ІНФОРМАТИКА 9 КЛАС Урок 3 Скільки тут

ІНФОРМАТИКА 9 КЛАС Урок 3

Скільки тут зображено комп’ютерів?

ЩО ТАКЕ КОМП'ЮТЕР? КОМП'ЮТЕР – ПРОГРАМОВАНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ ПРИСТРІЙ, ЯКИЙ ПРИЙМАЄ ДАНІ, ОБРОБЛЯЄ ЇХ, ВІДОБРАЖУЄ РЕЗУЛЬТАТИ У ВИГЛЯДІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ І ЗА ПОТРЕБИ ЗБЕРІГАЄ ДАНІ ДЛЯ ЇХ ПОДАЛЬШОГО ВИКОРИСТАННЯ. ОСНОВНОЮ ВЛАСТИВІСТЮ КОМП'ЮТЕРА Є МОЖЛИВІСТЬ ВИКОНАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ: • ВВЕДЕННЯ • ОБРОБКА • ВИВЕДЕННЯ • ЗБЕРІГАННЯ.

ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКОЛІНЬ ЕОМ • • • РОКИ ЕЛЕМЕНТНА БАЗА ШВИДКОДІЯ (ОП. /СЕК) ОБСЯГ ОПЕРАТИВНОЇ ПАМ’ЯТІ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ

ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ Історію обчислювальної техніки можна поділити на три етапи: домеханічний, електронно-обчислювальний Перший переносний обчислювальний інструмент абак появився у Вавілоні близько 3000 року до н. е. Древньогрецький абак (дошка або "саламінська дошка" по імені острова Саламін в Егейському морі) представляв собою посипану морським піском дощечку. На піску проходили бороздки, на яких камінчиками позначалися числа. Одна бороздка відповідала одиницям, друга - десяткам і т. д. Якщо в якійсь борозді при рахунку набиралося більше 10 камінчиків, їх знімали і добавляли один камінчик в наступному розряді. Римляни удосконалили абак, перейшовши від дерев’яних досок, піску і камінчиків до мраморних дошок з виточеними жолобками і мраморними кульками.

ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ В Китаї рахівниця суан-пан складалася із дерев’ної рамки, суанразділеної на верхні та нижні секції. Палочки відповідають колонкам, а бусинки числам. У китайців в основі підрахунків була не десятка, а п’ятірка. Вона разділена на дві частини: в нижній частині на кожному ряду розміщалося по 5 кісточок, в верхній частині - по дві. Таким чином, для того щоб виставити на цій рахівниці число 6, ставили спочатку кісточку, що відповідала п’ятірці, і потім доповнювали одну в розряд одиниць. В Японии цей же пристрій для підрахунків носив назву серобян. В Росії довгий час рахували кісточками, щорозкладувалися в кучки. Приблизно з XV століття став поширюватися "дощатий рахунок", завезений, очевидно, західними купцями разом з різним товаром і текстилем. "Дощатий рахунок" майже не відрізнявся від звичайної рахівниці і являв собою рамку з закріпленими горизонтальними мотузками, на яких були нанизані просвердлені сливові або вишневі кісточки.

ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ Перший у свiтi ескiзний малюнок тринадцятирозрядного десяткового пiдсумовуючого пристрою на основi колiс iз десятьма зубцями належить Леонардо да Вiнчi (1452 -1519). Вiн був зроблений в одному iз його щоденникiв (учений почав вести щоденник ще до вiдкриття Америки в 1492 р. ). В 1969 году по кресленням Леонардо да Вінчі американська фірма IBM по виробництву комп’ютерів з метою реклами побудувала робочу машину.

ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ Першим реально здiйсненим i ставшим вiдомим механiчним цифровим обчислювальним пристроєм стала "паскалiна" великого французького вченого Блеза Паскаля (1623 -1662) - 6 -ти (або 8 -ми) розрядний пристрiй на зубчатих колесах, розрахований на пiдсумовування та вiднiмання десяткових чисел (1642 р. ).

ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ Через 30 рокiв пiсля "паскалiни" у 1673 р. з'явився "арифметичний прилад" Готфрiда Вiльгельма Лейбнiца (1646 -1716) дванадцятирозрядний десятковий пристрiй для виконання арифметичних операцiй, включаючи множення i дiлення, для чого, на додаток до зубчатих колiс використовувався схiдчастий валик. "Моя машина дає можливiсть чинити множення i дiлення над величезними числами миттєво" - iз гордiстю писав Лейбнiц своєму другу.

ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ Принципове значення для подальшого розвитку цифрової обчислювальної технiки має винахід "програмне" за допомогою перфокарт керування ткацьким верстатом, створеним Жозефом Жакардом (1752 -1834) Технологiя обчислень при ручному рахунку, запропонована Гаспаром де Пронi (17551838), котрий розподiлив числовi обчислення на три етапи: розробка чисельного методу обчислень, який зводив рiшення задачi до послiдовностi арифметичних операцiй, складання програми послiдовностi арифметичних дiй, проведення власне обчислень шляхом арифметичних операцiй над числами вiдповiдно до складеної програми.

ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ Чарльз Беббiдж (1791 -1881) здiйснив якiсно новий крок у розвитку засобiв цифрової обчислювальної технiки - перехiд вiд ручного до автоматичного виконання обчислень по складенiй програмi. Ним був розроблений проект Аналiтичної машини механiчної унiверсальної цифрової обчислювальної машини з програмним керуванням (1830 -1846 рр. ). Машина включала п'ять пристроїв (як i першi ЕОМ, що з'явилися 100 рокiв по тому): арифметичний (АП), що запам'ятовує (ЗП), керування, вводу, виводу. АП будувалося на основi зубчатих колiс, на них же пропонувалося реалiзувати ЗП (на 1000 50 розрядних чисел!). Для вводу даних i програми використовувалися перфокарти. Гадана швидкiсть обчислень - додавання i вiднiмання за 1 сек, множення i дiлення - за 1 хв. Крiм арифметичних операцiй була команда умовного переходу. Програми для розв'язання задач на машинi Беббiджа, а також опис принципiв її роботи були складенi Адою Августою Лавлейс - дочкою Байрона (1816 -1852). Були створенi окремi вузли машини. Всю машину через її громiздкiсть створити не вдалося. Тiльки зубчатих колiс для неї знадобилося б понад 50000.

ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ Цiкаво зазначити, що у 1870 р. (за рiк до смертi Беббiджа) англiйський математик Джевонс сконструював (мабуть, першу у свiтi) "логiчну машину", що дозволяла механiзувати найпростiшi логiчнi висновки. В Росiї про роботу Джевонса стало вiдомо в 1893 р. , коли професор унiверситету в Одесi I. Слешинський опублiкував статтю "Логiчна машина Джевонса" ("Вiсник дослiдної фiзики та елементарної математики", 1893 , р. 7). "Будiвельниками" логiчних машин у дореволюцiйнiй Росiї стали Павло Дмитрович Хрущов (1849 -1909) i Олександр Миколайович Щукарєв (1884 -1936), якi працювали в навчальних закладах України. Першим вiдтворив машину Джевонса професор П. Д. Хрущов. Примiрник машини, створений ним в Одесi, одержав "у спадщину" професор Харкiвського технологiчного iнституту Щукарьов, де вiн працював починаючи з 1911 р. Вiн сконструював машину наново, привнесши в неї цiлий ряд удосконалень i неодноразово виступав iз лекцiями про машину i про її можливi практичнi застосування.

ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ Логарифмічна лінійка — аналоговий обчислювальний пристрій, що дозволяє виконувати кілька математичних операцій, включаючи множення і ділення чисел, піднесення до степеня (частіше всього до квадрату і кубу) та обчислення квадратних і кубічних коренів, обчислення логарифма, тригонометричних функцій та інші операції. Принцип дії логарифмічної лінійки заснований на тому, що множення і ділення чисел замінюється відповідно додаванням і відніманням їх логарифмів. Перший варіант лінійки розробив англійський математик-аматор Вільям Отред у 1622 році. Логарифмічна лінійка цікавий винахід, широко використовувалась до винайдення калькуляторів. Вона, судячи по назві, може вираховувати логарифми, а ще множити/ділити, додавати та віднімати. Знаходити синуси і косинуси та ще багато іншого. Зовнішній вигляд лінійки: Виготовлено лінійку у 1978 році

ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ 1936 Р. АНГЛIЙСЬКИЙ МАТЕМАТИК А. ТЬЮРIНГ ТА (НЕЗАЛЕЖНО ВIД НЬОГО) АМЕРИКАНСЬКИЙ МАТЕМАТИК I ЛОГIК Е. ПОСТ (НАРОДИВСЯ В ПОЛЬЩI) ВИСУНУЛИ I РОЗРОБИЛИ КОНЦЕПЦIЮ АБСТРАКТНОЇ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ МАШИНИ. "МАШИНА ТЬЮРIНГА" ГIПОТЕТИЧНИЙ УНIВЕРСАЛЬНИЙ ПЕРЕТВОРЮВАЧ ДИСКРЕТНОЇ IНФОРМАЦIЇ, ТЕОРЕТИЧНА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА СИСТЕМА. ТЬЮРIНГ I ПОСТ ПОКАЗАЛИ ПРИНЦИПОВУ МОЖЛИВIСТЬ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ АВТОМАТАМИ БУДЬ-ЯКОЇ ПРОБЛЕМИ ЗА УМОВИ МОЖЛИВОСТI ЇЇ АЛГОРИТМIЗАЦIЇ З УРАХУВАННЯМ ОПЕРАЦIЙ, ЩО ВИКОНУЮТЬ АВТОМАТИ. Джон фон Нейман один із видатних вчених ХХ століття, який працював в областях математики, фізики, хімії, астрономії, біології, економіки. Сформулював основні принципи будови ЕОМ. Ідея фон Неймана про створення надійної машини із ненадійних елементів стала принципом створення електронних обчислювальних машин і мереж. А. Тьюрiнг

ВНЕСОК ВІТЧИЗНЯНИХ ВЧЕНИХ У РОЗВИТОК ЕОМ Сергій Олексійович Лебедєв Віктор Михайлович

МАЛА ЕЛЕКТРОННА ЛІЧИЛЬНА МАШИНА "МЕЛМ" (КИЇВ, 1948 -1951) ПЕРША НА ЄВРАЗІЙСЬКОМУ КОНТИНЕНТІ ЕЛЕКТРОННА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА МАШИНА. СТВОРЕНА В ІНСТИТУТІ ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ АКАДЕМІКА СЕРГІЯ ОЛЕКСІЙОВИЧА ЛЕБЕДЄВА. РЕАЛІЗОВАНА НА 3500 ТРІОДАХ І 2500 ДІОДАХ, ЗАЙМАЛА ПРИМІЩЕННЯ 60 М 2, СПОЖИВАЛА З ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ 25 КВТ. У 1952 -1953 РОКАХ "МЭСМ" БУЛА НАЙБІЛЬШ ШВИДКОДІЮЧОЮ (3 ТИС. ОПЕРАЦІЙ У ХВИЛИНУ) І ПРАКТИЧНО ЄДИНОЮ В ЄВРОПІ МАШИНОЮ, ЩО ЗНАХОДИЛАСЬ У ПОСТІЙНІЙ ЕКСПЛУАТАЦІЇ.

ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ Перша мiнi ЕОМ в Українi "УПО-1" (пристрiй первинної обробки даних у вимiрювальних системах). Розроблювачi: Iнститут кiбернетики АН України та Житомирський завод "Измеритель". Керiвник робiт Б. М. Малиновський. Виконавцi: В. С. Каленчук, П. М. Сиваченко, спiвробiтники Житомирського заводу "Измеритель". 1972 р. Перший комп’ютер був завдовжки з чотири автобуса і звався «Колосс» . Його збудовано в Англії й почав роботу він у 1943 році. У той час про нього знали дуже мало людей, бо одне з його найперших завдань полягало у розшифруванні секретних кодів під час війни.

