Скачать презентацию Група 2 Агарикоїдні гіменоміцети Холобазидії утворюють гіменій розташований Скачать презентацию Група 2 Агарикоїдні гіменоміцети Холобазидії утворюють гіменій розташований

Mycol_Lectia7_Basidiomyc_Agarikoyidni.ppt

  • Количество слайдов: 83

Група 2. Агарикоїдні гіменоміцети Холобазидії утворюють гіменій, розташований на гіменофорі. Гіменофори трубчасті або пластинчасті. Група 2. Агарикоїдні гіменоміцети Холобазидії утворюють гіменій, розташований на гіменофорі. Гіменофори трубчасті або пластинчасті. Плодові тіла гімнокарпні або геміангіокарпні Консистенція карпофорів - м’ясисті, загниваючі. Форма карпофорів – агарикоїдна (як виняток – консолевидна). Boletales: карпофори гімнокарпні. Гіменофор трубчастий або пластинчастий з анастомозами Agaricales: карпофори геміангіокарпні. Гіменофор пластинчастий. Трама без сфероцист. Russulales: карпофори гімнокарпні. Гіменофор пластинчастий. Трама зі сфероцистами

Агарикоїдні гриби як фактор ризику Отруєння грибами Первинні: отруєння видоспецифічними токсинами грибів (мікотоксинами) Вторинні: Агарикоїдні гриби як фактор ризику Отруєння грибами Первинні: отруєння видоспецифічними токсинами грибів (мікотоксинами) Вторинні: а) отруєння продуктами розпаду грибних білків; б) отруєння вторинно акумульованими ксенобіотиками (пестицидами, важкими металами, радіонуклідами) Отруєння є тим тяжчим, чим довший латентний період між споживанням грибів та проявом перших симптомів отруєння Засоби запобігання первинного отруєння – лише на основі точної ідентифікації отруйних видів Засоби запобігання вторинного отруєння – а) дотримання правил збору та зберігання грибів; б) знання рівня специфічного та загального забруднення довкілля в місцях збору

Отруйні гриби. Група 1 Гриби з локальною збуджуючою дією Подразнюючі ферменти - Boletus satanas Отруйні гриби. Група 1 Гриби з локальною збуджуючою дією Подразнюючі ферменти - Boletus satanas (сатанинський гриб), Boletus erythropus (синяк вовчий), Russula emetica (сироїжка блювотна), Lactarius helvus (хрящ-молочник звичайний), Clitocybe nebularis (говорушка сіра) Коприн - Coprinus atramentarius (гнойовик чорнильний), C. micaceus (гнойовик мерехтливий), Clitocybe clavipes (говорушка булавиднонога), Boletus luridus (дубовик оливково-бурий). Псилоцин та псилоцибін (фосфатні ефіри індолу та їх похідні ) - Psilocybe (псилоцибе) псилоцибін псилоцин

Отруйні гриби. Група 2 Гриби з нейротоксинами мускарин, мусцимол, буфотенін, іботенова кислота (низькомолекулярні органічні Отруйні гриби. Група 2 Гриби з нейротоксинами мускарин, мусцимол, буфотенін, іботенова кислота (низькомолекулярні органічні сполуки) LD 100 - від 0. 1 г і вище Латентний період - 0. 5 -2 год. мускарин іботенова кислота буфотенін мусцимол Помірно отруйні - Amanita muscaria (мухомор червоний), Mycena pura (міцена чиста). Високо отруйні - Inocybe patouillardii (плютки Патуйяра), Amanita pantherina (мухомор пантерний), Clitocybe dealbata (говорушка білувата)

Отруйні гриби. Група 3 Гриби з гемолітичною дією Містять антиген, що викликає в організмі Отруйні гриби. Група 3 Гриби з гемолітичною дією Містять антиген, що викликає в організмі утворення антитіл, які поступово накопичуються у плазмі крові і руйнують еритроцити. При регулярном споживанні розвивається жовтуха, анемія, зрідка – летальний вихід Латентний період - від кількох тижнів до кількох років Paxillus involutus (свинуха тонка)

