
суопп маг лек1.ppt
- Количество слайдов: 137
GVG Лекції з питань управління охороною праці Київ Підготували студентки 4 курсу 4 групи ФЕМП Білоус Т. та Проценко В.
Завдання • Інституційний розвиток: Надання сприяння діяльності, спрямованої на підвищення ефективності управління системою соціального страхування від нещасних випадків та її ресурсами на національному та регіональному рівні. • Нарощування потенціалу Фонду: Розвиток функціональних можливостей Фонду на всіх рівнях шляхом організації навчання та започаткування ресурсних центрів у двох пілотних регіонах. • Поінформованість громадськості: Вдосконалення системи запобігання нещасним випадкам на виробництві шляхом організації інформаційних кампаній і навчання.
Основна теза МОП “Безпечна робота є позитивним фактором підвищення продуктивності праці та економічного зростання. Хвороби та травми не є неминучими супутниками трудової діяльності, а відсутність коштів не може служити виправданням відсутності уваги до безпеки та здоров’я робітників” Хуан Сомавія – Генеральний директор МОП
Елементи національних основ систем управління охороною праці Керівництво МОП по СУОП у організаціях Національне керівництво з СУОП Спеціальне керівництво з СУОП
Закон України “Про охорону праці” • Стаття 31. Органи державного управління охороною праці • Кабінет Міністрів України; • спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці; • міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; • Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 13 Закону України „Про охорону праці” роботодавець повинен забезпечити функціонування СУОП. Для цього він: 1. Створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання. 2. Розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці. 3. Забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються. 4. Впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо.
Відповідно до статті 13 Закону України „Про охорону праці” роботодавець повинен забезпечити функціонування СУОП. Для цього він: 5. Забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; 6. Забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; 7. Організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
Відповідно до статті 13 Закону України „Про охорону праці” роботодавець повинен забезпечити функціонування СУОП. Для цього він: 8. Розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно правовими актами та актами підприємства з охорони праці; 9. Здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; 10. Організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
Фактичний стан умов та безпеки праці в Україні не можна назвати задовільним, хоча рівень виробничого травматизму за офіційної статистикою щорічно зменшується, що демонструється наведеними нижче даними. 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 Загальний Травматизм (тис. ) 54, 5 50, 87 39, 84 34, 29 30, 99 26, 17 24, 85 (26, 2 1) Смертельний Травматизм (тис. ) 1, 563 1, 65 1, 388 1, 325 1, 399 1, 285 1, 23 (1, 06)
Чернігівська 2002 – (386/69) 2003 - (497/28) Рівненська Волинська 2002 – (166/7) 2003 - (303/15) 2002 -(484/15) 2003 -(540/20) Житомирська 2002 – (295/21) 2003 - (394/27) Львівська 2002 – (969/26) 2003 - (895/46) Хмельницька 2002 – (132/12) 2003 - (134/17) Чернівецька 2002 – (95/9) 2003 - (111/11) 2002 – (814/28) 2003 -(946/76) Полтавська 2002 – (692/32) 2003 - (600/26) Черкаська 2002 – (382/38) 2003 - (351/37) 2002 - (535/20) 2003 -(554/32) Загальна кількість страхових нещасних випадків на виробництв: 2002 рік Всього – 28105 чол. В т. ч. смертельно - 1130 чол. 2003 рік Всього – 26930 чол. В т. ч. смертельно - 1157 чол. 2002 – (647/53) 2003 - (681/54) 2002 - (4388/92) 2003 - (3810/89) 2002 – (2503/123) 2003 - (2403/122) Донецька Кіровоградська 2002 – (9656/276) 2003 - (8730/209) 2002 – (382/23) 2003 - (409/21) Миколаївська Одеська Луганська Дніпропетровська 2002 – (349/10) 2003 - (288/16) Вінницька Закарпатська Харківська 2002 – (349/35) 2003 – (504/31) 2002 – (192/17) 2003 - (179/27) 2002 – (239/20) 2003 -(276/22) м. Київ 2002 – (961/69) 2003 - (1004/72) Київська Тернопільська Івано-Франківська Сумська 2002 – (565/15) 2003 - (63521) 2002 – (415/37) 2003 - (367/28) Запорізька 2002 – (1084/50) 2003 - (1148/37) Херсонська 2002 – (522/22) 2003 - (367/15) АР Крим м. Севастополь 2002 - (234/8) 2003 - (197/8) 2002 – (669/53) 2003 - (607/50)
Пріоритет життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці За даними Міжнародного бюро праці у світі щорічно виникає: • • 270 млн. нещасних випадків 160 млн. професійних захворювань 355 т. гине безпосередньо на виробництві 2 млн. гине у зв’язку з виробничою діяльністю На 23, 6 т. працюючих виникає 1 смертельній випадок у країнах з ринковою економікою та на 50 працюючих – 1 нещасний випадок На 10, 4 т. працюючих виникає 1 смертельний випадок в Україні та на 590 працюючих – 1 нещасний випадок Європа 1 смертельний Україна 1 смертельний 300 -700 н/в 20 н/в
Німеччина (2003 рік) • Середньосписочна чисельність працюючих - 42 млн. • Було зареєстровано 871 тис. нещасних випадків, з непрацездатністю більше 3 днів. • Кч =20, 7 Україна (2003 рік) • Середньосписочна чисельність працюючих - 21 млн • Було зареєстровано 26 тисяч нещасних випадків з непрацездатністю більше 1 дня • Кч = 1, 2
Форма статистичної звітності(7 -ТНВ) 2003 р. См. -1874 Заг. -25184 Звітність Фонду Оперативна звітність Держнаглядохоронпраці 2003 р. 2004 р. 2003 р. 2004 р. См. -1061 994 Заг. -26209 23583 См. -1230 1164 Заг. -24847 22691
Система управління охороною праці на підприємстві Роботодавець повинен продемонструвати свої безумовні керівництво та схильність до діяльності з охорони праці в організації і організувати систему управління охороною праці (ILO OSH 2001)
Охорона праці це система • правових • соціально економічних • організаційно технічних • санітарно гігієнічних • лікувально профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
1. Правові заходи та засоби • Встановлюють межі правомірної поведінки осіб, які приймають участь у трудовому процесі, їхні права, обов’язки, гарантії та юридичну відповідальність за правопорушення в галузі охорони праці.
2. Соціально економічні засоби та заходи Встановлюють та реалізують норми: • соціального захисту учасників трудового процесу • економічні важелі управління охороною праці • систему фінансування профілактичних заходів.
3. Організаційно технічні заходи та засоби • Встановлюють та реалізують норми, що забезпечують усунення впливу на працюючих небезпечних виробничих факторів та дотримання допустимого ризику виникнення нещасних випадків на виробництві та аварій.
4. Санітарно гігієнічні заходи та засоби • Встановлюють та реалізують норми, що забезпечують усунення впливу на працюючих шкідливих виробничих факторів та дотримання допустимого ризику виникнення професійних захворювань.
5. Лікувально профілактичні заходи та засоби Встановлюють та реалізують норми, спрямовані на забезпечення права працюючих на: • обов’язкові медичні огляди • медичну допомогу • лікувально профілактичне харчування • оздоровчо профілактичні заходи.
Орган управління Управлінська інформація Управлінське рішення Об’єкт управління
• Органом управління на першому рівні у будь яких умовах є роботодавець. • Органом управління на другому (третьому) рівнях є керівник структурного підрозділу. У оперативному вирішенні питань охорони праці та здійсненні контролю, роль органу управління здійснюють керівники дільниць, майстри, виконроби, енергетики, механіки. • Управлінська інформація складається з даних ідентифікації небезпек по кожному структурному підрозділу, визначених ступенів ризику особливо небезпечних та шкідливих технологічних процесів, стану виконання планів робіт, наказів, розпоряджень, приписів. • Управлінські рішення доводяться до об’єкта управління у вигляді наказів, розпоряджень, приписів, планів робіт тощо.
Інформація для І рівня управління (директор) Управлінський вплив І рівня управління Орган управління (ІІ рівень) Приписи служб охорони праці Накази, розпорядження 1 рівня управління Плани робіт з охорони праці Начальник дільниці План - звіт Управлінська інформація Карти умов праці. Карти обліку небезпек. Ступень ризику. Журнали реєстрації інструктажів з питань охорони праці. Протоколи невідповідності за результатами внутрішнього удиту а з охорони праці Забезпечення вимог безпеки Комісія охорони праці Служба охорони праці Старші майстри, майстри контроль Забезпечення працюючих ЗІЗ, миючими засобами, молоком, газовою олоною с водою. Організація навчання з охорони праці, медогляди Внутрішній аудит Забезпечення дотримання вимог безпеки, контроль Виробниче обладнання Проведення інструктажів з охорони праці Виробниче середовище Робітники Дотримання вимог безпеки Управлінській вплив та рішення Преміювання Притягнення до дисциплінарної та громадської відповідальності. Накази, розпорядження.
