Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей

Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей !

Незважаючи на стрімкий розвиток електронних засобів навчан ня і розваг, книга є одним із найважливіших та найбільш поширених джерел інформації для дітей та підлітків. Більшість педагогів і бать ків вважають, що саме дитяча книга відіграє особливу роль у вихо ванні особистості дитини, причому роль незамінну. Проте дискусії про майбутнє друкованої книги, її можливої транс формації в електронне видання, набуття нею властивостей структур ної бази даних та про особливості застосування різними фахівцями (в тому числі й учнями) залишається актуальною. Друкована продукція для дітей користується великою увагою з боку вчителів, батьків, урядових і громадських організацій, видавців, книгопродавців, бібліотекарів. Про обсяг ринку дитячої книги за кордоном говорять, наприклад, такі факти: кожна третя книга, що ку пується у США, — дитяча. Результати соціологічних і психоло гічних досліджень підтверджують, що саме читання розвиває інте лект. Люди, які итають, швидше розуміють ціле, краще і читають ч повніше виявляють протиріччя і зв'язок явищ, більш адекватно оцінюють ситуацію, швидше аналізують інформацію, знаходять і приймають правильні рішення, мають більший обсяг пам'яті, активну творчу уяву, точно і ясно формулюють і викладають свої думки.

Сьогодні фахівці відзначають, що дитяча література — це най більш важливий вид книжок у світі. Незалежно від рівня розвитку країни дитячі книги — це найбільш ефективний і найбільш дешевий інструмент освіти, який надає змогу зберегти кошти, які держава вкладає в цю статтю бюджету. Читання було і залишається одним із найважливіших видів на вчальної діяльності, а також досить поширеним способом відпочинку. При гігієнічній оцінці друкованої продукції для дітей враховують ся як вікові психофізіологічні особливості читачів, так і показники поліграфічного оформлення продукції, зокрема шрифти.

Гігієна дітей та підлітків. Читання — це зорове сприйняття тексту, що являє собою досить швидке розрізнення великої кількості малих об'єктів. Друкований знак — літера може бути розподілений на складові елементи (ок ремі штрихи та просвіти між ними) за рахунок яких розрізнення і здійснюється. Таких елементів око мусить сприймати дуже велику кількість, наприклад, у літері «Н» їх дев'ять (два горизонтальних, п'ять вертикальних та два білих просвіти). Отже, ускладнення накреслення літери призводить до утруднення процесу впізнання за рахунок збільшення елементів. Наприклад, три рядки стандартно го тексту містять 180— 190 літер або близько 2000 чорних та білих об'єктів, що їх потрібно впізнавати, причому їх розмір може досягати десятих часток міліметра. Сприймаючий апарат зорового аналізато ра під час читання виконує дуже велику роботу, яка може суттєво зростати залежно від параметрів оформлення тексту.

Читання тексту на близькій відстані зумовлює напружену акомо дацію (досягнення певної кривизни кришталика за рахунок напру ження спеціальних м'язів), що також зростає при зменшенні роз мірів друкованого знаку. Значне навантаження лягає і на м'язовий апарат очей, який здійс нює рухи вздовж рядків та від рядка до рядка. Рухи очей відбува ються не плавно і безперервно, а стрибками, після яких протягом короткочасної зупинки (фіксації) читач сприймає і розуміє текст. Досвідчений читач робить 4— 6 зупинок на рядку, недосвідчений — 10— 20, що викликає стомлення м'язового апарату ока. Але понад усе сприяють розвитку стомлення так звані рефіксації, коли око втрачає прочитаний текст, і потрібно повертатися назад. Такі рухи найбільш характерні для дітей, що не мають розвинених навичок читання (до шкільники, молодші школярі). Отже, процес читання може спричи нити так звану астенопію (зорове стомлення), яка може бути ако модаційною або м'язовою.

Основною умовою продуктивного читання є легкість зорового сприйняття, яка забезпечується виконанням наступних умов: зображення повинно чітко виділятися на оточуючому тлі і так само чітко відображатися на сітківці; зображення має відображатися на самій сітківці, а не попе реду або позаду неї; зображення має бути достатньої величини, яка відповідає куту зору не менше однієї кутової мінути.

Аналіз читання, проведений фізіологами і фахівцями з ергономіки, дає можливість розглядати людину як своєрідну кібернетичну систему, у якій цей процес забезпечується функціонуванням трьох етапів читання: — це сприйняття інформації, здійснюване блоком зорового аналізатора; — переробка отриманої інформації, в результаті якої формується певне рішення (наприклад, читати далі або ж припинити читання); — видача прийнятого рішення виконавчим органам — м'язам очей, рук тощо. Цей етап слід назвати керуванням, яке замикає зв'язок текст — читач — текст.