Отруйні гриби. Група 4 Гриби з гепатотоксинами циклічні поліпептиди - аматоксини та фаллотоксини. LD Отруйні гриби. Група 4 Гриби з гепатотоксинами циклічні поліпептиди - аматоксини та фаллотоксини. LD 100 - 20 -30 мг. Латентний період – 2 -4 доби Смертельно отруйні - Amanita phalloides (бліда поганка), A. virosa (мухомор смердючий), A. verna (мухомор білий) Високо отруйні - Hypholoma fasciculare (несправжня опенька сірчано-жовта), Lepiota helveola (парасолька цегляно-червона), L. brunneoincarnata (парасолька коричнево-червона) фаллотоксини (на прикладі фаллоїдину): порушують роботу Na-K насосу, полімеризують актин аматоксини (на прикладі аманітину): блокують РНК-полімеразу ореланін-подібні токсини (ореланін, гржималін, кортинарин). Латентний період – 3 -14 діб. Cortinarius orellanus (павутинник оранжево-червоний), C. speciossimus (павутинник найкрасивіший)

Типи покривал у геміангіокарпних карпофорів часткове покривало та вольва кортина Типи покривал у геміангіокарпних карпофорів часткове покривало та вольва кортина

Типи прикріплення трубок або пластинок гіменофору вільні прирослі із виїмкою прирослі зубцем спускаються на Типи прикріплення трубок або пластинок гіменофору вільні прирослі із виїмкою прирослі зубцем спускаються на ніжку

Типи трами гіменофору правильна білатеральна неправильна інверсна Типи трами гіменофору правильна білатеральна неправильна інверсна

Основні типи базидіоспор Amanita Agaricus Russula Entoloma Coprinus Основні типи базидіоспор Amanita Agaricus Russula Entoloma Coprinus

Порядок Болетальні - Boletales Карпофори гімнокарпні. Гіменофор трубчастий або пластинчастий з анастомозами. Спори темнозабарвлені, Порядок Болетальні - Boletales Карпофори гімнокарпні. Гіменофор трубчастий або пластинчастий з анастомозами. Спори темнозабарвлені, гладенькі або з дрібними бородавками. Утворюють ектотрофну мікоризу. Включає 3 родини: Boletaceae Гіменофор трубчастий Paxillaceae Гіменофор пластинчастий, з анастомозами. Несправжне покривало відсутнє. Gomphidiaceae Гіменофор пластинчастий, з анастомозами. Несправжне покривало наявне.

Родина Болетові - Boletaceae Boletus edulis – білий гриб Родина Болетові - Boletaceae Boletus edulis – білий гриб

Boletus pinophylus - боровик Boletus pinophylus - боровик

Boletus erythropus – синяк, піддубник Містить токсини локальної збуджуючої дії (руйнуються при термічній обробці) Boletus erythropus – синяк, піддубник Містить токсини локальної збуджуючої дії (руйнуються при термічній обробці)

Містить токсини локальної збуджуючої дії (руйнуються при термічній обробці) Boletus satanas – сатанинський гриб Містить токсини локальної збуджуючої дії (руйнуються при термічній обробці) Boletus satanas – сатанинський гриб

Leccinum aurantiacum – підосичник, бабка осична Leccinum aurantiacum – підосичник, бабка осична

Leccinum glabrum – підберезовик, бабка звичайна Leccinum glabrum – підберезовик, бабка звичайна

Suillus luteus – маслюк осінній Suillus luteus – маслюк осінній

Suillus granulatus – маслюк зернистий Suillus granulatus – маслюк зернистий

Xerocomus badius – польський гриб Xerocomus badius – польський гриб

Xerocomus chrysenteron – моховик Xerocomus chrysenteron – моховик

Tylopilus felleus – жовчний гриб Містить гіркі дубильні речовини Tylopilus felleus – жовчний гриб Містить гіркі дубильні речовини

Gyroporus castaneus – заячий гриб Gyroporus castaneus – заячий гриб

Родина Свинухові – Paxillaceae Paxillus involutus – свинуха тонка Містить гемолітичні токсини, що викликають Родина Свинухові – Paxillaceae Paxillus involutus – свинуха тонка Містить гемолітичні токсини, що викликають в організмі утворення антитіл, які поступово накопичуються у плазмі крові і руйнують еритроцити