Орган управління І рівня Директор Управлінська інформація Колективний договір Комплексні заходи Служба охорони праці Інформаційні листи центральних та місцевих органів виконавчої влади. Акти перевірки стану умов та безпеки праці органів державного нагляду за охороною праці, Фонду соціального страхування від нещасних випадків, служб охорони праці вищого рівня. Результати внутрішнього та зовнішнього аудиту. Аналіз ризиків. Енерго- механічний відділ Забезпечення документацією та обладнанням. Забезпечення інженерно-технічними засобами захисту Організація робіт з охорони праці Служба технолога Забезпечення технологічним плануванням, технологічною документацією. Вступний інструктаж Контроль та підготовка управлінських рішень Дільниці Служба матеріально – технічного постачання Забезпечення ЗІЗ, миючими засобами. Вхідний контроль матеріалів, що застосовуються в технологічному процесі. . Служба кадрів Забезпечення навчання працюючих. Ознайомлення із пільгами та компенсаційними виплатами працівників. Управлінські рішення та вплив Накази, розпорядження. Приписи органів державного нагляду за охороною праці. Приписи служби охорони праці. Постанови профспілкового комітету. Колективний договір. Преміювання. Притягнення до дисциплінарної та громадської відповідальності. Служба організації праці та заробітної плати Забезпечення розробки посадових інструкцій, вдосконалення організацій робочих місць, скорочення важких, трудомістких і ручних робіт, надання пільг та компенсацій за роботу у важких та шкідливих умовах праці.
Система управління охороною праці повинна бути сумісна або об’єднана з іншими системами управління в організації Система управління якістю Система управління фінансами Система управління охороною праці Система управління навколишні середовище м
Визначення поняття “СУОП” 1986 р. 2001 р. 1999 р. Регламентована нормативними та організаційно–методичним документами діяльність щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних та санітарно-побутових заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров’я та високої працездатності люди в процесі праці. (Рекомендації ВЦСПС) Підготовка, прийняття та реалізація правових, організаційних, науково–технічних, санітарно-гігієнічних, соціально–економічних та лікувально–профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності. (Концепція СУОП, затверджена наказом Мінпраці від 22. 10. 2001 року № 432) загальна система менеджменту підприємства, яка забезпечує управління ризиками в галузі охорони здоров’я та безпеки праці, пов’язаними з діяльністю підприємства. (Міжнародний стандарт ОНSAS 18001 -99 “Система менеджменту охорони здоров’я та безпеки персоналу. Вимоги. ”)
Стандарт серії OHSAS 18001 “Система менеджменту охорони здоров’я та безпеки персоналу ” • Стандарт серії OHSAS 18001 не має статусу міжнародного стандарту ISO. • Він широко використовується у всьому світі і вважається одним із самих досконалих стандартів по організації менеджменту з питань охорони праці. • Система управління охороною праці будується на ідентифікації та оцінці ризику небезпек виникнення нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. • Впровадження стандарту OHSAS 18001 дає можливість раціонально використовувати кошти, спрямовані на охорону праці.
Що дає впровадженні СУОП для покращення бізнесу? • Збереження кваліфікованих кадрів • Мінімізацію фінансових витрат, які виникають внаслідок небажаних подій • Підвищення іміджу фірми
За рахунок чого це досягається? • Встановлення контролю за рівнем ризиків виникнення нещасних випадків та аварій • Усунення помилок в управлінні і як наслідок – усунення помилок в діях окремих працівників • Участі всього персоналу підприємства в удосконаленні стану умов та безпеки праці
Основна ідеологія СУОП • Більшість нещасних випадків та аварій виникають не в наслідок необережної роботи, а із-за недосконалості системи контролю, відповідальність за яку несе роботодавець • Ефективне управління охороною праці базується на загальному розумінні всіма учасниками виробничого процесу наявності ризиків виникнення травм та професійних захворювань
Організація роботи з охорони праці • Встановлення обов’язків, прав та відповідальності всіх учасників виробничого процесу незалежно від посади • Визначення системи взаємовідносин між структурними підрозділами • Налагодження тісного співробітництва в галузі охорони праці між окремими особами та колективами • Організація інформаційної системи на всіх рівнях • Забезпечення компетентності персоналу
Мета впровадження СУОП: • зменшення рівня виробничого травматизму та професійних захворювань; • раціональне використання фінансових потоків, спрямованих на охорону праці (0, 5% від суми реалізованої продукції); • зменшення страхових виплат під час укладання договорів про страхування основних фондів та об’єктів підвищеної небезпеки; • підвищення якості продукції, що виробляється.
Порядок впровадження: • Розробка документації • Навчання протягом всього етапу впровадження системи • Визначення небезпечних та шкідливих виробничих факторів • Оцінка ризиків • Визначення політики, цілей та завдань • Опрацювання профілактичних заходів • Впровадження системи аудиту • Забезпечення можливості постійного корегування
Розробка документації 1. Окреслення нормативно правової бази з охорони праці, що поширюється на підприємство. 2. Визначення можливостей для виявлення шкідливих та небезпечних виробничих факторів. 3. Розробка облікових документів для фіксації діючих на робочих місцях небезпек. Встановлення порядку їх заповнення та зберігання. 4. Розробка документації, що визначає обов’язки, права та відповідальність посадових осіб, які приймають участь в системі управління. 5. Визначення критеріїв для оцінки ризиків
Навчання протягом всього етапу впровадження системи • Ознайомлення посадових осіб із документацією, принципами та завданнями СУОП • Навчання посадових осіб з охорони праці • Навчання осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки • Інструктаж робітників та проведення тренувальних занять • Ознайомлення робітників із основними принципами та завданням СУОП
Визначення небезпечних та шкідливих виробничих факторів ГОСТ 12. 0. 003. 74 • • Фізичні Хімічні Біологічні Психофізіологічні
А. Фізичні небезпечні виробничі фактори : • Машини та механізми, що рухаються • Незахищені рухомі елементи виробничого обладнання • Вироби, заготовки, матеріали, що пересуваються • Підвищена або понижена температура поверхні обладнання, матеріалу • Небезпечний рівень напруги в електричній мережі, замкнення якої може виникнути через тіло людини • Підвищений рівень статичної електрики • Недостатня освітленість робочої зони
Б. Фізичні шкідливі виробничі фактори : • Підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони • Підвищений рівень шуму, вібрації, інфразвукових коливань ультразвуку, іонізуючого опромінювання, електромагнітних опромінювань, ультрафіолетової та інфрачервоної радіації • Підвищений або понижений барометричний тиск у робочій зоні та його різка зміна • Підвищена або понижена вологість, рухомість, іонізація, температура повітря • Підвищена напруженість електричного або магнітного поля • Відсутність або нестача природного світла
Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори Характер впливу на організм • • • Загальнотоксичний Подразнюючий Сенсибілізуючий Канцерогенний Мутагенний Впливає на репродуктивну функцію Шляхи проникнення • Дихальні шляхи • Травну систему • Шкіряний покров
Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори Мікроорганізми • • • Бактерії Віруси Рикетсії Спірохет Гриби Простіші Макроорганізми • Рослини • Тварини
Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори Фізичні перевантаження • Статичні • Динамічні • Гіподінамія • • Нервово психічні перевантаження Розумове перевантаження Перенапруження аналізаторів Монотонність праці Емоційні перевантаження
Визначення політики Роботодавець, консультуючись із • • робітниками повинен викласти у письмовому вигляді політику з охорони праці яка повинна: Відповідати специфіці підприємства та відповідати його розміру та характеру діяльності Бути стислою, чітко викладеною і підписаною роботодавцем Бути легко доступною для всіх робітників Аналізуватися для постійної придатності
Ключові принципи та цілі політики • Забезпечення безпеки та охорони здоров’я всіх працівників • Виконання нормативно правових актів, колективного договору, профілактичних планів • Активна участь в усіх елементах управління охороною праці робітників • Безперервне удосконалення СУОП
Головні завдання, що постають перед розробниками політики в галузі охорони праці • Розробка політики • Побудова стратегії виконання політики та втілення її у основну сферу діяльності • Конкретизація структури планування, оцінювання, проведення аудитів політики • Конкретизація структури підрозділів виконавців політики • Узгодження планів розвитку підприємства та висновків про удосконалення політики • Об’єктивне впровадження політики
Професійний добір для працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки, з урахуванням стану здоров’я та психофізичних показників Навчання та пропаганда знань з охорони праці Основні завдання СУОП Безпечний стан обладнання Безпечний стан технологічних процесів Безпечний стан будівель та споруд Забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних умов праці Наявність засобів індивідуального захисту Оптимальній режим праці та відпочинку Лікувально-профілактичне обслуговування працюючих Санітарно-побутове обслуговування
Професійний добір для працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки, з урахуванням стану здоров’я та психофізіологічних показників Основні психофізичні показники: 1. Сенсомоторні реакції 2. Увага 3. Пам'ять зорова та слухова 4. Емоційна стійкість та почуття тривоги 5. Стійкість до впливу стресів 6. Орієнтація у замкнутому просторі 7. Недбалість 8. Реакція на об'єкт, який рухається 9. Швидкість переключення уваги 10. Втома 11. Здатність до адаптації 12. Стійкість до монотонії 13. Урівноваженість нервових процесів Лікарі (медогляд) Працівник Психологи (тестування)
Навчання та пропаганда знань з охорони праці Робітники Інструктаж (тренування) Один раз на 6 місяців Робітники, які виконують роботи підвищеної небезпеки Посадові особи Навчання один раз на рік. Інструктаж один раз у три місяці Навчання один раз на три роки
Безпечний стан обладнання забезпечується Відповідністю вимогам технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки машин і механізмів та стандартам серії ССБТ , що вимагають в залежності від їх небезпеки введення: Захисту першого ступеню Захисту другого ступеню Захисту третього ступеню
Основні засоби та заходи, що забезпечують безпечну експлуатацію об’єктів Виключення впливу на цілісність обладнання Технологічний процес та виходу небезпечних та шкідливих виробничих факторів у робочу зону Надійність елементів, наявність засобів Первинний захист Обладнання Персонал Нормативно правові вимоги колективного захисту Навчання, профвідбір, стажування, атестація, тренування персоналу, забезпечення засобами індивідуального захисту та їх застосування Наявність дозволу, своєчасність іспитів, ремонтів
Основні засоби та заходи, що забезпечують безпечну експлуатацію об’єктів Підвищена надійність Вторинний захист Підвищений технічний захист Бар’єрно дистанційний захист Автоматика безпеки Захист від пожеж Вогнегасіння, і вибухів аварійна сигналізація
Основні засоби та заходи, що забезпечують безпечну експлуатацію об’єктів Третинний Організація захисту захист працюючих та населення Система раннього виявлення небезпеки, засоби попереднього виявлення небезпеки Попереджувальна сигналізація Резерви системи безпеки Система розпізнавання помилок Технічний нагляд і контроль Діагностика
4. Забезпечення безпечного стану технологічних процесів Він забезпечується дотриманням вимоги безпеки відповідно до ГОСТ 3. 1120 – 83 “Общие правила отражения и оформления требований безопасности труда в технологической документации”. • Відповідно до цього стандарту вимоги безпеки повинні відображатись у таких основних документах: • • • маршрутна карта (МК); карта технологічного процесу (КТП); карта типового (групового ) технологічного процесу (КТТП); операційна карта (ОК); карта типової (групової) операції (КТО); відомість операцій (ВОП); карта ескізів (КЕ); технологічна інструкція (ТІ); відомість оснастки (ВО); комплектувальна карта (КК).