І ПОКОЛІННЯ РОКИ 1950 -1960 Р. Р. ЕЛЕМЕНТНА БАЗА ЛАМПИ ШВИДКОДІЯ (ОП. /СЕК) ЕЛЕКТРОННІ 1000 ОБСЯГ ОПЕРАТИВНОЇ ПАМ’ЯТІ 1000 БАЙТ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАШИННІ МОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАДАЧІ РОЗРАХУНКОВІ

ПЕРШЕ ПОКОЛІННЯ КОМП'ЮТЕРІВ ВАКУУМНІ ЕЛЕКТРОННІ ЛАМПИ

ЕНІАК (1946) Electronic Numerical Integrator And Computer Дж. Моучлі и П. Еккерт Перший комп’ютер загального призначення на електронних лампах: • довжина 26 м, вага 35 тонн • додавання – 1/5000 сек, ділення – 1/300 сек • Десяткова система счислення • 10 -розрядні числа

Комп’ютери С. А. Лебедєва 1951. МЕОМ – Мала електронно-обчислювальна машина • 6 000 електронних ламп • 3 000 операцій в секунду • двійкова система 1952. ВЕОМ – Велика електронно-обчислювальна машина • 5 000 електронних ламп • 10 000 операцій в секунду

ІІ ПОКОЛІННЯ РОКИ 1960 -1970 р. р. ЕЛЕМЕНТНА БАЗА НАПІВПРОВІДНИКИ ШВИДКОДІЯ (ОП. /СЕК) 10 000 ОБСЯГ ОПЕРАТИВНОЇ ПАМ’ЯТІ 10 000 БАЙТ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АЛГОРИТМІЧНІ МОВИ, ДИСПЕТЧЕРСЬКІ СИСТЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ НАУКОВІ, ІНЖЕНЕРНІ, ЕКОНОМІЧНІ ЗАВДАННЯ

ДРУГЕ ПОКОЛІННЯ КОМП'ЮТЕРІВ ТРАНЗИСТОРИ НАПІВПРОВІДНИКИ

1953 -1955. IBM 604, IBM 608, IBM 702 1965 -1966. ВЕОМ-6 • 60 000 транзисторів • 200 000 діодов • 1 млн. операцій в секунду • пам’ять – магнітна стрічка, магнітний барабан • працювали до 90 -х рр.

ІІІ ПОКОЛІННЯ РОКИ 1970 -1980 Р. Р. ЕЛЕМЕНТНА БАЗА ІНТЕГРАЛЬНІ СХЕМИ ШВИДКОДІЯ (ОП. /СЕК) 10 000 ОБСЯГ ОПЕРАТИВНОЇ ПАМ’ЯТІ 10 000 БАЙТ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ППЗ ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ, ЗАСТОСУВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ЗАВДАННЯ

МАШИН ТРЕТЬОГО ПОКОЛІННЯ ІНТЕГРАЛЬНІ СХЕМИ

Мейнфрейми IBM великі універсальні комп’ютери 1964. IBM/360 фірми IBM. • кеш-пам’ять • конвеєрна обробка команд • операційная система OS/360 • 1 байт = 8 біт (а не 4 или 6!) • розділення часу 1970. IBM/370 1990. IBM/390 дисковод принтер

Комп’ютери ЕС ЕОМ (СРСР) 1971. ЕС-1020 • 20 тис. оп/c • пам’ять 256 Кб 1977. ЕС-1060 • 1 млн. оп/c • пам’ять 8 Мб 1984. ЕС-1066 • 5, 5 млн. оп/с • пам’ять 16 Мб магнітні ленти принтер

Мінікомп’ютери Серія PDP фірми DEC • меньша ціна • легше програмувати • графічний екран СМ ЕОМ – система малих машин (СРСР) • до 3 млн. оп/c • пам’ять до 5 Мб

