ГОСПОДАРСТВО ТА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА АБСОЛЮТИСТСЬКИХ ЦЕНТРАЛІЗОВАНИХ МОНАРХІЙ ЄВРОПИ (XVI - ПЕРША ПОЛОВИНА XVII СТ. )
ПЛАН ТЕМИ: 1. Зміни у феодальному устрої європейських держав пізньофеодальної доби та їх (змін) вплив на господарське життя. 2. Формування товарного господарства в країнах Європи. 3. Формування грошового господарства: передумови переходу від товарного до грошового (капіталістичного) ринкового господарства. Зародження інститутів ринкової економіки.
1. ВПЛИВ ПОЛІТИЧНИХ, СОЦІАЛЬНИХ, ДУХОВНОКУЛЬТУРНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ФАКТОРІВ НА ГОСПОДАРСЬКЕ ЖИТТЯ:
ПОЛІТИЧНІ ФАКТОРИ: утвердження нової форми дер жавного устрою —абсолютистської централізованої монархії (ієрархічна особистісна залежність від феодалів змінилася на залежність усіх членів суспільства від короля); відбулися принципові зміни у владі-власності (влада стає верховною за характером); створюються якісно нові форми впливу центру – державна влада здійснюється через адміністративні органи (утворюється постійно діючий владний центр суспільства в особі верховної влади) формуються економічний і політичний центри, що функціонують вже відокремлено від владного центру.
Наслідки впливу політичних факторів наприкінці XV ст. утворюються перші централізовані монархії Іспанія і Португалія (із ліквідацією роздробленості утворилася основа для одновекторності владних і групових інтересів); виникнення політики меркантилізму, характерною ознакою якої був яскраво виражений протекціонізм (розвиток торгівлі і зміцнення позицій купецтва).
СОЦІАЛЬНІ ФАКТОРИ: швидке зростання чисельності населення у Європі; швидке зростання міського населення (міста-осередок господарського життя населення); зміни у формах суспільної залежності (особиста залежність людей змінювалася на економічну залежність);
Наслідки впливу соціальних факторів з’являються нові групи людей: мануфактурники і наймані робітники; формування націй, виникнення національних держав закладало грунт для появи національних економік.
ДУХОВНО-КУЛЬТУРНІ ФАКТОРИ: в епоху Відродження (середина ХV-середина ХVII ст. ) відбувається відновлення ідей, цілей, культури, архітектури та духу Античності; розвиток техніки, науки і освіти; зростає вплив релігійних факторів (падіння престижу католицької церкви та поява нових протестантських релігій - лютеранство та кальвінізм); Наслідки: епоха Реформації (масовий протестанський рух); розшарування європейських держав на економічно розвинені та економічно відсталі;
Наслідки впливу духовно-культурних факторів епоха Реформації (масовий протестанський рух); розшарування європейських держав на економічно розвинені та економічно відсталі;
ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ: господарська система суспільства здійснюється під впливом еволюції суспільного поділу праці та форм власності на засоби виробництва; в кожній формі господарювання відповідає певний статус індивідів, що господарюють; особиста власність характеризується доступом індивідів до засобів виробництва та економічних ресурсів опосередкованою особистою залежністю; право особистої власності надається владою; характерною рисою середньовічного західноєвропейського суспільства є ієрархічність.
Наслідки впливу економічних факторів формування економічної, майнової залежності; утвердження економічної діяльності вільного індивіда на засадах приватної власності; поява нових форм господарства, що орієнтовані на товарно -грошові форми. диференціація сфер суспільства (відокремлення власності від влади , набуття власністю ознак приватної);
ЗОВНІШНЯ ЕКСПАНСІЯ ЯК НАСЛІДОК ФУНКЦІОНУВАННЯ АБСОЛЮТИСТСЬКИХ МОНАРХІЙ у результаті проникнення товарно-грошових відносин у натуральне господарство темпи економічного розвитку європейських країн ще більше зростають; значну роль відіграли Великі географічні відкриття, які поділяють на два періоди: іспано-португальський (кінець ХV – середина XVI ст. ) та період російських та голландських відкриттів (середина XVI – середина XVII ст. ) передумови Великих географічних відкриттів: Економічні (бурхливий розвиток товарного виробництва, зростання товарності сільського господарства поява нових ринків; зростання обсягів товарного обміну необхідність у більшій кількості дорогоцінних металів; посилення ролі торговельних бірж, криза середземноморської торгівлі);
ПОЛІТИЧНІ: розвиток абсолютизму в Західній Європі (основа для організації великих морських експедицій з метою захоплення колоній для задоволення зростаючих грошових потреб); завершення державного об`єднання ряду країн Західної Європи, що супроводжувалося закінченням тривалих виснажливих війн. Матеріальні: відродження античних уявлень про те, що Земля – куля, уточнення карт, вдосконалення приладів; будівництво суден нового класу (каравели).
