Грецька Республіка
Гре ція , офіційна назва Гре цька Респу бліка — європейська держава на півдні Балканського півострова та численних островах. На півночі межує з Албанією, Республікою Македонією та Болгарією, на сході — з Туреччиною. Південні береги омиваються Середземним морем, західні —Іонічним, східні — Егейським. До складу Грецької республіки також входить автономна чернеча республіка Афон, розташована на півострові Халкідіки Айон-Орос. Найбільші острови Греції — Крит, Керкіра та Родос. Протяжність кордонів Греції — 1 228 км, довжина берегової лінії — 13 676 км.
Географічне положення Столиця(та найбільше місто) Афіни Офіційні мови Грецька Етнос 93, 8 % греки 4. 3 % албанці, 1. 9 % інші Державний устрій Незалежність від Османської імперії - проголошена 25 березня 1821 - - визнана 3 лютого 1830 Вступ до ЄС 1 січня 1981 Площа - Загалом 131 990 км² Води - 0, 86% Населення -10 964 020 осіб Густота 85, 3 осіб/км² Прем'єр-міністр Алексіс Ципрас Президент Прокопіс Павлопулос
Герб Прапор
Адміністративно Греція поділяється на 13 периферій, 9 з них розташовані на материковій частині, решта 3 — острівні. За адміністративним поділом 1997 року, існували 3 гіперноми, а периферії поділялись на 50 номів. Крім того, номархія Аттика включала 4 номи: Афіни, Східна Аттика, Пірей та Західна Аттика. Номи у свою чергу поділялись на деми (муніципалітети). Після Аттики -Афіни прийняття 2010 року Програми Македонії і Фракії –Салоніки Епіру та Західної Македонії- «Каллікратіс» поділ Яніна на номи скасований. Новий Фессалії і Центральної Греції – адміністративний поділ Лариса Греції набрав чинності 1 Пелопоннесу, Західної Греції та січня 2011 року *Деми — територіальні округи в Давній Аттиці. Іонії – Патри Егейських островів – Пірей Криту – Іракліон Автономна чернеча область Святої Гори Афон має особливий статус та * Номи — це адміністративно-територіальні одиниці Греції власний візовий режим. * Периферії – регіони
ПРИРОДНІ РЕСУРСИ П'ята частина території країни - острови, їх близько 20 тисяч, але таких, на яких мешкають люди - менше 200. Найвища вершина Греції -гора Пантеон, 2917 м. Клімат м'який, середземноморський, на березі - субтропічний. Короткі гірські річки. Середня температура в січні в Афінах +9°С, у червні +27°С. На схилах гір за рік випадає 1200 - 1400 м опадів, а на рівнинах близько 350 мм (80% - взимку). ґрунти коричневі та буро-коричневі, вище - бурі, горно-лісові. На карбонатних породах східної Фессалії, Пелопонеса, на Спорадах - гірські червоні ґрунти. В багатьох районах ґрунти пошкоджені ерозією.
Ліси займають всього 10 -11% території країни, але широко поширені вічнозелені кущі. Подекуди - галявини сосен, вічнозелених дубів, кипарисів і платанов. Поширені на рівнинах і передгірському поясі виноградники і сади з середземноморських фруктових дерев. Вище вічнозеленого поясу розміщені пояси гірських лісів і кущів. Звичайно, вічнозелені ліси і кущі переходять в листопадні, а останні - в хвойні.
Тваринний світ Греції бідний на ссавців, особливо крупних. Іноді, в горах, на північному - заході країни зустрічається ведмідь, а з хижаків залишилися тільки дика кішка, лисиця, шакал, кам'яна куниця, баразк. З птахів: перепели, дикі качки, сови, голуби, також баклан, пелікан, лелека. Між безхребетних багато молюсків (равликів): на о. Крит є 120 молюсків, з яких 77 зустрічаються тільки на цій території.
Населення Греки — старіюча нація. Приріст населення станом на 2010 рік становить 0, 106%. Народжуваність — 9. 34 % на 1000 осіб, смертність — 10. 6 % на 1000 осіб.