Paxillus involutus – свинуха тонка Paxillus involutus – свинуха тонка

Родина Мокрухові – Gomphidiaceae Gomphidius glutinosus – мокруха клейка Родина Мокрухові – Gomphidiaceae Gomphidius glutinosus – мокруха клейка

Gomphidius – мокруха звичайна Gomphidius – мокруха звичайна

Порядок Агарикальні - Agaricales Карпофори гімнокарпні та геміангіокарпні. Гіменофор пластинчастий. Спори різноманітні, але без Порядок Агарикальні - Agaricales Карпофори гімнокарпні та геміангіокарпні. Гіменофор пластинчастий. Спори різноманітні, але без гребенеподібної орнаментації. Трама без сфероцист. Переважно сапротрофи, ксилотрофи та мікоризні гриби. Включає 10 основних родин: Карпофори гімнокарпні Карпофори геміангіокарпні 1. Entolomataceae 5. Agaricaceae 2. Hygrophoraceae 6. Amanitaceae 3. Tricholomataceae 7. Pluteaceae 4. Pleurotaceae 8. Coprinaceae 9. Strophariaceae 10. Cortinariaceae

Ознаки родин агарикальних грибів з гімнокарпними плодовими тілами 1. Entolomataceae Базидіоспори кутасті. Гіменофор рожевий Ознаки родин агарикальних грибів з гімнокарпними плодовими тілами 1. Entolomataceae Базидіоспори кутасті. Гіменофор рожевий 2. Hygrophoraceae Базидії дуже великі. Карпофори яскраво забарвлені 3. Tricholomataceae Базидіоспори округлі Базидії нормальних розмірів Карпофори агарикоїдні 4. Pleurotaceae Карпофори консолевидні. Ксилотрофи

Родина 1. Ентоломові - Entolomataceae Карпофори гімнокарпні. Пластинки рожеві. Спори неправильно-кутасті. Провідний рід – Родина 1. Ентоломові - Entolomataceae Карпофори гімнокарпні. Пластинки рожеві. Спори неправильно-кутасті. Провідний рід – Рожевопластинник (Entoloma) Базидіоспори Карпофори з рожевим гіменофором

Entholoma sinuatum – рожевоплатівник отруйний Містить мускарин-побібні нейротоксини – іботенову кислоту, мусцимол Entholoma sinuatum – рожевоплатівник отруйний Містить мускарин-побібні нейротоксини – іботенову кислоту, мусцимол

Родина 2. Гігрофорові - Hygrophoraceae Карпофори гімнокарпні. Пластинки не рожеві. Спори не кутасті. Базидії Родина 2. Гігрофорові - Hygrophoraceae Карпофори гімнокарпні. Пластинки не рожеві. Спори не кутасті. Базидії дуже великі Hygrocybe coccinea – малий червоний гігрофор (карпофор та базидія)

Родина 3. Трихоломові - Tricholomataceae Карпофори гімнокарпні. Пластинки не рожеві. Спори не кутасті. Базидії Родина 3. Трихоломові - Tricholomataceae Карпофори гімнокарпні. Пластинки не рожеві. Спори не кутасті. Базидії нормальних розмірів гіменій трама цистиди базидія Mycena haematopoda – міцена кривавонога (базидія, зріз через пластинку, карпофор)

Містить нейротоксин – мускарин Mycena pura – міцена чиста Містить нейротоксин – мускарин Mycena pura – міцена чиста

Marasmius oreades – лучна опенька (карпофор та базидія) Marasmius oreades – лучна опенька (карпофор та базидія)

Clitocybe cerrusata – говорушка біла Містить нейротоксин – мускарин Clitocybe cerrusata – говорушка біла Містить нейротоксин – мускарин

Lepista nuda – лепіста гола Містить токсини локальної збуджуючої дії (руйнуються при термічній обробці) Lepista nuda – лепіста гола Містить токсини локальної збуджуючої дії (руйнуються при термічній обробці)

Collybya clavipes – колібія товстонога Містить токсин локальної збуджуючої дії - коприн Collybya clavipes – колібія товстонога Містить токсин локальної збуджуючої дії - коприн

Tricholoma portenosum – рядовка звичайна Tricholoma portenosum – рядовка звичайна

