Індивідуальне навчально-дослідне завдання з культури української мови на

Індивідуальне навчально-дослідне завдання з культури української мови на тему: «МОВНИЙ ЕТИКЕТ» Підготувала: студентка 232 групи ВАРАВА Я. М. Викладач: ГЕРМАН В. В. Prezentacii. com

ПЛАН: 1. Мовний етикет – важлива складова культури мовлення. 2. Мовний, мовленнєвий та спілкувальний етикет. 3. Чинники, які визначають формування мовного етикету і його використання. 4. Формули мовного етикету в різних ситуаціях.

Мовний етикет – важлива складова культури мовлення

Мовний етикет. Він відзначається стійкістю і консервативністю, і в цьому стає подібним до офіційно ділового стилю, який теж в ідеалі має лишатися сталим і непорушним. Мовний етикет запрограмований на найрізноманітніші типові ситуації, в яких використовують сталі мовні структури, кліше, закріплені національними культурними традиціями. Щоразу, в певних ситуаціях, ми повторюємо стереотипи поведінки, у тому числі мовної які поза нашою свідомістю автоматично використовують у разі потреби.

Використання правил мовного етикету великою мірою залежить від конкретної ситуації спілкування місця й обставини розмови, цільової настанови (повідомити, вплинути, вразити здивувати, шокувати тощо). Але найбільшої ваги набувають міжособистісні стосунки. Залежно від цього може йтися про 5 тональностей спілкування високу, нейтральну, звичайну, фамільярну, вульгарну.

Висока тональність відповідає спілкуванню у сфері суто формальних суспільних структур (урочисті заходи, дипломатичні прийоми тощо). Нейтральна - функціонує у сфері офіційних установ. Вона найближча до здійснення службових повноважень працівника органів внутрішніх справ. Звичайна тональність характерна для спілкування на побутовому рівні. Фамільярна забезпечує спілкування в колі сім'ї, дружньому товаристві, емоційна. Вульгарна спостерігається у соціально неконтрольованих ситуаціях, занадто емоційна. При звертанні до незнайомих людей використовують нейтральні структури етикету. До близьких навпаки емоційні, фамільярні, дуже рідко нейтральні.

МОВНИЙ, МОВЛЕННЄВИЙ та СПІЛКУВАЛЬНИЙ ЕТИКЕТ

ЕТИКЕТ МОВЛЕННЄВИЙ МОВНИЙ СПІЛКУВАЛЬНИЙ

Мовний етикет – це сукупність правил мовної поведінки, які репрезентуються в мікросистемі національно специфічних формул і виразів у ситуаціях установлення контакту зі співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності. Ці засоби ввічливості «орієнтовані на вираження поваги до співрозмовника та дотримання власної гідності. Вони є орієнтованою частиною культури спілкувальних взаємин, соціальної культури загалом. Мовний етикет виконує такі функції: • Контактно-підтримувальну (встановлення, збереження та закріплення стосунків адресата та адресанта). • Ввічливості (конотативну) – прояв чемного поводження членів колективу один за одним. • Регулювальну (регулятивну) – регулює взаємини між людьми у різних спілкувальних ситуаціях. • Впливу (імперативну) – передбачаю реакцію співбесідника – вербальну, невербальну чи діяльнісну. • Звертальну (апелятивну) – привернення уваги, здійснення впливу на співбесідника.

Мовленнєвий етикет – поняття ширше ніж мовний етикет і має індивідуальний характер. Мовець вибирає із системи словесних формул найбільш потрібну, зважаючи на її цінність. Реалізація мовного етикету в мовленні, комунікативна поведінка назагал завше несе інформацію про мовця – з його знаннями, вміннями, уподобаннями, орієнтаціями тощо.

Спілкувальний етикет – це гуперпарадигма, яку мовці відтворюють за правилами, узвичаєними в певній мовній спільноті. Йому властива національна сворієдність. В українців, наприклад, здавна побутує пошанна форма звертання на Ви до старших за віком, посадою, незнайомих, до батьків: Ви, тату…, Ви мамо… Ця граматична форма висловлення ввічливості – давня риса української мови: «недарма бо так запопадливо виполювали манкрути цю національну рису, стверджуючи, що пошанна множина є яскравим відбитком патріархальних стосунків на селі, виявом повнокровного націоналізму в мові, а отже, приречена на зникнення» .

Чинники які визначають формування мовного етикету і його використання

Мовний етикет визначається обставинами, за яких відбувається спілкування. Це може бути ювілей університету, нарада, конференція, прийом відвідувачів, ділові перемовини та ін. Мовний етикет залежить від соціального статусу суб'єкта і адресата спілкування, їх фаху, віку, статі, характеру, віросповідання. Мовний етикет має національну специфіку. Кожний нарід створив свою систему правил мовного етикету. На цю його особливість указує Радевич-Винницький: «За етикетом упізнають «своїх» етнічно (національно) і/або соціально (віком, родом занять, релігією тощо)» .

