ГОСТРІ РОЗЛАДИ ТРАВЛЕННЯ У ДІТЕЙ РАННЬОГО

« ГОСТРІ РОЗЛАДИ ТРАВЛЕННЯ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ. ХРОНІЧНІ РОЗЛАДИ ЖИВЛЕННЯ»

ПЛАН ЛЕКЦІЇ: 1. Гострі розлади травлення 2. Пілороспазм, пілоростеноз 3. Дистрофія

Гострі розлади травлення – функціональні порушення, які характеризуються блюванням і рідкими частими випорожненнями. До гострих розладів травлення належать проста і токсична диспепсії. Проста диспепсія - гострий розлад травлення функціонального характеру, головними ознаками якого є блювання і рідкі випорожнення без значного порушення загального стану дитини.

Види простої диспепсії: Бродильна диспепсія виникає внаслідок зловживання білками і вуглеводами (солодкі суміші, підсолоджене коров’яче молоко, багато каш) на тлі низької активності ферментів. Гнилісна диспепсія виникає внаслідок перегодовування білковою та жирною їжею ( у великих кількостях сир, вершки, жирне жіноче молоко).

Причини виникнення: - перегодовування дитини - переважання одного з інгредієнтів їжі (білків, жирів, вуглеводів), - неадаптована їжа (рано введений прикорм), - швидкий перехід до нового виду їжі (скорочення періоду адаптації під час введення соків, прикормів)

- перегрівання дитини, - порушення у приготуванні молочних сумішей, санітарних умов їх зберігання.

Клінічні прояви: - блювання 1 -2 рази на добу відразу після їжі або через 15 -20 хв, - зригування, - зниження апетиту, - часті випорожнення 5 -7 разів на добу, -у випорожненнях невелика кількість слизу, неперетравлена їжа у вигляді білих і жовтих скупчень

- температура тіла нормальна, іноді субфебрильна, - періодично дитина буває неспокійною, плаче (кишкова колька), - живіт помірно здутий, під час пальпації м’який, визначається скупчення газів у кишках - язик обкладений білим нальотом, - може порушуватися сон.

Лікування - дотримання водно-чайної дієти протягом 6 – 8 годин, - розрахувати загальну кількість рідини разом з їжею, вона повинна дорівнювати 150 мл на кг маси тіла, - поїти дитину кожні 15 хв рідиною по 10 -15 мл,

Лікування - після водно - чайної паузи перейти на дозоване годування: омолоджуюча дієта, годують дітей кожні 2 години, зменшується разова кількість їжі, -до 7 дня – повний об’єм їжі, якщо всі клінічні прояви диспепсії ліквідовано. - ферментотерапія ( соляна кислота з пепсином, панкреатин) - вітамінотерапія ( тіамин, піридоксин, рибофлавін, нікотинова кислота, аскорбінова кислота)

Токсична диспепсія – гострий розлад травлення з явищами загальної інтоксикації, порушенням водно – мінерального обміну, різкими змінами інших видів обміну, що призводить до розвитку ацидозу, патологічних змін внутрішніх органів і систем.

Причини виникнення : Головним чинником є інфекція, яка потрапляє з їжею, через соски, предмети догляду у разі порушення гігієнічних вимог. Клінічні прояви: Клінічні прояви характеризуються синдромами:

Ентероколітний синдром: - початок захворювання гострий, температура тіла підвищується до 38*-39* С і порушується загальний стан - зригування, блювання до 10 разів і більше на добу, не залежить від прийомів їжі і рідини, - рідкі випорожнення до 15 -20 разів і більше на добу з малою кількістю калових мас, з патологічними домішками (слиз, неперетравлена їжа. )

- скупчення газів у травному тракті призводять до метеоризму, гази самостійно не відходять, - розвивається кишкова колька, дитина кричить, підтягує ніжки до живота, - з подальшим розвитком симптомів блювання стає неперервним, випорожнення водянисті зі слизом

Синдром токсикозу: - в перші години захворювання змінюється поведінка дитини, її загальний вигляд: з’являються неспокій, блідість шкірних покривів, зниження тургору тканин, западають очі, - шкіра бліда із сіро - землистим відтінком, - на тлі загального гальмування кори головного мозку виникають симптоми збудження підкоркових центрів, стереотипні рухи пальців рук, жувальних м’язів, рух очних яблук

