Грошово-кредитна політика Лекція 1 Актуальні питання грошово-кредитної політики

Грошово-кредитна політика Лекція 1 Актуальні питання грошово-кредитної політики у відкритій економіці Шевчук В. 2 вересня 2015 р.

Загальні питання · Монетарний режим · Інституційна архітектоніка · Монетарна стратегія Засади грошово-кредитної політики Класична школа Кейнсіанська школа Природа інфляції Теоретичні моделі Монетарна Раціональні очікування Mанделла Флемінга Крива Філіпса Портфельна Дорнбуша Бренсона Трансмісійний механізм $ $ Статистичні моделі Структурні моделі Обмінний курс Вплив на доход, інфляцію та RER Вибір обмінного курсу Регулятори Базельські вимоги Надійність банківської системи Політика стерилізації Правила грошовокредитної політики Функціонування центрального банку Незалежність центрального банку

Основні змістовні компоненти курсу “Грошово-кредитна політика у відкритій економіці” Засади кейнсіанської і класичної шкіл Теоретичні політики моделі грошово-кредитної Крива Філіпса Концепція раціональних очікувань Монетаризм Монетарні ефекти платіжного балансу Цілі грошово-кредитної політики Інструменти політики стерилізації Теорії монетарної політики Одномірні та структурні статистичні моделі Монетарні режими Особливості доларизованої економіки Трансмісійні механізми грошово-кредитної політики Проблема „поляризації” систем обмінного курсу Інструменти грошово-кредитної політики Політика таргетування інфляції Інституційна архітектоніка грошово-кредитної політики Теорія оптимальної валютної зони Природа інфляції Правила грошово-кредитної політики Інфляційна інерція Критерії надійності банківської системи Незалежний статус центрального банку Базельські принципи банківського нагляду Організація роботи центрального банку Механізми банківських криз Моделі валютних резервів Особливості „відкриття” національної економіки для іноземних банків

Структура: ¢ ¢ ¢ ¢ Вплив грошової маси на доход, інфляцію і RER Цілі монетарної політики Нейтралізація монетарних ефектів платіжного балансу Трансмісійний механізм Інструменти монетарної політики Способи проведення монетарної політики Надійність банківської системи Прикладні проблеми монетарної політики [в Україні]

1─1 Вплив грошової маси на доход, інфляцію і RER Кейнсіанське і класичне трактування ¢ Неокласичний синтез ¢ l коротко- і довгострокова перспектива Монетаризм ¢ Крива Філіпса ¢ Вплив відкритості економіки ¢ Інституційне позиціонування грошовокредитної політики ¢

Критерії достатності пропозиції грошової маси ¢ Класичне трактування (монетарна формула Фішера), (1. 1) де М ─ пропозиція грошової маси, ─ швидкість обертання грошей, Р ─ рівень цін, Y ─ доход ¢ Кейнсіанське трактування ─ збільшення пропозиції грошової маси відповідно до потреб циклічного регулювання економіки (модель Манделла─Флемінга) Головний водорозділ між кейнсіанським і монетарним підходами полягає в оцінці наслідків використання грошей як інструмента щоденного управління економічною ситуацією і стимулювання економічного зростання.

Кількісну теорію грошей розробляли: l l l Ж. Боден (1530─96 рр. ) Д. Локк (1632─1704 рр. ) Д. Юм (1711─76 рр. ) l l „Постулат однорідності” Д. Юма: подвоєння кількості грошей призводить до подвоєння абсолютного рівня цін, але не змінює відносних мінових співвідношень між окремими товарами Ш. Л. Монтеск’є (1689─1755 рр. ) А. Сміт (1723─90 рр. ) Д. Рікардо (1772─1823 рр. ) Д. Мілль (1773─1836 рр. )

Кембриджський варіант кількісної теорії грошей: (1. 2) де k ─ частка річного доходу, яку учасники господарського обороту бажають зберігати в грошовій формі Т. Кук (1774― 1858 рр. ) абсолютизував зворотну причинність ─ від ціни до грошей. Такий причиннонаслідковий зв’язок розвивають прихильники сучасного структуралізму