ФОРМУВАННЯ І УТВОРЕННЯ ГОСПОДАРСТВА ТА ЙОГО ПРОНИКНЕННЯ В АГРАРНУ СФЕРУ зростання товарообігу та розвиток торгівлі зумовили проблеми “нестачі грошей”; формування передумов переходу від натурального до товарного виробництва; виникнення першої економічної концепції до ринково економічної концепції – “меркантелізму”: дослідження економічних явищ відбувалося емпіричним шляхом; гроші – найвища абсолютна форма багатства; зовнішня торгівля – джерело багатства; сфера виробництва – джерело постачання необхідних для продажу товарів, передумова успішного розвитку торгівлі; виникнення фізіократизму (визначальна роль надавалась землі, природним факторам та аграрній сфері в житті суспільства.
ЕКОНОМІЧНА ТАБЛИЦЯ КЕНЕ “Економічна таблиця” стала вищим проявом утвердження товарності в сільському господарстві; являється першою спробою побудови макроекономічної моделі цілісного господарства; встановлення найбільш важливих закономірностей процесу суспільного відтворення; розкривається процес виробництва і заміщення відповідних витрат, що здійснюються в суспільстві, на базі продуктивності землеробства; центральне місце посідає поняття про сукупний суспільний продукт.
2. ФОРМУВАННЯ ТОВАРНОГО ГОСПОДАРСТВА В КРАЇНАХ ЄВРОПИ
“РЕВОЛЮЦІЯ ЦІН” ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК КРАЇН ЄВРОПИ розклад натурального і формування товарного господарства; погіршення становища багатьох верств населення (але збагачення торговців); прискорення процесу первісного нагромадження капіталу; Перші колоніальні імперії Португальська колонізація носила характер так званої “крапкової” колонізації; Англія змагалася з Іспанією на шляху колоніальної експансії; Франція мала значні успіхи у Пн. Африці, Близькому Сході. колонізація здійснювалася примітивними методами, економічні відносини були пристосовані для грабіжницьких цілей.
ЗНАЧЕННЯ ВЕЛИКИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ВІДКРИТТІВ ДЛЯ ЗАРОДЖЕННЯ ТОВАРНОГО ГОСПОДАРСТВА В ЄВРОПІ розширилася територіальна сфера обігу; розширився торгівельний асортимент (за рахунок появи нових товарів: тютюн, какао, кава); поява монопольних торгівельних об‘єднань (голландська та англійська Ост-Індські компанії); переміщення центру торгівлі із Середземного моря в Атлантичний, Індійський, Тихий океани зовнішня торгівля сягає рівня світової змінюється техніка торгівлі; становлення світового ринку, виникає світове господарство;
НАСЛІДКИ: сформувалась основа для виникнення міжнародного поділу праці та світового господарства; посилення нових тенденцій в економічній політиці європейського абсолютизму (мали меркантилістський характер); правлячі династії (Англія, Іспанія, Франція) стимулювали торгівлю, промисловість, судноплавство, колоніальну експансію; меркантилізм сприяв формуванню і розвитку ринкової економіки; первісне нагромадження капіталу (основними джерелами стали зовнішня торгівля, система протекціонізму, державні позики, податки, колоніальні війни, експлуатація засобів виробництва) дрібне товарне виробництво починає поступатися місцем більш продуктивним формам організації виробництва.
ПЕРВІСНЕ НАГРОМАДЖЕННЯ КАПІТАЛУ В АНГЛІЇ масова еміграція до Англії французьких, нідерландських, німецьких ремісників, особливо майстрів сукно-виробничого процесу; реформа церкви, так звана реформація (масове розорення селян, втрата ними житла і засобів до існування; створення ринку вільних робочих рук (нагромадження у невеликій кількості людей значних грошових коштів); формування та розширення зовнішнього та внутрішнього ринків завдяки торгівлі; зростання торгового капіталу;
НАСЛІДКИ приплив до Європи золота і срібла; утворення своєї аристократії в буржуазії, шляхом нагромадження великих готівкових капіталів у найбільш спритних ділків; капіталістичні зміни в кредитній системі (заснування Англійського акціонерного банку, Акумулювання банками капіталів з метою їх подальшого інвестування виробництва;
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕХОДУ ДО ТОВАРНОГО ГОСПОДАРСТВА В ГОЛЛАНДІЇ відсутність земельної та особистої залежності; сільське господарство півночі Нідерландів втратило натуральну форму; в другій половині XVI ст. відбулася буржуазна революція; стрімке нетривале економічне піднесення; головна роль в господарському розвитку належала торговельному капіталу.