При оцінці взаємодії читача (як внутрішньої підсистеми) із зовнішніми впливами на систему виділяють групи факторів, які забезпечують швидкість, якість і ефективність читання й засвоєння зорової інформації: — фізіологічні умови — загальний стан, працездатність, особливості вищої нервової діяльності, дотримання робочої пози; — психологічні, пов'язані з мотивацією читання: мета, інтереси, мотиви, знання й навички; — фізичні умови читання — робоче місце, освітленість, рівень шуму, тривалість читання; — інформаційні умови, які характеризують поліграфічні, семантичні та лінгвістичні особливості оформлення тексту.

Причому зазначені фактори можуть сприйматися не тільки як резерв підвищення продуктивності читання, але й як несприятливі чинники. Діяльність гігієніста повинна бути спрямована на комплексну оптимізацію процесу читання, що забезпечується впливом практично на всі зазначені умови. Необхідність різних підходів до оформлення видавничої продукції для дітей та для дорослих диктується, насамперед, відмінностями «дитячого» і «дорослого» способів читання: у дітей цей процес складається з техніки читання і розуміння змісту, у дорослих значення має тільки техніка. Важливою проблемою наразі є зменшення віку початку читання, пов'язане як з реформами середньої освіти, так і з загальними змінами у суспільстві. Діти починають читати з 4— 5 років, що призводить до збільшення інформаційного тиску на ще не повністю сформований зоровий аналізатор, сприяє розвитку різного роду порушень.

З гігієнічних позицій найбільшу небезпеку являють собою саме інформаційні умови як особливості видавничого оформлення текстів, оскільки вони зумовлюють такий інтегральний показник, як зручність для читання. Нині вона трактується як можливість забезпечення максимальної продуктивності при тривалій роботі органу зору з мінімальною напругою і стомленням. Зручність для читання залежить від багатьох елементів видавничо поліграфічного оформлення тексту, що впливають на швидкість читання. Нормальне функціонування зорової системи забезпечує оптимальна величина друкованих знаків і параметрів оформлення текстів. Дослідники, що займаються питаннями офтальмології й оптометрії, великого значення надають зручності текстів для читання. Так, наявність кількісної залежності між величиною літер, швидкістю читання і можливістю впізнання знаків підтверджує важливість правильного оформлення текстів.

Найбільш важливим для читання є стан компонентів оформлення книги, їхня відповідність антропометричним параметрам людини, особливо її зоровому сприйняттю. Важливе значення має художньо технічне оформлення книги як основного фактору, який визначає швидкість сприйняття інформації читачем. Книга визначається як своєрідний пристрій для всебічного, ефективного використання читачем надрукованих у ній творів. Недоліки оформлення тексту можуть стати причиною зниження якості отримуваної інформації. Читання є основним видом навчальної діяльності. Велике зорове навантаження, що виникає під час читання, є однією з проблем цього виду діяльності. Наведені фактори ризику поділяються на дві групи: —зумовлені особливостями росту і розвитку дитини (недорозвиненість зорового аналізатора, відсутність сформованих навичок читання); — пов'язані зі станом оточуючого середовища: незадовільне поліграфічне оформлення дитячих книг, невідповідність умов читання (освітлення, меблі) гігієнічним вимогам.

Зазначені чинники характеризуються різним ступенем і тривалістю впливу на функціональний стан дітей. Так, якщо у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку має місце комплексний вплив зазначених чинників, причому особливо важливими є ті, що пов'язані з анатомо фізіологічними особливостями розвитку, то у середньому та старшому шкільному віці найбільш важливими є інші фактори. З метою подолання можливого негативного впливу вико ристовується комплекс профілактичних заходів, спрямованих на оптимізацію умов читання. Ситуація, що склалася в освіті, характеризується кількісною і якісною інтенсифікацією навчального навантаження, появою і роз витком нових форм і методів навчання, які призводять до зростання негативного впливу на організм школяра, в тому числі й на зоровий аналізатор, що сприяє формуванню і розвитку порушень стану здо ров'я. Реформування освіти, більш ранній вік початку шкільного навчання і, зокрема, навчання читанню зумовили необхідність обґрун тування й розробки параметрів оформлення підручників для дітей, які надають можливість підвищити працездатність й оптимізувати функціональний стан зорової системи.