Дж. М. Кейнс: немає „надійнішого” засобу, здатного повністю розвалити не лише економіку, а й суспільну структуру держави, ніж грошова система Ф. Хайєк: „. . . монополія урядів на випуск грошей не є ні необхідною, ні корисною” Під грошовим обігом розуміють рух коштів у готівковій та безготівковій формах, який обслуговує кругообіг товарів, нетоварні платежі та розрахунки в економіці країни

Неокласичний синтез Paul Samuelson (1955, p. 212): “In recent years 90% of American Economists have stopped being ‘Keynesian economists’ or ‘anti-Keynesian economists’. Instead they have worked toward a synthesis of whatever is valuable in older economics and in modern theories of income determination. The result might be called neo-classical economics and is accepted in its broad outlines by all but about 5% of extreme left wing and right wing writers” Неокласичний синтез = Кейнсіанська макроекономіка + класична мікроекономіка Одним реченням: у короткочасній перспективі справджуються припущення кейнсіанської теорії, а на довгострокову ─ постулати класичної теорії

Консенсусні припущення: рішення учасників ринку раціональні ¢ ціни і заробітна плата узгоджуються з часовим лагом ¢ iснують відмінності між коротко- і довгостроковими залежностями ¢ Два напрями макроекономічних досліджень: ¢ довгостроковий (рівноважний тренд) ¢ короткостроковий (відхилення від тренду) Для досягнення макроекономічної рівноваги необхідна активна стабілізаційна політика. Початково вважалося пріоритетним використання фіскальних стимулів. Згодом більшої уваги отримала монетарна політика.

Монетаризм ¢ ¢ Наголошується доцільність контролю пропозиції грошової маси центральним банком Збільшення грошової маси може стимулювати доход в короткочасній перспективі, але на віддалену перспективу єдиним наслідком стає підвищення рівня цін М. Фрідман і А. Шварц в Monetary History of the United States 1867– 1960 пояснили інфляцію в США надлишком грошової маси, тоді як зниження цін (дефляція) розглядалася наслідком неспроможності збільшення грошової маси під час криз ліквідності (liquidity crunch)

Темп зростання грошової маси (%), 1994― 2012 рр. а) номінальний; б) реальний;

Рівняння Фрідмана: (1. 3) де М ─ темп зростання грошової маси, P ─ інфляція, Y ─ темп зростання ВВП. М. Фрідман: “Нам потрібен не майстерний водій економічного автомобіля, що постійно крутить баранку, аби повторювати всі несподівані вигини дороги. Нам потрібен якийсь засіб, щоб не дати монетарному пасажирові, який баластом сидить на задньому сидінні, періодично нахилятися вперед і шарпати кермо, загрожуючи скинути машину з траси” (1959, с. 29). M. Friedman. Program for Monetary Stability. N. Y. : Fordham University press, 1959.

Фактичний і розрахунковий (правило Фрідмана) темпи зростання грошової маси (%) б) країни Балтії; а) країни ЦСЄ; в) країни колишнього Радянського Союзу; г) Україна;

Чому в 2002─2008 рр. відбувалося прискорене зростання грошової маси? ¢ ¢ ¢ Ремонетизація економіки Монетарні ефекти платіжного балансу за умов обмеженої гнучкості обмінного курсу “Бульбашка” на ринку нерухомості Альтернативний погляд А. Гальчинський (2004, с. 6─8) “у нас не сповна спрацьовують стандартні принципи та механізми грошово-кредитної політики, перевірені світовою практикою”, адже спостерігається: ¢ функціональна незрілість грошово-кредитної системи України ¢ незавершеність перехідного процесу ¢ недосконалість механізмів ринкового саморегулювання ¢ відсутність прямої кореляції між грошовою масою та динамікою цін ¢ відсутність бажаної кореляції між обліковою ставкою НБУ та кредитною ставкою комерційних банків.

Монетизація економіки (М/Y) а) трансформаційні економіки; б) Східна Європа;

Монетизація економіки (М/Y) в) країни Балтії; г) країни колишнього Радянського Союзу;

Монетизація економіки (М/Y) д) Латинська Америка;

Україна: фактичне і розрахункове значення монетизації (% від ВВП) Пояснення низької монетизації: інфляційна передісторія ¢ недовіра до банківської системи ¢ використання взаємної заборгованості як засобу розрахунків ¢ бартер ¢

Крива Філіпса (канонічний варіант) (1. 4) (1. 5) де w ─ темп зростання заробітної плати, U* ─ природний рівень безробіття, U ─ безробіття.