ІV ПОКОЛІННЯ РОКИ ЕЛЕМЕНТНА БАЗА ІНТЕГРАЛЬНІ СХЕМИ ШВИДКОДІЯ (ОП. /СЕК) ОБСЯГ ОПЕРАТИВНОЇ ПАМ’ЯТІ 1980 -НАШІ ДНІ ВЕЛИКІ 10 000 1 МЛРД. БАЙТ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОС, БАЗИ ТА БАНКИ ДАНИХ ЗАСТОСУВАННЯ КОМУНІКАЦІЇ, АРМ, ОБРОБКА ТЕКСТІВ,

ЧЕТВЕРТЕ ПОКОЛІННЯ ВЕЛИКІ ІНТЕГРАЛЬНІ СХЕМИ (МІКРОПРОЦЕСОРИ)

конвеєрна обробка? команд

Суперкомп’ютери 1972. ILLIAC-IV (США) • 20 млн. оп/c • багатопроцесорна система 1976. Cray-1 (США) • 166 млн. оп/c • пам’ять 8 Мб • векторні обчислення 1980. Ельбрус-1 (СРСР) • 15 млн. оп/c • Пам’ять 64 Мб 1985. Эльбрус-2 • • 8 процесорів 125 млн. оп/c пам’ять 144 Мб водяне охолодження

Суперкомп’ютери 1985. Cray-2 2 млрд. оп/c 1989. Cray-3 5 млрд. оп/c 1995. GRAPE-4 (Японія) 1692 процесорів 1, 08 трлн. оп/c 2002. Earth Simulator (NEC) 5120 процесорів 36 трлн. оп/c 2007. Blue. Gene/L (IBM) 212 992 процесорів 596 трлн. оп/c

Мікропроцесори 1971. Intel 4004 • 4 -бітні дані • 2250 транзисторів • 60 тис. операцій в секунду. 1974. Intel 8080 • 8 -бітні дані • ділення чисел

Процесори Intel 1985. INTEL 80386 • 275 000 транзисторів • віртуальна пам’ять 1989. INTEL 80486 • 1, 2 млн. транзисторів 1993 -1996. PENTIUM • частоти 50 -200 мгц 1997 -2000. PENTIUM-II, CELERON • 7, 5 млн. транзисторив • частота до 500 мгц 1999 -2001. PENTIUM-III, CELERON • 28 млн. транзисторів • частота до 1 ггц 2000 -… PENTIUM 4 • 42 млн. транзисторів • частота до 3, 4 ггц 2006 -… INTEL CORE 2 • до 291 млн. транзисторів • частота до 3, 4 ггц 2009 -… INTEL CORE І5 • до 382 млн. транзисторів • частота до 3, 4 ггц 2010 -… INTEL CORE І7 • до 731 млн. транзисторів • частота до 3, 5 ггц

Процесори AMD Advanced Micro Devices 1995 -1997. K 5, K 6 (АНАЛОГ PENTIUM) 1999 -2000. ATHLON K 7 (PENTIUM-III) • ЧАСТОТА ДО 1 ГГЦ • MMX, 3 DNOW! 2000. DURON (CELERON) • ЧАСТОТА ДО 1, 8 ГГЦ 2001. ATHLON XP (PENTIUM 4) 2003. OPTERON (СЕРВЕРИ) ATHLON 64 X 2 • ЧАСТОТА ДО 3 ГГЦ 2004. SEMPRON (CELERON D) • ЧАСТОТА ДО 2 ГГЦ 2006. TURION (INTEL CORE) • ЧАСТОТА ДО 2 ГГЦ 2007. PHENON X 4 (INTEL CORE І5) • ЧАСТОТА ДО 2, 6 ГГЦ 2011. FX (АНАЛОГІВ INTEL НЕМАЄ) • ЧАСТОТА ДО 4 ГГЦ

Перший мікрокомпьютер 1974. Альтаір-8800 (Е. Робертс) • • комплект збирання процесор Intel 8080 частота 2 МГц пам’ять 256 байт 1975. Б. Гейтс и П. Аллен транслятор мови Альтаір-Бейсік

Комп’ютери Apple 1976. Apple-I С. Возняк и С. Джобс 1977. Apple-II - стандарт в школах США в 1980 -х • тактовая частота 1 МГц • пам’ять 48 Кб • кольорова графіка • звук • вбудована мова Бейсік • перші электронні таблиці Visi. Calc

