ІІ Універсал Української Центральної ради 3 16 липня

ІІ Універсал Української Центральної ради (3 (16) липня 1917 р. )

Улітку 1917 р. російська армія здійснила наступальну операцію на Південно-Західному фронті, яка завершилася повним провалом. Російська армія втратила близько 150 тис. осіб і відступила з Галичини. Це спричинило поглиблення політичної кризи в країні. Тимчасовий уряд, шукаючи підтримки, спробував урегулювати відносини з Українською Центральною Радою. Тимчасовий комітет Державної думи. 1917 р.

11— 12 липня в Києві відбулися переговори делегації Тимчасового уряду у складі О. Керенського, М. Терещенка, М. Некрасова та І. Церетелі з керівництвом УЦР із приводу ситуації, що склалася після проголошення І Універсалу. Проголошення І універсалу УЦР. 10 червня 1917 р.

Досягнутий компроміс був викладений у двох документах різної форми, але майже однакового змісту — постановою Тимчасового уряду «Про національно-політичне становище України» та ІІ Універсалом Української Центральної Ради. 16 липня 1917 р. після отримання Українською Центральною Радою постанови Тимчасового уряду про затвердження Генерального Секретаріату, згідно з попередньою домовленістю, було ухвалено й оголошено ІІ Універсал. Будинок, де засідала Центральна Рада

Генеральний Секретаріат ЦР. 1917 р.

Причини прийняття ІІ Універсалу Паритет сил між Тимчасовим урядом і УЦР Пошук порозуміння між УЦР і Тимчасовим урядом Прихильність лідерів УЦР до ідеї автономії України Прибуття до Києва делегації Тимчасового уряду у складі міністрів О. Керенського, М. Терещенка та І. Церетелі з метою взяти під власний контроль процеси, що відбувались в Україні

ІІ Універсал УЦР. 3 (16) липня 1917 р.

Основні положення ІІ Універсалу • УЦР мала поповнитися представниками інших народів, які проживали на території України, тим самим перетворившись на представницький орган краю • УЦР повинна була виділити зі свого складу Генеральний Секретаріат, який буде представлено Тимчасовому уряду і затверджено як носій найвищої виконавчої влади в Україні • УЦР у згоді з національними меншинами повинна була підготувати закон про автономний устрій України, що буде затверджено Установчими зборами • УЦР матиме своїх представників при кабінеті військового міністра, генеральному штабі й верховному головнокомандуючому; не заперечувалося здійснення українізації військових частин • УЦР під тиском об’єктивних обставин змушена була піти на істотні поступки Тимчасовому уряду: —відмовлялася від самочинного проголошення автономії України до прийняття цього рішення на Всеросійських установчих зборах; — не окреслювалася територія, на яку поширювалася влада Центральної Ради і Генерального Секретаріату; — не уточнювалися повноваження Генерального Секретаріату

Наслідки оприлюднення ІІ Універсалу • Досягнення компромісу між ЦР та Тимчасовим урядом; • Липнева криза Тимчасового уряду • Виступ самостійників (полк ім. П. Полуботка під керівництвом Майстренка, Осадчого, Кващенка) у Києві 17 (4) — 22 (9) липня 1917 р. Виступ було придушено • Падіння авторитету УЦР

Висновок Другий універсал ЦР не має одностайної оцінки серед сучасників та дослідників. Так голова УЦР М. Грушевський вважав, що “порозуміння УЦР з Російським урядом відкрило нову сторінку в житті України”, в той час як дослідник Я. Грицак відзначає, що “без сумніву, Другий універсал був кроком назад у порівнянні з першим”. Історичне значення ІІ Універсалу • продовження курсу УЦР на досягнення автономії України; • намагання з боку ЦР розв'язувати всі суперечливі питання легітимним, демократичним шляхом; • виявив негативну позицію російських демократів щодо українського питання, незважаючи на їхні попередні заяви; • закріпив компроміс взаємовідносин між Центральною Радою і Тимчасовим урядом на перехідний період до створення автономії України