Крива Філіпса (врахування очікувань) (1. 5) (1. 6) де ─ інфляція, e ─ очікування інфляції.

Крива Філіпса (неокласичний варіант) (1. 7) де y ─ темп зростання доходу (ВВП), y* ─ природний темп зростання доходу (ВВП).

Польща

Hungary Romania

The Czech The Slovak Republic Argentina Brazil

Україна: грошова маса і промислове виробництво, 2000─2015 рр. а) грошова маса (млрд. грн); б) промислове виробництво (індекс, 2000=100);

Україна: грошова маса і промислове виробництво (% від рівноважного значення), 2000─2015 рр.

Україна: грошовий “навіс” (млрд. грн. ), 2004─2015 рр.

Україна: грошовий «навіс» (% від рівноважного значення) та інфляція (%), 2000─2015 рр.

Інституційне позиціонування грошовокредитної політики ¢ Теорія суспільного вибору (Д. Б’юкенен, Д. Гіббс, Д. Мюллер, М. Ослон, К. Рогофф, А. Сайберт, Ф. Хайєк) l l l ¢ максимізація власного добробуту державними інституціями опортунізм органів влади ендогенний характер органів влади у політичній і економічній системах Теорія часової непослідовності (Ф. Кюдланд і Е. Прескотт) l неоптимальність грошово-кредитної політики пояснюється недовірою до уряду (центрального банку) за умови відсутності обмежень для майбутньої політики

¢ Неоінституціальна теорія (Р. Бейд, М. Паркін, Г. Табелліні, А. Алесіна, А. Цукерман) розглядає конфлікти: l l l між емітентом та отримувачем грошей між органами монетарної і немонетарної влади всередині монетарних інституцій Відповідно увагу найбільше уваги отримує питання довіри в економічних взаємодіях Ф. А. Хайек: „. . . монополія урядів на випуск грошей не є ні необхідною, ні корисною”

1─2 Цілі монетарної політики Довгострокові ¢ ¢ цінова стабільність довгострокове зростання Проміжні ¢ ¢ ¢ обмінний курс довгострокова процентна ставка обсяги грошових агрегатів (M 2, M 1) монетизація економіки (M 2/Y) грошовий мультиплікатор (M 2/H) вартість фінансових та інших активів

Східна Європа: обмінний курс а) номінальний; б) реальний;

Колишній Радянський Союз а) номінальний; б) реальний;

Відкритість економіки впливає на умови проведення грошово-кредитної політики через такі механізми: l l l Підвищення ступеня нейтральності фіскальної і грошово-кредитної політики Унеможливлення ефективного прогнозування потенційного ВВП Ускладнення вибору кількісного виразу інфляційного якоря Послаблення циклічних коливань та ускладнення антициклічної політики за умов зниження її ефективності в принципі Поліпшення ситуації щодо альтернативності вибору між інфляцією та безробіттям

1─3 Нейтралізація монетарних ефектів платіжного балансу ¢ ¢ ¢ Валютний контроль Обмінний курс Політика стерилізації Зміна фіскальної позиції Заохочування відпливу капіталу

Загальноекономічні фактори порушення рівноваги платіжного балансу в трансформаційних економіках ¢ ¢ Прискорене збільшення сукупного попиту Приплив прямих іноземних інвестицій Створення умов для глобальної алокації ПІІ l Процеси приватизації В. Козюк (2005): l Стабілізаційні програми монетарні фактори ¢ Залучення портфельного капіталу платіжного дисбалансу l Підвищені процентні ставки в трансформаційних економіках ─ l Високий дефіцит бюджету. підвищення RER та ¢ Підвищення продуктивності праці збільшення імпорту l l Ефект Баласси-Самуельсона

У країнах Центральної та Східної Європи передумовами для припливу капіталу зазвичай називають: ¢ ¢ ¢ Створення умов для глобальної алокації прямих іноземних інвестицій Процеси приватизації Стабілізаційні програми міжнародних фінансових організацій Підвищені процентні ставки Високий дефіцит бюджету

