Грошово-кредитна політика Виконала студентка гр Ф-54 Ілларіонова Т

Грошово-кредитна політика Виконала студентка гр. Ф-54 Ілларіонова Т. В.

Соціально-економічна сутність грошово-кредитної політики Під грошово-кредитною політикою розуміють комплекс взаємопов’язаних, скоординованих на досягнення певних цілей заходів щодо регулювання грошового ринку, які проводить держава через свій центральний банк. Друге “ім’я” грошово-кредитної політики - монетарна або грошова політика. В економічній літературі є декілька тлумачень грошово-кредитної політики. Деякі автори відносять до неї будь-які заходи держави, що стосуються грошової сфери, включаючи й ті, що здійснюються без участі центрального банку. Наприклад, у Законі “Про Національний банк України” дається таке поняття грошово-кредитної політики: це комплекс заходів у сфері грошового обігу і кредиту, направлених на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу. Трапляються і надто вузькі тлумачення грошово-кредитної політики, наприклад як сукупності заходів держави щодо забезпечення оптимального валютного курсу.

Економічний зміст грошовокредитної політики полягає у наступному: n n n монетарна політика – це один із секторів економічної політики вищих органів державної влади; вищі органи державної влади регулюють гроші, як систему відносин суб’єктів економіки; монетарна політика забезпечується притаманними їй монетарними механізмами.

Суб’єктом грошово- кредитної політики виступає держава, яка регулює цю сферу через свої представницькі органи – центральний банк і відповідні урядові структури – міністерства фінансів чи скарбниці, органи нагляду за діяльністю банків і контролю за грошовим обігом, інституції щодо страхування депозитів, а також інші установи. Ясна річ, що визначальна роль у здіснення усього комплексу заходів держави у сфері грошового обігу та кредитних відносин належить їїцентральному банку. Об’єктами, на які спрямовуються регулятивні заходи грошовокредитної політики, можуть виступати: n пропозиція грошей; n процентна ставка; n валютний курс; n швидкість грошового обігу; n рівень інфляції. В Україні головним суб’єктом грошово-кредитної політики є Національний банк України.

Інструменти і цілі грошово-кредитного регулювання Цілі грошово-кредитного регулювання Інструменти Тактичні цілі Облікова ставка Мінімальні резерви Операції на відкритому ринку Проміжні цілі Темп росту грошової бази Темпи приросту грошової маси Кредити комерційним банкам Процентні ставки комерційних банків Стратегічні цілі Стабільність цін Економічне зростання Зайнятість Рівень процентів на міжбанківському ринку Рівень процентів за державними облігаціями Стабільність фінансових ризиків

Завдання, зміст і цілі грошово-кредитної політики Враховуючи вибір стратегічних, проміжних та тактичних цілей, центральний банк країни розробляє свою грошово-кредитну політику залежно від економічної та політичної ситуації. Стратегічними цілями монетарної політики центрального банку повинні бути кінцеві цілі економічної політики держави – досягнення такого економічного зростання, при якому забезпечуватиметься висока зайнятість, стабільність цін і обмінного курсу грошової одиниці. Досягти одночасно всіх стратегічних цілей неможливо, оскільки деякі з них суперечливі. Тому центральний банк вибирає залежно від конкретної економічної ситуації одну із стратегічних цілей. Нею, як правило, є стабілізація цін (чи погашення інфляції), оскільки саме вона найбільше відповідає головному призначенню центрального банку – підтримувати стабільність національних грошей.

До проміжних цілей слід віднести пожвавлення чи стримування кон’юнктури на товарних і грошових ринках. Змінюючи рівень процентної ставки та масу грошей в обігу, можна регулювати пропозицію грошей і попит на товари, а через них - рівень цін, обсяги інвестицій, зростання виробництва та зайнятості. Вибір проміжних цілей монетарної політики у значній мірі залежить від поточних макроекономічних та інституційних умов. В економічній літературі виділяють чотири основних типи проміжних цілей монетарної політики: n n таргетування валютного курсу; таргетування грошових агрегатів; таргетування інфляції; грошово-кредитна політика без номінального якоря.

Тактичні цілі монетарної політики покликані забезпечити досягнення проміжних цілей. Потреба у визначенні тактичних цілей викликана тим, що засоби проведення грошово-кредитної політики – операції на відкритому ринку, зміна рівня резервних вимог і облікова політика – в основному не мають безпосереднього впливу на стратегічні цілі. n n n При виборі тактичних цілей важливо обирати такі, яким притаманні: можливість виміру досягнутих результатів; можливість здійснення оперативного контролю; можливість оперативного впливу на відповідні економічні процеси. Головною ж рисою обраних тактичних цілей є їх безпосередній зв’язок з накресленими стратегічними цілями.

Для більшості центральних банків основною метою грошово-кредитної політики є стримання інфляції на низькому і стабільному рівні. Цільовою функцією монетарної політики є забезпечення внутрішньої стабільності грошей, що ототожнюються із стабільністю цін. Забезпечення керованості емісійними процесами і відповідної стабільності грошового обігу – також безпосередня мета монетарної політики, весь інструментарій якої повинен бути спрямований на досягнення оптимальної рівноваги у співвідношенні між попитом і пропозицією грошей, аби забезпечити стабільність грошового обігу.

Місце і роль монетарної політики у загальнодержавній економічній політиці Ефект заходів монетарної політики не обмежується грошово-кредитною сферою, а проявляється також у реальній економіці завдяки впливу монетарних змін на виробництво, інвестиції, зайнятість тощо. Тому монетарна політика є по суті складовою загальноекономічної політики держави. У своєму впливі на реальну економіку грошово-кредитна політика взаємодіє з фіскальною, ціновою, інвестиційною, структурною політикою. Головним завданням кон’юнктурної політики є забезпечення рівномірного розвитку економіки через згладжування коливань у кон’юнктурних процесах із метою досягнення загальноекономічної рівноваги.

Механізм взаємозв’язку монетарної та фіскальної політики в межах кон’юнктурної політики Зменшення пропозиції грошей Стримування ринкової кон”юнктури (зменшення сукупного ) попиту Зростання податків Зниження облікової ставки Монетарна політика Підвищення облікової ставки Збільшення пропозиції грошей Кон’юнктурна політика Скорочення бюджетних видатків Фіскальна політика Зростання бюджетних видатків Пожвавлення ринкової кон’юнктури (зростання сукупного попиту) Скорочення податків

Грошово-кредитна політика є основною складовою системи загальнодержавної економічної політики, її роль у розвитку економічних процесів дуже важлива, оскільки нормальний розвиток ринкового суспільства неможливий без відповідного . коригування економічних процесів з боку держави

Дякую за увагу!