Засоби естетичного виховання.pptx
- Количество слайдов: 16
Головний засіб естетичного виховання молодших школярів - знайомство з культурою народу , традиціями , побутом. Підготувала студентка групи ПО 36 Содомора Ольга
Естетичне виховання — педагогічна діяльність, спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси. «Краса, — могутній засіб виховання чутливості душі, — писав видатний український педагог Василь Сухомлинський (1918— 1970). — Це вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння і почуття прекрасного, без захоплення і натхнення ніколи не побачиш. Краса — це яскраве світло, що осяває світ. При цьому світлі тобі відкривається істина, правда, добро; осяяний цим світлом, ти стаєш відданим і непримиренним. Краса вчить розпізнавати зло і боротися з ним. Я б назвав красу гімнастикою душі, вона виправляє наш дух, нашу совість, наші почуття і переконання. Краса — це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і завдяки йому так чи інакше ставишся сам до себе»
Естетичне виховання є багатогранним процесом, основу якого складають такі напрями: Життя і діяльність дитини в сім'ї. Тут формуються основи естетичних смаків , почуттів , на що впливають організація побуту в оселі, одяг, взаємини в сім'ї, . Виховна діяльність дошкільних закладів. Здійснюється через естетику побуту, систему спеціальних занять (музика, образотворче мистецтво, танці, ігри тощо).
Естетичне виховання молоді є на сьогодні одним з актуальних завдань педагогічної науки. Виховання дітей на традиціях народу вирішує відразу кілька виховних проблем виховання патріотизму, любові до рідного краю естетичне та моральне виховання дітей підготовка до самостійного життєвого вибору. Розпочинати цілеспрямоване виховання на народних традиціях необхідно починаючи з дитячого садка.
Об’єктом дослідження став процес використання традицій рідного народу як засобу виховання особистості дошкільника. Предмет дослідження - українські народні традиції як засіб виховання.
Народ завжди виступає вихователем молодшого покоління , а виховання при цьому набуває народного характеру. Тільки народне виховання зауважував К. Д. Ушинський є живим органом в історичному процесі народного розвитку.
За допомогою казок , які вихователь використовує у виховній роботі, дитині прищеплюється ввічливість, конкретність у стосунках з людьми, працелюбність, любов до рідної землі.
У народних прислів’ях відображається система поглядів українського народу на формування моральних якостей особистості. Прославляючи працелюбність, використовували таке прислів’я «Без роботи день роком стає» . Щоб дитина була сміливою, а не боягузом, їй казали – «На сміливого собака гавкає, а боягуза кусає» . Засуджуючи ледачих, в народі казали – «Тяжко тому жить, хто не хоче робить» . Застережуючи дітей від брехні, їм казали - «Правда із дна моря виринає, а неправда потопає» .
Веснянки та гаївки виховують у дітей інтерес до культурної спадщини українського народу, любов до української пісні, слова, до живої природи. Все це складає основу морального виховання.
Ткацтво виховувало зосередженість на справі, уважність, повагу і любов до традицій свого народу, повагу до української історії.
Місце козацької педагогіки в системі виховання сучасної молоді важко переоцінити. Козацьку педагогіку варто застосовувати для того, щоб змалку в дитині формувати і розвивати риси господаря, патріота, громадянина.
У процесі прилучення до народної мудрості вона переживає всі вчинки разом з культурними героями. Тому найраніше, в першу чергу, традиції прищеплюються через народну казку.
Дякую за увагу !
Засоби естетичного виховання.pptx