ФОРМУЛИ МОВНОГО ЕТИКЕТУ В РІЗНИХ СИТУАЦІЯХ

ВІТАННЯ та ПОБАЖАННЯ

Вітання – це «слова або жести, звернені до кого-небудь під час зустрічі на знак прихильного ставлення до когось» . Добрий день!Добрий вечір (добривечір)! Доброї ночі! Доброго здоров 'я! Слава Україні! - відповідь: Героям слава! Віншую Вас з… Моє шанування! Зі святом Вас! Дозвольте вітати Вас від імені. . . Бажаю (зичу) Вам здоров 'я, щастя, успіхів, усіляких гараздів! Наше щире вітання. . . Хай збудуться всі Ваші мрії! Щасливих Вам свят!

Необхідно запам’ятати

Першим вітається: - молодший зі старшим; - підлеглий з керівником; - чоловік із жінкою; - молода жінка з літнім чоловіком. Незалежно від віку, статі, посади: - той, хто проходить повз когось або переганяє його; той, хто підходить до гурту; - той, хто заходить у приміщення. Словесні вітання слід супроводжувати невербальними знаками: - жінки - плавним нахилом голови; чоловіки - легким схилянням верхньої частини тулуба і/або голови; Вітаючись, треба: привітно усміхнутися і дивитися людині у вічі; вийняти цигарку з рота, а руки з кишень; зняти темні окуляри; - чоловікові підвестись і стояти доти, доки жінка не сяде або не піде. Першим руку подає: - старший молодшому; жінка чоловікові; - соціально вищий соціально нижчому; подають тільки праву руку. У руку цілують: - тільки заміжніх і старших жінок; дівчат цілують у щічку; - руку жінки беруть за пальці, підносять і в легкому нахилі голови цілують у тильну сторону пальців або ж у передню частину тильної сторони долоні; - під час поцілунку чоловік має зняти капелюха і рукавиці. _ Отже, вітайтеся завжди привітно, незалежно від того, який у вас настрій.

ПРОЩАННЯ

Формули із значенням прощання: - Прощайте! Прощавайте! До зустрічі! Щасливо! Дозвольте попрощатись! Дозвольте відкланятись! Надобраніч! Щасливої дороги! Ми ще побачимось! Ми ще зустрінемось!

ВИБАЧЕННЯ

Вислови вибачення: - Вибачте! Пробачте! Даруйте! Прошу вибачення! Прийміть мої вибачення! Перепрошую! Не гнівайтесь на мене! Я не можу не вибачитись перед Вами! Вибач (-те) будь-ласка! Дозвольте просити вибачення! Я не можу не просити у Вас вибачення!

ПРОХАННЯ

Мовленнєві одиниці, що супроводжують прохання: - Будь ласка! Будьте ласкаві! Прошу Вас! Чи можу я попрохати Вас…! Маю до Вас прохання…! Чи можу я звернутися до Вас із проханням…! Дозвольте Вас попросити…! Якщо Ваша ласка…! Якщо Вам не важко…! Не відмовте, будь-ласка у проханні…! Можливо, Ви мені допоможете…!

ПОДЯКА

Формули подяки: - Спасибі! - Дякую! - Прийміть мою найщирішу подяку! - Не знаю, як і дякувати Вам (тобі)!

Згода, підтвердження

Згода, підтвердження: - Згоден! Я не заперечую! Ви маєте рацію! Це справді так! Певна річ! Безумовно! Ми в цьому впевнені! Будь-ласка (прошу)! Гаразд (добре)! З приємністю (із задоволенням)!

ЗАПЕРЕЧЕННЯ

Заперечення: - Ні! Ні, це не так! Нас це не влаштовує! Я не згоден! Ні, не бажаю! Ви помиляєтесь! Шкода, але я мушу відмовитись! Це даремна трата часу! Дякую, я не можу! Про це не можу бути й мови!

ПРОПОЗИЦІЯ, ПОРАДА

Пропозиція, порада: - Дозвольте висловити мою думку щодо…! А чи не варто б…! Чи не спробувати б Вам…! Чи не були б Ви ласка прийняти мою допомогу! Чи не були б Ви ласкаві вислухати мою пропозицію! Чи не погодилися б Ви на мою пропозицію!

Як бачимо, кожна із ситуативнотематичних груп становить синонімічний ряд етикетних одиниць, які різняться за семантичними і стилістичними ознаками. Наявність синонімічних рядів обумовлює можливість вибору одиниці в комунікативному акті, оскільки особистість характеризується не лише тим, що вона робить, але й тим, як це вона робить!

Це важливо!

• Завжди контролюйте себе: що – кому – чому – про що – де – коли говорите! • Дотримуйтесь правил мовного етикету! • Засвідчуйте свою вихованість, шану і уважність співрозмовника, • Привітність, приязнь, прихильність, доброзичливість, делікатність! до

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!