У технологічній документації слід вказувати: • засоби індивідуального захисту працюючих • засоби колективного захисту працюючих, що використовуються безпосередньо на робочих місцях (огорожі, захисні екрани, вентиляційні пристрої тощо) • засоби технологічного оснащення, що забезпечують безпеку праці (пінцети, крючки тощо), які не є складовою частиною обладнання, яке використовується
Безпечний стан будівель та споруд Забезпечується дотриманням вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Комітету по нагляду за охороною праці України від 28 липня 1999 року N 184/140. Відповідно до цього Положення повинно бути забезпечено спостереження за збереженням будівель і споруд у період експлуатації, а саме: • проводитись технічні огляди: • а) загальні; б) часткові; • (до загальних відносяться огляди, що здійснюються в осені та весною) • огляд основних конструкцій будівель з важким крановим обладнанням та будівель, що експлуатуються у дуже агресивному середовищі – один раз на 10 днів • у агресивному середовищі – один раз на рік
"Правила обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд", затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27. 11. 97 N 32/288 Ремонтні роботи для виробничих будівель і споруд усіх галузей поділяються на два види (в залежності від стану несучих та огороджувальних конструкцій): • - поточний ремонт (для нормального та задовільного стану), проводиться протягом року; • - капітальний ремонт (для не придатного до нормальної експлуатації стану будівель (споруд) або окремих конструкцій), проводиться у строки понад 1 рік; • уся технічна документація на здані в експлуатацію будівлі та споруди(затверджений технічний паспорт, проект, робочі креслення, дані про геологічні умови ділянки забудови, акт прийняття в експлуатацію з документами про характеристики застосованих матеріалів, умови і якість проведення робіт, акти на приховані роботи, а також відомості про відхилення від проекту і недоробки на момент вводу в експлуатацію) повинна зберігатись комплектно в архіві підприємства;
У залежності від розміру і структури підприємства або організації обов’язки з спостереження за експлуатацією будівель та споруд повинні покладатися або на спеціальну службу - службу спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд підприємства, або на відділ капітального будівництва, будівельну групу, а також на відповідні експлуатаційні служби: відділ головного енергетика, транспортний відділ та ін. ; • усі виробничі будівлі і споруди підприємства або його частини (прогін, поверх) наказом директора підприємства, якому належить будівля, закріплюються за цехами, відділами та іншими підрозділами (організаціями), які займають зазначені площі. Начальники відповідних підрозділів (цех, відділ тощо) є особами, відповідальними за правильну експлуатацію, збереження та своєчасний ремонт закріплених за підрозділами будівель, споруд або окремих приміщень; • склад комісії із загального огляду будівель і споруд призначається керівником підприємства чи організації. Очолює комісію керівник підприємства чи організації або його заступник.
Для забезпечення вимог санітарних норм та правил необхідно провести атестацію робочих місць, яка передбачає: • - виявлення шкідливих та небезпечних факторів i причин формування несприятливих умов працi; • - санітарно-гігієнічне дослідження факторiв виробничого середовища, важкості й напруженостi трудового процесу на робочому місці; • - комплексну оцінку факторiв виробничого середовища i характеру працi на відповідність їх характеристик стандартам безпеки працi, будівельним та санітарним нормам i правилам; • - визначення ступеню шкідливості і небезпечності працi та її характеру за гігієнічною класифікацією; • - обгрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкiдливими), важкими (особливо важкими) умовами праці. • За документами атестації визначаються невідкладні заходи щодо покращання умов i безпеки праці. • Робота проводиться відповідно до Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, із змінами і доповненнями, внесеними роз'ясненням Міністерства праці України, Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1993 року N 06 -960.
• • 7. Забезпечення засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) Відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29 жовтня 1996 року N 170, роботодавець зобов’язаний: На роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, що пов'язані із забрудненням, або тих, що здійснюються в несприятливих температурних умовах, робітникам і службовцям (далі - працівникам) видаються безплатно відповідно до норм спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) згідно з ГОСТ 12. 4. 011 -89 "Система стандартов безопасности труда. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация". Вказані норми визначають для власника або уповноваженого ним органу (далі - власник) обов'язковий мінімум безплатної видачі ЗІЗ. При цьому необхідно мати на увазі, що відповідно до роз’яснення головної державної податкової інспекції України, лист від 28. 10. 96 року № 17 -213/11 -416, вартість ЗІЗ, які видаються робітникам підприємств понад встановлені норми, у відповідності із пунктом „г” статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26. 12. 92 р. ” Про подоходний податок з громадян, підлягає обкладанню податком у складу сукупного оподаткованого прибутку робітника того періоду, коли проводилася ця видача. )
Забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку • Режим праці та відпочинку має значний вплив на стан здоров”я працюючого. Його порушення призводить до втоми, зниження уваги та збільшення ризику виникнення нещасних випадків та аварій на виробництві. • Відповідно до Кодексу законів про працю України нормальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. • Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин, а для осіб віком від 15 до 16 років ( учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень. • Тривалість робочого дні для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половину максимальної тривалості визначеного для їхнього робочого часу. • Для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, - не більше як 26 годин на тиждень. • Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менше як 42 години.
• 9. Забезпечення лікувально–профілактичного обслуговування працюючих • Відповідно до статті 17 Закону України „Про охорону праці” роботодавець зобов'язаний: • за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року; • за результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. • Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. • Проведення медичних оглядів здійснюється відповідно до „Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 31. 03. 94 р. № 45 та наказу Міністерства охорони здоров’я СРСР від 29. 09. 1989 року № 555.
• Забезпечення санітарно–побутового обслуговування • Вимоги до санітарно-побутових приміщень визначаються СНи. П 2. 09. 04 - 87 «Административные и бытовые здания» . • Відповідно до галузевих норм та чисельності працюючих на підприємстві повинні функціонувати вбиральні, душові, туалети, приміщення для відпочинку, кімнати особистої гігієни жінок, приміщення та пристрої для обігріву та охолодження, приміщення для прання, хімчистки, сушки, чистки спецодягу.