Найбільші міста Афіни Салоніки
Патри Лариса Іракліон
Промисловість Греції коротко можна охарактеризувати як дуже непропорційну. Це стосується як розподілу по території країни, так і її галузевої структури. Деякі важливі для будь-якої економіки напрямки тут взагалі відсутні (наприклад, верстатобудування і авіаційна промисловість). У країні переважають галузі, що відносяться до легкої індустрії. Зокрема, найбільш розвиненими в Греції вважаються харчова, текстильна, швейна, взуттєва і тютюнова промисловість. Протягом останнього десятиліття велике експортне значення отримали нафтохімія, металургія, цементне виробництво, електротехніка, а також гірничодобувний сектор.
Легка промисловість Греції на сьогоднішній день відіграє ключову роль у виробничому секторі держави. Особливо це стосується текстильної індустрії, оскільки вона є найважливішою експортною галуззю. Більше 80% експорту її продукції припадає на Великобританію, Німеччину і Францію. Досить розвиненим також є такий напрямок, як харчова промисловість. Тут слід виділити виробництво цукру, адже вона повністю забезпечує внутрішні потреби країни. Найбільші заводи з виробництва цього продукту розташовуються в Ксанті, Ларисі, Сере і Плати.
Важливою для місцевої економіки є гірничодобувна промисловість Греції. Найважливішими і поширеними породами тут можна назвати боксити, буре вугілля, а також залізні і нікелеві руди. На території держави нараховується досить багато різних родовищ, однак переважне їх більшість не може похвалитися багатими запасами. У Греції видобувається багато бокситів. Їх поклади знаходяться в основному в центральній частині країни, а також поряд з горами Парнас і Гьона. За їх кількістю в надрах землі держава вважається одним з європейських лідерів.
Металургія На території держави налічується не більше одного десятка компаній, що працюють у сфері чорної металургії. Такі індустріальні підприємства Греції функціонують в трьох регіонах – Великих Афінах, Волосі і Салоніках. У місцевій металургійній галузі переважає виплавка феронікелю і алюмінію. Неподалік від порту Ітеа, в районі Парнаські бокситового родовища, розташована фабрика з виготовлення глинозему й алюмінію. Її середньорічна потужність перевищує позначку в 140 000 тонн металу. У центральній частині країни діє завод з випуску феронікелю.
Як і більшість інших галузей, машинобудування в державі зосереджена переважно в Великих Афінах. Тут випускаються запасні частини для різної техніки, а також обладнання для виноробства і сільського господарства. Як би там не було, повністю внутрішні потреби в даній продукції сфера не забезпечує. Суднобудівна промисловість Греції представлена крупним суднобудівним комплексом, що знаходяться в цьому ж районі. На його території здійснюється не тільки будівництво, а й ремонт різних по класу і розміру судів, для яких передбачені невеликі верфі.
Країна не може похвалитися великими запасами енергетичних ресурсів. Тут їх взагалі практично немає. Єдиним винятком можна назвати хіба що буре вугілля-лігніт. Його загальні запаси є досить великими і оцінюються в 500000 тонн. Однак це сировина не відрізняється високою якістю. Основні родовища розташовані на Пелопонесському півострові в околицях міста Птолеманса. Набирає обертів і використання альтернативних джерел.
Хімічна промисловість Греції добре розвинена в межах Великих Афін. Місцеві заводи спеціалізуються на виробництві мінеральних добрив, всіляких видів кислот, аміаку, скипидарного масла, штучного волокна, а також полівінілхлориду. Більшість з них пізніше експортується в багато країн Європи і світу. Дуже важливу для грецької економіки роль відіграє виготовлення цементу. Справа в тому, що воно практично повністю базується на використанні власної сировини. Красномовним є той факт, що з експорту цементу в світі країна поступається лише Японії та Іспанії.
