Вакцини_Сиворотки.ppt
- Количество слайдов: 26
Імунопрофілактика та імунотерапія інфекційних хвороб. Вакцини і сироваткові препарати. МК ВНМУ ім. М. І. Пирогова Кафедра мікробіології
Принципи імунопрофілактики та імунотерапії інфекційних хвороб Імунопрофілактика – це засіб масової або індивідуальної профілактики інфекційних хвороб шляхом створення штучного активного або пасивного імунітету Імунотерапія або імунокорекція– це засіб індивідуальної терапії в основі якого лежить вплив на систему імунітету за допомогою лікарських препаратів, які стимулюють або пригнічують імунну систему Для імунопрофілактики застосовують 2 групи препаратів: § Вакцини і анатоксини (активна імунізація) § Імунні сироватки та імуноглобуліни (пасивна імунізація)
Активна імунізація § Планова імунізація Створення колективного імунітету проти тих захворювань, які - мають схильність до епідемічного розповсюдження; - мають важкий перебіг і високу ступінь смертності Здійснюється згідно календарю щеплень Обов”язкова імунізація проти туберкульозу, правцю, дифтерії, коклюшу; вірусного гепатиту В, поліомієліту, кору, епідемічного паротиту, червоної висипки
Активна імунізація § Екстренна профілактика Здійснюється за показаннями, при реальній небезпеці інфікування патогенними мікроорганізмами Проводять при епідемічних спалахах лептоспірозу, черевного тифу, дизентерії, холери, менінгококової інфекції, зоонозних інфекцій, ботулізмі, кліщового енцефаліту, гепатитів А і В, грипу, жовтої лихоманки та ін.
Характеристика вакцин Вакцини – це імунобіологічні препарати, які містять збудники або їх антигени, для індукції в організмі людини специфічної імунної відповіді § § Класифікація вакцин Живі вакцини, які містять живі мікроорганізми Інактивовані вакцини, які містять вбиті мікроорганізми Хімічні вакцини, які містять ізольовані антигени Молекулярні вакцини, які містять інактивовані екзотоксини (анатоксини)
Живі вакцини Різновидності за методами отримання: § атенуйовані § дивергентні § генно-інженерні § векторні, § рекомбінантні § отримані із живих мікроорганізмів, у яких видалені гени вірулентності Приклади: § БЦЖ, чумна, туляремійна, СТІ, бруцельозна, поліомієлітна, корова, паротитна, грипозна, рикетсіозна § натуральної віспи § грипозна, проти гепатиту В
Оцінка ефективності живих вакцин Переваги: § переважно одноразове введення § переважно природній шлях введення § не потребують частих ревакцинацій § утворення напруженого місцевого та загального імунітету (Ig As, G) § здатність витісняти із організму вірулентні штами Недоліки: § здатність до реверсії в вірулентні штами § спостерігається присутність сторонніх агентів (в вірусних вакцинах) § онкогенні властивості (вірусних вакцин) § обмежений термін зберігання (6 -12 міс) § інактивація при неправильному зберіганні § абсолютно протипоказані для вакцинації дітей з імунодефіцитними станами
Інактивовані (вбиті) вакцини Різновидності за методами отримання: § прогрівання § УФ-випромінювання § ультразвукова обробка § дія хімічних речовин (формалін, фенол, спирт) Приклади: коклюшна, лептоспірозна, черевнотифозна, дизентерійна, холерна, гонорейна; кліщовоенцефалітна, поліомієлітна, грипозна
Інактивовані (вбиті) вакцини Аутовакцини – отримують із штамів збудників хронічних інфекційних захворювань або інфекційних ускладнень, виділених із організму хворих Використовують тільки з лікувальною метою Інактивують шляхом прогрівання: - при t 800 C (грам-позитивні збудники) - при t 600 C (грам-негативні збудники)
Оцінка ефективності вбитих вакцин Переваги: § мають тривалий срок використання § стабільно зберігають імуногенні властивості § можна застосовувати для вакцинації людей з імунодефіцитами § як правило, створюють напружений імунітет Недоліки: § парентеральне введення § створення загального імунітету (Ig G) § часті ревакцинації § низькі концентрації антигенних субодиниць § присутність консервантів, які можуть зумовити побічну дію вакцин § менша імуногенність (ніж у живих вакцин)
Хімічні вакцини Різновидності за методами отримання: Класичні вакцини: § екстрагування антигенів ферментним перетравленням § екстрагування антигенів кислотним гідролізом Сучасні вакцини (синтетичні) § синтез антигенів (або ад’ювантів) § ДНК-вакцини § рибосомальні § ліпосомальні § поліпепидні (касетні вакцини) § антиідіотипові § мукозальні
Характеристика ад”ювантів § Мінеральні речовини § Рослинні (сапоніни) § Мікробні (полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти, ліпідопротеїново-полісахаридні комплекси, рибонуклеопротеїди) § Цитокіни і пептиди § Синтетичні (пептиди, полінуклеотиди і ін. ) § Ліпосоми і мікрокапсули