Проведені гігієністами дослідження стали підставою для обґрун тування гігієнічних принципів регламентації друкованої продукції для дітей, до яких належать: урахування вікових анатомо фізіологічних особливостей орга нізму і, насамперед, розвитку зорової системи, змін психофізіоло гічного стану, введення вікового призначення друкованої продукції; забезпечення мінімального напруження і максимального зо рового сприйняття в процесі користування; технолого гігієнічне та експлуатаційне забезпечення макси мальної візуальної безпеки; інтегральний і комплексний характер оцінки дитячих кни жок, за рахунок поєднання гігієнічних, ергономічних, психо логічних та інших підходів, але з пріоритетом гігієнічного висновку щодо характеру впливу на організм; оцінка безпосереднього впливу цього виду предметів дитя чого вжитку на організм шляхом натурних гігієнічних досліджень; ризикометричний підхід до оцінки, який надає змогу прогно зувати й оцінювати ризик від використання дитячої друкованої про дукції, що не відповідає гігієнічним вимогам.

Існує цілий комплекс гігієнічних вимог, спрямований на забезпе чення зручності читання тексту з метою попередження негативно го впливу процесу читання на здоров'я (насамперед зір) людини. Виконання гігієнічних вимог щодо друкованої продукції для дітей є важливим фактором забезпечення безпеки життєдіяльності. Поло ження ДСан. ПіН 5. 5. 6. 084 — 02 «Гігієнічні вимоги до видавничої продукції для дітей та підлітків» дають змогу поєднати дотриман ня гігієнічних принципів щодо безпеки для читача і можливість застосування прогресивних видавничих технологій. Гігієнічні заходи щодо оптимізації зорового навантаження дітей та підлітків : Фактори ризику для здоров'я Результат їх реалізації при зоровому навантаженні Профілактичні гігієнічні заходи 1. Недорозвиненість зорового аналізатора 2. Відсутність сформованої навички читання 3. Незадовільне поліграфічне оформлення дитячих книг 4. Невідповідність умов читання (освітлення, меблів) гігієнічним вимогам 1. Швидкий розвиток стомлення, зниження працездатності 2. Підвищення ризику розвитку донозологічних станів зорової системи 1. Регламентація тривалості безперервного читання: 1 клас — 7 10 хв. 2. Забезпечення оптимальної освітленості та правильної пози 3. Відповідність параметрів оформлення друкованої продукції гігієнічним вимогам

Оцінка вихідних даних не є гігієнічним показником, але вона на дає можливість отримати додаткову інформацію про оформлення і якість видань. Вихідні дані характеризують видання й призначені для його оформлення, бібліографічного оброблення, статистичного обліку та інформування споживачів. До них належать випускні дані (дата під писання до друку, формат паперу, спосіб друку, обсяг видання, тираж) та вихідні дані (місце видання, назва видавництва та рік видання). З метою реалізації принципу вікової градації уся друкована продукція для дітей розподілена на 4 групи: перша — видання для дітей дошкільного віку до 6 років; друга — видання для дітей молодшого шкільного віку, 6— 10 років включно; третя — видання для дітей середнього шкільного віку, 11 14 років включно; четверта — видання для дітей старшого шкільного віку (підлітків), 15— 18 років включно. Дані про вікову категорію читачів мають бути обов'язково відображені на титулі кожного видання. Якщо читацька адреса видання охоплює дві (або більше) вікові категорії, видання потрібно оформлювати згідно з вимогами для молодшої зі згаданих груп.

Оцінка матеріалів (паперу, картону, фарб тощо) є важливими гігієнічними критеріями. Матеріали, що використовуються для виготовлення видань для дітей, повинні відповідати вимогам нормативних документів, погоджених з МОЗ України. Показники якості імпортних друкарських матеріалів мають бути не нижчими від вимог, встановлених у вітчизняних нормативних документах. Використання синтетичних та полімерних матеріалів дозволяється, якщо їх якість та безпека відповідають вимогам ДСан. ПіН 5. 5. 6. 012 98 «Державні санітарні правила і норми безпеки іграшок та ігор для здоров'я дітей» та Сан. ПіН 42 123 4240 86 «Допустимые количества миграции (ДКМ) химических веществ, выделяющихся из полимерных и других материалов, контактирующих с пищевыми продуктами, и методы их определения» . Без якісного паперу неможливо досягти нормального друкованого зображення. Для друкування тексту та ілюстрацій видання (окрім вклейок, вкладок, приклейок тощо) використовується папір, призначений тільки для друку книжкових видань, а саме — офсетний за ГОСТ 9094 та друкарський № 1 та № 2 за ГОСТ 9095 або інший папір з аналогічними характеристиками.

