Готуючись до уроку, учитель так підбирає матеріал форми роботи, щоб забезпечити розумову діяльність кожного учня щохвилини. Розв’язком проблеми активізації навчальної діяльності учня є використання методів активного навчання, які сприяють необхідність розвитку мислення, пізнавальної активності, пізнавального інтересу. Кістяком підходів до активного навчання є інтерактивні вправи й завдання, які виконуються учнями.
Сучасна педагогіка багата цілим арсеналом інтерактивних підходів, серед яких можна виділити наступні: Творчі завдання Робота в малих групах навчальні ігри (рольові ігри, імітації, ділові ігри й дидактичні ігри) Соціальні проекти й інші позакласні методи навчання (змагання, газети, ) Розминки Вивчення й закріплення нового матеріалу (інтерактивна лекція, робота з наочними приладдя, відео - і аудіо матеріалами, «учень у ролі вчителя» , «кожний учить кожного» , мозаїка (ажурна пилка), використання питань, Сократівський діалог) Обговорення складних і дискусійних питань і проблем ( «Займи позицію (шкала думок)» , Попс-Формула, проективні техніки, «Один — удвох — усі разом» , «Переміни позицію» , «Карусель» , «Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу» , дебати) Розв’язання проблем ( «Дерево рішень» , «Мозковий штурм» ) Рефлексія
Під творчими завданнями розуміють такі навчальні завдання, які вимагають від учнів не простого відтворення інформації, а творчості, оскільки завдання містять більший або менший елемент невідомості й мають, як правило, кілька підходів. Творче завдання становить зміст, основу будь-якого інтерактивного метода. Творче завдання надає зміст навчанню, мотивує учнів і відповідає таким критеріям: не має однозначної й односкладової відповіді або розв'язку; є практичним і корисним для учнів; пов'язане з життям учнів; викликає інтерес в учнів; максимально служить меті навчання.
Розминка (відкриваємо «скриньку мудрості» ). Замінює організаційний момент. Головна функція — створення сприятливого мікроклімату для творчості. Один з підходів до організації — обговорення девізу уроку, а найчастіше — «крилатих фраз» , які можуть не бути пов'язані з темою уроку. Активізує спілкування не тільки вчителя й учнів, а особистостей. Сьогодні на уроці геометрії ми будемо працювати разом і я розраховую на вашу підтримку і допомогу. Кожному з вас я хочу побажати щоб ви на цьому уроці були: «У» - усміхненими, «С» - спокійними, «П» - прогресивними, «І» - , «Х» - хоробрими
«Базовий аркуш» Це необхідний атрибут при вивченні нового матеріалу. На першому ж уроці він вивішується на стенд. У ньому перелічені основні поняття, формулювання, і формули, які зобов'язано повинен знати кожний учень. Конспект 22 Відношення і їх властивості 1. Означення Приклад = а : b — відношення а до b. 1. 30 : 60 — відношення 30 до 60; 2. Що показує: 90 : 15 — відношення 90 до 15. а) якщо а < b, то а : b показує, 2. 3: 4 показує, що 3 становить від 4 яку частину становить а до b; частину. б) якщо а > b, то а : b показує, у 5: 3 показує, що 5 більше від 3 у = скільки разів а більше за b. раза. 3. Властивості а) = або 3. 30 : 102 = = = 5 : 17; б) = 1, 5 : 2, 5 = = = = 3 : 5. 4. і — обернені відно шення 4. 10: 5 обернене до 5: 10, бо 10 : 5 = = 2: 1. 5. 5: 10 = = 1: 2
Аналіз це вихідна розумова операція, з якої починається процес мислення. Для його здійснення потрібно розкласти ідею або об'єкт на складові частини. Наприклад учням 8 класу було запропоновано завдання: За якою ознакою розбили рівняння на групи? 1 2 3 2 х2 + 6 х = 6; х2 + 4 х - 7 = 0; 7 х2 - 14 = 0; 3 х2 - 5 х + 19 = 0; -1 + 5 х + х2 = 0; х2 - 13 х = 0; 2 х - 4 х2 + 1 = 0. 3 х + х2 – 2 =0. 3 х2 = 0.