Система організації та координації робіт (обов’язки, відповідальність, повноваження керівників різного рівня, осіб, які управляють, виконують та перевіряють роботи) Основні функції СУОП Система обліку, аналізу та оцінки ризиків Визначення політики Система планування профілактичних заходів для підвищення рівня безпеки виробництва Система контролю планових показників та аудит всією системи Система коригуючих та упереджуючих дій та можливість адаптації до обставин, які змінюються Система заохочення працівників
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. Ці функції повинні містити такі елементи: Офіційно визначені принципи та цілі (політику) роботодавця з питань охорони праці у тому числі визначення нормативноправових актів з питань охорони праці, що діють на підприємстві Безпосередню участь роботодавця в системі управління охороною праці Розподіл обов’язків між керівництвом вищої ланки управління їх обов’язки та відповідальність Встановлені функцій для структурних підрозділів щодо забезпечення здорових та безпечних умов праці на робочих місцях Ресурси для можливості реалізації завдань СУОП Затверджені форми документації, що діє в системі управління Порядок залучення робітників до управління Систему професійного відбору, навчання та інструктажів з питань охорони праці Порядок обміну інформацією між всіма рівнями управління та робітниками
10. Механізм ідентифікації шкідливих та небезпечних виробничих факторів в тому числі за допомогою громадськоадміністративного контролю 11. Систему обліку, аналізу та оцінки ризиків виникнення нещасних випадків 12. Систему та порядок планування (заходи повинні бути конкретними та піддаватись контролю) 13. Процедури та заходи щодо коригування системи та можливості її удосконалення 14. Порядок попередження аварійних ситуацій, та підготовку персоналу 15. Процедури оцінки на відповідність вимогам безпеки матеріально-технічного забезпечення 16. Вимоги до підрядних організації 17. Моніторинг виконання та оцінки результативності дії системи на рівні вищого керівництва 18. Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 19. Систему перевірок (аудиту) щодо визначення чи є елементи системи управління адекватними та ефективними і порядок підготовки аудиторів
Організація та координація робіт Керівник та інші працівники Встановлення структури та процесів управління Обов’язки Нормативно-правові акти Відповідальність Правила Повноваження Інструкції Положення
Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників ( затверджений наказом Мінпраці 16. 02. 1998 року № 24) • 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. Посадові інструкції повинні містити повний перелік завдань та обов’язків, повноважень, відповідальності, в тому числі з охорони праці та безпечного ведення робіт. Посадова інструкція повинна складатись із розділів: Загальні положення Завдання та обов’язки Права Відповідальність Повинен знати Кваліфікаційні вимоги Взаємовідносини (зв’язки) посадою
Встановлені структури та процеси управління повинні забезпечувати: • Ефективне оперативне управління охороною праці на всіх рівнях • Співробітництво та передачу і обмін інформації щодо охорони праці між посадовими особами та працівниками • Ідентифікацію та усунення або обмеження небезпек та ризиків • Необхідні ресурси для реалізації програм • Можливість виконання своїх обов’язків, як посадовими особами так і уповноваженими представниками робітників • Призначення на рівні вищого керівництва наділених відповідними повноваженнями осіб з питань: розвитку, здійснення, періодичного аналізу та оцінки СУОП - надання звітності роботодавцю про результати функціонування СУОП - сприяння участі в процесі управління всіх працівників підприємства
• 3. Організація навчання з питань хорони праці • Роботодавець повинен забезпечити вимоги Типового положення про навчання з питань охорони праці і сам бути компетентним з питань забезпечення управління охороною праці. Навчання з питань охорони праці, що здійснюється в межах підприємства повинно: • проводитись компетентними особами; • здійснюватись з відповідною періодичністю та передбачати проведення тренувальних занять; • передбачати оцінку знань; • передбачати аналіз, та в разі необхідності, перегляд навчальних програм; • документально оформлюватись; • проводитись, по можливості, у робочий час.
4. Документація, яка повинна вестися при функціонування СУОП Відповідно до чисельності працюючих та виду економічної діяльності на підприємстві необхідно встановити та підтримувати документацію з охорони праці, що повинна містити затверджену роботодавцем: • політику, цілі та завдання • посадові інструкції, інструкції з охорони праці, положення та інші документи • перелік основних небезпек та ризиків, що діють на підприємстві та заходи щодо їх запобігання та регулювання; • дані, що відображаються в документації повинні встановлюватись, підтримуватись у робочому стані і зберігатись у визначені організацією терміні; • працівники повинні мати доступ до інформації щодо стану умов праці на їх робочому місці;
5. Підготовка карт обліку для ідентифікації шкідливих та небезпечних виробничих факторів Для ідентифікації шкідливих виробничих факторів та факторів трудового процесу пропонується використовувати Карту умов праці відповідно до Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 вересня 1992 року № 41 (додаток 1).
Карта умов праці № п/п Фактори виробничого середовища і трудового процесу 1 1 2 Дата досліджень 3 Нормативне значення ГДК, ГДР Фактичне значення 4 5 0, 1 ІІІ клас – небезпечні та шкідливі умови характеру праці 0, 3 1 ст. 2 ст. 3 ст. 6 7 8 Триваліст ь дії фактора протягом зміни, % Примітка 9 10 Шкідливі хімічні речовини: 1 клас небезпеки 05. 8. 2000 3 80 2 клас небезпеки -//- 1, 0 1, 8 65 3 -4 клас небезпеки -//- 20 44, 0 2, 2 100 2 Пил переважно фіброгенної дії -//- 6 13, 0 3 Вібрація (загальна і локальна) - - 4 Шум -//- 85 91 6 2, 17 - - - 100 -
Для підготовки карт обліку небезпечних виробничих факторів використовується ГОСТ 12. 0. 003 74 “ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы”. До небезпечних факторів він відносить машини та механізми, що рухаються; незахищені рухомі елементи виробничого обладнання; вироби, заготівки, матеріали, що пересуваються, небезпечний рівень напруги в електричній мережі, замкнення якої може виникнути через тіло людини; підвищений рівень статичної електрики. Оцінка безпеки обладнання, машин, механізмів, устаткування буде визначатися наявністю огороджувальних, запобіжних пристроїв, сигналізації безпеки, засобів захисту від дії електричного струму.
Карта обліку небезпечних виробничих факторів № п/п Небезпечні фактори Засоби захисту Фактичне забезпечення Так 1 1 2 Машини та механізми, що рухаються 3 Ні 4 5 1. 1. Огороджувальні пристрої 1. 2. Сигналізація безпеки 1. 3. Запобіжні та блокуючи пристрої 1. 4. Система гальмування робочих органів 2 Незахищені рухомі елементи виробничого обладнання 2. 1. Огороджувальні пристрої Вироби, заготовки, матеріали, що пересуваються 3. 1. Сигналізація безпеки 4 Підвищена або понижена температура поверхні обладнання, матеріалу 4. 1. Загороджувальні пристрої 5 Підвищений рівень статичної електрики 5. 1. Заземлення, 3 6 2. 2. Запобіжні та блокуючі пристрої 3. 2. Загороджувальні пристрої Небезпечний рівень 6. 1. Захисне заземлення напруги в електричній 6. 2. Загороджувальні пристрої мережі “х Таблиця 2 заповнюється тільки на обладнання, не забезпечене засобами захисту. 6. 3. Запобіжні та блокуючи пристрої Якщо стандартом не передбачені перелічені у карті засоби захисту, у рядках 4, 5 ставиться ”.
Карта обліку мікротравм № п/п Обставини Причини Вжиті заходи 1 2 3 4 Карта обліку виходу з ладу інструменту, обладнання, захисних приладів № п/п Інв. № Елемент, що вийшов з ладу Причина Небезпечні фактори Вартість заміни (грн. ) 1 2 3 4 5 6 Карта обліку виконання робіт підвищеної небезпеки по наряд – допуску № п/п Дата видачі наряду Види робіт Небезпечні фактори, що діють Небезпечні події, що виникли під час виконання робіт 1 2 3 4 5
Карта обліку осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки № п/п Прізвище, ініціали Шкідливі та небезпечні виробничі фактори Дата проведення останньої перевірки знань 1 2 3 4 Карта обліку працівників, що підлягають медичним оглядам № п/п Професія Прізвище, ініціали Шкідливі та небезпечні виробничі фактори Примітка 1 2 3 4 5 Карта обліку токсичних та пожежонебезпечних речовин № п/п 1 Категорії небезпечних речовин Найменування небезпечних речовин 2 3 Маса небезпечної речовини зберігається у кладових зберігається на робочих місцях 4 5 Паспортні дані 6 Заповнюється згідно з нормами Закону України “Про об’єкти підвищеної небезпеки”
• • 6. Передача та обмін інформацією Роботодавець повинен встановити порядок передачі та обміну інформацією для: отримання та реагування на зовнішні та внутрішні повідомлення з охорони праці; гарантованого забезпечення внутрішнього обміну інформацією між всіма учасниками трудового процесу; гарантованого забезпечення того, що пропозиції робітників стосовно поліпшення умов та безпеки праці будуть отримані, розглянуті і на них дадуть відповідь
Ідентифікація небезпек Облік та аналіз Оцінка ризику Порушень інструкцій Медичних оглядів Розрахунок існуючого рівня ризику Мікротравм та облікових травм Робіт підвищеної небезпеки Токсичних та пожеженебезпечних речовин Причин виходу з ладу обладнання підвищеної небезпеки Шкідливих виробничих факторів (карта умов праці) Небезпечних виробничих факторів (відсутність огороджувальних, запобіжних та блокуючих пристроїв, сигналізації, систем гальмування тощо) Порівняння із встановленими критеріями
• • • 1. Аналіз виробничого травматизму та професійної захворюваності Для аналізу виробничого травматизму та професійної захворюваності застосовуються такі методи: Статистичний – це метод, який ґрунтується на вивченні кількісної залежності нещасних випадків та професійних захворювань від впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів на базі відповідних актів розслідування. Аналіз виконується методом математичної статистики, а результати оформлюються у вигляді графіків, номограм, картограм тощо. У цьому методі можуть застосовуватись такі показники: Коефіцієнт частоти – Кч = Тх103: N, де Т – кількість травмованих, N – середньоспискова кількість працюючих (Міжнародна статистика пропонує застосовувати Кч =Тх106: n, де n – фактичне число відпрацьованих людино-годин). Коефіцієнт тяжкості – Кт = Д : Т, де Д- загальне число днів непрацездатності Коефіцієнт частоти захворюваності – Кз = Зх100: N, де З- число захворювань Коефіцієнт тяжкості захворювань – Ктз = Дз х 100 : З, де Дз – загальне число днів непрацездатності.