Сільське господарство. Здебільшого у Греції розвивається рослинництво. Держава лежить у помірному і субтропічному кліматичних поясах. Близько половини сільськогосподарських угідь належить купцям великих землевласників, тоді як багато тисяч селян володіють дрібними земельними наділами. Тут, у цій сонячної країні, вирощують такі культури як кукурудза, соняшник, цукрові буряки, пшениця, ячмінь, рис, тютюн, бавовну, але переважно Греція спеціалізується на вирощуванні цитрусових та інших фруктів: лимони, апельсини, виноград, персики. Тваринництво у Греції розвинене недостатньо, потреби у його продукції задовольняються в повному обсязі. У сфері сільського господарства Греція з країниекспортера перетворилася на країну-імпортера: раніше країна мала прибуток від продажу сільськогосподарської продукції, то зараз вона витрачає грошей її придбання. Багато тисячі тонн фруктів, і овочів немає збуту і нищаться.
Останні десятки років сталися помітні зміни у складі експорту й імпорту Греції, пов'язані з індустріалізацією країни. Їли колись більшу частину вивезених товарів , що становила сільськогосподарська продукція і мінеральну сировину, то зараз частка цих товарів становить від загальної вартості Грецького експорту, хоча Греція як і поставляє зовнішній ринок дуже багато тютюну, родзинок, бавовни, цитрусових, винограду, оливок і оливкової олії, фруктів, овочів, соків, томатної пасти, і навіть бокситів, пиритов, хромової руди чи іншого мінерального сировини. Збільшується торгівля країни металургійної, хімічної продукції, цементом, одягом, взуттям. Основна стаття імпорту – сировини нафти і нафтопродуктів, потім ідуть машини та обладнання промисловості, транспорту, й сільського господарства. Традиційним торговим партнером Греції були США. Чільне місце у грецькій торгівлі тепер займають країни ЕС.
Культура Греції розвивалась впродовж багатьох тисяч років, від мінойської та мікенської цивілізацій, які породили класичну Грецію. Вона розвивалась через вплив. Римської імперії та її спадкоємиці Візантійської імперії. Значний вплив на грецьку культуру справила Османська імперія за близько 4 століття панування. Водночас Грецька війна за незалежність 1821— 1829 років відіграла провідну роль у відродженні та піднесенні національної грецької культури на сучасному етапі. Філософія Афінська академія Платона, Рафаель
Література Діонісіос Соломос, автор державного гімну Греції, та поборник дімотіки
Театр Діоніса, Афінський акрополь
Архітектур а Парфенон, Афінський акрополь Типові для Греції будинки із балконами і терасами, афінський район Неос-Космос
Марія Каллас у «Травіаті» Джузеппе Верді Грецька кухня Музик а
Проблеми Греція - слабка ланка Європейського союзу. Тривалий османське ярмо, німецько-фашистська окупація в роки другої світової війни, залежність від іноземних держав, а також бідність природними ресурсами та інші причини привели до того, що сучасна Греція відстає від розвинених в економічному відношенні держав Європи. Лише в 1960 -ті роки в результаті залучення іноземного капіталу, державної політики стимулювання будівництва великих промислових підприємств, розширення зовнішньої торгівлі та інших причин Греція перетворилася в індустріально-аграрну державу. Посилився процес концентрації та централізації виробництва. Нині великі грецькі та іноземні монополії контролюють понад половину всієї промисловості країни.
Цікаві факти Розповідаючи про цікаві факти про Грецію, відзначимо — греків можна назвати поліглотами. Їх школярі освоюють не менше двох іноземних мов. У їх числі будь-яка із мов Європи і обов’язкова англійську мову. Зловити таксі для поїздки в Греції не проблема, але за п’ятихвилинну поїздку з вас запитають до 6 євро.
Пунктуальність не є рисою грецького характеру. Греки можуть запізнитися на годину, раптово, перед самим початком зустрічі перенести її на інший час. Часом закрадається думка прохолодне відношення багатьох греків до роботи. Бомжів у Греції не зустрінеш, про небагатьох жебраків самі греки кажуть, що вони або албанці, або цигани.
Висновок Греція багато-багато років привертає туристів зі всього світу не даремно. Географічне розташування країни, незвичайна природа, м'який клімат, різноманітна грецька кухня, чудові пляжі, доброзичливий народ, розвинена система готелів та приймаючих компаній. І, звичайно ж, історія Стародавньої Греції, яка дожила до наших днів у вигляді архітектурних споруд та пам'ятників, які обов'язково необхідно відвідати, щоб перейнятися старовиною, відчути себе частиною цивілізації.
Дякую !
