Гонорея це венерична урогенітальна інфекція яка передається

Гонорея – це венерична урогенітальна інфекція, яка передається переважно статевим шляхом і при якій уражаються переважно статеві органи. Синоніми: “тріппер” , “текун, архиерейський насморк” , французька нежить.

Гонорея Відома з давніх давен. Ось що писав з цього приводу класик венерології француз Рікор: ”Бог створив спочатку небеса, землю, а потім венеричні хвороби в т. ч. гонорею”. Сучасну назву хвороби “гонорея” ввів ще Гален на початку н. е. Це одна з найбільш розповсюджених венеричних інфекцій. За оцінками експертів ВООЗ, в світі щорічно заражається гонореєю більше 200 млн. людей (це в 4 рази більше ніж усе населення України).

Гонорея (тріпер) З усіх захворювань, що передаються статевим шляхом, гонорея зустрічається найчастіше. В країнах СНД у 12 -15 % хворих, що лікувались в стаціонарі з приводу запальних процесів, і у 5 -6 % гінекологічних хворих, які відвідали жіночу консультацію, виявлена гонорея.

Збудник гонореї – гонокок відкритий німцем Альбертом Нейсером в кінці 19 століття. Він представляє собою диплокок, тобто парний кок, який під мікроскопом нагадує дві фасолини, розміщені одна навпроти одної.

Збудник гонореї При гострій гонореї диплококи однакової величини, а при хронічній – різної. Їх розміри досягають до 1. 6 мкм в довжину та 0. 8 мкм в ширину. Гонококи на своїй поверхні мають багато ворсинок, завдяки яким вони досить легко і швидко фіксується на поверхні людської клітини.

Збудник гонореї При гострій g. N збудник розміщується в основному в середині лейкоцитів, а при хронічній g. N – позаклітинно. Гонококи можуть знаходитися не тільки всередині лейкоцитів, але і в епітеліальних клітинах і трихомонадах, при цьому вони зберігають свою життєздатність. При неблагопрємних умовах або спонтанно гонококи можуть утворювати Lформи. Вони змінюють форму і розміри, можуть набувати кулевидну форму і досягати розмірів еритроциту. У випадку реверсії L-форм гонококів в початковий стан, можливий рецидив гонореї. Крім того, L-форми резистентні до антибіотиків (стійкість підвищується в 1000 разів).

Шлях зараження ► Джерело зараження – хворий на гонорею або видимо здоровий носій. Основний шлях зараження – статевий (99%), при генітальних, орогенітальних або гомосексуальних контактах. ► Наступний шлях зараження – контактнопобутовий: рушник, зубні щітки, наконечники для клізм, вібратори, спринцівки.

КЛАСИФІКАЦІЯ ГОНОРЕЇ Свіжа g. N (до 2 місяців): - гостра; - підгостра; - торпідна; ► Хронічна g. N (більше 2 місяців) ► Гонококоносійство ►

Свіжий гострий гонорейний уретрит. ► скарги на значні виділення; ► суб’єктивно: свербіж, пекучість в уретрі, різі під час сечопуску, загальний стан непорушений; ► при огляді: почервоніння та набряк губок зовнішнього отвору уретри, гнійні виділення з уретри (жовтозеленого кольору); характерні плями на нижній білизні від гною.

Свіжий підгострий гонорейний уретрит Ті ж самі симптоми, що і при гострому g. N уретриті, але виражені слабше. Свіжий торпідний g. N уретрит ► скарги: свербіж в уретрі, тиснуча біль в промежині, іноді болючі полюції; ► при огляді: виділення з уретри скудні або зовсім відсутні.

Хронічний гонорейний уретрит ► скарг на виділення немає. ► суб’єктивно: свербіж та пекучість в уретрі. ► при огляді: зранку скудні слизові виділення з уретри (“guten morgen”), злипання губок зовнішнього отвору уретри, в першій порція сечі – слизово-гнійні нитки.