- рефлекси знижені, іноді зникають, відсутня больова реакція на ін’єкції, - спостерігаються клоніко - тонічні судоми, - симптоми порушення серцево–судинної системи: тахікардія, слабкість тонів серця, слабкість пульсу, ціаноз кінцівок, кінчика носа, кінцівки холодні, артеріальний тиск спочатку підвищується, а потім різко знижується, - дихання токсичне, часте – 60 – 80 за хв. , поверхневе, без пауз

- печінка збільшується, під час пальпації її виникає біль, чим більше розмір печінки, то тяжчий токсикоз, - різний ступінь порушення функції нирок, олігурія може перейти в анурію.

Синдром ексикозу: - очі і велике тім’ячко западають, - риси обличчя загострюються, - язик сухий з білим нальотом, - слизова оболонка порожнини рота різко гіперемована , суха, - склери сухі, рогівка мутна - складка шкіри на животі збирається і не розправляється, що свідчить про втрату еластичності шкіри, - з розвитком ексикозу сечі стає мало, кількість сечовиділень зменшується, - втрата маси тіла за добу до 500 – 1000 г.

Показники систем і органів Нервова система Вододефіцитний ексикоз Ізотонічний ексикоз Соледефіцитний ексикоз Загальне збудження, неспокій, виражена спрага В’ялість, сонливість, адинамія Кома, судоми, непритомність Висока – до 39*-40*С Субфебрільна Тенденція до гіпотермії Шкіра Тепла, еластичність Холодна, суха, Слизові оболонки збережена Сухі, яскраво гіперемовані знижена еластичність Сухі склери, рогівка мутна Холодна з ціанотичним відтінком, втрата еластичності М’язи Без змін Гіпотонус М’язові посмикування, судоми Артеріальний тиск Залишається нормальним або дещо Знижується Різко знижений Дихання підвищений Гіпервентиляція Без змін Дихання послаблене Відсутність апетиту, блювання безперервне, стул містить тільки слиз в легенях вологі хрипи Блювання типу кавової гущі, випорожнення водянисті, парез кишечника Температура тіла Вкриті чистим слизом Травна система Раптова зупинка дихання Випорожнення часті рідкі, 10 -20 разів на добу, блювання понад 10 разів Діурез Нормальний Олігурія Анурія Згущення крові - Незначне Різко виражене Питома вага сечі Поступово підвищується до 1025 -1035 Нормальна Знижена, 1010 і нижче Осмотичний тиск плазми Концентрація Na в плазмі крові Підвищений Нормальний Знижений Підвищена Нормальна Знижена

Лікування - госпіталізація дитини в інфекційне відділення та лікування в стаціонарних умовах. - водно – чайна пауза протягом 12 годин. - промити шлунок 1 -2% розчином гідрокарбонату натрію або чаєм, ізотонічним розчином натрію хлориду. - поставити очисну клізму, після неї – лікувальну ( з антибактеріальними препаратами).

Лікування - після промивання шлунка через зонд ввести в шлунок разову дозу антибіотика (полі міксин М) - розрахувати необхідний об’єм рідини (150 -170 мл на кг маси тіла дитини) - пероральне введення рідини кожні 10 хв по 5 -10 мл. - Інфузійна терапія

Лікування - Після водно - чайної паузи - дозоване годування - Антибіотикотерапія ( перорально – полі міксин М сульфат 100 000 ОД на кг маси тіла, цефалоспорини в/м або в/в) - Для лікування дисбактеріозу – біопрепарати лінекс, лактобактерін, біфідумбактерін, краплі „Хілак” - Вітамінотерапія

Наказ № 437 від 31. 08. 2004 р Про затвердження клінічних Протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і до шпитальному етапах Токсикоз з ексикозом Діагностичні критерії: 1. Виникає внаслідок рясної, частої блювоти або профузного проносу, посиленого потовидiлення. 2. Суха шкіра, знижений тургор тканин, слизові оболонки сухі, очні яблука запалі, знижений діурез, може бути гіпертермія, при важкому стані – порушення свідомості. 3. Ступінь дегідратації: Розрізняють три ступені ексикозу в залежності від дефіциту маси тіла дитини:

