
pedagogika_i_sr.pptx
- Количество слайдов: 22
Інтегрований зміст соціальної роботи Педагогічні технології в соціальній роботі
• Взаємозв'язок педагогіки і соціальної роботи • Педагогічні методи
Соціальна робота спрямована передусім на спонукання особистості (клієнта) до самовиховання, самовизначення мети і сенсу життя, що досягається завдяки залученню індивідів, груп до продуктивної соціальної поведінки, безперервної освіти (самоосвіти). З огляду на це практична соціальна робота виявляє зацікавленість до теоретичних надбань педагогіки — сукупності теоретичних і природних знань процеси навчання, виховання і розвитку особистості. Оскільки ефективність соціальної роботи значною мірою залежить від вихованості людей, педагогіка певною мірою виконує для неї і прогностичні функції. Вона відіграє провідну роль у визначенні способів, шляхів і засобів розвитку суб'єктів соціальної роботи.
Важливими педагогічними аспектами соціальної роботи є формування гуманістичних цінностей, що визначають світогляд людини, її готовність до співробітництва, надання допомоги. Педагогічні знання як частина загальної культури затребувані у сфері соціальної роботи і соціальної допомоги сім'ям, людям похилого віку, безробітним, людям із функціональними обмеженнями, бездомним, представникам інших соціально вразливих груп. Педагогічний компонент соціальної роботи є важливим чинником ефективних, педагогічно доцільних рішень, спрямованих на розвиток соціальних ініціатив, творчої активності особистості, повноцінне використання можливостей суспільства та його інституцій щодо реалізації соціальної турботи про права і благополуччя кожної людини
Соціальна робота як наука активно використовує такі основні категорії педагогіки: • • • «соціальне середовище» «соціалізація» «адаптація» «індивідуалізація» «інтеграція» тощо
Упродовж життя кожен індивід неодноразово зустрічається з необхідністю адаптуватися до якогось соціального середовища. Особливо гостро постає це питання, коли індивід із певних причин виявився поза нормальним суспільним оточенням — у результаті тривалої хвороби, тюремного ув'язнення тощо. Нарешті, у періоди масштабних соціальних перетворень цілі соціальні верстви і групи перебувають в процесі адаптації до умов, що радикально змінилися. Педагогічні технології адаптації містять навчання насамперед новим професіям, засобам забезпечення власного існування і життя своєї сім'ї за допомогою засобів, адекватних умовам, що змінилися. Це бізнес-інкубатори, школи лідерів, виборців тощо
Іншою важливою частиною такої роботи є взаємодія із сім'єю важкої дитини, виявлення її проблем, надання допомоги дитині та її близьким. Можливо, дорослі члени сім'ї не мають потрібної компе тенції, щоб зауважити й оцінити негативні процеси, що відбувають ся з дитиною, вони не знають, як поводитися в такій ситуації, чим допомогти дитині. Іноді причина кризової ситуації в сімейних сто сунках полягає в малозабезпеченності або бідності. Такі сім'ї потре бують матеріальної допомоги. Крім того, сім'ї дуже мало поінфор мовані про свої права у взаємовідносинах із освітньою системою, про джерела соціальних ресурсів, спроможні їх підтримати. Нареш ті, члени сім'ї можуть бути асоціальними суб'єктами, які нехтують виконання своїх батьківських обов'язків. Якщо соціально-виховна робота з ними не дає результатів або неможлива, необхідно порушу вати питання про вилучення дитини (дітей) із сім'ї і про подальший устрій її долі.
Поряд із загальною соціальною педагогікою діє кондуктивна педагогіка. Це один із специфічних напрямів педагогічної діяльності, роботи з дітьми-інвалідами й дітьми з обмеженими можливостями. Кондуктивна педагогіка поєднує в собі як загальнопедагогічні, так і спеціалізовані принципи і методи. Вона була розроблена професором Пето в 1945 -1967 pp. і широко застосовувалася в Інституті Пето з дослідження і лікування розладів опорно-рухового апарата (Будапешт). Вплив на дитину з обмеженими можливостями здійснюється спеціально навченим в інституті кондуктором (від лат. Conductor — супровідний) і спрямований на створення самостійної активності і незалежності дитини, що прагне адаптуватися до навколишнього середовища, її навчають, керують нею у повсякденній діяльності, задовольняють її біологічні та соціальні потреби.