Ознакою прогресуючої монетарної взаємозалежності у глобальній економіці може слугувати гіпертрофія валютних резервів країн Південно-Східної Азії

Країни Латинської Америки демонструють декілька “уроків” ¢ ¢ 1940─1960 -ті роки ─ ілюзія можливостей проведення експансійної монетарної політики в економіці, яку “захищено” торговельним протекціонізмом та адміністративним регулюванням потоків капіталу 1970─1980 -ті роки ─ наслідки послаблення грошово-кредитної політики з одночасним збільшенням дефіциту бюджету l втрата валютних резервів l девальвація грошової одиниці l прискорення інфляції l стрімке зниження реальної заробітної плати l відхід від демократичних форм правління

Показовий “реверс” економічної політики в Чилі Невдала „корекція” економічного курсу (1984 р. ) прискорення інфляції до 8% на місяць ¢ підвищення безробіття ¢ збільшення зовнішнього боргу ¢ Риси успішної грошовокредитної політики (зі середини 1980 -х років) невисокий грошовий мультиплікатор „М 2/грошова база” (< 1) ¢ збільшення грошової маси переважно через монетизацію валютних резервів. ¢ рішуче скорочення грошової бази для гальмування інфляції ¢

1─4 Трансмісійний механізм Під трансмісійним механізмом, як правило, розуміють систему передачі сигналів монетарної політики, що являють собою зміни у значеннях різних інструментів центрального банку чи регулювання ним певних грошових індикаторів, на загальний попит в економіці (Михайличенко 2008, с. 299─300) Дж. Тейлор: механізм монетарної трансмісії ─ це „процес, за допомогою якого рішення щодо монетарної політики втілюються в змінах реального ВВП та інфляції”

¢ Кейнсіанський M i r I+C (+G) Y СA ¢ Монетаристський M P PY (V=const) ¢ Раціональних очікувань M P, V PY ¢ ¢ Кредитний Обмінного курсу M i r K E Export, Import CA Y

¢ Вартості активів ринок акцій M i r S W C Y СA l Q-ефект Тобіна M i r S q I Y СA l де q ─ це співвідношення ринкової вартості фірми на фондовому ринку стосовно відновлювальної вартості капіталу фірми l ефект добробуту (володіння цінними паперами, землею, нерухомістю)

1─5 Інструменти монетарної політики 1. Прямі ¢ ¢ ¢ кредитні “стелі” адміністративний контроль процентної ставки пряме кредитування 2. Непрямі ¢ ¢ ¢ зміна резервних вимог ставка рефінансування операції відкритого ринку

Переваги та недоліки прямих інструментів монетарної політики Переваги ¢ Надійний контроль обсягів кредитування (щонайменше у короткочасній перспективі) ¢ Надійний контроль вартості кредитних ресурсів ¢ Легкість запровадження ¢ Привабливість для програм фінансування індустріального розвитку ¢ Безальтернативність за умов нерозвиненого фінансового ринку Недоліки ¢ Неефективне розміщення ресурсів ¢ Кошти ухиляння від їх застосування ¢ Нерівноправне трактування отримувачів кредитів ¢ Обмеження конкуренції у банківському секторі ¢ Ускладнення системи процентних ставок

Типовими наслідками використання прямих інструментів монетарної політики зазвичай стають: l l l надлишкова пропозиція грошової маси (англ. overhang of liquidity) пригнічення фінансового сектора. зменшення ваги фінансових посередників збільшення операцій у неформальному секторі розповсюдження схем ухиляння від адміністративних розпоряджень

Мотивація для окремих інструментів монетарної політики ¢ Кредити рефінансування центрального банку l l l ¢ Зміна резервних вимог l ¢ послаблення обмежень ліквідності (англ. the lender of last resort) контроль монетарної ситуації селективне розміщення кредитів зменшення надлишкової ліквідності у банківській системі Недоліки резервних вимог як інструмента грошовокредитної політики: l l обмеження фінансового посередництва (англ. financial disintermediation) високі кошти для банків від частих змін резервних вимог

