Скачать презентацию ІОГАН ФРІДРІХ ШЕР 1846 — 1924 Чечет Оксани Скачать презентацию ІОГАН ФРІДРІХ ШЕР 1846 — 1924 Чечет Оксани

Чечет_шер.ppt

  • Количество слайдов: 13

ІОГАН ФРІДРІХ ШЕР (1846 - 1924) Чечет Оксани, група ОАМ-16 ІОГАН ФРІДРІХ ШЕР (1846 - 1924) Чечет Оксани, група ОАМ-16

Іоган Фрідріх Шер – найвідоміший бухгалтер і педагог XIX – XX ст. Іоган Фрідріх Шер – найвідоміший бухгалтер і педагог XIX – XX ст.

Найбільш поширені праці : § § § § “Kaufmännische Unterrichtsstunden” “Проста і звичайна бухгалтерія” Найбільш поширені праці : § § § § “Kaufmännische Unterrichtsstunden” “Проста і звичайна бухгалтерія” “Підручник бухгалтерії” “Рахівництво і Баланс” “Техніка банківської справи” “Вчення про торгівлю” “Metodik der Buchhaltung” “Калькуляція і статистика в господарстві споживчих товариств”

Твердження І. Шера: § Бухгалтерія є історіографією (історією) господарського життя, викладеною за законами систематизації Твердження І. Шера: § Бухгалтерія є історіографією (історією) господарського життя, викладеною за законами систематизації § Предметом бухгалтерії можуть бути тільки внутрішні і зовнішні господарські та правові факти, які здійснилися § Мета обліку складається в подвійному виведенні чистого майна § Сутність кожного рахунку виражається не в обороті, а в його сальдо

Основою обліку І. Шер вважав не рахунки, а баланс. Він будував викладення не від Основою обліку І. Шер вважав не рахунки, а баланс. Він будував викладення не від часткового до загального, а навпаки. В основу балансу покладено рівняння капіталу, а сам баланс розумівся як засіб для розкриття стадій кругообігу капіталу. Тому теорію обліку І. Шера часто називають балансовою.

Рівняння капіталу: 1) А – П = К 2) А – П = К Рівняння капіталу: 1) А – П = К 2) А – П = К + Пр – З 3) А – П – К = Пр – З де А – актив; П – пасив; К – капітал; Пр – прибуток; З – збиток.

Постулат І. Шера: Величина капіталу підприємства дорівнює різниці між обсягом майна і кредиторською заборгованістю Постулат І. Шера: Величина капіталу підприємства дорівнює різниці між обсягом майна і кредиторською заборгованістю підприємства

Класифікація рахунків за І. Шером А–П=К Майнові рахунки Чисті рахунки Рахунки капіталу Змішані Рахунки Класифікація рахунків за І. Шером А–П=К Майнові рахунки Чисті рахунки Рахунки капіталу Змішані Рахунки рахунки власного результатів капіталу

Правила І. Шера, які пізніше одержали всесвітнє визнання: 1) необхідне суворе розмежування між виробничими Правила І. Шера, які пізніше одержали всесвітнє визнання: 1) необхідне суворе розмежування між виробничими і збутовими витратами, перші входять до напівфабрикатів і готових виробів, останні – тільки до реалізованої продукції; 2) всі калькуляції діляться на попередні, фактичні і наступні; 3) чим більша частка прямих витрат, тим точніша калькуляція; 4) непрямі витрати повинні розподілятися пропорційно раніше визначеній базі

Загальне правило розрахунку оборотів за І. Шером Середнє арифметичне сальдо (може бути використана формула Загальне правило розрахунку оборотів за І. Шером Середнє арифметичне сальдо (може бути використана формула середньої хронологічної) є дільником для суми обороту протилежної сторони рахунку

План рахунків за І. Шером А – рахунки майна В – рахунки капіталу С План рахунків за І. Шером А – рахунки майна В – рахунки капіталу С – чисто процедурні рахунки

6 коцептуальних вимог І. Шера до плану рахунків: 1. 2. 3. 4. 5. 6. 6 коцептуальних вимог І. Шера до плану рахунків: 1. 2. 3. 4. 5. 6. Повнота Універсальність Легітимність Ліквідність Мобільність Правдивість

Дякую за увагу! Дякую за увагу!