Комп’ютери Apple 1983. «Apple-IIe» • пам’ять 128 Кб • 2 дисковода 5, 25 дюйма з гнучкими дисками 1983. «Lisa» • перший комп’ютер, з управлінням мишею 1984. «Apple-IIc» • портативний комп’ютер • рідкокристалічний дисплей

Комп’ютери Apple 1984. Macintosh • системний блок и монітор в одному корпусі • немає жорсткого диска • дискеты 3, 5 дюйма 1985. Excel для Macintosh 1992. Power. Book Power. Mac G 3 (1997) i. Mac (1999) Power. Mac G 4 Cube (2000)

Комп’ютери Apple 2006. Mac. Pro • процесор - до 8 ядер • пам’ять до 16 Гб • вінчестер(и) до 4 Тб 2006. Mac. Book • • монітор 15’’ або 17’’ Intel Core 2 Duo пам’ять до 4 Гб вінчестер до 300 Гб 2007. i. Phone • • телефон музика, фото, відео Інтернет GPS

Ком ’ютери Apple 2008. Mac. Book Air • • процесор Intel Core 2 Duo пам’ять 2 Гб вінчестер 80 Гб флеш-диск SSD 64 Гб

Компьютери IBM PC 1. Монітор 2. Материнськая плата 3. Процесор 4. ОЗП 5. Карти розширення 6. Блок живлення 7. Дисковод CD, DVD 8. Вінчестер 9. Клавіатура 10. Миша

Принцип відкритої архітектури Стандартизируются і публікуються: • принципи дії комп'ютера • способи підключення нових пристроїв Є роз'єми (слоти) для підключення пристроїв. • Комп'ютер збирається з окремих частин як конструктор. • Багато сторонніх виробників додаткових пристроїв. • Кожен користувач може зібрати комп'ютер, відповідний його особистим вимогам.

Комп’ютери IBM 1981. IBM 5150 • • процесор Intel 8088 частота 4, 77 МГц пам’ять 64 Кб гнучкі диски 5, 25 дюйма 1983. IBM PC XT • пам’ять до 640 Кб • вінчестер 10 Мб 1985. IBM PC AT • процесор Intel 80286 • частота 8 МГц • вінчестер 20 Мб

Мультимедиа Multi-Media - використання різних засобів (текст, звук, графіка, відео, анімація, інтерактивність) для передачі інформації 1985. Amiga-1000 • • процесор Motorolla 7 МГц пам’ять до 8 Мб дисплей до 4096 кольорів миша багатозадачна ОС 4 -канальний стереозвук технологія Plug and Play (autoconfig)

Microsoft Windows 1985. Windows 1. 0 багатозадачність 1992. Windows 3. 1 віртуальная пам’ять 1993. Windows NT файловая система NTFS 1995. Windows 95 довгі імена файлів файлова система FAT 32 1998. Windows 98 2000. Windows 2000, Windows Me 2001. Windows XP 2006. Windows Vista 2009. Windows 7 2012. Windows 8

V покоління (проект 1980 -х, Японія) Мета - створення суперкомп'ютера з функціями штучного інтелекту • обробка знань за допомогою логічних засобів (мова Пролог) • надвеликі бази даних • використання паралельних обчислень • розподілені обчислення • голосове спілкування з комп'ютером • поступова заміна програмних засобів на апаратні Проблеми: • ідея саморозвитку системи провалилася • невірна оцінка балансу програмних і апаратних засобів • традиційні комп'ютери досягли більшого • ненадійність технологій • витрачено 50 млрд. йен

ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ : ТЕХНІКА І НАУКА : БІЗНЕС : ЖУРНАЛІСТИКА, ЖИВОПИС, МУЛЬТИМЕДІА : ОСВІТА І МЕДИЦИНА : ЗАГАЛЬНЕ ЗАСТОСУВАННЯ : ПОБУТ І ДОЗВІЛЛЯ : І Т. Д.

ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД НАСТІЛЬНОГО ПЕРСОНАЛЬНОГО КОМП'ЮТЕРА