Ступінь ексикозу I ступінь III ступінь У віці до 1 року 5% 6 -10% >11% У віці старше 1 рік 3% 6% >9%

Ознака Дегідратація I ст. Дегідратація II ст. Дегідратація III ст. Поводження Постійний плач, млявість Активне або знижене Пригнiчення, сонливість Сосання Порушення, занепокоєння Жадібне Очні яблука Блискучі Запалі Сльози Є Зменшені Глибоко запалі, склери тьмяні Відсутні Велике тім’ячко Виповнено Втягнуте Різко запале Тургор тканин Помірковано знижений Шкірна складка розправляється Колір шкіри Звичайний Бліда, сіра, акроцианоз Шкіра суха, складка розправляється через 2 сек. і більш Сіра, жовтянична Слизові оболонки Вологі Яскраві, сухі Сухі, запечені Подих Звичайний, помірне частішання Тахiпноe, глибокий, аритмічний Серцева діяльність Звичайна, помірна тахікардія Тахікардія, тони приглушені Діурез Звичайний або знижений Олiгурiя Виражена тахікардія або брадикардія, тони глухі, пульс слабкого наповнення Олiгоанурiя Відмовлення від їжі

Медична допомога: 1. При токсикозі з ексикозом I-II ступеню виконується оральна регiдратацiя в обсязі 50 -100 мл/кг маси тіла Оралiтом або Регiдроном, або Глюкосаланом, або кип'яченою водою протягом 4 -6 годин. При відсутності ефекту – див. пункт 2. При токсикозі з eксикозом III ступеня – внутрішньовенна iнфузiя 5% глюкози з 0. 9% Na. Cl або розчином Рiнгера (1: 1) зі швидкістю 10 -20 мл/кг за годину. 3. Госпіталізація при токсикозі I-II ступеня виконується до профільного відділення, при III ступеня – до ВIТ, на ношах в положенні лежачи.

Пілороспазм – розвивається в зв’язку з спазмами м’язів воротаря. Клініка Характерно з’явлення з моменту народження зригувань і блювання, які можуть бути нерегулярними, їжа викидається невеликими порціями, іноді з домішками жовчі. Загальний стан дитини не змінюється, маса тіла не збільшується, відмічається схильність до закрепів

Лікування Зменшують кількість молока на одне годування і збільшують частоту годувань. З метою зняття спазму воротаря призначають атропін, аміназин в краплях перорально за 20 -30 хвилин до їжі. Гірчичники на ділянку шлунка (перед годуванням).

Пілоростеноз – вада розвитку, коли через потовщення м’язового шару воротаря і звуження просвіту значно утруднюється проходження їжі з шлунка в кишки. Клініка Починається захворювання найчастіше на 3 - 4 тижні життя. Їжа затримується в шлунку, змішується з тією, що надходить при другому годуванні. Блювотні маси викидаються фонтаном, кількість їх перевищує об'єм одноразового годування. Втрачаються рідина, соляна кислота, калій. Розвиваються зневоднення, виснаження.

Під час огляду живота спостерігається перистальтика шлунка (пісковий годинник). При пальпації можна промацати потовщений воротар. Діагноз пілоростенозу підтверджується під час рентгеноскопії травного каналу затримкою зависі барію сульфату в шлунку протягом 1 доби і більше.

Лікування Оперативне , передбачає поздовжнє розсікання серозно - м’язового шару воротаря.

Дистрофії – хронічний розлад травлення і трофіки – тканин з порушенням обміну речовин Виділяють такі типи дистрофій: Гіпотрофія – зниження маси тіла відносно довжини тіла Гіпостатура – пропорційне зменшення маси і довжини тіла Паратрофія а) перевага маси тіла над зростом б) рівномірно надлишкові маса тіла і зріст

Гіпотрофія – хронічний розлад травлення у дітей – раннього віку, головною ознакою якого є зупинка або сповільнення наростання маси тіла дитини, при цьому може спостерігатися порушення пропорцій тіла, функцій травлення, обміну речовин, зниження імунітету, затримка фізичного і нервово - психічного розвитку.