Tricholoma flavovirens – зеленушка, рядовка зелена Tricholoma flavovirens – зеленушка, рядовка зелена

Armillaria mellea – опенька осіння Armillaria mellea – опенька осіння

Armillaria mellea – опенька осіння Armillaria mellea – опенька осіння

Родина 4. Гливові - Pleurotaceae Карпофори гімнокарпні, консолевидні; шапинка та ніжка ексцентричні. Пластинки світлі. Родина 4. Гливові - Pleurotaceae Карпофори гімнокарпні, консолевидні; шапинка та ніжка ексцентричні. Пластинки світлі. Спори не кутасті. Базидії нормальних розмірів. Ксилотрофи. Pleurotus ostreatus – глива звичайна Основний об’єкт промислового грибоводства

Ознаки родин агарикальних грибів з геміангіокарпними плодовими тілами Сапротрофи та мікоризні Кортина відсутня Карпофор Ознаки родин агарикальних грибів з геміангіокарпними плодовими тілами Сапротрофи та мікоризні Кортина відсутня Карпофор гетерогенний Автолізис відсутній Ксилотрофи Автолізис наявний Карпофор гомогенний Кортина наявна Вольва відсутня 5. Agaricaceae Вольва наявна 6. Amanitaceae 7. Pluteaceae 8. Coprinaceae 9. Strophariaceae 10. Cortinariaceae

Родина 5. Печерицеві - Agaricaceae Карпофори геміангіокарпні, без вольви. Шапка та ніжка гетерогенні. Спори Родина 5. Печерицеві - Agaricaceae Карпофори геміангіокарпні, без вольви. Шапка та ніжка гетерогенні. Спори від безбарвних до коричневих. Трама пластинок правильна або неправильна. Грунтові сапротрофи та мікоризоутворюючі гриби базидіоспори Agaricus campestris – печериця лучна

Основний об’єкт промислового грибоводства Agaricus bisporus – печериця двоспорова Основний об’єкт промислового грибоводства Agaricus bisporus – печериця двоспорова

Базидіоспори, базидія та трама Macrolepiota procera – парасолька велика Базидіоспори, базидія та трама Macrolepiota procera – парасолька велика

Родина 6. Мухоморові - Amanitaceae Карпофори геміангіокарпні, з вольвою. Шапка та ніжка гетерогенні. Спори Родина 6. Мухоморові - Amanitaceae Карпофори геміангіокарпні, з вольвою. Шапка та ніжка гетерогенні. Спори безбарвні. Трама пластинок білатеральна. Грунтові сапротрофи та мікоризоутворюючі гриби Білатеральна трама Містить плазмолітичні токсини – аматоксини (аманітин, аманін) та фаллотоксини (фаллоїдин) Amanita phalloides – бліда поганка

Amanita virosa – мухомор смердючий Amanita verna – білий мухомор Містять плазмолітичні токсини – Amanita virosa – мухомор смердючий Amanita verna – білий мухомор Містять плазмолітичні токсини – аматоксини (аманітин, аманін) та фаллотоксини (фаллоїдин)

Містить нейротоксин – мускарин Amanita pantherina – мухомор пантеровидний Містить нейротоксин – мускарин Amanita pantherina – мухомор пантеровидний

Amanita muscaria – мухомор червоний Містить нейротоксин – мускарин Amanita muscaria – мухомор червоний Містить нейротоксин – мускарин

Amanita rubescens – мухомор рожевіючий, маремуха Amanita rubescens – мухомор рожевіючий, маремуха

Amanita caesarea – мухомор цезарів Занесений до Червоної книги України Amanita caesarea – мухомор цезарів Занесений до Червоної книги України

Родина 7. Плютейні - Pluteaceae Карпофори геміангіокарпні, з загальним покривалом (часто швидко зникає). Часткове Родина 7. Плютейні - Pluteaceae Карпофори геміангіокарпні, з загальним покривалом (часто швидко зникає). Часткове покривало відсутне. Шапка та ніжка гетерогенні. Трама пластинок інверсна. Пластинки рожевуваті. Спори рожеві, гладкі. Ксилотрофи. інверсна трама Pluteus cervinus – плютей оленячий

