Інституційні репозитарії відкритий доступ до знань та

Інституційні репозитарії: відкритий доступ до знань та роль бібліотек 2009 © Журавльова І. К. , директор ЦНБ Харківського національного університету, координатор ELib. UKR в ХНУ ім. В. Н. Каразіна

Асоціація сучасних інформаційно-бібліотечних технологій Секція НМБК МОН України з обробки документів та ведення каталогів Доповідь на науково практичному семінарі “ Каталоги та інформаційний пошук “ 20 листопада 2009 м. Харків

Інституційний репозитарій q. Цифрова колекція, зібрання та збереження інтелектуальних продуктів однієї чи кількох університетських спільнот q. Набір сервісів, які університет пропонує членам своєї спільноти для управління та розповсюдження цифрових матеріалів, створених інституцією чи її співробітниками

• Інституційний репозитарій відкритого доступу – мережевий сервіс зі зберігання, систематизації та поширення творів у цифровому вигляді, що надається установою її працівникам та іншим зацікавленим особам

Інституційні репозитарії ü Створюють нову модель наукової комунікації ü Надають Вільний доступ до результатів досліджень ü Створюють реальні показники якості наукової роботи університету ü Підвищують Наукову, соціальну та економічну значимість наукових досліджень - статус університету (підвищують рейтинг, авторитет та престиж інституції та її бібліотеки)

Що можна самоархівувати? • • • Препринти Постпринти Статті Звіти Методичні та навчальні матеріали Матеріали конференцій Презентації Студентські дипломні та курсові. . . Бібліографічні видання Зображення Аудіо та відео файли

q Робота повинна бути повністю чи частково створена чи фінансована ученими університету, працівниками, студентами (за рекомендацією) q Робота повинна мати науковий, освітній чи дослідницький характер. q Робота повинна бути завершеною та готовою до розповсюдження q. Публікації розміщуються в ІР на довготривале зберігання q Автори, які володіють авторськими правами ДОБРОВІЛЬНО та ПРАВОМІРНО передають університету ПРАВА НА ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ роботі через ІР q АВТОР ЗБЕРІГАЄ за собою права на роботи, розміщені в ІР

• 14 жовтня 2008 р. вперше пройшов День відкритого доступу. • З 19 до 23 жовтня 2009 р. Міжнародною спільнотою вперше відзначався Тиждень відкритого доступу. • Метою цього заходу є привертання уваги до проблем вільного доступу до наукової інформації.

«Открытый доступ — современная практика научной коммуникации для тех, кто сломал устоявшиеся принципы научного общения последних четырех сотен лет и вышел за пределы традиционного научного журнала образца Le Journal des Savants или Philosophical Transactions of the Royal Society of London 1665 года издания» . Ирина Кучма

Відкритий доступ – кому це потрібно? • організаціям, що фінансують – як послуга суспільству та позитивна віддача від інвестицій в науку • авторам – більш широке розповсюдження та вплив їхніх робіт - науковий авторитет • користувачам та бібліотекам – доступ до джерел наукової інформації • Науковим організаціям (університетам!) – авторитет, престиж в науковому світі = рейтинг

Підтримка відкритого доступу q Будапештська ініціатива Відкритого доступу, BOAI, 2002 q Заява у Бетезді (Bethesda Statement, Maryland, US), 2003 q Берлінська декларація, 2003, 2004, 2005 q Дослідження парламенту Сполученого Королівства, 2004 q Комісія з бюджетних асигнувань США, 2004 q Дослідження Європейської комісії з економіки та технічної еволюції ринку наукових публікацій у Європі, 2006 • Рекомендації Асоціації Європейських Університетів, • 2008 Відповідні програми в різних державах (Китай, Турция, Індія, Бразилія…)

Позиція держав q UK - Комітет з Науки та Техніки Парламенту Сполученого Королівства рекомендує всім університетам країни організовувати інституційні репозитарії, а дослідникам депонувати копії своїх статей через місяць після публікації, 2004. q США - Національний інститут здоров”я (NIH): статті, написані як результат грантових досліджень повинні обовязково депонуватися в Pub. Med Central (PMC) ВІДРАЗУ Ж після прийняття до публікації, 2005. q Канада – обов’язкове самоархівування рекомендовано Науковою Радою Канади з Суспільних та Гуманітарних Наук (SSHRC) та Канадською Асоціацією Наукових бібліотек (CARL), 2004.