Промислові країни розпочали перехід до використання у монетарній політиці виключно непрямих інструментів наприкінці 1970 -х років Ширше використання непрямих інструментів у промислових країнах має на меті: l доповнення впливу цінових сигналів в економіці l підвищення ринкової ефективності Підтримання додатної ставки рефінансування (в реальному вимірі) має на меті стимулювання пошуку кредитних ресурсів з альтернативних джерел (депозити населення і ринок міжбанківських ресурсів) Для більшості країн перехід до використання непрямих інструментів грошово-кредитної політики тривав понад п’ять років (Alexander et al. 1996, рр. 14─17)

Перехід від прямих до непрямих інструментів монетарної політики у країнах, що розвиваються, зазвичай характеризується такими рисами: l l l включення у ширшу програму макроекономічної стабілізації підвищення ступеня конкуренції у банківському секторі слабкий і сегментований грошовий ринок відсутність ефективного банківського нагляду невисокий ступінь автономності центрального банку

Під час переходу від прямих до непрямих інструментів монетарної політики у країнах, що розвиваються, ймовірність реверсу знижують такі чинники: ¢ ¢ ¢ полегшення банківського нагляду перегляд правової бази реорганізація банківської системи обмеження надмірного фіскального дефіциту зниження темпу зростання грошової маси лібералізація процентних ставок Критерієм ефективності фінансового посередництва зазвичай розглядається різниця між процентними ставками за кредитами і депозитами

Cronin and Dowd (2001, p. 227─244): зменшення попиту на грошову базу центрального банку внаслідок розвитку електронних систем розрахунків та ширшого використання приватних систем розрахунків матиме такі наслідки: ¢ l l l ¢ зниження рівноважного рівня інфляції тривала дефляція нестабільність інфляції здатність центрального банку проводити ефективну монетарну політику залежить від монопольного контролю за грошовою базою і попиту на неї Причиною відмови від резервних вимог у промислових країнах слугує поширення програм бухгалтерського обліку, що дозволяють оперативне переведення резервних активів в інші форми

1─6 Спосіб проведення монетарної політики ¢ Дискретність l ¢ передбачувані (перманентні) та непередбачувані (стохастичні) зміни у пропозиції грошової маси Часовий характер l регулярні або нерегулярні операції Відмінності між передбачуваними і непередбачуваними змінами наголошуються теорією раціональних очікувань, що передбачає найкращий з можливих за наявної інформації (включно із знаннями про засади функціонування економіки) прогноз економічних подій

Стратегія „паска і підтяжок” передбачає сумісне використання прямих і непрямих інструментів грошово-кредитної політики Важливо вирішити проблему комунікації ─ інформування суспільства про цілі грошово-кредитної політики У короткостроковій комунікації центральний банк балансує між (1) наданням економічним агентам певних сигналів і (2) роз’ясненням суспільству, що грошово-кредитна політика здійснюється в умовах невизначеності Теорія суспільних інтересів Я. Тінбергена і Г. Тейла зображає політика як „доброзичливого соціального плановика”

Завдання монетарної стратегії як довгострокової комунікації: формування суспільної оцінки оптимальності вибраних цілей грошово-кредитної політики ¢ формування позитивних очікувань щодо спроможності центрального банку дотримуватися визначених цілей грошово-кредитної політики ¢ пояснення суспільству меж визначених законом повноважень центрального банку і цілей грошовокредитної політики У вузькому розумінні монетарна стратегія ─ це функція реагування центрального банку. ¢ Наукова категорія стратегії монетарної політики сформувалася в 1990 -х роках

Принципи монетарної стратегії ¢ ¢ Цілеспрямованість Транспарентність Чіткі часові горизонти монетарних цілей Відповідальність Б. Вінклер стратегію монетарної політики визначає у таких вимірах: Процес перетворення вхідних даних у вихідні рішення ¢ Устрій для внутрішньої комунікації ¢ Засіб зовнішнього пояснення монетарної політики ¢ Гіпотеза раціональних очікувань означає, що економічні агенти роблять найкращі з можливих за наявної інформації (включно із знаннями про засади функціонування економіки) прогнози економічних подій

Для вирішення проблеми часової послідовності монетарної політики пропонуються: ¢ ¢ побудова стійкої антиінфляційної репутації центрального банку (Р. Барро, Р. Гордон, Г. Табелліні) використання правил монетарної політики (Ф. Кюдланд, Е. Прескотт) посилення незалежного статусу центрального банку (К. Рогофф) використання спеціальної системи матеріального стимулювання керівників центральних банків (К. Волш)