Існує безпосередній і прямий взаємозв'язки між соціальною роботою і соціальною педагогікою — педагогічною наукою, що вивчає особливості організації соціального виховання, виховні можливості соціального середовища та оптимальні умови соціалізації особистості. Важливе значення соціальна педагогіка приділяє науковим дослідженням соціального фону, в якому відбувається життєдіяльність індивіда, його потенційних можливостей, психолого-педагогічних умов, що сприяють само актуалізації, саморозвитку, самовдосконаленню особистості або створюють певні бар'єри для самореалізації.
Педагогічні методи Педагогічна діагностика Педагогічне спостереження Педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий) Навчання Словесні (розповідь, пояснення, дискусія, лекція) Наочні (демонстрація, робота з підручником) Практичні (вправи, лабораторно-практичні роботи, ігри, творчі завдання, проблемні ситуації). Виховання 1. Методи формування свідомості: переко нання, бесіда, лекція, диспут, особистий приклад педагога. 2. Методи організації діяльності і форму вання досвіду громадської поведінки: довір'я, привчання, вправи, створення виховних ситуацій. 3. Методи стимулювання поведінки і діяльності: змагання, заохочення покарання
Методи формування свідомості особистості Найбільш широко у соціально-педагогічній діяльності використовується такий метод, як переконання. Соціальний педагог має справу з клієнтами, у яких через певні обставини не сформовані загальноприйняті норми і правила поведінки у суспільстві чи сформовані викривлені поняття про ці норми і відповідні форми поведінки. Залучення до норм життя, прийнятих у даному суспільстві, створення чітких уявлень про них, які з часом формують переконання особистості, її життєву позицію, залежать від соціального оточення клієнта. Вчинки, дії, навички без усвідомлення їх суспільної значущості можуть мати випадковий характер, не містити дієвої сили. Метод переконання сприяє трансформації норм, прийнятих у суспільстві, у мотиви діяльності і поведінки клієнта, що сприяє формуванню її власних переконань.
Переконання це роз'яснення і доведення правильності і необхідності певної поведінки. У процесі переконання соціальний педагог впливає на свідомість, почуття і волю.
Розповідь і лекція монологічні форми методу виховання. Дані методи використовуються для того, щоб пояснити клієнтам певні моральні поняття. Розповідь доцільна у роботі з малими дітьми, вона нетривала за часом, заснована на яскравих прикладах, фактах. У лекції, як правило, розкриваються більш складні моральні поняття (гуманізм, патріотизм, обов'язок, добро, зло, дружба). Лекція використовується у роботі з дітьми старшого віку. Вона триваліша за часом.
Бесіда • Бесіда має індивідуальну і групову форми, може бути заздалегідь підготовленою і спонтанною. Вона стимулює інтерес клієнтів до обговорення актуальних проблем життєдіяльності, життя соціуму, колективу і має великий виховний потенціал, використовуючи життєвий досвід учасників. При розробленні теми важливо визначити спектр соціально важливих проблем, що порушуватимуться, і з урахуванням очікуваної цілі сформулювати питання.
Диспут • Велика виховна роль такої специфічної форми спілкування, як диспут, де формуються і закріплюються полемічні уміння, виникає впевненість у собі, уміння залучати й утримувати прихильників. Крім того, диспут може оголити різні сторони істини, що нерідко трапляється в соціальній роботі, й учить більш глибокому розумінню суті соціальних проблем. Диспут — це організована полеміка за заздалегідь визначеною темою; у той же час дискусія — це відстоювання різноманітних точок зору, можливо, за темою, що виникла спонтанно. Соціальному працівнику, педагогу, терапевту доводиться регулярно вступати в дискусії з клієнтами (іноді також із представниками інших соціальних установ, із начальством, працівниками органів соціального керування тощо). За всієї емоційної насиченості основне в дискусії — це логічна обґрунтованість і особиста переконаність учасників, що дасть можливість їм вплинути на своїх опонентів
Методи організації діяльності і соціального досвіду • Вимога є способом безпосереднього стимулювання клієнта до тих чи інших вчинків або дій, спрямованих на покращення поведінки. Вимоги допомагають клієнту усвідомити і пережити виниклі протиріччя між тим, що є та необхідним рівнем розвитку і тим самим викликають потребу в роботі над собою. Педагогічними засобами цього методу є прохання, тактовні вказівки і розпорядження. • Метод привчання передбачає певну, до деталей продуману організацію життя учнів, їхньої праці, відпочинку та залучення школярів до виконання норм і правил, щоб сформувати необхідні норми поведінки.