ЕКОНОМІЧНА ДУМКА ПЕРІОДУ ПЕРВІСНОГО НАГРОМАДЖЕННЯ виникнення нових процесів та явищ за рахунок розвитку мануфактурного виробництва, капіталізації господарства Англії, посилення її зовнішньоекономічної експансії; Вільям Петті (1623 – 1687) (застосував загальнонаукову парадигму, метод наукової абстракції); П’єр Лепезен де Буагільбер (1646 - 1714) (абсолютизував роль сільського господарства в економічному розвитку країни; вважав, що багатство країни полягає у фізичній масі грошей); Фізіократи (сформували наукову школу економічного лібералізму; земля виступає єдиним джерелом багатства народу)
3. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА: ПЕРЕДУМОВИ ПЕРЕХОДУ ВІД ТОВАРНОГО ДО ГРОШОВОГО (КАПІТАЛІСТИЧНОГО) РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА. ЗАРОДЖЕННЯ ІНСТИТУТІВ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
РОЗПАД ФЕОДАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА. ПЕРЕДУМОВИ ПЕРЕХОДУ ВІД ТОВАРНОГО ДО ГРОШОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЗАРОДЖЕННЯ ІНСТИТУТІВ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ XVI – XVII ст. в еволюції європейської цивілізації були періодом переходу від феодального до індустріального суспільства(розклад феодальних відносин, формування передумов індустріалізації господарства, зародження інститутів ринкової економіки); розвиток товарного господарства, посилення елементів товарності в господарстві, формування великих капіталів, перетворення феодальної земельної власності на об’єкт купівлі – продажу, використання найманої робочої сили, посилення майнової та соціальної диференціації; міжнародна торгівля сприяла створенню загальноєвропейського товарного і грошового ринку;
ЗМІНИ У СФЕРІ МАТЕРІАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА в цей період швидкого розвитку набувають феодальні міста, зростає їх економічна роль; відбувається подальше поглиблення суспільного поділу праці, розвивається внутрішня та зовнішня торгівля збільшується роль грошей; значні досягнення в галузі науки і техніки; розвиток домашнього виробництва;
ЗНАЧЕННЯ РОЛІ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ МІСТ У ЗАРОДЖЕННІ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ. ЕВОЛЮЦІЯ ЦЕХОВОГО ГОСПОДАРСТВА міста поступово перетворилося з адміністративних релігійних центрів в економічно культурні центри; місто забезпечувало всі необхідні умови для виробничої діяльності і збуту ремісничої продукції; в містах поступово зароджується промислове та торгівельне підприємство; основною галуззю в місті виступало цехове ремесло: цехове ремесло стало одним із головних перешкод на шлях капіталістичної промисловості, тому воно повинно було поступитися менш регламентованому мануфактурному виробництву
НОВІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ виникають і активно розвиваються капіталістичні відносини; відбувається занепад феодалізму; ліквідація кріпосної залежності в Англії, Франції, Італії, Нідерландах; виникають капіталістичні господарства із застосуванням праці найманих робітників; формується буржуазія і передпролетаріат; відбуваються процеси інтеграції якісно нового типу господарства, заснованого на ринкових засадах.
НОВІ ГОСПОДАРСЬКІ ФОРМИ У ПРОМИСЛОВОСТІ. МАНУФАКТУРА ТА ЇЇ ВИДИ виникнення мануфактури (значна роль у занепаді феодального господарства та становленні індустріального суспільства); найбільш інтенсивного розвитку нові форми організації виробництва набули в гірській, металургійній і металообробній галузях; мануфактура стає першим капіталістичним підприємством, що використовує найману працю та діє за наявності капіталу; мануфактурне виробництво історично підготувало передумови для великої машинної індустрії.
ЗМІНИ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВІ методи розв'язання аграрного питання в різних країнах Європи були різними(в Англії нові капіталістичні відносини проникли в усі галузі економіки; у Голландії розвиток сільського господарства мав компромісний характер; у Франції протягом перехідного періоду зберігалася велика земельна власність феодалів, зміцнилася спадкова рента; змінення у співвідношенні між промисловістю та сільським господарством, між містом та селом. Найпомітніше підвищення ролі міст відбувалося в Англії, Іспанії та Франції.
ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК ОБМІНУ. ЗМІНИ У ФІНАНСОВІЙ СФЕРІ відбувалося становлення грошової, фінансової та кредитної систем; з розвитком ринкових відносин, інститутів ринкової економіки поступово відбувається формування національних ринків; зростання державного боргу у країнах; змінюється і розвивається податкова і банківська системи; виникає так звана відкупна система (тобто продаж державного права на збирання податків приватним особам);
ВИСНОВКИ: XVI- середина XVII ст. - це період переходу від феодального індустріального суспільства; панування мануфактурного виробництва, формування ринку найманої праці; становлення світового ринку; меркантелізм відкрив дорогу економічним дослідженням, виявленню закономірностей товарного ринку і грошового обігу; натуральне господарство обмежувалося процесом розвитку товарних і грошових відносин; бурхливий розвиток мануфактури; з’являється ринкове господарство; утверджується приватна власність на ресурси, еквівалентний обмін у процесі вільної конкуренції.
Скачать презентацию ГОСПОДАРСТВО ТА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА АБСОЛЮТИСТСЬКИХ ЦЕНТРАЛІЗОВАНИХ МОНАРХІЙ ЄВРОПИ
t_6-32_slayda.ppt