І – (Воропаєва…) – стор. 27 (завд. 1 -4) + Пояснити І варіант: номенклатура, системна криза, депопуляція ІІ варіант: “косигінські реформи”, “розвинений соціалізм”, неосталінізм ІІ – стор. 23 - 13* стор. 24 – 14*
Дисидентський рух в Україні в 60 – 80 –і рр. “Народе мій! До тебе я поверну І в смерті обернуся до життя…” В. Стус
05. 12. 1965 р. – перша демонстрація в Москві під правозахисними гаслами 25. 08. 1968 р. – акція протесту на Червоній площі у Москві проти радянської Інтервенції в Чехословаччині 70 -і роки – вислання з країни відомих правозахисників, діячів культури Особливість – правозахисний рух Андрій Сахаров Олександр Солженіцин
Причини активізації дисидентського руху в ІІ половині 60 -х рр. Політичний диктат з центру Відхід від політики лібералізації і порушення прав людини Відсутність демократичних свобод Релігійні утиски Репресії проти інакомислячих Інтервенція радянських військ у Чехословаччину 1975 р. – Нарада з безпеки та співробітництва в Європі (Гельсінки)
Особливості руху Загальноукраїнськ е явище Мирний, ненасильницький характер Більш масовий, організований, довготривалий у часі Зв'язки з громадськістю Заходу та правозахисними організаціями СРСР
Течії дисиденства Національнокультурницьк а Самостійниць ка • Л. Лук’яненко, В. Мороз • М. Руденко, Правозахисна П. Григоренко, В. Чорновіл, С. Хмара • Й. Тереля, В. Романюк, Релігійна Г. Вінс, І. Гель
Л. Лук’яненко Самостійницька Валентин Мороз “Мойсей” ”Хроніка опору” ”Репортаж із заповідника Берії”
Правозахисна течія
Релігійна течія Й. Тереля Володимир Романюк Іван Гель
Іван Світличний 1929 -1992 рр. Валерій Марченко, 1947 – 1984 рр. Іван Дзюба, 1931 р. Петро Григоренко Євген Сверстюк, 1928 -2014 рр. Микола Руденко
http: //www. radiosvoboda. org/a/28078631. html-
Олег Антонов 1906 -1984 рр. , авіаконструктор Леонід Биков 1928 -1979 рр. , кінорежисер, актор,
Сергій Параджанов, 1924 – 1990 рр. «Тіні забутих предків» Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 гран-прі) у двадцять одній країні. Параджанову надсилали свої вітання Фелліні, Антоніоні, Куросава, а польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр. «Всі знають, що у мене три батьківщини. Я народився в Грузії, працював в Україні і збираюся вмирати у Вірменії»