УСКЛАДНЕНЯ ГОНОРЕЇ У ЧОЛОВІКІВ ► ► ► БАЛАНІТ - ЗАПАЛЕННЯ ГОЛОВКИ СТАТЕВОГО ЧЛЕНА. ПОСТИТ - ЗАПАЛЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО ЛИСТКА КРАЙНЬОЇ ПЛОТІ. БАЛАНОПОСТИТ - ПОЄДНАННЯ БАЛАНІТУІ ПОСТИТУ. ФІМОЗ - ЗАПАЛЕННЯ КРАЙНЬОЇ ПЛОТІ (набряк, збільшення) І НЕМОЖЛИВІСТЬ ВІДКРИТИ GLANS PENIS. ПАРАФІМОЗ - ЗАЩЕМЛЕННЯ GLANS PENIS ЗАПАЛЕНОЮ КРАЙНЬОЮ ПЛОТТЮ (може бути після насильного відкривання glans penis при запальному фімозі).

УСКЛАДНЕНЯ ГОНОРЕЇ У ЧОЛОВІКІВ ЛІМФАНГОЇТ - ЗАПАЛЕННЯ ЛІМФАТИЧНИХ СУДИН СТАТЕВОГО ЧЛЕНА. Клінічно: щільний тяж, шкіра над ним набрякла, гіперемована, може бути підвищення t, озноб. ► СТРІКТУРИ - ЗВУЖЕННЯ УРЕТРИ. Клінічно: основний симптом - затруднений сечопуск; струя сечі тонка, а в важких випадках виділяється по краплям. ► ЕПІДИДИМІТ - ЗАПАЛЕННЯ ПРИДАТКА ЯЄЧКА. Клінічно: гострий початок з болі в ділянці придатка яєчка та в паху. Температура тіла підвищується до 39 -40 С, виникає озноб, головний біль, слабкість. Пальпаторно: придаток збільшений, щільний, болючий. Шкіра мошонки над ним напружена, гіперемована. ►

УСКЛАДНЕНЯ ГОНОРЕЇ У ЧОЛОВІКІВ ► ОРХІТ - ЗАПАЛЕННЯ ЯЄЧКА. Клінічно: симптоми тіж самі, що і при епідидиміті (біль, порушення загального стану), але більш виражені. ► ПРОСТАТИТ - ЗАПАЛЕННЯ ПРОСТАТИ АБО ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ. Перебігає гостро та хронічно. По характеру і ступеню ураження розрізняють простатит катаральний, фолікулярний, паренхіматозний. ► ВЕЗІКУЛІТ - ЗАПАЛЕННЯ СІМ'ЯНИХ МІХУРЦІВ. Клінічно прояви везикуліту замасковані симптомами уретроцистіту, епідидиміту та простатиту.

МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ГОНОРЕЇ Діагностика гонореї базується на слідуючих даних: анамнез захворювання, клінічна картина, знаходження збудника. ► БАКТЕРІОСКОПІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ (мазок) ► БАКТЕРІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ (посів) ► РЕАКЦІЯ ІМУНОФЛЮОРЕСЦЕНЦІЇ (РІФ) ► ІМУНОФЕРМЕНТНИЙ АНАЛІЗ (ІФА) ► ПОЛІМЕРАЗНА ЛАНЦЮГОВА РЕАКЦІЯ (ПЛР)

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ГОНОРЕЇ ► ► ► Всебічне клінічне і лабораторне обстеження хворих з метою виявлення інших ІПСШ та одночасного їх лікування. Одночасне лікування статевих партнерів хворого. До початку лікування з'ясовують алергологічний анамнез хворого. З метою прфілактики алергічних реакцій на антибіотик за ЗО хв. до першого введення антибіотика хворому призначають 1 таб. антигістамінного препарату. Враховують стать, вік хворого, клінічну форму і тяжкість процесу, наявність ускладнень.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ГОНОРЕЇ Дотримання хворим під час і після лікування певного режиму харчування, утримання від статевих контактів та фізичних навантажень. ► Основними препаратами в лікуванні гонореї є антибіотики непеніцилінового ряду. ► У випадках гострої неускладненої і незмішаної гонореї використовують метод одномоментного, одноразового введення антибіотика. ►