Інститути Президентської республіки Виконала: Студентка 433 групи Бойко Ольга
Президентська республіка
Президентська республіка характеризується значною роллю президента в системі державних органів, поєднанням в його руках повноважень - глави держави і глави уряду. Її також називають дуалістичної республікою, підкреслюючи, тим самим, факт чіткого розподілу двох влад: ü зосередження сильної виконавчої влади в руках президента ü законодавчої — в руках парламенту.
Риси Президентської республіки:
ü Позапарламентський метод обрання президента населенням — Бразилія, або колегією виборців — США) (або ü Позапарламентський метод формування уряду, тобто його формує президент. Президент є і формально і юридично головою уряду (пост прем'єр-міністра відсутній як, наприклад, у США), або він призначає голову уряду. Уряд несе відповідальність тільки перед президентом, а не перед парламентом, тому що тільки президент може відправити його у відставку ü В цілому, за такої форми правління президент має набагато більші повноваження порівняно з парламентською республікою (є головою виконавчої влади, затверджує закони шляхом підписання, має право відправити уряд у відставку), але в президентській республіці президент позбавлений права розпуску парламенту, а парламент позбавлений права висловити недовіру уряду, але може змістити президента (процедура імпічменту).
Президентські республіки
До президентських республік відносять США, більшість республік Латинської Америки та Африки. Класичною президентською республікою є Сполучені Штати Америки. В основі Конституції США лежить принцип поділу влади. Згідно з цією конституцією, законодавча влада належить Конгресу, виконавча — президенту, судова — Верховному Суду. Президент, що обирається колегією виборців, формує уряд з осіб, що належать до його партії. Президентські республіки поширені в країнах Латинської Америки. Ця форма правління зустрічається також в деяких країнах Азії та Африки. Правда, часом в цих країнах влада глави держави на ділі виходять за конституційні рамки, і, зокрема, латиноамериканські президентські республіки неодноразово характеризувалися дослідниками як суперпрезидентські.
Інститути Президентської республіки
Президент (лат. praesidens (praesidentis) — той, що сидить спереду) — титул керівників держав, компаній та деяких інших інституцій. Стосовно глав держав є титулом найвищої посадової особи держави, зазвичай з республіканською (тобто не монархічною чи з іншими формами спадкової передачі влади) формою правління.
ü Президент — обирається безпосередньо населенням, має великий обсяг повноважень практично у всіх сферах життя держави і суспільства — закріплені в конституції та законах і так звані «приховані» , «припущені» , що зв´язані з виконанням його конституційних повноважень. ü Президент — глава держави, глава виконавчої влади, головнокомандувач збройними силами держави. ü Уряд формується у позапарламентському порядку, його очолює президент.
Уряд ü У ряд — орган виконавчої влади в державі (зазвичай найвищий виконавчий орган). Його очолює глава держави (президент, монарх) або прем'єр-міністр (голова уряду, канцлер, голова ради або кабінету міністрів). ü Уряд формується у позапарламентському порядку, його очолює президент. ü Уряд в президентських республіках стабільний
Ефективна держава повинна мати два атрибути: владу і законність. Владою є здатність змушувати та розпоряджатись. Усі уряди зазвичай використовують деякі форми фізичного примусу при реалізації своєї влади, наприклад, тюремне ув'язнення, вигнання чи погроза. Легітимність є атрибутом, який спонукає людей підкорятися владі. Легітимність досягається за рахунок придбання та застосування сили відповідно до встановлених принципів і норм.
Парламент, парлямент (досл. «говорильня» , «балаканина» від фр. говорити) — найвищий виборний (повністю або частково) орган державної законодавчої влади, в якому здійснюється представництво основних політично активних груп населення країни. За більшістю конституцій парламент покликаний здійснювати загальне керівництво зовнішньою політикою держави. Однак, сфери його компетенції значною мірою залежать від державного ладу, розвитку демократії, тощо…
ü Парламент є єдиним органом законодавчої діяльності. Ніхто, навіть президент із його великим обсягом повноважень, не має права, завинятком права відкладального ветощодо законів, втручатися в діяльністьзаконодавчого органу, хоча на практиці він користується можливостямтакого втручання через щорічні послання, лобістські можливості, зокрема через своїх однопартійців ü Президент не може розпустити парламент, апарламент може притягнути до конституційної відповідальності президента або його міністрів тільки черезспеціальну достатньо складну процедуру імпічменту. ü Відносини між парламентом і президентом ґрунтуються на системі стримувань, противаги і взаємозалежності. Парламент може обмежувати дії президента за допомогою законів і через затвердження бюджету. Президент же, як правило, володіє правом відкладального вето на рішення парламенту.
ВИСНОВОК
ü Щодо співвідношення позитивнихі негативних рис цієї форми державного правління, то це звичайною міроювизначається історичними традиціями та сучасними умовами життя суспільтва і держави, сприйняттям визначених особливостей президентської республіки не лише населенням, а й політичними елітами ü президентська форма правліннябільш динамічна, прийняття рішень, особливо в умовах будьяких суспільних викликів, криз, зовнішньополі тичних обставин екстраординарногопорядку, наприклад, необхідності використання антитерористичнихзасобів та ін. , більш оперативне, цілеспрямоване. Перевага цієї формиправління виявляється у суспільствахіз недостатнім ступенем суспільної взаємодовіри, нестабільних ідеологічно, зі слабкою партійно політичною системою, а також за необхідністюпроведення масштабних реформ з подоланням відкритого або прихованого супротиву новим формам економічного або політичного життя
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
Скачать презентацию Інститути Президентської республіки Виконала Студентка 433 групи Бойко
Презентация ПАР.pptx