У виданнях для дітей усіх вікових груп рекомендується використовувати тільки папір, що забезпечує непрозорість (не менше 90%) друкованих елементів зі зворотного боку сторінки, а також попереджає пов'язані з цим можливі порушення зору. Білизна паперу, залежно від номера, марки та сорту, має становити 70— 88%. Для видань першої та другої вікових груп рекомендується папір з масою площі 1 м 2 не менше 80 г. Параметри зовнішнього оформлення видань для дітей і, насамперед, підручників, визначають зручність користування ними, а також зумовлюють термін експлуатації. До них належать маса видання, палітурка та спосіб скріплення. Загальна вага підручників із розрахунку на один учбовий день у комплекті з шкільним приладдям (без ваги ранцю або портфелю) не повинна перевищувати допустимих гігієнічних норм перенесення учнями важкості на відстань до 3 км: І—III класів — 1, 5— 2, 0 кг IV—V класів — 2, 0— 2, 5 кг УІ УІІ класів — 3, 0 3, 5 кг VIII—XI класів — 4, 0 4, 5 кг.

Для цього рекомендується маса підручника для початкової школи — не більше 300 г, для основної школи — не більше 450 г, для старшої школи — не більше 650 г. Відхилення ваги підручника можливе, але не більше ніж на 20%. Не рекомендується випуск підручників, розрахованих на декілька років навчання (суміщення програм різних років навчання). Зазначені обмеження не поширюються на навчальну літературу, призначену для домашнього читання (хрестоматії тощо) та для дітей з вадами слуху, зору і вимови. Палітурка підручника повинна бути міцною, з гладенькою поверхнею, з матеріалу, що мінімально піддається забрудненню під час користування. Дозволяється використання палітурки або обкладинки з поверхневим покриттям. Спосіб скріплення блоку підручника — шиття нитками на марлі, чи без марлі з подальшим приклеюванням марлі до корінця блоку. Скріплення блоку шиттям наопашки забороняється для видань у палітурках або в обкладинках з блоком завтовшки понад 10 мм.

Експертиза параметрів оформлення видання включає оцінку основного та додаткового тексту (за показниками шрифту та складання), ілюстративності та друку. Згідно з нормативними документами, основний текст — такий, що передає зміст видання та займає основний обсяг, а додатковий — той, що має довідково по яснювальний характер і займає невеликий обсяг видання. З метою об'єктивізації експертизи параметри шрифту і складання визначають на 10 характерних сторінках. Це сторінки з однаковим шрифтовим та ілюстративним оформленням, які відбирають для контролю. Результат експертизи вважається позитивним, якщо відхилення від величини показника встановлено не більше як на 3 сторінках (приймальне число). Якщо відхилення від величини показника встановлено на 4 і більше сторінках, результат вважається негативним (бракувальне число).

Найбільш важливим з погляду гігієни є технологогігієнічні по казники шрифту і складання, оскільки саме вони визначають зруч ність для читання, зумовлюючи характер впливу на зоровий аналі затор. При оцінці шрифту важливе значення має розмір друкованого знака та його накреслення, що можуть полегшувати або ж, навпаки, утруднювати сприйняття. Кегель шрифту — розмір шрифту у дру карській системі вимірювання, що визначається відстанню між верхньою і нижньою стінками літер. Розвиток видавничих технологій призвів до відмови від лінотип ного складання, практично повного переходу на комп'ютерні варіан ти шрифтів, при якому зникає такий показник, як апрош (відстані між літерами регулюються автоматично), а величина типографського пункту може варіювати, чим змінюється кутовий розмір знаку та йо го зорове сприйняття. У зв'язку з цим при оцінці кеглю шрифтів, згідно з вимогами ГСТУ 29. 6 2002 «Видання для дітей. Полігра фічне оформлення» , необхідно враховувати використану гарнітуру.