Режими монетарної політики (монетарні режими) ¢ ¢ ¢ Монетарне таргетування (обсяг грошової маси) Таргетування інфляції Таргетування рівня цін (реального обмінного курсу) Підтримання фіксованого обмінного курсу Золотий стандарт При виборі монетарного режиму враховується (Петрик 2006, с. 6─13): l l l відкритість економіки стабільність зв’язку між монетарними агрегатами та інфляцією ступінь впливу процентної ставки на економічний процес

Переваги монетарного таргетування ¢ ¢ ¢ Можливість вибору цільового показника інфляції центральним банком і корекції грошових агрегатів відповідно до змін обсягу виробництва Щільний зв’язок з інструментами монетарної політики Оперативне інформування широкого загалу з коротким лагом ─ приблизно протягом кількох тижнів Необхідні передумови: ¢ стабільність попиту на гроші ¢ стабільність грошового мультиплікатора Вперше запровадила Німеччина у 1974 р. Ефективність залежить від стабільності зв’язку між грошовою масою та інфляцією і доходом

Теоретично ефективність монетарного таргетування залежить від стабільності зв’язку монетарних агрегатів з інфляцією Причинами нестабільного попиту на гроші зазвичай слугують: ¢ ремонетизація економіки ¢ часті структурні зміни у реальному секторі та на фінансових ринках ¢ швидкі технологічні та фінансові інновації ¢ доларизація економіки Досвід Німеччині та Швейцарії: • Акцентування необхідності зниження інфляції у довгостроковому періоді, попри періодичні короткочасні відхилення • Важливість активної комунікації з громадськістю

Переваги і недоліки таргетування обмінного курсу Переваги ¢ Зниження інфляції до рівня країн з низькою та стабільною інфляцією ¢ Прозорість ¢ Сприйняття широкою громадськістю у вигляді правила монетарної політики ¢ Простота застосування Недоліки ¢ Втрата незалежної монетарної політики ¢ Підвищена вразливість до макроекономічних шоків ¢ Неефективність процентної ставки як засобу „захисту” обмінного курсу ¢ Необхідність стерилізації монетарних ефектів припливу капіталу

Переваги і недоліки таргетування інфляції Переваги ¢ Прозорість ¢ Наявність номінального «якоря» для ринкових очікувань ¢ Згладжування циклів ділової активності ¢ Врахування впливу траєкторії обмінного курсу на монетарну політику Недоліки ¢ Нехтування реальних шоків ¢ Недостатня увага до вартості активів ¢ Труднощі вибору оптимального значення інфляції

Додатковою перевагою таргетування інфляції для країн, що розвиваються, і перехідних економік вважається можливість врахування впливу траєкторії обмінного курсу на грошовокредитну політику Країни вибирають таргетування інфляції, оскільки цінова стабільність є „номінальним якорем” грошовокредитної політики

Характеристика грошово-кредитної політики НБУ: ¢ ¢ ¢ Некласифікований монетарний режим Режим з імпліцитними орієнтирами Розгорнуте таргетування стабільності грошової одиниці

1─7 Надійність банківської системи ¢ ¢ ¢ ¢ Адекватність капіталу Надійність банківського нагляду Питома вага проблемних позик у кредитному портфелі Схема страхування депозитів Солідарна відповідальність банків Присутність іноземних банків із світовим іменем Сегментація фінансового сектора

1─8 Прикладні проблеми монетарної політики [в Україні] N. B. Монетарну політику не можна розглядати відірвано від: а) взаємодії з іншими інструментами економічної політики, б) способу формування очікувань, в) характеру взаємодії доходу і платіжного балансу, в) політичних нюансів (виборчий цикл, пряме втручання у діяльність центрального банку)

Природа інфляції: ¢ ¢ ¢ Монетарна чи немонетарна З боку попиту чи пропозиції Тимчасова чи перманентна Немонетарні чинники: дефіцит бюджету ¢ курсовий режим ¢ ступінь відкритості економіки та її лібералізації ¢ статус центрального банку ¢

Керівник групи радників голови правління НБУ В. Литвицький про сім нот цінової “музики” 2007 р. : ¢ ¢ ¢ світова агфляція підвищення тарифів подорожчання енергоносіїв інфляційні очікування під час виборчого процесу перегрів попиту і споживчого кредитування підвищена рухливість монетарних агрегатів внаслідок припливу позичкового капіталу

Пропозиції-2000: ¢ ¢ ¢ ¢ додатне сальдо поточного рахунку профіцит бюджету фіксований обмінний курс стерилізація монетарних ефектів платіжного балансу селективний валютний контроль утриматися від збільшення зовнішнього боргу заохочення валютних депозитів

Україна: ВВП і поточний рахунок, 1992─2014 рр.

