 + О ".

Озонування води має такі певні переваги перед хлоруванням: • 1) озон є одним з найсильніших окисників; • 2) при озонуванні у воду не вноситься нічого стороннього і не відбувається скільки-небудь помітних змін мінерального складу води і p. H; • 3) надлишок озону через кілька хвилин перетворюється в кисень, і тому не впливає на організм; • 4) у порівнянні з хлором озон ефективніше знезаражує воду від спорових форм і вірусів; • 5) процес озонування в меншій мірі піддається впливу змінних факторів; • 6) озонування води забезпечує безперебійність процесу обробки води, відпадає необхідність перевезення і зберігання небезпечного хлору; • 7) при озонуванні утворюється значно менше нових токсичних речовин, ніж при хлоруванні.

Та озонування має певні недоліки: • озон виявився вибухонебезпечним реагентом; • на сьогодні відомо, що застосування озону не виключає утворення побічних продуктів дезінфекції; • крім того, проблема впливу продуктів озонолизу на здоров'я людини залишається до сьогодні недостатньо вивченою.