Сивоконь О. та Клопотенко Ю..ppt
- Количество слайдов: 30
Гострі респіраторні інфекції Виконали: Студентки 1 -ДО курсу Сивоконь Ольга Та Клопотенко Юлія
ГРЗ — гостре респіраторне захворювання. Термін застосовується у випадку розвитку захворювання верхніх дихальних шляхів бактерійної та іншої етіології. Зазвичай він використовується для позначення захворювань невірусного походження. ГРВІ — гостра респіраторна вірусна інфекція. Термін застосовується у випадку захворювання верхніх дихальних шляхів вірусної етіології. Грип, який часто намагаються штучно відділити від гострих респіраторних інфекцій, є важливою складовою частиною цих захворювань.
Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ), в тому числі грип, займають провідне місце в структурі дитячої захворюваності.
Захворювання органів дихання в усі часи займали провідне місце у структурі дитячої патології. Близько 85% серед них займають гострі респіраторні захворювання (ГРЗ). ГРЗ також займають лідируючу позицію серед інфекційної патології у дітей, становлячи 90% усіх дитячих інфекцій. Висока захворюваність (у середньому >60 тис. на 100 тис. дитячого населення) та чималі загальні витрати на лікування ГРЗ у галузі охорони здоров’я, зважаючи на їх поширеність, диктують необхідність розробки сучасних ефективних профілактичних та лікувальних заходів, а також заходів щодо профілактики ускладнень.
Різні діти мають різну сприйнятливість до ГРЗ. Так, відокремлюють групу дітей з частими та рецидивними респіраторними захворюваннями (ЧРРЗ). ЧРРЗ — це медичний термін, який виділяє контингент дітей, для яких характерний більш високий, ніж у їх однолітків, рівень захворюваності на гострі респіраторні інфекції.
Захворювання верхніх дихальних шляхів за своєю питомою вагою займають провідне місце в структурі інфекційної патології людини. Експерти ВООЗ підкреслюють, що останні роки зберігається тенденція до постійного зростання рівня захворюваності, спричиненої даними інфекціями. Основою цього явища є, насамперед, соціальні причини, пов'язані з глобальним процесом постійного зростання урбанізації, більш тісних контактів людей практично в будь-якій точці земної кулі та посиленням міграційних процесів. Дотепер не вирішена більша частина принципових питань щодо боротьби з респіраторними інфекціями в науковому, методичному та практичному плані
В етіологічній структурі гострих респіраторних захворювань найбільша частка належить вірусам, однак реальна відсутність можливості застосування методів специфічної діагностики для етіологічної розшифровки кожного випадку захворювання не дозволяє виявити справжній рівень поширеності як вірусних ГРЗ (ГРВІ), так і ГРЗ іншої етіології (легіонельозні, мікоплазмові, кокові, рикетсійні та багато інших). Водночас важливо розрізняти вірусні та гострі респіраторні захворювання, спричинені іншими мікроорганізмами, адже для лікування перших можливе застосування певних противірусних засобів (про це мова буде йти нижче), а останні, крім звичайної патогенетичної та симптоматичної терапії, вимагають застосування антибактерійного лікування. Однак і антибактерійна терапія гострих респіраторних бактерійних інфекцій має свої особливості залежно від виду збудника.
Деякі представники гострих респіраторних бактерійних інфекцій здатні спричинювати висококонтагіозні захворювання з можливістю подальшої генералізації процесу. Яскравим представником таких захворювань є менінгококовий назофарингіт, який вимагає не лише грамотного антибактерійного лікування, а й ізоляції хворого, зважаючи на високу контагіозність та можливість розвитку специфічного сепсису та менінгіту. Це є ще однією причиною необхідності чіткого визначення кожної патології.
ГРВІ характеризуються різноманітністю клінічних проявів. Клінічна картина варіює від інапарантної інфекції або катару верхніх дихальних шляхів, іноді з кон'юнктивітами, стенозуючими ларинготрахеобронхітами до тяжких форм із залученням серцево-судинної та центральної нервової системи. Віруси погіршують перебіг хронічних бактерійних інфекцій дихальних шляхів.