• Технічний – це метод який дозволяє визначити надійність роботи машин, механізмів, що тісно пов’язані з аваріями та травмами. • Монографічний – це метод, який полягає у детальному дослідженні виробничого устаткування, технологічних процесів, виробничого середовища, психологічного клімати, обставин та причин нещасних випадків та професійних захворювань з метою виявлення небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які були причинами травм та професійних захворювань. • Системний – це метод, що базується на принципу цілісності явищ у їх розвитку та взаємозв’язку. Аналізуючи виробничий травматизм та професійні захворювання розглядаються, як правило, зв’язки людина-колектив, людина-виробничий процес, людина-виробниче середовище. • Економічний – це метод оцінки витрат на профілактику та втрат у зв’язку з аваріями, нещасними випадками, професійними захворюваннями.
Законодавче підґрунтя переходу на оцінку безпеки виробництва на підставі ризиків. 1. Закон України “Про стандартизацію” (2001 р. ) Стаття 12 „Стандарти застосовуються на добровільних засадах, якщо інше не встановлено законодавством. ” 2. Закон України “Про охорону праці” (2002 р. ) Стаття 7 „Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, мають право пільги та компенсації” Стаття 29 „У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я умов праці роботодавець зобов’язаний повідомити про це відповідний орган державного нагляду за охороною праці. Він може звернутися до зазначеного органу з клопотанням про встановлення необхідного строку для виконання заходів щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог. ”
Необхідність переходу на управління ризиками при • • • забезпеченні безпеки виробництва викликана реальними соціально економічними процесами, що діють в України, зокрема: подальшою гармонізацією законодавчої та іншої нормативно – правової бази з питань охорони праці до вимог стандартів та директив Європейського Союзу; продовженням застосування сотні норм з охорони праці, розроблених ще за старого устрою, які уже не повинні застосовуватися на практиці в наші дні; нестабільністю, яка потребує більш активного втручання держави; необхідністю ”перерегуляції”, тому що ті функції, які держава зняла з себе, не можуть виконуватися лише в результаті дії ринкових чинників; посиленням необхідності міжнародної сумісності та рівності стандартів і однакового рівня охорони праці, а також необхідність більш справедливого контролю за правозастосуванням, дотриманням законів на національному рівні; необхідністю визначення поняття „припустимий ризик” та обрання відповідних способів контролю.
• Види ризиків 1. Незначний ризик – забезпечується повною відповідністю стану умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, відсутністю шкідливих та важких умов праці, які дають право працюючим на отримання пільг і компенсацій згідно з чинним законодавством. Характеризується дотриманням працюючими вимог безпеки. • 2. Припустимий ризик – забезпечується повною відповідністю стану умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. Допускає наявність важких і шкідливих умов праці робота у яких компенсується пільгами та компенсаціями згідно з чинним законодавством. Характеризується дотриманням працюючими вимог безпеки. • 3. Терпимий ризик – забезпечується повною відповідністю об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. Допускає відхилення від вимог нормативних актів з охорони праці. Характеризується наявністю важких і шкідливих умов праці робота у яких компенсується пільгами та компенсаціями згідно з чинним законодавством та погодженням існуючих відхилень із органами Держнаглядохоронпраці. • • 4. Неприпустимий ризик – характеризується невідповідністю об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки вимогам нормативно-правових актів, порушенням працюючими вимог безпеки та частими припиненнями робіт органами Держнаглядохоронпраці.
Ймовірність виникнення нещасних випадків на виробництві (за даними Міжнародної Організації Праці) Континент, країна Кількість працюючих, серед яких виникає один смертельний випадок на рік Ймовірність виникнення смертельного Ймовірність виникнення нещасного випадку за рік Кількість працюючих серед яких виникає один нещасний випа док на рік Європа 11636 8, 6 х 10 -5 6, 6 х 10 -2 15 Америка 6974 1, 4 х 10 -4 1, 1 х 10 -1 9 Країни з ринковою економікою 23552 4, 2 х 10 -5 2 х 10 -2 50 Колишні соціалістичні країни Європи 7567 1, 3 х 10 -4 3, 6 х 10 -3 287 Україна 10425 9, 6 х 10 -5 1, 7 х 10 -3 588
• • • Визначення видів та значень ризиків Для можливості оцінки існуючого на підприємстві рівня ризику виникнення смертельних нещасних випадків приймаємо такі види та значення ризиків: Незначний ризик - ≤ 10 -6 Припустимий ризик – 1, 001 ∙ 10 -6 - 5 ∙ 10 -5 Терпимий ризик – 5, 001∙ 10 -5 - 5 ∙ 10 -4 Неприпустимий ризик - ≥ 5, 001 ∙ 10 -4
• Ризик ймовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості (ДСТУ 2293 -“Охорона праці. Терміни та визначення основних понять”) • Невизначеність ризику – ситуація, що характеризується недостатністю знань про об’єкт управління, яке викликане присутністю в системі управління процесів, які неможливо виміряти або оцінити.
• Ризик є об’єктивним, тому що об’єктивні причини, що сприяють його виникненню, а також об’єктивними є наслідки вирішення ризикової ситуації – або досягнення мети або нанесені збитки. • Об’єктивність ризику вимагає його обліку у планах робіт суб’єкту, що стосуються досягнення цілей і тому потребує оцінки. • Оцінка повинна спиратися на інформацію про можливі альтернативи та ймовірності їх реалізації в залежності від дій суб’єкту.
