ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ
Іменник Хто? -(Людина, птах, заєць) Що? - (Сарай, вода, стіл)
Загальні та власні назви — Загальні назви - стосуються багатьох однакових предметів. Наприклад: кінь, ріка. — Власні назви – стосуються окремих предметів, щоб розрізняти їх від загальних. Наприклад: Дніпро, Харків.
Роди іменника Чоловічий (олень, тигр) Жіночий (олениця, тигриця) Середній (маля, дерево) Спільний (закінчення на -а, -я; бідолаха, задавака)
Відмінки Називний (хто, що? ) Родовий (кого, чого? ) Давальний (кому, чому? ) Знахідний (кого, що? ) Орудний (ким, чим? ) Місцевий (на кому, на чому? ) Кличний (уживається при звертанні).
Поділ іменників на відміни 1 відміна Чоловічий, жіно чий, спільний 2 відміна Чоловічий, серед ній Нульове (на письмі: -о, -е, -а (я) Жито, сонце 3 відміна Жіночий нульове Честь, любов 4 відміна середній -а, -я — у словах, що за відмінювання мають суфікси – Дівча -а, (-я) Ілля, книжка
Іменники першої відміни Тверда група (чоловічий, жіночий, спільний) з основою на твердий приголосний та із закінченням –а. (голова, староста) М’яка група (жіночий, спільний) з основою на м’який приголосний. (земля, суддя) Мішана група (жіночий, спільний) з основою на шиплячий приголосний. (миша, теща)