Щодо ГРЗ, то ураження респіраторних шляхів викликають представники різної, переважно кокової мікрофлори, легіонели, мікоплазми, хламідії, рикетсії. Вони спричиняють появу різноманітних клінічних проявів — назофарингітів, ангін (тонзилітів), бронхітів, особливо тяжкими бувають дифтерійні ураження. Збудники цієї групи частіше, ніж віруси, викликають розвиток пневмоній. Обидві групи захворювань постійно поповнюються новими представниками, які є причиною тяжких патологій. Респіраторні інфекції уражають усі вікові групи населення. На сьогодні відома значна кількість збудників (понад 250 типів), які належать до 9 різних нозологічних груп вірусної природи (грип, парагрип, адено-, РС-, пікорна-, корона-, рео- , ентеро- та герпесвірусна), що тісно пов'язані з захворюваннями респіраторного тракту людини, спричиняючи розвиток ГРВІ
ГРЗ у дітей зачіпає різні відділи системи дихання. Всі захворювання, що стосуються даної категорії, характеризуються подібними проявами, тобто клінічною картиною.
Однак збудники захворювань можуть бути зовсім різними. Проте батьки, орієнтуючись на характер симптомів, як правило, плутають ГРЗ у дітей з такими захворюваннями як звичайна застуда або грип.
Зазвичай клінічна картина захворювання також різниться через інші, не менш важливих, особливостей - ступінь хвороботворності певного вірусу, вікова категорія дитини, стану імунітету дитячого організму, схема проведеного лікування і обстановка навколишнього середовища. Частота прояву різних симптомів буде різнитися. У деяких дітей при розвитку гострого респіраторного захворювання можуть бути всі симптоми відразу, а може спостерігатися лише один або два основних ознаки.
ГРЗ у дітей вимагає поведінки діагностичних процедур, так як деякі симптоми захворювання будуть схожі у декількох вірусів, наприклад, у грипу та вірусу парагрипу або бронхіту і риніту, так як принципи поразки області глотки і гортані практично аналогічні. Грип, як правило, відносять до приватних проявом гострого респіраторного захворювання, які мають свої епідеміологічні та клінічні особливості розвитку. Обумовлено таке розмаїття симптомів різноманіттям вірусної структури сприйнятливістю клітин бронхів до даного різновиду вірусу. При появі симптомів гострого респіраторного захворювання у дітей, необхідно звернутися до лікаря - фахівець проведе ряд досліджень, які будуть покликані уточнити вид збудника, сформулювати правильний діагноз, а, отже, правильно підібрати тактику лікування ГРЗ у дітей. Простий огляд і вислуховування скарг пацієнта, як правило, дає недостатньо інформації для встановлення причини розвитку гострого респіраторного захворювання з відповідними симптомами.
В окремих випадках спостерігаються поєднання кількох вірусів в рамках розвитку ГРЗ у дітей. Всі лікарі сходяться на думці в тому, що лікувати подібний стан необхідно. Якщо воно нетяжкий, то організм може і сам впорається з інфекцією протягом приблизно семи днів.
Самолікування в будьякому випадку проводити не можна у зв'язку з тим, що етіологія захворювання неясна. Іноді гостре респіраторне захворювання батьки приймають за простуду, яка пов'язана з переохолодженням або загостренням хронічного захворювання на зразок синуситу, і починають давати дитині аспірин, що категорично забороняється.
Обов'язковою умовою нормального розвитку захворювання без ризику ускладнень є створення в домашніх умовах вологою, прохолодною, чистою атмосфери, так як повітря, що має такі характеристики, не дасть розвинутися ускладнення, пов'язаного із збільшенням в'язкості мокроти і забивання носових ходів, а також розмноження мікроорганізмів, які активізуються при зниженні захисних функцій цієї мокротиння.
У приміщенні, де хворіє дитина, слід регулярно робити вологе прибирання і провітрювати кімнату, повинно бути мінімум накопичувачів пилу, відмова від обігрівачів, зволожувачі повітря. Дитині слід давати багато пити, температура води повинна бути наближена до температури тіла для якнайшвидшого всмоктування організмом. Не можна примушувати дитину їсти, якщо він цього не хоче. У харчуванні необхідно робити акцент на продукти, що містять вуглеводи, збільшення числа годувань за рахунок зменшення порції годування.