Категорія серйозності небезпеки Вид Опис нещасного випадку I Катастрофічна Смерть II Критична Травма з інвалідними наслідками III Гранична Травма без інвалідного наслідку IV Незначна Мікротравма
Рівень ймовірності небезпеки Вид Частота подій A Часта Велика ймовірність (щорічно і по декілька раз) B Можлива Може трапитися один раз за 2 -3 роки C Випадкова Може трапитися за весь час існування підприємства 1 -2 рази D Віддалена Малоймовірна, але може трапитися E Неймовірна Настільки малоймовірна, що можна припустити, що відбудеться вона не
Матриця оцінки ризику Частота з якою відбувається дана подія Категорія небезпеки Катастрофічна (смерть)(I) Критична (інвалідність)(II) Гранична (травма) (III) Незначна (мікротравма) (IV) (A) 1 А 2 А 3 А 4 А Можливо (B) 1 В 2 В 3 В 4 В Випадково (C) 1 С 2 С 3 С 4 С Віддалено (D) 1 D 2 D 3 D 4 D Неймовірно(E) 1 Е 2 Е 3 Е 4 Е Часто
Маючи дані оцінки ризику можна встановити види, критерії ризиків та визначити їх ймовірні величини Критерії ризику Види ризику Величини ризиків 1 A, 1 B, 1 C, 2 A, 2 B, 3 A неприпустимий 1 D, 2 C, 2 D, 3 B, 3 C терпимий 5, 001 x 10 -5 – 5, 0 x 10 -4 1 E, 2 E, 3 D, 3 E, 4 A, 4 B припустимий 1, 001 x 10 -6 – 5, 0 x 10 -5 4 C, 4 D, 4 E незначний > 5, 001 x 10 -4 < 10 -6
Нормы оценки степени профессионального риска производства Таблица 3 № п/п 1 Параметры для расчета риска 2 Нормативы Нормативный балл для оценки риска Процент влияния причины на уровень травматизма(%) Материальнотехнической Материальноорганизационной Организационной 3 4 5 6 1 Соответствие оборудования, приспособлений требованиям технических регламентов и ССБТ 88, 9 11, 3 - - 2 Своевременность проведения обучения и проверки знаний по охране труда 81, 9 - 10, 5 -
3 Соблюдение норм разрывов и габаритных размеров обеспечивающих безопасность 71, 8 - 9, 2 - 4 Соблюдение правил и норм складирования 63, 2 - 8, 1 - 5 Обеспеченность СИЗ 61, 5 7, 8 - - 6 Функционирование контроля 49, 2 - - 6, 3 7 Своевременность проведения испытаний оборудования и приспособлений 32, 7 4, 2 - -
8 Несоответствие технологического процесса требованиям безопасности 31, 2 - 4, 0 - 9 Соответствие оборудования и помещений классу пожароопасной зоны в соответствии с действующими правилами 30, 5 3, 9 - - 10 Наличие средств пожаротушения в соответствии с требованиями нормативноправовых актов 29, 6 3, 8 - - 11 Своевременность проверки качества изоляции электросетей, заземления оборудования, петли фазануль 27, 4 3, 5 - -
12 Наличие испытанных электрозащитных средств 25, 0 3, 2 - - 13 Проведение и отражение инструктажей по охране труда в журналах 23, 0 - - 3, 0 14 Поддержание ПДК вредных веществ на рабочих местах ( по количеству работающих) 22, 6 2, 9 - - 15 Проведение периодических медицинских осмотров 21, 8 - 2, 8 - 16 Проведение планово – предупредительных ремонтов оборудования 21, 1 2, 7 - -
17 Проведение плановопредупредительных ремонтов зданий и сооружений 16, 0 2, 0 - - 18 Нарушение технологического процесса 13, 3 - - 1, 7 19 Своевременность проведения технических осмотров 12, 5 1, 6 - - 20 Наличие инструкций по охране труда 11, 7 - - 1, 5 21 Проведение медицинских осмотров принятии на работу 10, 9 - 1, 5 - 22 Поддержание на рабочих местах ПДУ шума, вибрации, освещения, неионизированного излучения и т. п. и их мониторинг ( по количеству работающих) 10, 8 1, 4 - -
23 Наличие средств пожарной сигнализации в соответствии с требованиями правил 10, 1 1, 3 - - 24 Наличие планов эвакуации 7, 8 - - 1, 0 25 Наличие технических паспортов на здания и сооружения 2, 9 - - 0, 5 26 Наличие должностных инструкции для специалистов и руководителей и отражения в них прав, обязанностей и ответственности по охране труда 2, 6 - - 0, 3 Итого 780 49, 6 36, 1 14, 3
Норми оцінки ступеня професійного ризику виробництва № п/п Нормативні показники, що підтверджують дію СУОП Вагов ий коефі цієнт Норм атив ний бал Сумарни й норматив ний бал 1 Посадові інструкції для керівників, фахівців та професіоналів 2 1 2 2 Інструкції з охорони праці 3 2 3 Інструкції з безпечного обслуговування 4 4 Посвідчення про перевірку знань з охорони праці 5 Кількість нормативів, передбачених нормативноправовими актами Факти чне забезп ечення Оціно чний бал Сумарн ий фактичн ий бал 20 15 0, 75 1, 5 6 31 31 1 6 2 8 2 1 0, 5 4 2 1, 5 3 25 20 0, 8 2, 4 Журнали реєстрації інструктажів з охорони праці 3 4 12 11 8 0, 73 8, 7 6 Програми навчання з охорони праці 4 3 12 8 8 1 12 7 Протоколи засідання комісії з перевірки знань 4 2 8 58 58 1 8 8 Попередні медичні огляди 3 1 3 38 38 1 3
9 Періодичні медогляди 4 1 4 38 25 0, 66 2, 6 10 Щорічні медогляди для осіб віком до 21 року 1 10 10 1 1 11 Особисті картки обліку спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ 2 2 4 219 181 0, 83 3, 3 12 Забезпечення ЗІЗ 5 3 15 219 150 0, 69 10, 4 13 Накази на виконання приписів органів державного нагляду за охороною праці 4 5 20 10 7 0, 7 14 Щорічні плани поліпшення стану умов та безпеки праці або підтримки існуючого стану охорони праці 3 4 12 12 10 0, 83 10 15 Проведення : плановопопереджувальних ремонтів 5 2 10 20 11 0, 55 5, 5 16 Випробувань 8 3 24 10 8 0, 8 19, 2 14
17 Технічних оглядів 7 3 21 12 6 0, 5 18 Відповідність обладнання вимогам ССБТ 10 4 40 95 40 0, 42 16, 8 19 Безпека об’єктів підвищеної небезпеки 10 5 50 - - 20 Відображення вимог безпеки у маршрутних картках, картах типового (групового) технологічного процесу, операційних картках, картах типової (групової) операції, відомості операцій, карті ескізів, технологічних інструкціях, відомості оснащення, комплектувальної карти 5 4 20 412 220 0, 53 10, 6 21 Наявність технологічної документації на робочих місцях 5 10 50 105 63 0, 6 30 22 Наявність технічних паспортів на будівлі та споруди 2 1 2 - - 0 0 23 Проведення технічних оглядів будівель та споруд 4 2 8 2 2 1 8 24 Проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель та споруд 8 4 32 3 2 0, 67 21, 4
25 Наявність передбачених нормативно-правовими актами припливно-витяжної та місцевої вентиляції 7 5 35 42 30 0, 71 24, 8 26 Наявність протоколів санітарногігієнічних досліджень виробничого середовища, рівнів шуму, вібрації, освітлення тощо 8 6 48 32 24 0, 75 36 27 Плани евакуацій 4 2 8 - - 1 8 28 Первинні засоби пожежегасіння 6 5 30 24 20 0, 83 24, 9 29 Автоматичні установки пожежегасіння 9 7 63 - - 0 0 30 Установки пожежної сигналізації 5 4 20 - - 0 0 31 Відповідність обладнання та приміщень класу зони, що є пожежонебезпечною згідно з Правилами влаштування електроустановок 9 7 63 - - 0 0 32 Дотримання норм розривів та габаритних розмірів, що забезпечують безпеку 5 4 20 - - 0 0 33 Протоколи перевірки ізоляції електромереж 2 3 6 - - 1 6
34 Протоколи вимірювання опору розтікання току на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування 3 6 18 - - 1 18 35 Протоколи перевірки повного опру петлі фаза-нуль 4 6 24 - - 1 24 36 Акт опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів 5 6 30 - - 0 0 37 Наявність електрозахисних засобів 8 6 48 20 11 0, 55 26, 4 Усього - - 780 - - - 377
Корегування результатів • • • За наявності нещасних випадків із тимчасовою втратою працездатності на одну травму від 1 до 5 днів встановлюється штрафний бал у розмірі – 4. За наявності нещасних випадків із тимчасовою втратою працездатності на одну травму від 6 до 30 днів, та профзахворювання встановлюється штрафний бал у розмірі – 10. За наявності нещасних випадків із тимчасовою втратою працездатності на одну травму понад 30 днів встановлюється штрафний бал у розмірі – 40. За наявності смертельного нещасного випадку встановлюється штрафний бал у розмірі – 100. За перевищенні гранично допустимих концентрацій та рівнів небезпечних або шкідливих виробничих факторів за кожне перевищення встановлюється штрафний бал у розмірі – 5. У разі, якщо за умовами виробництва на підприємстві відсутні ті чи інші технологічні процеси, у зв’язку з чим немає необхідності впровадження того чи іншого нормативу або відсутні нещасні випадки чи профзахворювання, не було приписів органів державного нагляду за охороною праці, розрахунок сумарного нормативного балу по цьому параметру не здійснюється і цей норматив вилучається з оцінки дії СУОП. При порушенні строку проведення інструктажів, перевірки знань з охорони праці встановлюється штрафний бал за кожну особу – 2. За виявленні порушення з боку працівників інструкції з охорони праці встановлюється штрафний бал за кожного порушника – 4. Розрахунок ступеня професійного ризику здійснюється за формулою: P = (Mмax –Mp +0, 1) 9 ∙ 10 7, Де: Мр – визначений у процесі оцінки сумарний фактичний бал; Ммах визначений встановленими нормами оцінки максимально можливий бал.