Прийом «Інсерт» . При читанні тексту проти кожного абзацу учні на полях олівцем розташовують позначки. Учні знають, що позначки повинні бути наступні: «v» якщо те, що вони читають, відповідає тому, що вони знають; «-» якщо те, що вони читають, суперечить тому, що вони вже знали, або думали, що знали; «+» якщо те, що вони читають, є для них новим; «? » якщо те, що вони читають, незрозуміло, або вони хотіли б одержати докладніші відомості з даного питання. Даний прийом вимагає від учня не звичного пасивного читання, а активного і уважного. Він зобов'язує не просто читати, а вчитуватися в текст, відстежувати власне розуміння в процесі читання тексту або сприйняття будь-якої іншої інформації. На практиці учні просто пропускають те, що не зрозуміли. І в даному випадку маркувальний знак «питання» зобов'язує їх бути уважними і відзначати незрозуміле.
Під час читання учні формулюють питання для своїх товаришів і знають що їм теж прийдеться відповідати на їхні питання. Отже така робота сприяє більш кращому засвоєнню теоретичного матеріалу Питання, складені учнями по тій або іншій темі, привчають їх усвідомлювати що знання, одержані на уроці, не кінцеві, що багато чого залишається «за кадром» .
• Прийом «Асоціативний кущ» Асоціація спонукає до вільного і відкритого мислення. При складанні асоціативного куща учні дотримуються таких правил: Записують в центрі ключове слово чи фразу, виділяють її певним образом. Записують будь-які слова чи фрази, які спадають на думку. Ставлять знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість. Записують всі ідеї, які з’являються. Після заповнення «куща» учні визначають проблеми чи теми, для розгляду яких необхідна додаткова інформація. Це педагогічний прийом, який розвиває варіантність мислення, здатність установлювати всебічні зв'язки й відносини досліджуваної теми (поняття, явище, подія). Використовую на початку вивчення теми з метою актуалізації знань та вкінці – для систематизації знань, на етапах актуалізації і рефлексії, а також під час групової роботи.
Приклад використання прийому «Асоціативного куща» на уроці геометрії в 8 класі під час вивчення теми «Середня лінія трикутника» . Ключовим словом «Асоціативного куща» є середня лінія трикутника. Учні по черзі заповнюють «гілочки» куща. Потім розкривають зміст. Теорема Фалеса та її зв’язок з трикутником Означення Властивості Середня лінія трикутника Задачі на побудову Задачі на обчислення Задачи на доведення
Прийом “Ромашка” Блума Застосовую при вивченні нового матеріалу. Прийом «Ромашка» Блума допомагає учням краще опанувати тему, яку вивчаємо. прості питання (знання) уточнюючиї (чи правильно зрозумів) творчі (прогноз, пропозиції) Тема Запитання практичні (де застосовують) пояснювальн і (чому? )
З метою усвідомлення і осмислення знань застосовую прийом «Концептуальна таблиця» Приклад використання прийому «Концептуальна таблиця» на уроці алгебри в 9 класі під час вивчення теми «Функції» Пропоную учням заповнити таблицю, працюючи в групах. Потім провести обговорення й порівняння результатів. Вид функції Область визначення Область значень Зростання спадання Парність Нулі функції y = kx +b y = ax 2+bx+c
• Побудова структурно-логічної схеми досліджуваного матеріалу. Використовую як на уроці, так і в якості домашнього завдання (особливо в старших класах). Приклад використання на уроці алгебри в 8 класі під час вивчення теми «Квадратні неповні квадратні рівняння теорема Вієта • ах2 = 0, • ах2 + вх = 0, • ах2 + с = 0 • ax 2+bx+c=0, • x 2+px+q=0, • що приводяться до квадратних • обернена теорема, • для зведеного рівняння