Позиція держав q Шотландія – Стратегія Відкритого Доступу Робочої групи з розробки Шотландської стратегії з наукової інформації, 2004 q Італія – 32 ректори італьянських університетів підписують Берлінську декларацію та опубліковують Messina Declaration (Мессина, Италия, 2004) q Австралія – Постанова з відкритого доступу Австралійського Комітету з Інфраструктури Дослідницької Інформації (Australian Research Information Infrastructure Committee (ARIIC), 2004. q Швеція – Рада Швеції з Науки приєднується до OAI вимогою: в короткий термін оприлюднити результати досліджень, профінансованих державою, через університетські архіви або інші бази даних, 2005. q Германія – Дослідницька Фундація Германії (Deutsche Forschungsgemeinschaft - DFG) підпримала ідею Відкритого доступу та Берлінської Декларації (у розробці якої DFG приймав участь), 2005.

Будапештська ініціатива Відкритого доступу • Старою традицією є готовність вчених і дослідників безоплатно публікувати результати своїх праць у наукових виданнях для отримання й розповсюдження нових знань. • Новітньою технологією стає Інтернет. • Громадська користь, яку дає поєднання цих двох чинників, виявляється в електронному розповсюдженні по всьому світу журнальних статей, які було відрецензовано експертами, та цілком вільному й необмеженому доступі до них вчених, дослідників, викладачів, студентів і всіх, кого цікавить наука.

Будапештська ініціатива Відкритого доступу “Під «відкритим доступом» ми розуміємо відкриті для всіх публікації в Інтернеті, які можна читати, копіювати, розповсюджувати, роздруковувати, знаходити або приєднувати до повних текстів відповідних статей, використовувати для складання покажчиків, вводити їх як дані в програмне забезпечення або використовувати для іншої законної мети при відсутності фінансових, правових і технічних перешкод, за винятком тих, які регулюють доступ власне до Інтернету» .

Рекомендації Асоціації Європейських Університетів, 2008 Університети повинні розвивати інституційні політики та стратегії щодо контролю за якістю результатів досліджень (в т. ч. через статті) для ширшого їх розповсюдження, максимізації їхньої бачення, доступності та наукового впливу. Для досягнення цього найкращим є створення інституційного репозитарію чи участь у спільному (міжуніверситетському) репозитарії. Університетські інституційні політики мусять вимагати від дослідників самоархівування їхніх наукових публікацій

Позиція України Позиція У q Постанова ВР України „Про рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні”, 2005. q Закон України “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 -2015 рр. ”, 2007. : Відкритий доступ - один з пріоритетів розвитку інформаційного суспільства в Україні: „забезпечення відкритого безкоштовного Інтернет-доступу до. . . ресурсів, створених за рахунок державного бюджету України”. q „Про затвердження Порядку передавання електронних копій друкованих наукових фахових видань на зберігання до Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського” - з метою забезпечення збереження видань та їх надання в загальний доступ в режимі on-line (інтернет).

Ольвійська Хартія – 2009 2. 6. «Академічна свобода включає відкритий доступ до інформації, за виключеннями, передбаченими законодавством, у тому числі до наукової інформації через розвиток відкритих електронних архівів (університетських інституційних репозитаріїїв), відкритих електронних журналів українських університетів та можливість вільно підтримувати стосунки зі своїми колегами в будь якій частині світу. Вільний доступ до інформації є важливою складовою наукових досліджень у сучасному глобальному світі, запорука для подальшого розвитку науки, освіти та суспільства, інтеграції України до світової академічної спільноти» .

• «Современный научный процесс уже немыслим без компьютеров и Интернета, разработаны удобные беспрепятственные технологические кросс тематические платформы для поиска научных результатов, стандарты обмена данными (Инициатива открытых архивов), бесплатное программное обеспечение с открытым кодом для создания электронных журналов, институционных или дисциплинарных архивов. . . Существуют пособия по созданию электронных журналов открытого доступа или трансформации подписных электронных журналов в журналы открытого доступа, по созданию институционных архивов. С нашей стороны нужна лишь добрая воля и желание изменить устоявшееся за три столетия положение вещей. » Ирина Кучма

Реєстр ОА репозітаріїв (ROAR) Загальна кількість OA -репозитаріїв станом 11. 05. 2006 р. -658, 25. 01. 2008 р. -989, 21. 05. 2009 р. -1347.