Родина 8. Гнойовикові - Coprinaceae Карпофори геміангіокарпні, з загальним покривалом (часто швидко зникає). Часткове Родина 8. Гнойовикові - Coprinaceae Карпофори геміангіокарпні, з загальним покривалом (часто швидко зникає). Часткове покривало є або відсутнє. Шапка та ніжка гетерогенні. Трама правильна. Спори темнозабарвлені. Характерна особливість - здатність пластинок та плодових тіл до автолізису. Coprinus atramentarius – гнойовик чорнильний Містить токсин локальної збуджуючої дії - коприн

Родина 9. Строфарієві - Strophariaceae Карпофори геміангіокарпні, з загальним покривалом, що швидко зникає. Часткове Родина 9. Строфарієві - Strophariaceae Карпофори геміангіокарпні, з загальним покривалом, що швидко зникає. Часткове покривало є або відсутнє. Шапка та ніжка гомогенні Трама правильна. Спори темнозабарвлені, з фіолетовим або зеленкуватим відтінком. Hypholoma fasciculare – несправжня опенька Містить плазмолітичні токсини – аманітин та фаллоїдин

Родина 10. Павутинникові - Cortinariaceae Карпофори геміангіокарпні. Загальне покривало, як правило, відсутнє. Часткове покривало Родина 10. Павутинникові - Cortinariaceae Карпофори геміангіокарпні. Загальне покривало, як правило, відсутнє. Часткове покривало павутинчасте - кортина. ореланін Cortinarius orellanus – павутинник оранжево-червоний

Inocybe patouillardii – волоконниця Патуйяра Містить нейротоксин – мускарин Inocybe patouillardii – волоконниця Патуйяра Містить нейротоксин – мускарин

Inocybe – волоконниця Містить нейротоксини – ореланін, гржималін, кортинарин Inocybe – волоконниця Містить нейротоксини – ореланін, гржималін, кортинарин

Порядок Сироїжкові - Russulales Карпофори гімнокарпні. Гіменофор пластинчастий. Трама пластинок з особливими клітинами – Порядок Сироїжкові - Russulales Карпофори гімнокарпні. Гіменофор пластинчастий. Трама пластинок з особливими клітинами – сфероцистами, часто – з млечними гіфами. Спори з шипастою або гребінчастою орнаментацією. Утворюють ектотрофну мікоризу. Включає 1 родину (Russulaceae) та 2 роди (Russula та Lactarius) базидіоспори гіменофор зі сфероцистами

Russula cyanoxantha – сироїжка синя Russula cyanoxantha – сироїжка синя

Russula virescens – велика зелена сироїжка Russula virescens – велика зелена сироїжка

Містить токсини локальної збуджуючої дії (руйнуються при термічній обробці) Russula emetica – сироїжка блювотна Містить токсини локальної збуджуючої дії (руйнуються при термічній обробці) Russula emetica – сироїжка блювотна

Russula foetans – сироїжка смердюча, валуй Russula foetans – сироїжка смердюча, валуй

Lactarius deliciosus – рижик Lactarius deliciosus – рижик

Lactarius rufus – гірчак, хрящ-молочник гіркий Має пекуче-гіркий млечний сік Lactarius rufus – гірчак, хрящ-молочник гіркий Має пекуче-гіркий млечний сік

Lactarius turpis – чорний груздь Має пекуче-гіркий млечний сік Lactarius turpis – чорний груздь Має пекуче-гіркий млечний сік

Група 3. Гастероміцети Холобазидії утворюють гіменій, розташований у глебі. Гіменофор відсутній. Плодові тіла ангіокарпні Група 3. Гастероміцети Холобазидії утворюють гіменій, розташований у глебі. Гіменофор відсутній. Плодові тіла ангіокарпні (гастероїдні та секотоїдні) Консистенція карпофорів - м’ясисті, загниваючі. Lycoperdales перидій не ослизнюється, екзо- та ендоперидій не зростаються; глеба світла Sclerodermatales перидій не ослизнюється, екзо- та ендоперидій зростаються; глеба чорна Nidulariales перидій не ослизнюється, екзо- та ендоперидій зростаються; глеба лакунарна, світла, поділена на перидіоли Phallales ендоперидій ослизнюється; глеба темна або яскраво забарвлена, часто з різким неприємним запахом

