Імпресіонізм План • 1. Імпресіонізм та

Імпресіонізм

План • 1. Імпресіонізм та його зародження в музиці , архітектурі , живописі також в літературі. • 2. Клод Дебюсси та Морис Равель , як представники імпресіонізму. • 3. Життєвий та творчій шлях К. Дебюсси. • 4. Життєвий та творчій шлях М. Равеля. • 5. Висновок

Імпресіоні зм • Імпресіоні зм (від фр. impression — враження) — мистецька течія у живописі, а також в літературі та музиці, котра виникла в 1860 -х роках та остаточно сформувалася на початку 20 століття у Франції. Засновники імпресіонізму — як і символізму та експресіонізму — діяли на противагу реалізму (особливо неокласицизму, а також і натуралізму). Імпресіоністи намагаються у своїх творах відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих миттєвих відчуттів та переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла — проте на відміну від неокласицизму не зобов'язувалися об'єктивно відображати реальність, а натомість поділитися власними почуттями з спостерігачем твору, вплинути на нього. Термін уперше використовувався в негативному значенні при критичній оцінці твору Моне «Враження, схід сонця» (1872).

Клод Моне «Враження, схід сонця» (1872).

Скульптор Оґюст Роден. Поцілунок

Найяскравіше музичний імпресіонізм знайшов своє втілення у творчості К. Дебюссі та М. Равеля.

Клод Дебюсси Народився в містечку Сен-Жермен-ан-Ле, поблизу Парижа. Музичну освіту здобув у Паризькій консерваторії (1872– 1884), де займався у А. Ф. Мармонтеля (клас фортепіано), Е. Гіро (клас композиції). У 1881 і 1882 відвідав Росію. Після закінчення консерваторії отримав Римську премію (за кантату «Блудний син» ), в 1885— 86 як стипендіат жив у Римі. У 1887 повернувся до Парижа, зближувався з гуртом поетів і художників — представників символізму й імпресіонізму, очолюваним C. Малларме. Дебюссі виступав як піаніст і диригент з виконання власних творів, а також як музичний критик (з 1901). В останні роки життя багато концертував в Англії, Італії, Росії (у 1913 — в Петербурзі і Москві) переважно з власними творами. Помер у Парижі.

La mer Три симфонічних ескізи (1903— 1905)

Моріс Равель народився 7 березня 1875 в місті Сибур на півдні Франції (нині департамент Атлантичні Піренеї ). У 1882 році почав займатися фортепіано у Анрі Гіза , з 1887 року займався гармонією у Шарля Рене. Місто Сибур знаходився на самому кордоні з Іспанією , де в цей час служив його батько інженер-шляховик , пристрасний любитель музики , який прищепив цю любов своєму синові. У 1889 році Равель поступив в Паризьку консерваторію , яку закінчив по класу фортепіано. Молодому музиканту дуже багато допомагав його вчитель Шарль де Беріо , відомий піаніст того часу. Проте інтерес до імпровізації , створенню композиції з'явився у Равеля після знайомства з творчістю « підпільного » родоначальника музичного імпресіонізму і просто екстравагантного композитора Еріка Саті , а також особистої зустрічі з іншим композитором та піаністом Рікардо Віньес. Саме після цього у Моріса з'явилася пристрасть до письменництва. Композитор помер 28 грудня 1937 року в Парижі після невдало проведеної операції на головному мозку , розпочатої з метою лікування афазії. Похований на кладовищі паризького передмістя Леваллуа - Перре.

Jeux d’eau