Вплив поточного рахунку на ВВП

Пропозиції─2004: ¢ ¢ ¢ профіцит бюджету мікро-ревальвації гривні стерилізація за допомогою підвищення резервних вимог посилення конкуренції на банківському ринку за допомогою іноземних банків створення “серйознішої” схеми страхування депозитів

Україна: коефіцієнт стерилізації

Україна: грошовий мультиплікатор (“M 2/грошова база”), 1997─2015 рр.

Грошові мультиплікатори:

Пропозиції─2008: ¢ ¢ ліквідувати грошовий “навіс” підвищити облікову ставку до додатного значення запровадити обмеження на припливвідплив капіталу посилити ризик-менеджмент

Ставка рефінансування центрального банку, 2002─2015 рр. a) Україна; б) Росія і Білорусь (реальна ставка); 25 листопада 2008 р. ─ голова правління НБУ В. Стельмах: "Наша облікова ставка значно нижча за інфляцію - тому вона не грає ролі… Ми здійснюємо рефінансування десь в рамках 16%. Тобто, ми на межі собівартості"

Ставка рефінансування, 2002─2015 рр.

Україна: зовнішній борг (млрд доларів), 2004─2015 рр.

2008 р. ─ позиція керівництва НБУ Перший заступник голови правління НБУ А. Шаповалов: ¢ ¢ ¢ головною причиною інфляції 2005─06 рр. було зростання тарифів на адміністративно-регульовані послуги, тоді як монетарний чинник мав обмежений вплив на інфляцію проведенню монетарної політики сприятиме надання більшої гнучкості обмінного курсу головні характеристики нового етапу розвитку грошовокредитної системи: а) визначення середньострокових орієнтирів проведення монетарної політики б) посилення ролі процентної політики як інструменту грошово-кредитного регулювання в) поступове запровадження монетарного режиму, який базується на пріоритетності грошової стабільності

Керівник групи радників голови правління НБУ В. Литвицький (2008, с. 2─12) ¢ грошова емісія не була головним чинником прискорення інфляції (між інфляцією та грошовою масою немає жорсткої прямої кореляції) ¢ обмеження пропозиції грошової маси мало б наслідком уповільнення динаміки експорту і ВВП, а це могло призвести до прискорення інфляції, втрат бюджету і планових соціальних програм ¢ антиінфляційним „бактерицидним пострілом” від НБУ можуть бути: l l зміцнення гривні з метою стерилізації грошової маси підвищення реальної облікової ставки до 1─2% підвищення резервних вимог посилення стандартів капіталізації для банків

2009 р. ─ проблеми післякризового відновлення ¢ ¢ ¢ Стрімке зниження ставок за депозитами не супроводжується збільшенням обсягів кредитування Загроза прискорення інфляції НБУ “ліг” під уряд l загроза чергової “піраміди” ОВДП

Україна: процентні ставки в банківській системі (%), 2007─2015 рр.

Україна: динаміка обсягів кредитування, 2007─2015 рр.

2011 р. ─ напередодні “другої хвилі” кризових явищ? ¢ ¢ з початку літа НБУ розпочав “стиснення” грошової маси немає відновлення попиту на інвестиції інфляція оптових цін значно перевищує інфляцію споживчих цін підвищений попит на іноземну валюту l ¢ очікування девальвації гривні очікування “другої хвилі” кризових явищ

¢ ¢ Янукович: Економічна криза не може не торкнутися України Четвер, 06 вересня 2012, 13: 12 Президент Віктор Янукович вважає, що світова криза не може не торкнутися України. Про це він заявив на засіданні Комітету з економічних реформ, повідомляє УНІАН. "У цей складний час, коли в світі вирує економічна криза, вона не може не торкнутися й нашої країни", - сказав Янукович. Президент підкреслив, що постійно уряд бере участь у різних заходах щодо запобігання падінню економіки й розуміє, що для недопущення кризи діяти необхідно без зволікання. "Я хочу сказати, що кожного разу, коли ми розглядаємо ці питання, ми бачимо, що, як кажуть, дрімати не можна. Щодня необхідно відстежувати й дивитися, що нам потрібно з вами робити", сказав Янукович.