Визначення політики Встановлення принципів політики підприємства Визначення цілей Досягнення відповідного рівня безпеки Поступове зниження ризиків Персональна відповідальність кожного Здорові та безпечні умови праці-висока якість продукції Визначення завдань Конкретні цифри Проведення навчання Приведення технологічної документації до нормативних вимог Впровадження інженернотехнічних засобів захисту
1. Основні вимоги до формування політики: • вона повинна відповідати специфіці підприємства її фінансовим можливостям та характеру діяльності • бути стислою, чітко викладеною, містити терміни та бути введеною в дію підписом роботодавця або особи, яка ним уповноважена на це • бути доведена до всіх працюючих • документуватись, забезпечуватись та підтримуватись • бути доступною для всіх зацікавлених сторін, що вирішують питання охорони праці (Керівництво по системам управління охороною праці опрацьоване Міжнародною організацією праці МОП-СУОП 2001, ILO-OSH 2001)
• 2. Головні завдання, що постають перед розробниками політики в галузі охорони праці : • Побудова стратегії виконання політики та втілення її у основну сферу діяльності • Конкретизація структури планування, оцінювання, проведення аудитів політики • Конкретизація структури підрозділів виконавців політики • Узгодження планів розвитку підприємства та висновків про удосконалення політики • Об’єктивне впровадження політики
• Політика підприємства повинна передбачати : – Забезпечення безпеки та охорони здоров’я працюючих шляхом зниження ризиків виникнення нещасних випадків та професійних захворювань – Додержання чинного законодавства та інших нормативно-правових актів з питань охорони праці – Гарантування залучення працівників до консультацій та активної співпраці – Безперервне удосконалення функціонування СУОП – Об’єднання СУОП з системою управління виробництвом
Політика товариства в галузі охорони праці Підприємство в особі директора зобов’язується проводити політику на створення комфортних, здорових та безпечних умови праці, для чого забезпечує: • Поетапне зниження ризиків виникнення нещасних випадків та професійних захворювань за рахунок: • підвищення безпеки технологічних процесів, машин та механізмів • створення оптимальних умов праці • дотримання нормативно-правових актів з охорони праці • Безперервну систему навчання з питань охорони праці • Залучення працівників до консультацій та активної співпраці • Персональну відповідальність кожного працівника за порушення покладених на нього обов’язків з охорони праці • Систематичний контроль за станом умов та безпеки праці. Директор
Послідовність дій реалізації політики Перший рівень управління (директор) Визначення кола осіб, відповідальних за реалізацію політики Встановлення порядку визначення участі представників робочого колективу Створення системи виміру та обліку шкідливих та небезпечних виробничих факторів Оцінка результатів впровадження коригуючих заходів і їх впливу на ступень професійного ризику Оцінка термінів та коштів Другий рівень управління (керівник структурного підрозділу) Доведення інформації до робітників Збір та узагальнення пропозицій від трудового колективу Забезпечення: - навчання та інструктажів з охорони праці; - лікувально–профілактичних заходів; - планово–попереджувальних ремонтів; - технічної, технологічної та організаційної безпеки; - виконання запланованих заходів Затвердження плану заходів щодо реалізації політики на певний період Визначення запланованих заходів, виконавців та строків їх виконання на поточний рік Внутрішній аудит Забезпечення системи щоквартального планування робіт та звіту при їх виконання Впровадження коригуючих заходів
А. Профілактичні заходи Завдання держави полягають у : • Впровадженні заходів щодо стимулювання роботодавця у покращенні стану умов та безпеки праці • Введенні оптимальної дозвільної системи щодо експлуатації об’єктів, машин, устаткування підвищеної небезпеки • Удосконаленні нормативно-правової бази • Забезпеченні системи підготовки фахівців в галузі охорони праці та навчання працюючих; • Покращенні інформаційного забезпечення охорони праці
Б. Профілактичні заходи • • • Завдання Фонду полягають у: Обліку, аналізу та оцінці ризиків виникнення нещасних випадків та професійних захворювань на рівні галузі, регіонів та держави та визначенні пріоритетних профілактичних заходів для зниження їх рівня. Наданні консультацій страхувальникам. Допомозі страхувальникам у створенні ними та реалізації системи управління охороною праці. Навчанні і підвищенні кваліфікації відповідних спеціалістів з питань охорони праці. Розробленні, виданні, розповсюдженні нормативних актів, журналів, спеціальної літератури. Фінансуванні наукових досліджень, пов’язаних із вивченням проблем, що виникають у зв’язку з впровадженням новітніх технологій, які впливають на стан здоров’я працюючих.
В. 1. Профілактичні заходи(постанова КМУ від 27 червня 2003 р. N 994 ) • • Завдання роботодавця полягають у забезпеченні: Механізації вантажно розвантажувальних та інших важких робіт, робіт з розливу і транспортування отруйних, агресивних, легкозаймистих і горючих речовин Захисту працюючих від ураження електричним струмом, дії статичної електрики та розрядів блискавок Безпечного виконання робіт на висоті Реконструкції діючого технологічного та іншого виробничого обладнання
В. 2. Профілактичні заходи(постанова КМУ від 27 червня 2003 р. N 994 ) Завдання роботодавця полягають у забезпеченні: • Системами вентиляції та аспірації, пристроями, які вловлюють пил, і установками для кондиціювання повітря у приміщеннях діючого виробництва та на робочих місцях • Системами природного та штучного освітлення виробничих, адміністративних та інших приміщень, робочих місць, проходів, аварійних виходів тощо • Системами теплових, водяних або повітряних завіс, а також установками для нагрівання (охолодження) повітря виробничих, адміністративних та інших приміщень, а під час роботи на відкритому повітрі спорудами для обігрівання працівників та укриття від сонячних променів і атмосферних опадів
В. 3. Профілактичні заходи(постанова КМУ від 27 червня 2003 р. N 994 ) Завдання роботодавця полягають у створенні та обладнанні: • Виробничих та санітарно побутових приміщень • Евакуаційних виходів • Технологічних розривів, проходів та габаритних розмірів • Спеціальних перехідних галерей, тунелів у місцях масового переходу працівників • Зон руху транспортних засобів
В. 4. Профілактичні заходи(постанова КМУ від 27 червня 2003 р. N 994 ) Впровадження в умовах діючого виробництва: • автоматизованих інформаційних систем охорони праці • систем аналізу та прогнозування аварійних ситуацій, автоматичного та дистанційного керування технологічними процесами і виробничим обладнанням • систем автоматичного контролю і сигналізації про наявність (виникнення) небезпечних або шкідливих виробничих факторів • пристроїв аварійного вимкнення обладнання чи комунікацій у разі виникнення небезпеки для працівників • відповідного програмного забезпечення та електронних баз даних з охорони праці у порядку та обсягах, погоджених з територіальними органами державного нагляду за охороною праці.
В. 5. Профілактичні заходи(постанова КМУ від 27 червня 2003 р. N 994 ) • Проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно правовим актам з охорони праці • Проведення аудиту з охорони праці • Оформлення стендів • Оснащення кабінетів, виставок • Придбання необхідних нормативно правових актів, наочних посібників, літератури, плакатів, відеофільмів, макетів, програмних продуктів тощо з питань охорони праці.
В. 6. Профілактичні заходи(постанова КМУ від 27 червня 2003 р. N 994 ) • Проведення цільового навчання з охорони працівників • Організація семінарів та оглядів конкурсів з цих питань за умови, що витрати на їх проведення не будуть перевищувати двох відсотків оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.
В. 7. Профілактичні заходи(постанова КМУ від 27 червня 2003 р. N 994 ) • Забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту відповідно до встановлених норм (включаючи забезпечення мийними засобами та засобами, що нейтралізують небезпечну дію на організм або шкіру шкідливих речовин, у зв'язку з виконанням робіт, які не виключають можливості забруднення цими речовинами). • Надання працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, спеціального харчування, молока чи рівноцінних харчових продуктів, а також газованої солоної води. • Проведення обов'язкового попереднього, періодичного і позапланового медичного огляду працівників, зайнятих на важких роботах, роботах з небезпечними чи шкідливими умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі.
Планування робіт з охорони праці • Організаційно–методичну роботу щодо планування профілактичних заходів здійснює служба охорони праці. • Підставою для складання планів є програма дій, карти обліку шкідливих та небезпечних виробничих факторів, травм, мікротравм, профзахворювань, виходу із ладу інструментів, обладнання приладів, аналіз ризиків, результати внутрішнього та зовнішнього аудиту. • Фінансове забезпечення реалізації профілактичних заходів здійснює фінансовоекономічна служба.
Ключеві завдання при плануванні • Розробка детальних планів у досягненні поставлених цілей • Організація виконання завдань щодо планування, оцінки та аудиту політики • Координація роботи спеціалістів, які задіяні в реалізації політики • Гарантія участі та включення робітників у систему управління охороною праці • Досягнення відповідного рівня стану умов та безпеки праці у відповідності із вимогами нормативно правових актів
Заходи щодо попередження дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів та регулювання ризиків повинні здійснюватись в такому порядку: • Усунення дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів • Обмеження дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів у місці його виникнення шляхом використання технічних засобів колективного захисту або організаційних заходів та забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту • Мінімізація ризиків шляхом розробки та впровадження безпечних виробничих процесів, включаючи заходи адміністративного обмеження сумарного часу контакту із шкідливими виробничими факторами
Програма поліпшення стану умов та безпеки праці повинна передбачати: • придбання необхідних засобів для ефективного управління виробничими процесами, оновлення технологічного та виробничого обладнання, засобів колективного захисту працюючих; • впровадження сучасних технічних засобів контролю виробничого середовища, автоматизованих інформаційних систем охорони праці і відповідного програмного забезпечення; • забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту; • проведення цільового навчання працівників з охорони праці; • придбання систем автоматичного контролю і сигналізації про наявність небезпечних або шкідливих виробничих факторів, установок пожежегасіння та пожежної сигналізації; • моніторинг шкідливих та небезпечних виробничих факторів. Програма повинна бути забезпечена необхідними ресурсами та визначати конкретні строки її виконання. Вона повинна періодично переглядатись із урахуванням змін у безпеці виробництва.
