ІНДЗ з дисципліни філософія кафедра філософії і права

ІНДЗ з дисципліни: філософія, кафедра філософії і права, науковий керівник: Дика О. І. Тема: » Соціальна філософія. Карл Маркс»

План: Поняття соціальної філософії Основні положення соціальної філософії Людина — суб'єкт і головна дійова особа суспільства Філософія Карла Маркса a) Філософська антропологія. Людина і суспільство • Висновок • Список використаної літератури

ФІЛОСОФІЇ СУСПІЛЬСТВО ЛЮДИНА

Соціальна філософія наголошує на пріоритетності кожного елемента способу життя, на цілісності суспільства як соціальної системи, що функціонує завдяки виробництву й постає як живий організм з усіма особливостями економічних, соціальнополітичних, ідеологічних, культурних, побутових, сімейних та інших соціальних відносин, які безпосередньо характеризують життєдіяльність людей. У центрі суспільства — людина. Без неї воно не існує. Які б матеріальні цінності не нагромадили люди — будівлі, знаряддя праці тощо — все це вмирає після того, як його залишили люди.

Людина — суб'єкт і головна дійова особа суспільства. Цей висновок лишається незаперечним незалежно від теоретичних побудов та ідеологічних домінант суспільного розвитку.

Карл Га йнрих Маркс (нім. Karl Heinrich Marx, 5 травня 1818, Трір — 14 березня 1883, Лондон) — німецький філософ-матеріаліст, теоретиксуспільствознавець, політеконом, політичний журналіст; один з засновників Першого Інтернаціоналу. Його наукові твори та політекономічні дослідження, об'єднані в теоретичне суспільствознавче вчення, яке називають марксизмом, сформували основу комуністичного і соціалістичного руху.

Філософія Маркса-це соціальна філософія, яка орієнтується на звільнення людини При цьому, людина розглядається, насамперед, як, практично діюча істота, взаємозвязок якої з природою-основа інших взаємовідношень в суспільстві.

Хоча людина-істота соціальна, відношення людей в суспільстві ніхто спеціально не організовував; вони формувались стихійно, в залежності від рівня розвитку виробничих сил.

Стихійно склався розподіл людей на класи, в залежності від володіння чи “неволодіння” виробничими силами. Виникло підпорядкування одних людей іншим, а в капіталістичному суспільстві- ще й підпорядкування людей речам, як відчуженим результатам їх власної діяльності.

Звільнення відносин володіння і підпорядкування передбачає свідомий контроль над організацією і розвитком суспільства; засіб для цього-перехід до суспільної власності.

Для окремої людини перехід до суспільної власності означає універсальність потреб, умінь, засобів споживання; це “абсолютний рух становлення” людини

Висновок: Соціальність, по Марксу, виявляється не тільки у формі, коли індивід взаємодіє з іншими віч-на-віч. Суспільство присутнє в людині і впливає на його поведінку і тоді, коли індивід знаходиться наодинці із собою.

Список використаної літератури: Офіційний сайт електронної бібліотеки [Електронний ресурс]. -www. lib. com. ua. Соціологія. За ред. В. Г. Городяненка. – К. , 1999. – 384 с. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник. — К. , 1995. — 576 с.