ГОСТРА РЕВМАТИЧНА ЛИХОМАНКА Актуальність теми Не будучи

ГОСТРА РЕВМАТИЧНА ЛИХОМАНКА

Актуальність теми. Не будучи масовим захворюванням, ревматизм представляє серйозну проблему кардіоревматології у зв’язку з нерідким формуванням пороків серця, розвитком тимчасової і стійкої непрацездатності.

Отже, тяжкий перебіг захворювання, виникнення незворотних ускладнень, що інвалідизують дитину, висока смертність визначають актуальність раннього виявлення вроджених вад серця, точної топічної діагностики й своєчасного лікування.

Ревматизм – це системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі, що розвивається у звязку з гострою стрептококовою інфекцією у схильних до нього осіб.

Причини: гострі захворювання стрептококової етіології (скарлатина, ангіна, стрептодермія); хронічні тонзиліти.

Патогенез СТРЕПТОКОКИ ФЕРМЕНТИ ТОКСИНИ УТВОРЕННЯ ПРОТИСТРЕПТОКОКОВИХ АНТИТІЛ ФОРМУВАННЯ ІМУННИХ КОМПЛЕКСІВ УТВОРЕННЯ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ УТВОРЕННЯ АУТОАНТИ ТІЛ ТРИВАЛИЙ ІМУНО-ЗАПАЛЬНИЙ ПРОЦЕС КЛІНІЧНИЙ ПРОЯВ ХВОРОБИ

Класифікація за характером перебігу: 1. Гострий. 2. Підгострий. 3. Затяжний.

1. Ревмокардит первинний. (БЕЗ ВАДИ СЕРЦЯ) 2. Ревмокардит оборотний. (З ВАДОЮ КЛАПАНІВ) 3. Ревмокардит без серцевих змін.

Відповідно до МКХ-10 ревматична лихоманка віднесена до хвороб системи кровообігу під шифрами: 100 - ревматична лихоманка без залучення серця 101 - ревматична лихоманка з залученням серця 102 - ревматична хорея

СКАРГИ

Ø Ø Ø СЛАБКІСТЬ НЕЗДУЖАННЯ ПОРУШЕННЯ СНУ ЗНИЖЕННЯ АПЕТИТУ СУБФЕБРИЛЬНА ТЕМПЕРАТУРА ПІДВИЩЕНА ПІТЛИВІСТЬ СХУДНЕННЯ БІЛЬ У СЕРЦІ ЗАДИШКА ГОЛОВНИЙ БІЛЬ ЗАПАМОРОЧЕННЯ

Згідно з А. І. Нестеровим (1973), в розвитку ревматичного процесу виділяють три періоди: I період (латентний). Триває 2 -4 тижні. Цей період характеризується процесами імунологічної перебудови після стрептококової інфекції до початку ревматичної атаки. Перебігає безсимптомно з клінічними проявами, що характерні періоду інфекції, що затягнувся (слабкість, недомагання, зниження працездатності, носові кровотечі, блідість шкірних покривів).

II період. Період гіперергічних реакцій з клінічним оформленням хвороби у вигляді мігруючого поліартриту крупних суглобів, кардиту, васкуліту, тощо. При активному лікуванні в перші 7 -10 днів можливе повне видужання.

III період. Період численних проявів поворотного ревматизму з прогресуванням важкості вад серця і розвитком гемодинамічних ускладнень. Характеризується прогресуванням імунологічних розладів, схильністю до аутоімунізації. Власне цей період і формує усі властиві ревматизму клінічні варіанти.

Суглобовий синдром Ранні ознаки ревматизму: артрит або артралгії (60 -100% захворілих дітей) - гострий початок; - залучення великих або середніх суглобів (частіше колінних, гомілковостопних, ліктьових) у вигляді моно - оліго-, або поліартриту; - летючість ураження; - швидкий зворотний розвиток процесу.

Ураження серця Виявляються у 70 -85% випадків. Саме цей синдром визначає нозологічну специфічність ревматизму і вислід хвороби в цілому. Для ревматичного кардиту характерно втягнення в патологічний процес усіх оболонок серця, при цьому ураження міокарда – рання і обов’язкова ознака, на тлі якої розвивається ендокардит і перикардит. Ревматичний кардит

Хорея. хорея є Ревматична абсолютною ознакою ревматизму, хоча зустрічається в дитячому і підлітковому віці. Мала хорея зустрічається в 1217% хворих на ревматизм, переважно у дівчаток від 6 до 15 років.