Служба охорони праці Оцінка ризиків Фінансово-економічна служба Комісія Фінансові обрахунки Планування профілактичних заходів для підвищення рівня безпеки виробництва Розгляд та погодження Опрацювання проекту програми дій на довгостроковий період з поетапним приведенням рівня ризику до допустимого рівня Формування планів профілактичних заходів на поточний рік Роботодавець Затвердження Формування планів профілактичних заходів на квартал та на місяць
Контроль планових показників Адміністративно-громадський контроль Служба охорони праці Майстер (прораб) щоденно Внутрішній аудит Керівник структурного підрозділу (строк визначає роботодавець) Уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (строк визначається за погодженням з роботодавцем) Об’єкт управління Роботодавець (строк визначає роботодавець)
Визначення системи адміністративно громадського контролю • У системі управління охороною праці контроль є дуже важливою функцією, без якої не буде отримано якісної управлінської інформації. Ця система може будуватись по різному, але основне, що повинно бути забезпечене - це об’єктивність контролю та участь у ньому найманих працівників. • Служба охорони праці за своїми посадовими обов’язками повинна забезпечити від імені роботодавця контроль за виконанням нормативно– правових актів з охорони праці на підприємстві. • Систему внутрішнього аудиту з охорони праці можна розглядати як одну з форм адміністративно– громадського контролю.
План затверджено керівник служб и охорони праці ________ / _______ 200__р. Звіт затверджено керівник служби охорони пра _____ / ____200__р. / / План – звіт про виконання роботи з охорони праці на ________ квартал 200___ року ________________________________________________ ( назва структурного підрозділу) № п/п Найменування заходів 1. Згідно з протоколом наради з охорони праці. 3. Згідно з приписами органів державного нагляду за охороною праці. 4. Згідно з приписами служби охорони праці. 5. Згідно з рішеннями профспілкового комітету. 6. Згідно з заходами, передбаченими колективним договором. 7. Згідно з матеріалами внутрішнього аудиту. 8. Строк виконання Згідно з наказом по підприємству. 2. Номер документа Виконання заходів, передбачених актами форми Н-1, П-4. План склав працівник служби охорони праці ___________ План отримав керівник структурного підрозділу ___________ План виконано керівник структурного підрозділу ___________ Відмітки про виконання
Для можливості оформлення результатів аудиту служба охорони праці забезпечує аудиторів необхідною кількістю бланків: • Опитувального листа • Контрольного листа • Протоколу відповідності • Звіту про аудит
Контрольний лист аудит Фірма Внутрішній аудит СУОП Перевірка №___ Дата проведення _____________ Підрозділ, який перевіряється ____________________________ Керівник підрозділу (КП)______________________________ Аудитор _____________________________________ Мета аудиту: __________________________________________________________________________ Основні завдання перевірки: __________________________________________________________________ Документи, що стосуються аудиту __________________________
№ п/п Дії аудитора 1 Узгодження точного часу аудиту з КП 2 Ознайомлення із структурою й персональним складом підрозділу, який перевіряється, погодження списку осіб, які безпосередньо беруть участь в аудиті. 3 Погодження з КП переліку використовуваної в підрозділі документації, одержання необхідних даних. 4 Аналіз документації. 5 Складання опитувального листа аудиту. 6 Попередня нарада у підрозділі, який перевіряється. 7 Огляд робочих місць, умов ознайомлення з діяльністю. 8 Проведення аудиторських опитувань на місцях. 9 Перевірка правильності ведення документації. 10 Аналіз результатів перевірки і заповнення протоколів невідповідностей 11 Погодження з КП коригувальних заходів щодо невідповідностей 12 Заключна нарада 13 Складання звіту про аудит 14 Передача документів про аудит СОП 15 Участь в оцінці проведених коригувальних заходів Дата виконання Відмітка про виконання
Опитувальний лист Фірма Внутрішній аудит Опитувальний лист Аудитор(и) СУОП Аркуш 1/1 Перевірка № Підрозділ, що перевіряється: _________________________ Керівник підрозділу: ___________________________ № Питання Результати
Фірма Внутрішній аудит Протокол невідповідності № Плановий аудит - СУОП Перевірка № Позачерговий аудит - Повторний аудит - Підрозділи, що перевіряються: _________________________ Керівник підрозділу: _____________________________ Аудитор: __________________________________ Елемент системи: Невідповідність: (опис, де виявлено, з ким обговорювалось) _______________ Рекомендації: ___________________________________ Необхідність повторного аудиту: Так Ні Коригувальні дії: ___________ Термін виконання: __________ Аудитор _________ підпис, дата Коригувальні дії виконані: СОП_____ підпис, дата Керівник підрозділу _______ підпис, дата СОП__________ підпис, дата Так - СОП – керівник служби охорони праці Ні -
Фірма Звіт про аудит Плановий аудит - Внутрішній аудит СУОП Перевірка № Позачерговий аудит - Повторний аудит Аркуш 1 з 1 Підрозділи, що перевірялися: __________________________ Керівник підрозділу: ______________________________ Аудитори: ________________________________ Мета аудиту: ______________________________ Результати, висновки: __________________________ Кількість звітів про невідповідність : ____________________ Необхідність повторного аудиту: Так Ні Аудитор: _________ підпис, дата Керівник підрозділу _____
Система заохочення працівників Матеріальне Моральне Диференційована система преміювання Почесна грамота Інженернотехнічних працівників Робітників Спеціальний вимпел Знаки відзнаки Дошка пошани
• • • Визначення системи заохочення посадових осіб Система стимулювання є однією з основних функцій у системі управління охороною праці і без неї не буде повноцінно функціонувати. Вона повинна спрямовуватись на забезпечення ефективності заходів з охорони праці, підвищення зацікавленості всіх категорій працівників у формуванні та підтримці здорових та безпечних умов праці. Положення, що буде діяти на підприємстві, має призначатись для використання в процесі організації оплати праці та заохоченні працівників всіх рівнів. При опрацюванні Положення необхідно відійти від системи покарання, пов’язаної з наявністю порушень вимог нормативноправових актів з охорони праці якщо це пов’язано із нерозумінням працюючими необхідності їх дотримання та наслідків, до яких можуть призвести ці порушення. Система матеріального заохочення повинна будуватись на принципах включення показників охорони праці до загальної кількості показників, що оцінюють показники результатів господарської діяльності підприємства.
Страхова відповідальність роботодавця за нещасні випадки на виробництві 1. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” • Роботодавець звільняється від матеріальної відповідальності за шкоду нанесену працюючому • Він зобов’язаний: • своєчасно реєструватися у Фонді соціального страхування від нещасних випадків • своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески • інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків: а) про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві б) про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідної групи тарифів небезпеки
Страхова відповідальність роботодавця за нещасні випадки на виробництві • • • Роботодавець має право: брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання обов'язків Фонду щодо організації профілактики нещасних випадків і професійних захворювань та соціального захисту потерпілих оскаржувати рішення працівників Фонду соціального страхування від нещасних випадків у спеціальних комісіях з питань вирішення спорів при виконавчій дирекції Фонду та при її робочих органах; брати участь у визначенні йому знижок чи надбавок до страхового тарифу; захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих, у тому числі в суді.
Страхова відповідальність роботодавця за нещасні випадки з третіми особами в разі аварії на об’єктах підвищеної небезпеки 2. Закон України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” • • Роботодавець зобов’язаний: Провести ідентифікацію обєктів підвищеної небезпеки (постанова КМУ від 11 липня 2002 року № 956 ) Заповнити декларацію безпеки Застрахувати ОПН (постанова КМУ від 16 листопада 2002 року № 1788) Страхова внески за 12 місяців складають: Для груп ОПН 1 категорії небезпеки – 51 тис. грн. Для груп ОПН 2 категорії небезпеки – 7, 14 тис. грн. Для груп ОПН 3 категорії небезпеки – 3, 06 тис. грн.
Страхова відповідальність роботодавця за нещасні випадки з третіми особами в разі аварії на об’єктах підвищеної небезпеки Страхова сума дорівнює: • • • Для груп ОПН 1 категорії небезпеки – 3, 4 млн. грн. Для груп ОПН 2 категорії небезпеки – 1, 19 млн. грн. Для груп ОПН 3 категорії небезпеки – 0, 765 млн. грн. Страхові виплати складають: В разі смерті – 8, 5 тис. грн. В разі інвалідності 1 гр. – 7, 65 тис. грн. В разі інвалідності 2 гр. – 6, 375 тис. грн. В разі інвалідності 3 гр. 4, 25 тис. грн. В разі тимчасової непрацездатності 17 грн. за день але не більше 425 грн.