Розподіл ОА – репозитаріїв за країнами у регістрі ROAR на 26. 05. 2009 г. Країна Кількість електронних репозитаріїв США 280 Велика Британія 139 Німеччина 102 Бразилія 67 Франція 48 Росія 25 Україна 14

IR в світі (1490 з 80 країн світу) Open. DOAR • • • Україна – 14 Росія 7, Литва 2 Естонія – 2 Білорусь – 1 Молдова – 1 Польща 17 Італія – 48 Німеччина – 135 США 358

Університетські репозитарії

«Електронна бібліотека: Центри знань в університетах України» • Харківський національний університет імені В. Каразіна, • Черновицький національный університет імені Ю. Федьковича • Національний університет "Києво Могилянська академія» • Нортвестерн Університет (США) • Києво-Могилянська Фундація Америки, • Всеукраїнська Асоціація «Інформатіо-Консорціум". • Фінансова підтримка Регіональної Місії Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні

Белгородская декларация 2008 года Создание открытых университетских электронных архивов «Приграничного белоруско российско украинского консорциума»

Збори керівництва Консорціуму з питань Відкритого доступу (Бєлгород, 2009 р. )

Репозитарії України – 13 • • • • Центр гуманітарних досліджень ЛНУ імені І. Франка Архів громадянського суспільства (МФВ) На. УКМА - e. KMAIR Ін-т біології південних морів НАН Інститут програмних систем Український Католицький ун-т Old Printed Books - digital repository of european rarities Цифровий репозитарій Харківської національної академії міського господарства (KNAME Digital Repository) (ХНАМГ) Тернопільський Технічний університет ім. Пулюя Житомирський державний університет імені Івана Франка Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України (Vernadsky National Library of Ukraine) Central and Eastern European Marine Repository (CEEMAR) –Болгарія, Польща, Росія, Україна Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

АНТРОПОС-Центр гуманітарних досліджень Львівського національного університету ім. І. Франка -DSpace

Харківська національна академія міського господарства 8963 документів

Репозитарій НБ імені М. А. Максимовича КНУ імені Т. Г. Шевченко Понад 1 млн. сторінок

На 1 вересня 2009 року містить 212 одиниць електронних матеріалів

Серед 14 існуючих в Україні інституційних репозитаріїв лише один – Тернопільського технічного університету ім. І. Пулюя – має прийняту політику щодо обов’язкового самоархівування ученими своїх публікацій в університетському відкритому архіві, всі інші – лише рекомендаційний характер. Т. Ярошенко

Dspace http: //www. dspace. org/ Програмне забезпечення для цифрових репозитаріїв з відкритим кодом (Бібліотека Массачусетського інституту технологій)

Electronic Kharkiv National University Institutional Repository (e. Kh. NUIR) DSpace. univer. kharkov. ua Електронний Інституційний Репозитарій Харківського Національного Університету імені В. Н. Каразіна

• Репозитарій Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (далі e. Kh. NUIR) це інституційний репозитарій (електронний архів), що накопичує документи наукового, освітнього та методичного призначення, створені працівниками будь якого структурного підрозділу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, аспірантами чи студентами університету, а також надає до них постійний безкоштовний повнотекстовий доступ через Інтернет. Репозитарій Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна є частиною загальної електронної колекції ЦНБ

Рішення Вченої ради університету “Про створення Електронного архіву (інституційного репозитарію) Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна • Рекомендувати викладачам, науковцям та аспірантам ХНУ імені В. Н. Каразіна розміщення своїх наукових, дослідницьких та навчальних матеріалів у Електронному архіві Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна – e. Kh. NUIR • Доручити заступникам деканів з наукової роботи та директорам НДІ організувати зв’язок з ЦНБ щодо розміщення публікацій.

На 30 жовтня 2009 р. у ЕА представлено 223 публікацій, у т. ч. 40% навчальних посібників В Електронному архіві Харківського університету протягом 3 х місяців було переглянуто біля 6 тис. сторінок, 873 відвідувань з 25 країн

• • • 1 – Україна 2 – Росія 3 – Казахстан (у вересні Бразилія) 4 – Велика Британія 5 – США 6 – Ізраїль

Які сумніви та вагання виникають у вчених відносно самоархівування своїх робот?

Основні проблеми Науковці • Підозри вчених стосовно плагіату • Дискусії з питань захисту авторського права • Рекомендувати чи обов'язково архівувати ? • Права видавництв

Студентство. Результати опитування. • Мати можливість користуватися навчальною літературою в електронному вигляді; • Можливість користуватися повнотекстовим електронним варіантом за межами університету; • Збільшити кількість електронних текстів; • Збільшити кількість комп’ютерів для можливості роботи з електронним текстом; • Більше доступа до електронних журналів.