Властивості ад”ювантів § § § § § Створення “депо” антигену Сприяють прояву запальних реакцій Посилиюють реакцію лімфоїдної системи Зміна фізико-хімічних властивостей антигену Посилення процесінгу і презентації антигену Тхелперам Прискорення транспорту антигену до імунокомпетентних клітин Стимуляція проліферації, диференціювання і проліферації Т- і В – лімфоцитів Активація системи комплементу Стимуляція утворення цитокінів
Хімічні вакцини Приклади: § Класичні: TABte, висипнотифозна, холерна, менінгококова, сальмонельозна, шигельозна § Синтетичні: субодиничні і спліт-вакцини проти грипу, протипухлинні вакцини, рибосомальна вакцина проти туберкульозу, трансгенні вакцини проти гепатиту В, мукозальні вакцини (IRS 19, Бронхомуніл)
Оцінка ефективності хімічних вакцин Переваги: § можливість комбінувати кілька антигенів § містять тільки специфічні імуногенні антигени § безпечні (можна вводити особам з імунодефіцитами) § нереактогенні § тривало зберігають імуногенні властивості Недоліки: § важко створити необхідну концентрацію антигенів § швидко виводяться з організму, вимагають присутності ад’юванту § вводяться неприродним шляхом § багаторазове введення § створення загального імунітету (Ig G) § невисока імуногенність
Анатоксини Метод отримання: § обробка 0, 3 -0, 4% р-ном формаліну при температурі 38 -40°С протягом 28 -30 діб Приклади: § правцевий § ботулінічний § дифтерійний § дизентерійний (з токсину Шига) § холерний Створюють загальний гуморальний антитоксичний імунітет
Методи введення вакцин § Природним шляхом (інтраназально, перорально, нашкірно) § Парентерально (підшкірно, внутрішньом”язево)
Протипоказання до вакцинації § Абсолютні - важкі ускладнення або побічна дія на - введення попередньої дози імунодефіцит (для живих вакцин) вагітність алергія на компоненти вакцини (антибіотики, білок курячого яйця) онкозахворювання
Протипоказання до вакцинації § Тимчасові: - гострі інфекційні захворювання - захворювання ЦНС (енцефалопатії, судоми) - алергічні захворювання (бронхіальма астма, екзема) - дисбактеріоз
Контроль якості вакцин і загальні вимоги до вакцинних препаратів Вимоги: § Біологічна безпечність - контроль стерильності, токсичності, пірогенності вакцини, контролі допоміжних речовин § Специфічна безпечність – повна інактивація токсинів, бактерій, вірусів, відсутність реверсії вірулентності, генетична стабільність ігомогенність живих вакцин § Специфічна активність – титр вакцини і її імуногенність Контроль якості здійснюється на підприємствах виробниках і у державних органах контролю за якістю біопрепаратів
Імунні сироватки та імуноглобуліни Імунні сироватки – це препарати сироватки крові, що отримують шляхом імунізації тварин або людини і використовуються для створення пасивного антитоксичного, антибактеріального або антивірусного імунітету Імуноглобуліни – це біологічні препарати, що отримують із імунних сироваток Застосування: екстренна імунопрофілактика інфекційних захворювань при високій ймовірності інфікування специфічне лікування інфекційних захворювань і ускладнень
Класифікація сироваткових препаратів За призначенням: § діагностичні (аглютинуючі, преципітуючі, гемолітичні) § лікувально-профілактичні (сироватки і імуноглобуліни) За походженням: § гетерологічні (тваринні) § гомологічні (людські) § біотехнологічні (гібридоми) За механізмом дії: § антитоксичні (протиправцева, протидифтерійна) § антибактеріальні (протисибіркова, протичумна) § антивірусні (протиенцефалічна, противіспяна) § антипухлинні § антилімфоцитарні § антиалергічні § імунотоксини
Сироваткові препарати § Шлях введення – парентеральний § Тривалість штучного пасивного імунітету: 2 -3 тижні для гетерологічних препаратів; 4 -6 тижнів для гомологічних препаратів § Особливості введення гетерологічних препаратів – введення по Безредке
Сироваткові препарати Приклади: Гетерологічні сироваткові препарати: § протиботулінічна, протигангренозна, протидифтерійна, протиправцева антитоксичні кінські сироватки; § кінські імуноглобуліни проти сказу, дифтерії, правцю, кліщового енцефаліту, сибірки, лихоманки Ебола
Сироваткові препарати Гомологічні сироваткові препарати: § Ig нормальний людський § Ig проти правцю, ботулізму, кліщового енцефаліту, стафілококу, кору
Сучасні імуноглобулінові препарати § Імуноглобулін G § Біоглобулін § Вейноглобулін (бімолекула Ig. G) § Гаммавенін (Ig. G без Fc-фрагменту) § Інтраглобулін (Ig. G, покритий протолактамом) § Сандоглобулін (Ig. G, стійкий до р. Н 4, 0)
Вакцини_Сиворотки.ppt