Симптоматична терапія ГРВІ
Лихоманка супроводжує більшість ГРЗ і є захисною реакцією, так що зниження її рівня жарознижувальними засобами виправдано лише в визначених ситуаціях. На жаль, багато батьків (та й лікарі) вважають лихорадку найбільш небезпечним проявом хвороби і прагнуть нормалізувати температуру. Відповідно до проведених н досліджень жарознижуючі отримують 95% дітей з ГРВІ, у тому числі 92% дітей з субфебрильною температурою. Таку тактику не можна вважати раціональною, оскільки лихоманка, як компонент запальної відповіді організму на інфекцію, багато в чому носить захисний характер. Лихоманка розвивається внаслідок дії на гіпоталамічні терморегулятивні центри ендогенних пірогенів - цитокінів.
Показання для зниження температури наступні : 1. Здоровим дітям у віці старше 3 місяців: при температурі- 39, 0 ° або при дискомфорті, м'язової ломоті і головного болю. 2. Дітям з фебрильными судомами в анамнезі, з тяжкими захворюваннями серця і легенів, а також дітям 0 -3 місяців життя: при температурі- 38 -38, 5 ° З урахуванням того, що жарознижувальні - найбільш широко використовувані в дитячому віці засоби, їх вибір слід засновувати насамперед на їх безпеки, а не силі їх ефекту, яка, як правило, залежить від дози. Найбільш безпечним жарознижуючим для дітей є парацетамол, його разова доза - 10 -15 мг /кг, добова 60 мг /кг. Бупрофен (5 -10 мг /кг на прийом) частіше дає побічні ефекти, ніж парацетамол (жарознижувальний ефект), його рекомендують використовувати у випадках, коли потрібно дію протизапального ефекту (артралгії, м'язові болі і т. д. ).
Фебрильні судоми зазвичай короткочасні і мають гарний прогноз. Тривалі (більше 15 хвилин), особливо повторні або фокальні, судоми вимагають введення літичної суміші (або р-ра метамізола 50% в /м 0, 1 мл /рік життя), а також діазепаму (0, 5% розчин в /м або в /в по 0, 1 -0, 2 мг /кг повторно, максимально 0, 6 мг /кг за 8 годин).
Стеноз гортані при вірусному ларингіті найчастіше проходить самостійно; введення 0, 6 мг /кг дексаметазону або інгаляційного стероїду запобігає прогресування стеноза гортані. Покращує носове дихання лише в перші 1 -2 дні, при більш тривалому застосуванні вони можуть посилювати нежить. У ранньому віці через хворобливості використовують тільки 0, 01% і 0, 025% розчини. Зручні (після 6 років) назальні спреї, що дозволяють при меншій дозі рівномірно расподілити препарат.
Бронхіальна обструкція виникає у грудних дітей на 2 -4 -й день ГРВІ при картині бронхіолітом або обструктивного бронхіта; ГРВІ - найчастіша причина астматичного нападу у маленьких дітей.
Основні бактеріальні збудники Основні збудники бактеріальних ГРЗ -це найчастіше пневмококи, гемолітичний стрептокок групи А, бескапсульна гемофільна паличка ( H. influenzae ), рідше стафілокок. Носійство кожного з них спостерігається у 5 -50% дітей, але під час ГРВІ в порожнині носа, глотки і бронхах виникає захворювання, размноження пневмокока та гемофільної палички (але не стафілокока). Під впливом інфекцій та інших факторів, що пригнічують функцію циліарного апарату та імунного захисту(грип, ГРВІ, переохолодження, аспірація їжі), бактеріальний процес развивається у звичайно стерильних відділах дихального тракту - в середньому вусі, параназальних синусах, лакунах мигдаликів, легенях.
Отже, проблема ГРЗ в дитячому віці залишається актуальною не тільки через їх частоти, а й у зв'язку з необхідністю перегляду, оптимізаціі лікувальної тактики. Накопичені дані показують, що переважають в практиці педіатрів підходи, щонайменше, не сприяють становленню іммунної системи дитини, тому перегляд тактики повинен бути, в першу чергу, спрямований на модифікацію терапевтичної активності, зокрема, на зниження невиправданих призначень антибактеріальних і жарознижуючих засобів. З цим, досвід використання «бактеріальних вакцин» дозволяє вважати їх препаратам, заповнюють недолік природного імуностимуляції дитини в сучасних умовах. Тому положення російської програми з ГРЗ , яка містить узгоджені рекомендації з цих та інших питань - важлива подія в вітчизняної педіатрії, покликана сприяти подальшій раціоналізації лікування і профілактики гострих респіраторних захворювань - найпоширенішої патологіі дитячого віку.
Дякуємо за увагу!