Мала хорея Ø- гіперкінези Ø - гіпер- або гіпорефлексія Ø - м’язова гіпотонія Ø - порушення координації рухів Ø - зміна психологічного стану Ø - різноманітні вегетативні розлади

РЕВМАТИЧНІ ВУЗЛИКИ § § ЩІЛЬНІ; МАЛОРУХОМІ; ДУЖЕ БОЛІСНІ; РОЗТАШОВАНІ В ФАСЦІЯХ, АПОНЕВРИЗМАХ, ПІДШКІРНО ЖИРОВІЙ КЛІТКОВИНІ.

УРАЖЕННЯ ШКІРИ v. УРТИКАРНЕ ТА КОРЕПОДІБНЕ ВИСИПАННЯ; v. ГЕМОРАГІЧНА ПУРПУРА.

КІЛЬЦЕПОДІБНА ЕРИТЕМА

Діагностика.

А. Загальні: 1. Підвищення температури 2. Адинамія, втомлюваність, блідість шкіри, загальна слабкість 3. Пітливість 4. Носові кровотечі 5. Абдомінальний синдром

Б. Спеціальні (головним чином лабораторні показники) 1. Лейкоцитоз (нейтрофільний) 2. Диспротеїнемія: а) збільшення ШОЕ б) гіперфібриногенемія в) поява С-реактивного білка г) підвищення рівнів ℒ 2 - і γ-глобулінів д) підвищення рівня сироваткових мукопротеїдів, глікопротеїдів

Інструментальні методи дослідженя:

На ЕКГ при ревмокардиті : - порушення ритму (тахі - або брадиаритмія, міграція водія ритму, іноді екстрасистолія, миготлива аритмія); - уповільнення атріовентрикулярної провідності; - порушення реполяризації шлуночків; - подовження електричної систоли.

На фонокардіограмі (ФКГ): - зменшення амплітуди I тону на верхівці; - збільшення амплітуди III і IV тонів; - систолічний шум, не пов’язаний з I тоном;

На рентгені: -не завжди виражене збільшення серця; -ознаки зниження тонічної й скорочувальної функції міокарда; -мітральна (при ураженні мітрального клапана) або аортальна (при ураженні аортального клапана) конфігурація серця.

При Ехо. КГ: - стовщення, “кошлатість” ехосигналу від стулок уражених клапанів; - зменшення їхньої екскурсії; - ознаки порушення скорочувальної функції міокарда

Ревматичний міокардит. Клінічно міокардит проявляється: - температурою, - болем в ділянці серця, - задишкою при фізичному навантаженні, - порушенням ритму серця. , як тахікардія, так і брадикардія. Тони серця пониженої звучності, іноді – глухі, може реєструватися тричленний ритм. В залежності від важкості ураження може виявлятися збільшення розмірів серця.

Гіперкінези Характерні наступні симптоми: 1. Симптом Черні – втягування епігастральної ділянки на вдосі. 2. Симптом Філатова – неможливість одночасного закриття очей і висовування язика. 3. Симптом “в’ялих плечей” – при піднятті хворого попід пахви голова глибоко занурюється у плечі.

4. Симптом “хореїчної кисті” – згинання в променево- зап’ястковому і розгинання в п’ястково-фалангових і міжфалангових суглобах витягнутої вперед руки. 5. Симптом Гордона – затримка зворотного згинання гомілки при викликанні колінного рефлексу внаслідок тонічної напруги m. quadriceps. 6. Підвищення сухожилкових рефлексів, клонус ступень.

ЛІКУВАННЯ

1 – й этап – стаціонарне лікування

Ø Постільний режим перші 2 -3 тижні.

Дієта (повноцінна кількість білків, обмеження рідини, збільшення вмісту калію, магнію та вітамінів). Ø

Етіотропна терапія БЕНЗИЛПЕНІЦИЛІН 10 -14 ДНІВ ―‣ БІЦИЛІН-5 1 раз на 2 тижні

Патогенетичне лікування - НПЗП: ацетилсаліцилова кислота, індометацин, діклофенак. - ГКС: преднізолон (при тяжкому кардиті).

Лікування хореї - спокій, тишина; - за призначенням лікаря: ФЕНОБАРБІТАЛ, пр-ти брома; - вітаміни групи В; - фіз. процедури; - хвойні ванни; - консультація невролога.

2– й этап – лікування в місцевому кардіоревматологічному санаторії

3– й этап – диспансерне спостереження в поліклініці

ПРОФІЛАКТИКА ПЕРВИННА - це попередження первинної захворюваності ревматизмом: 1. Підвищення імунітету. 2. Виявлення і лікування стрептококової інфекції. 3. Особлива увага генетично схильним до ревматизму дітям.

ВТОРИННА - БІЦИЛІНОПРОФІЛАКТИКА 1. Діти, що перенесли ревматизм без кардиту – біцилін-5 до 18 -річного віку. 2. При наявності кардиту – до 25 років і більше. 3. При сформованій ваді – пожиттєво.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!