Прийом «Лови помилку» . Це – універсальний прийом. Він може використовуватися й у роботі із групою, і в індивідуальній роботі. А також на різних етапах уроку: на початку – при розв’язуванні усних вправах або при повторенні у середині уроку – при закріпленні матеріалу, на стадії осмислення наприкінці уроку – при підведенні підсумків, на стадії рефлексії. Учні шукають помилку, краще разом Вони сперечаються, радяться, а коли приходять до якоїсь думки, вибирають спікера й пропонують свій аргументований варіант відповіді. Приклад використання прийому «Лови помилку» на уроці алгебри в 8 класі під час вивчення теми «Перетворення виразів, що містять квадратні корені»
мето дики «розірваного ланцюжка» , пошуку аналогій, висновків Приклад використання прийому «Розірваного ланцюжка» на уроці геометрії в 8 класі під час вивчення теми «Середня лінія трикутника» . Кожному учню видається лист з завданням з’єднати відповідні частини доведення теореми 1 Нехай в АВС MN 1 Паралелограм за означенням 2 Проведемо через точку N 2 АК = КС = АС 3 За теоремою Фалеса 3 середня лінія 4 Чотирикутник АМNК 4 MN АС, MN = АС 5 Отже, MN = АК 5 пряму NК паралельну АВ 6 Ми довели, що 6 К – середина відрізка АС
«Наведи порядок» . Роздаю учням розрізні прямокутники, в яких переплутані формули, записані приклади до розв’язання і розв’язки, тощо і пропоную навести порядок. Приклад використання прийому на уроці у 5 класі
«Ключові терміни» . Виписую на окремі листи слова (фрази) з означень, властивостей, формулювань демонструю їх перед класом в свідомо порушеній послідовності. Після знайомства з текстом учням пропонується відновити порушену послідовність. Такий прийом сприяє розвитку уваги і логічного мислення, спонукає більш уважно вивчати означення, властивості, теореми. Приклад використання прийому на уроці геометрії в 8 класі під час вивчення теми «Чотирикутники» Паралелограм – це чотирикутник сторони якого Якщо діагоналі чотирикутника перетинаючись діляться навпіл, то У паралелограма протилежні сторони У паралелограма протилежні кути Паралелограм з прямими кутами називається У прямокутника діагоналі Квадрат – це ромб попарно паралельні рівні цей чотирикутник паралелограм ромбом бісектрисами з рівними сторонами Паралелограм з рівними сторонами називається Діагоналі ромба є Квадрат – це прямокутник рівні прямокутником 900 діляться навпіл з рівними кутами
«Математичне доміно» Усім відома форма роботи. Звичайну картонну картку поділяю на дві частини. В одній записую завдання, а в іншій відповідь на те завдання, яке записане на іншій кістянці доміно. Використовую доміно для індивідуальної, групової і колективної роботи. Приклад використання доміно під час фронтальної роботи з теми «Теорема Вієта» . Карток в доміно на одну більше, ніж учнів в класі. Кожний учень розв’язує усно своє рівняння. Зайву картку кладу на вільну парту. Два учні, які мають відповідь на дане рівняння або рівняння до відповіді викладають власні картки. По закінченню гри повинно утворитися замкнене коло. Гра вимагає від учнів концентрації уваги, вміння швидко робити підрахунки в умі. x 2 – 5 x + 6 = 0 x 2 + x – 6 = 0 x 2 – 4 x +3 = 0 x 2 – 2 x – 3 = 0 x 2 + 2 x – 3 = 0 x 2 – 7 x + 10 = 0 x 2 – 3 x – 10 = 0 x 2 + 3 x – 10 = 0 1; 2 2; 3 2; - 3 -2; 3 1; 3 -1; 3 1; - 3 2; 5 -2; 1 -4; 2 3; 5 -3; 5 2; 7 -5; 2 -2; - 5 7; 8 2; 10 x 2 + 2 x – 8 = 0 x 2 – 8 x + 15 = 0 x 2 – 2 x – 15 = 0 x 2 – 9 x + 14 = 0 x 2 + 3 x – 10 = 0 x 2 + 7 x + 10 = 0 x 2 – 15 x + 56 = 0 x 2 – 12 x + 20 = 0 x 2 + 8 x – 20 = 0
http: //s 58. radikal. ru/i 162/1007/2 d/0 d 2 c 12 b 4102 c. png http: //www. rustrahovka. ru/upload/iblock/b 8 c/. png http: //www. grafamania. net/uploads/posts/200808/1219611582_7. jpg http: //intoclassics. net/_nw/175/s 49938722. jpg Автор данного шаблона: Ермолаева Ирина Алексеевна учитель информатики и математики МОУ «Павловская сош» с. Павловск Алтайский край За матеріалами інтернет сайтів та власного досвіду
Скачать презентацию Готуючись до уроку учитель так підбирає матеріал форми
random-130329074936-phpapp01.ppt