Що можуть зробити бібліотекарі для розповсюдження відкритого доступу • “Почему бы нашим университетам и научно исследовательским институтам не ввести политику размещения в режиме открытого доступа результатов научных исследований? • Почему бы факультетам, департаментам, кафедрам и отделам не создать открытые интернет архивы? • Почему бы университетским библиотекам не архивировать результаты исследований в цифровых библиотеках? • Почему бы ученым не публиковать свои тексты в существующих журналах открытого доступа или создать новые, почему бы не архивировать свои тексты в институционных или тематических архивах — мы же привыкли сохранять эти тексты на своих домашних или рабочих компьютерах? “ И. Кучма

Литература • • Белгородская декларация об открытом доступе к научным знаниям и культурному наследию : принята 23 апр. 2008 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: // http: // unid. bsu. ru/unidlinks/declaration/index. php. – Заглавие с экрана. Будапештская инициатива «Открытый доступ» [Электронный ресурс]. – Режим доступа: // http: //www. soros. org/openaccess/ru/read. shtml. – Заглавие с экрана. Кучма И. Право первой ночи? Открытый доступ! [Электронный ресурс] / И. Кучма // Зеркало недели. – 2004. – 20 26 марта (№ 11). – Режим доступа: // ttp: //www. zn. ua/3000/3100/45910/. – Заглавие с h экрана. Матеріали Міжнародного форуму „Проблеми розвитку інформаційного суспільства”, Львів, 7 9 жовт. 2009 р. / 6 та Міжнар. наук. практ. конф. „INFORMATIO 2009: Електронні ресурси 6 створення, використання, досвід”; 13 та Міжнар. наук. практ. конф. УкрІНТЕІ „Побудова інформаційного суспільства: ресурси і технології”. – К. : УкрІНТЕІ, 2009. – 332 с. Московкин В. М. Механизмы и инструменты открытого доступа к научному и гуманитарному знанию: выступление на Координационном совещании Приграничного белорусско российско украинского университетского консорциума, Белгород, 28. 05. 2009 г. [Электронный ресурс] / В. М. Московкин. – Режим доступа: // http: //old. bsu. edu. ru/_files/Events/2008 02 21 Nauch met. Seminar/presentation. ppt. – Заглавие с экрана. Московкин В. М. Пора поделиться секретами [Эктронный ресурс] / В. М. Московкин. – Режим доступа: // www. poisknews. ru/. . . /porapodelitsja. – Заглавие с экрана Московкин В. М. Система институциональных ОА политик / В. М. Московкин // НТИ. Сер. 1: Организация и методика инф. работы. – 2008. – № 12. – С. 7– 12. – Режим доступа: // http: // library. bsu. ru // Resourse // Biobibl/ Moskovkin_nti 0812. pdf. – Заглавие с экрана. Комюніке Всесвітньої конференції з вищої освіти – 2009 „Нова динаміка вищої освіти і науки для соціальної зміни і розвитку”: ЮНЕСКО, Париж, 5– 8 липня 2009 р. [Елекронний ресурс]. – Режим доступу: // http: // zakon 1. rada. gov. ua/cgi bin/laws/main. cgi? nger=952_011. – Назва з екрану.

• • • Про рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні: постанова Верховної Ради України № 3175 IV вiд 01. 12. 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 15. – С. 604. Шрайберг Я. Л. Библиотеки в условиях правовой и технологической эволюции процессов общественного развития: Ежегод. Доклад конф. «Крым» , год 2008 / Я. Л. Шрайберг. – Судак; Москва, 2008. – 56 с. Шрайберг Я. Л. Библиотеки в электронной среде и вызовы современного общества : Ежегодный Доклад конф. «Крым» / Я. Л. Шрайберг. – Судак; Москва, 2009. – 55 с. Шрайберг Я. Л. Модели открытого доступа: история, виды, особенности, терминология / Я. Л. Шрайберг, А. И. Земсков // Науч. и техн. библиотеки. – 2008. – № 5. – С. 68– 79. Ярошенко Т. Відкритий доступ: історія та сучасні проекти в Україні та світі [Електронний ресурс] / Т. Ярошенко. – Режим доступу: // http: // www. library. ukma. kiev. ua/dspase/ hanle/123456789/189/. – Назва з титулу екрану. Ярошенко Т. О. Наука – Освіта – Інформація: Проект «Електронная бібліотека: Центр Знань в університетах України» / Т. О. Ярошенко // Діяльнісь бібліотек вищих навчальтніх закладів у світлі модернізації вищої освіти: Матеріалі міжнар. наук. практ. конф. , м. Севастополь, 19– 21 трав. 2009 р. – Севастополь, 2009. – С. 111– 117. Budapest Open Access Initiative – Mode of access: WWW. URL [Electronic resourse]. – Mode of acces: // http: //www. soros. org/openaccess /– Title from the screen. Directory of Open Access Repositories (DOAR) [Electronic resourse]. – Mode of acces: // http: //www. opendoar. org/find. php. – Title from the screen. Registry of Open Access Repositories (ROAR) [Electronic resourse]. – Mode of acces: // http: //roar. eprints. org/// – Title from the screen.

Дякую за увагу!