Порядок Дощовикові - Lycoperdales Карпофори ангіокарпні, гастероїдні; перидій не ослизнюється, екзо- та ендоперидій не Порядок Дощовикові - Lycoperdales Карпофори ангіокарпні, гастероїдні; перидій не ослизнюється, екзо- та ендоперидій не зростаються; глеба коралоїдна або однорідна, світла, базидія проста (холобазидія); базидіоспори поширюються вітром. Грунтові сапротрофи та мікоризні гриби Lycoperdon perlatum – дощовик перлинний

Lycoperdon perlatum – дощовик перлинний Lycoperdon perlatum – дощовик перлинний

Bovista – порхівка Bovista – порхівка

Calvatia utriformis – головач Calvatia utriformis – головач

Geastrum – земляна зірочка Geastrum – земляна зірочка

Порядок Склеродерматальні - Sclerodermatales Карпофори ангіокарпні, гастероїдні; перидій не ослизнюється, екзо- та ендоперидій зростаються; Порядок Склеродерматальні - Sclerodermatales Карпофори ангіокарпні, гастероїдні; перидій не ослизнюється, екзо- та ендоперидій зростаються; глеба лакунарна, темно-фіолетова або чорна, базидія проста (холобазидія); базидіоспори поширюються вітром. Грунтові сапротрофи та мікоризні гриби Scleroderma verrucosum – несправжній дощовик шерхатий

Scleroderma aurantiacum – несправжній дощовик золотистий Scleroderma aurantiacum – несправжній дощовик золотистий

Порядок Гніздівкові - Nidulariales Карпофори ангіокарпні, мають форму кошика, гастероїдні; перидій не ослизнюється, екзо- Порядок Гніздівкові - Nidulariales Карпофори ангіокарпні, мають форму кошика, гастероїдні; перидій не ослизнюється, екзо- та ендоперидій зростаються; глеба лакунарна, світла, поділена на перидіоли; базидія проста (холобазидія); базидіоспори поширюються вітром. Грунтові сапротрофи, копротрофи та ксилотрофи Cyathus striatus – бокальчик порисований

Порядок Веселкові - Phallales Карпофори ангіокарпні, зі складною диференціацією; ендоперидій ослизнюється, екзоперидій розривається; глеба Порядок Веселкові - Phallales Карпофори ангіокарпні, зі складною диференціацією; ендоперидій ослизнюється, екзоперидій розривається; глеба темна або яскраво забарвлена, часто з різким неприємним запахом; базидія проста (холобазидія); базидіоспори поширюються комахами. Грунтові сапротрофи та мікоризоутворювачі Phallus impudicus – веселка звичайна

Mutinus caninus – мутин собачий Mutinus caninus – мутин собачий

Dictyophora duplicata – сітконоска Dictyophora duplicata – сітконоска

Clathrus ruber – решіточник Clathrus ruber – решіточник

Група 4. Фрагмобазидіоміцети з драглистими карпофорами Базидія поділена перегородками (фрагмобазидія). Плодові тіла гімнокарпні Консистенція Група 4. Фрагмобазидіоміцети з драглистими карпофорами Базидія поділена перегородками (фрагмобазидія). Плодові тіла гімнокарпні Консистенція карпофорів драглиста та желеподібна Tremellales базидія хіастична, поділена на клітини трьома поздовжніми перегородками (фрагмобазидія) Auriculariales базидія стихічна, поділена на клітини трьома поперечними перегородками (фрагмобазидія)

Порядок Аурікуляриальні - Auriculariales базидія стихічна, поділена на клітини трьома поперечними перегородками Auricularia auricola Порядок Аурікуляриальні - Auriculariales базидія стихічна, поділена на клітини трьома поперечними перегородками Auricularia auricola – юдине вухо

Порядок Тремеляльні - Tremellales базидія хіастична, поділена на клітини трьома поздовжніми перегородками Tremella mesenterica Порядок Тремеляльні - Tremellales базидія хіастична, поділена на клітини трьома поздовжніми перегородками Tremella mesenterica – тремела звичайна