і все про них Павукоподібні Клас членистоногих

…і все про них

Павукоподібні Клас членистоногих з підтипу хеліцерових. Найбільш відомі представники: павуки, скорпіони, кліщі. Латинська назва павукоподібних походить від грецького «Spider» - "павук" (існує також міф про Арахну, яку богиня Афіна перетворила на павука). Наука про павукоподібних називається арахнологія.

Характерні особливості Ходильних ніг чотири пари, що відразу відрізняє їх від комах. Характерною особливістю павукоподібних є тенденція до злиття члеників тіла, тому тіло в більшості випадків складається з двох відділів, головогрудей і черевця, рідше воно зовсім не розчленоване.

Характерні особливості Головогруди – це єдине ціле з головою та грудьми, рідше розділені на два сегменти, власне голову і груди. Черевце позбавлене кінцівок і складається з виразно відокремлених один від одного або ж злитих кілець. Іноді головогруди зливаються з черевцем і тоді називаються злитнотілими – у кліщів.

Характерні особливості Перша пара кінцівок – хеліцери - мають вигляд клешні або гачків і служить для схоплювання і убивання здобичі або для проколювання шкіри інших тварин (у кліщів). Друга пара – педипальпи (ногощупальці), грає роль органів дотику, рідше служить для схоплювання. Інші чотири пари кінцівок часто закінчуються кігтиками і являють собою ноги, які використовуються за прямим призначенням для пересування.

ПОКРИВИ У павукоподібних вони несуть відносно тонку хітинову кутикулу, під якою знаходиться гіподерма і базальна мембрана. Кутикула охороняє організм від втрати вологи при випаровуванні, тому павукоподібні заселили найзасушливіші райони земної кулі. Міцність кутикулі надають білки, інкрустуючи хітин.

ОРГАНИ ДИХАННЯ Органами дихання є трахеї або легеневі мішки, а іноді ті й інші разом саме у павуків. Легеневі мішки є більш примітивними структурами. Вважається, що вони виникли в результаті видозміни черевних кінцівок в процесі освоєння наземного способу життя предками павукоподібних. Легеневий мішок у сучасних павукоподібних є поглиблення в тілі, його стінки утворюють численні листоподібні пластинки з великими лакунами, заповненими гемолімфою. Через тонкі стінки пластинок відбувається газообмін між гемолімфою і повітрям, що поступає в легеневий мішок через отвори дихальців.

НЕРВОВА СИСТЕМА Загальний план організації нервової системи – це надглоткові вузли (мозок), підглоткова нервова маса та черевний нервовий ланцюжок. Гангліі черевного нервового ланцюжка часто концентруються, утворюючи більш-менш виражену гангліозну масу. У косариків і кліщів всі ганглії зливаються, утворюючи кільце навколо стравоходу, проте у скорпіонів зберігається виражений черевний ланцюжок гангліїв. Із органів чуттів найкраще розвинений дотик.

ОРГАНИ ЗОРУ Органами зору у павуків є прості очі, кількість яких може бути від 2 до 12. розміщені на головогрудному щиті. Не дивлячись на велику кількість очей, зір у павуків слабкий. У кращому випадку, вони можуть бачити предмети на відстані не більше 30 см.

ЖИВЛЕННЯ Всі павуки - хижаки. Вони харчуються головним чином комахами та іншими дрібними членистоногими. Спійману здобич павук втримує ногощупальцями, прокушує гачкоподібними щелепами, вприскує в ранку отруту і травний сік. Приблизно через годину павук висмоктує за допомогою смоктального шлунка весь вміст здобичі, від якої залишається тільки хітинова оболонка. Таке травлення називається позаорганізмовим.

ПОШИРЕННЯ Павукоподібні - одні з найдавніших наземних тварин, що відомі з силурійського періоду. На сьогоднішній день вони поширені повсюди. Нине деякі загони поширені виключно в тропічних і субтропічних поясах. Скорпіони мешкають також у помірному поясі, а павуки, косарики і кліщі в значній кількості зустрічаються і в полярних країнах.

Павукоподібні Павукоподі бні або арахніди – клас типу Членистоногих, який включає павуків, скорпіонів і кліщів. Вони відрізняються від інших членистоногих, оскільки мають тільки дві частини тіла: голову, об'єднану з грудною кліткою – головогруди і черевце. Сучасні павукоподібні представлені наземними формами, які походять від водяних членистоногих, які спочатку заселяли моря. Щоб пристосуватися до наземного способу існування, павукоподібні повинні були: - здійснити зміну органів дихання; - максимально зменшити випаровування води з поверхні тіла; - перейти на нові об'єкти живлення

Павукоподібні Основні особливості організації, що забезпечили пристосування павукоподібних до життя на суходолі: поява «легенів» і трахей - органів дихання атмосферним киснем; воскові виділення кутикули, які перешкоджають випаровуванню води; зменшення розмірів тіла для обмеження числа линьок; розвиток копулятивних органів і внутрішнього запліднення.

Зовнішня будова Тіло павукоподібних складається: з головогрудей і черевця. Головогруди включають шість сегментів. Кінцівки першого сегмента - хеліцери - є органами захоплення і подрібнення їжі. На кінчиках хеліцер відкриваються протоки отруйних залоз. Кінцівки другого сегмента - педипальпи - виконують функцію утримання здобичі, беруть участь у перенесенні сперми в статеві шляхи самки, слугують органами дотику.

Зовнішня будова Кінцівки наступних чотирьох сегментів -ноги - беруть участь у пересуванні, плетінні павутини, викопуванні нірок, утриманні яєчного кокона, здобичі. Вони мають нюхові та дотикові рецептори. На відміну від раків обидві антени у павуків редукуються, фасеткові очі відсутні.

Зовнішня будова Черевце з'єднується з головогрудьми за допомогою сьомого сегмента, який не несе кінцівок. Кінцівки черевця, які несуть «зябра» , перетворюються на «легені» . Кінцівки десятого й одинадцятого сегментів утворюють у павуків павутинні бородавки

Павук

Внутрішня будова Нервова система характеризується подальшою концентрацією нервових вузлів. У павуків у передньому відділі головогрудей виникає єдине скупчення нейронів - головогрудна нервова маса. З органів чуттів розвинені дотик (чутливі волоски на тілі та кінцівках) і нюх. Зір дуже слабкий, є декілька пар простих очок.

Внутрішня будова Травна система Більшість павукоподібних — хижаки, пристосовані до живлення напіврідкою їжею. Травлення у багатьох павукоподібних відбувається в два етапи: зовнішнє та внутрішнє (кишкове). Спіймана здобич убивається отрутою, покриви жертви розриваються і всередину вводяться травні соки. Потім розріджений вміст жертви всмоктується. Для цього слугує забезпечена м'язами глотка, яка переходить у тонкий стравохід і далі, - у сисний шлунок. Вирости кишківника утворюють печінку, клітини якої виділяють травні ферменти.

Внутрішня будова Дихальна система Усі павукоподібні мають органи повітряного дихання. Навіть ті з павукоподібних, які вторинно переселилися у воду, дихають атмосферним повітрям. Дихальна система представлена "легенями" або трахеями.

Внутрішня будова

Серед людей існує боязнь павуків – арахнофобія. Не потрібно боятися павуків. Вони приносять користь природі. Необхідно лише бути обережними у поводженні з ними.