Гарнітура шрифту — комплект однакових за малюнком, але різ них за накресленням і кеглем шрифтів (малюнок шрифту). Гарніту ра визначає обриси та конфігурацію літери, що має важливе зна чення у процесі читання. Складні, витіюваті шрифти з великою кількістю додаткових прикрашаючих штрихів значно утруднюють і сповільнюють процес читання, можуть призводити до помилок. Нижче наведено зразки сучасних комп'ютерних шрифтів різних накреслень (рис. 8. 1. 1). Гарнітури характеризуються різними абсолютними розмірами шрифту, що призводить до змін кутового розміру друкованого зна ку. Заниження основного показника шрифту — його величини — призводить до зменшення кутового розміру знака й істотно усклад нює його сприйняття. Аби поліпшити його, читач змушений скоро чувати відстань від ока до поверхні тексту, що поступово призводить до порушення координації адаптаційно компенсаторних механізмів зорової системи. У недосвідчених читачів, за мінімального розміру шрифту та в умовах ускладнення зорового сприйняття, необхідно використову вати тільки рублені гарнітури (Букварна, Шкільна, Прагматика, Журнальна рублена, Arial, Verdana, Gautami, Tahoma), оскільки во ни сприймаються найлегше.

Розміри комп'ютерних шрифтів ( роздільна здатність вивідного пристрою 1200 dpi ) Висота літери «Н» , мм Новий малоконтрастний шрифт Кегель Рублений шрифт шриф т у, пункти «Прагматика» «Журнальна рублена» «Шкільна» «Тар MC» 8 1, 45 1, 92 1, 27 1, 81 1, 33 1, 89 1, 30 1, 84 9 1, 66 2, 24 1, 49 2, 16 1, 42 2, 16 1, 49 2, 11 10 1, 75 2, 51 1, 58 2, 45 1, 59 2, 40 1, 63 2, 38 12 2, 20 2, 95 1, 80 2, 70 1, 91 2, 83 1, 95 2, 85 14 2, 46 3, 46 2, 28 3. 38 2, 16 3, 33 2, 25 3, 30 16 2, 83 3, 86 2, 48 3, 74 2, 56 3, 82 2, 60 3, 73 18 3, 17 4, 38 2, 84 4, 24 2, 90 4, 31 2, 85 4, 28 20 3, 58 4, 74 3, 10 4, 71 3, 23 4, 71 3, 19 4, 68

Дитяча книга — гарнітура Таймс Дитяча книга — гарнітура Arial Дитяча книга — гарнітура Bookman Old Style Дитяча книга — гарнітура Verdana Дитяча книга — гарнітура Book Antiqua Дитяча книга — гарнітура Gara mond Дитяча книга — гарнітура Georgia Дитяча книга — гарнітура Gautami Дитяча книга — гарнітура Tahoma Children's book — гарнітура Viner Hand ITC Children's book — гарнітура Vladimir Script Children's book — гарнітура Blackadder ITC Children's book — гарнітура Algerian Children's book — гарнітура Bradley Hand ITC Children's book — гарнітура Copperplate Gothic Bold

Варіанти гарнітур комп'ютерних шрифтів кирилицею та латиницею : Використання в межах одного видання кількох варіантів гарнітур, а також застосування шрифтів курсивного накреслення зумовлює збільшення частоти пристосування очей до різних малюнків літер. Необхідність адаптації очей до шрифтів різного накреслення впливає на швидкість сприйняття інформації читачем, що дає змогу вважати це додатковим негативним чинником. Не дозволяється у виданнях 2— 4 вікових груп застосовувати більше чотирьох варіантів гарнітур. Місткість шрифту — кількість знаків шрифту однієї гарнітури у рядку завдовжки 1 квадрат (18 мм). Він використовується при аналізі складання і служить для захисту від використання шрифтів вузького накреслення, впізнання яких є утрудненим. Інтерліньяж — відстань між рядками у пунктах, необхідна для полегшення пошуку початку кожного наступного рядка. Інтерліньяж забезпечує певну зорову ілюзію, оскільки віддалення рядків один від одного створює враження збільшення розмірів літер, робить складання більш розбірливим.

Гігієнічні вимоги регламентують оцінку величини збільшення інтерліньяжу, застосування якого забезпечує захист від комп'ютерного стискання тексту, а актуальність зумовлена значною поширеністю комп'ютерного складання. Цей показник знаходиться як відстань між виносними елементами (верхніми та нижніми) двох поруч розташованих рядків. Гігієнічне значення довжини рядку зумовлене особливостями процесу читання, наведеними раніше, насамперед необхідністю рухів. Чим рядок коротший, тим легше його читати, тому, якщо більша частина рядку потрапляє у поле ясного зору, то значно полегшується і прискорюється впізнання друкованих знаків і сприй няття тексту. Доволі часто у дитячих виданнях зустрічається такий варіант складання, коли основний текст викладено на декількох шпальтах. Шпальта — це частина сторінки видання, відокремлена по вертикалі проміжками чи лініями. Згідно з гігієнічними нормативами, забороняється розташування тексту більше ніж на двох шпальтах.