2012 р. ─ в очікуванні неминучої девальвації гривні ¢ ¢ Зменшуються валютні резерви Існують всі передумови для “раптової зупинки” потоків капіталу l l l ¢ ¢ ¢ внутрішній дисбаланс зовнішні ризики пошук “безпечної гавані” Подвійні зовнішньополітичні “лещата” Відсутність можливостей рефінансування зовнішнього боргу На валютному ринку панує передвиборча невизначеність

2013 р. ─ девальвації гривні не відбулося, але ризики не зменшилися ¢ ¢ Валютні резерви далі зменшуються Зовнішній борг зростає l ¢ погіршуються умови для рефінансування зовнішнього боргу Дефіцит бюджету катастрофічно збільшується Україна: валютні резерви НБУ, 2007─2015 рр.

Збільшення ресурсної бази банків не супроводжується пропорційним зростанням обсягів кредитування О. Щербакова (2013, с. 3─6) про причини стагнації кредитного ринку: ¢ Обмеження валютного кредитування фізичних осіб ¢ Недостатній розвиток фондового ринку l великі обсяги позабіржової торгівлі Підвищений попит на іноземну валюту ¢ l очікування обмінного курсу

Осінь 2014 р. ─ наслідки глибокої девальвації гривні ¢ ¢ Зменшення валютних резервів призупинилося Відновилося прискорення інфляції Поліпшилося сальдо експорту-імпорту Вживаються заходи щодо зменшення грошового «навісу»

Осінь 2015 р. ─ перші ознаки фінансової стабілізації ¢ ¢ ¢ З весни 2015 р. НБУ стрімко обмежив зростання грошової маси Відбувається гальмування інфляції після адміністративного «шоку» (квітень 2015 р. ) Отримано додатне сальдо експорту-імпорту товарів і послуг Спостерігається додатне сальдо купівлі-продажу іноземної валюти населенням Реструктуризовано зовнішній державний борг

Проблеми для обговорення: ¢ ¢ ¢ Як пояснити значне перевищення фактичного темпу зростання грошової маси над відповідним розрахунковим значенням (правило Фрідмана) в 1998─2007 рр. ? Які цілі монетарної політики НБУ наголошувалися влітку 2011 р. ? Що змінилося станом на початок осені 2012 р. ? Чому виникає необхідність нейтралізації монетарних ефектів платіжного балансу? Який з трансмісійних механізмів виглядає найпереконливіше для України? Якими монетарними чинниками можна пояснити недостатнє поліпшення сальдо поточного рахунку в 2009─2010 рр. ? Погіршення цього показника в 2011─2012 рр. ? Які загрози містить надмірне підвищення реальної процентної ставки за гривневими кредитами? Від’ємне значення цього показника?

¢ ¢ ¢ ¢ Якими були причини значного підвищення грошового мультиплікатора в 2002─2004 рр. і 2006─2008 рр. ? Котрі з них діяли в 2010─ 2012 рр. ? Як на прикладі “грошового навісу” зразка 2008 р. пояснити інституційні проблеми монетарної політики в Україні? Яку політику треба було використовувати для стерилізації припливу капіталу в Україні в 2007─2008 рр. ? Які з монетарних індикаторів свідчать на користь девальвації гривні (осінь 2012 р. )? Які сигнали отримує грошовий ринок від НБУ восени 2015 р. ? Як вплине на рівноважне значення інфляції підвищення “природного” рівня безробіття? “природного” темпу зростання доходу? Якими були міркування щодо виникнення “другої хвилі” кризових явищ у світовій економіці в 2012─2014 рр. ? Котрі з них найбільше можуть зачепити економіку України? Що зроблено у монетарній політиці НБУ в 2011─2013 рр. з метою профілактики наслідків можливих кризових явищ?

Дякую за увагу!