Приклад Розвиток особистості відбувається не тільки в результаті взаємодії слова і думки. Для духовного розвитку особистості потрібно три умови: великі цілі, великі перешкоди і великі приклади. Ось чому в процесі формування особистісних якостей індивіда велике значення має позитивний приклад як метод виховання. Психолого-педагогічною основою впливу позитивного прикладу на виховання особистості чи колективу є його наслідування, прагнення копіювати в своїй поведінці ті дії і вчинки, які, з їх точки зору видаються значущими і зміцнюють гідність.
• Важливу роль у процесі виховання відіграють різні вправи. Вони безпосередньо пов'язані з привчанням. У навчальній роботі вправи використовують, щоб сформувати в учнів уміння і навички. Вправи слід використовувати у вихованні не лише як метод прищеплення зовнішніх манер поведінки, а й як шлях формування цілісної особистості людини. Тому у використанні привчання і вправ важливо, щоб діти відчували внутрішнє задоволення від досягнутих результатів у поведінці і прагнули до вдосконалення своєї особистості. Вправи як загальний метод виховання застосовують для вирішення різноманітних завдань суспільно-політичного, морального, фізичного і естетичного розвитку особистості. Починаючи з умінь та навичок спілкування і закінчуючи виробленням таких моральних якостей, як принциповість, чесність, патріотизм, свідома дисципліна, вправи виступають як один з основних методів виховання.
• Контроль - це метод виховання, який виражається в спостереженні за діяльністю і поведінкою учнів з метою спонукання їх до виконання встановлених вимог чи завдань. Засобами контролю є: щоденне спостереження за поведінкою і працею учнів, індивідуальні бесіди про виконання отриманих доручень, звіти дітей перед товаришами про свою роботу. Контроль виконує роль нагадуючого фактора в поведінці, виступаючи як дієвий стимул діяльності і дотримання встановленого порядку.
• Дещо іншою є психолого-педагогічна основа виховного впливу методу переключення. В процесі виховної роботи іноді спостерігаються факти захоплення особою тою чи іншою діяльністю, яка нерідко викликає формування негативної поведінки (наприклад, надмірне захоплення детективною літературою, нездорові ігри і т. п. ). Заборона в цих випадках не завжди буває ефективною. Найбільш доцільним тут є метод переключення учнів з одного виду діяльності на інші і поступове формування нового стереотипу поведінки. Цей метод виявляється дуже дієвим, коли потрібно викликати в учня чи колективу нові психічні стани, наприклад, згладити образу, знизити гнітючу дію невдачі чи поганого настрою.
• Під виховною ситуацією розуміємо ставлення суб'єкта до тієї чи іншої сторони оточуючої дійсності; для нього ситуація постає як завдання, поставлене іншою людиною. У педагогіці виховну ситуацію звичайно пов'язують з конфліктом, коли вихованець потрапляє в умови вільного морального вибору, причому завжди передбачаються варіанти його поведінки.
Активною формою соціально-педагогічних технологій є створення об'єднань самоврядування — клубів, асоціацій, груп самодопомоги і взаємодопомоги. Зазвичай така організація створюється рішенням зборів ініціаторів, що висувають цілі діяльності, залучають прихиль ників, розробляють проект статуту клуба, обговорюють його і зат верджують на зборах. Але фахівці із соціальної роботи мають знати, що це один із найбільш плідних шляхів поліпшення соціального обс луговування населення і розвитку соціальних навичок і якостей. То му вони повинні виступати організаторами таких груп або надавати допомогу в їх створенні й діяльності.
pedagogika_i_sr.pptx