Причини виникнення - кількісні або якісні порушення в харчуванні, - порушення режиму харчування, - спадкові ферментопатії

Клініка Гіпотрофію 1 ступеня діагностують тільки під час огляду і обстеження дитини. Загальний стан її залишається задовільним і батьки не звертають уваги на незначні прояви хвороби: - з боку ЦНС спостерігають збудження, неспокій, поганий сон, - апетит збережений або підвищений, проявляється жадібністю до їжі, - шкіра гладенька, еластична, бліда, тургор тканин знижений, - підшкірна жирова клітковина відсутня на животі, шкірна складка на рівні пупка -0, 8 -1, 0 см, - може спостерігатись схильність до закрепу ( «голодні» випорожнення) - маса тіла зменшується на 10 -20%, крива збільшення маси тіла ущільнена.

Гіпотрофія 2 ступеня характеризується вираженими змінами всіх органів і систем: - зниження емоційного тонусу, активності дитини, адинамія, затримка розвитку психомоторних функцій і мови, - апетит знижений, - шкіра бліда, суха, спостерігають її лущення, - тургор і еластичність тканин значно знижені, - підшкірна жирова клітковина збережена на обличчі, але чітко зменшена або відсутня на животі і кінцівках, шкірна складка на рівні пупка -0, 4 -0, 5 см,

- змінюється характер випорожнень, вони стають мізерними, знебарвленими, з грудочками й гнильним запахом або часті, рідкі, зеленого забарвлення і з великою кількістю слизу, неперетравленої клітковини. , - дефіцит маси тіла становить20 -30%, - зміни з боку внутрішніх органів: коливання температури тіла на 1*С протягом доби, постійно холодні кінцівки, аритмічне дихання, тахіпное, тони серця глухі, схильність до тахікардії і гіпотонії, збільшена печінка

- толерантність до їжі знижена, у разі насильного годування виникає блювання, - імунітет знижений, часті захворювання, - порушується білковий, жировий, вуглеводний, водноелектролітний і вітамінний обміни.

Гіпотрофія 3 ступеню (атрофія) – крайній ступень виснаження дітей раннього віку. - значне порушення загального стану дитини, - з боку ЦНС різке гальмування, спостерігають сонливість, дратливість, відсутність реакції на оточуюче середовище, - повна анорексія, - шкіра бліда, сіруватого кольору, суха, лущиться, еластичність втрачена, складки не розправляються, - тургор тканин повністю втрачений, м’язовий тонус знижений, інколи гіпертонус

- слизові оболонки ротової порожнини, кон’юнктива ока стають сухими, яскравими, в кутах рота тріщини, - підшкірна жирова клітковина відсутня на тілі, кінцівках і на обличчі (відсутність грудочок Біша), складка шкіри на рівні пупка – до 0, 2 см, - дефіцит маси тіла понад 30%, - дихання поверхневе, спостерігається апное

- живіт збільшений у розмірах (внаслідок метеоризму), через стоншену передню стінку видно петлі кишок, - печінка і селезінка збільшені, - закреп чергується з рідкими випорожненнями, - гіпотермія, дитина легко охолоджується до 3234*С, її кінцівки завжди холодні, - дисбактеріоз 2 -3 ступеня.

Лікування Госпіталізація дитини з гіпотрофією 2 -3 ступеня. Призначення дієти з проведенням корекції харчування і врахуванням толерантності до їжі. Використовують принцип «омолоджування» дієти, тобто дитину годують частіше, ніж треба у його віці. Початкова кількість їжі не повинна перевищувати 1/2 – 1/3 належного. Об’єм і енергетичну цінність розраховують на фактичну масу тіла дитини, поступово переходять до розрахунку на належну масу тіла.

Лікування - Застосовують двофазовий метод харчування: в першій фазі встановлюють толерантність дитини до їжі, друга фаза допускає поступове кількісне і якісне розширення дієти. - Парентеральне харчування з метою забезпечення організму енергією, білками, усунення порушення кислотно - основного стану.

Лікування - Гормонотерапія для поліпшення засвоєння вуглеводів, білків, нормалізації обміну речовин, зниження ацидозу. - Ферментотерапія ( абомін, фестал, панкреатин, ензистал, мезим) - Для відновлення кишкового біоценозу і боротьби з дисбактеріозом - біопрепарати (біфікол, бактисубтил, лінекс, хілак – форте, ентерол) - Терапія , що стимулює апетит ( імуноглобулін, метацил, пентоксил, дібазол, апілак) - Вітамінотерапія.