Складання у дві шпальти у виданнях 1— 2 груп дозволяється для віршів, причому відстань між шпальтами має складати не менше 1/3 максимальної довжини рядка. Починаючи з видань для 2 ї вікової групи, такий варіант дозволено також для науково популярних видань, а у виданнях для 4 ї вікової групи — для навчальних видань. З метою полегшення сприйняття у такому складанні регламентується: — відстань між шпальтами (не менше 9 мм для видань всіх вікових груп); — довжина рядка (не менше 72 мм у виданнях для 3 ї та 63 мм — для 4 ї вікових груп); — ілюстративність сторінки (не менше 35% у виданнях для 2 ї та не менше 30% — для 3 ї вікових груп); — обсяг тексту (не більше Б сторінки).

З оцінкою складання пов'язаний і такий критерій, як кількість переносів. Вона особливо важлива для видань 1 ї та 2 ї вікових груп, якими користуються діти, що не мають достатньо сформованої навички читання. Цей показник є простим і адекватним для оцінки складання — збільшення переносів характеризує порушення оформлення, насамперед за рахунок довжини рядка. Кількість переносів на повноформатній сторінці тексту не повинна бути більше 3— 4 у виданнях для 1 ї групи, не більше 8— 2 ї та не більше 12 у виданнях для З— 4 ї груп. Під час експертизи здійснюється комплексна оцінка варіанту оформлення, що включає наведені вище показники шрифту та складання. Оптимальні параметри оформлення видань згідно з гігієнічними нормативами наведено у таблиці 8. 1. 3.

Оцінка величини полів взаємопов'язана з показниками складання. Поля — це незадруковані ділянки вздовж периметра сторінки видання. Гігієнічне значення полів полягає у тому, що вони полегшують читання, створюючи контрастне тло з друкованими знаками: на полях око «відпочиває» . Якість друку оцінюється такими критеріями як чіткість і рівномірність, колір та його інтенсивність. У разі друкування чорною фарбою інтервал оптичних густин елементів зображення тексту та паперу у виданні повинен бути не менше 0, 7 Б. Цей показник тісно пов'язаний з якістю матеріалів і, насамперед, паперу. Низька якість паперу зумовлює нечіткий друк. Погіршення інтенсивності й рівномірності фарбування викликають появу двоїння зображення, що примушує переводити резерви акомодації у стан постійної напруги і, зрештою, призводить до виснаження і зриву адаптаційних механізмів зорової системи.

Оптимальні параметри шрифту та складання друкованої продукції для дітей : Вікова група 1 2 3 4 Кегель пунктів 14— 20 і більше Збільшення шрифта, інтерліньяжу, пунктів Місткість шрифта, Довжина рядка, знаків у квадраті мм 2 6 108 171 5, 0 6, 7 12— 20 і більше 2 6 81 167 5, 2 7, 7 9 12 2 4 72 153 9, 5 8 12 Не менше 2 63 126 9, 5 10, 2 Допустимий мінімальний розмір полів на сторінці видання наве дено Для . . підручників та навчальних посібників вста новлюється обов'язковий розмір корінцевого поля на двох суміжних сторінках не менше 26 мм, за рахунок чого досягається профілак тика перескакування зору на суміжну сторінку під час читання. Розмір полів у друкованих виданнях для дітей : Наймену вання поля Мінімальний розмір поля, мм Для 1 ї та 2 ї груп Для 3 ї та 4 ї груп Для всіх груп, для форматів 60 x 90/8 і 84 x 108/16 13 13 13 Верхнє Не менше 15 Не менше 10 Зовнішнє Не менше 15 Не менше 10 Нижнє Не менше 15 Не менше 10 Корінцеве

Важливе значення має і колір друку, оскільки, окрім звичного чорного на білому тлі, розвиток поліграфічних технологій надає можливість друкувати різними кольорами, а також використовува ти «виворотку» — білий текст на чорному тлі. Такі способи друку утруднюють сприйняття за рахунок потреби у постійному перена лагодженні зорової системи. Для оцінки сприйняття такого друку визначається показник оптичної густини. Забороняється друкува ти текст на кольоровому тлі, ділянках багатоколірних ілюстрацій оптичною густиною більше 0. 3 Б. У виданнях для 1— 3 ї груп заборонено друкувати основний текст з вивороткою шрифту або кольоровими фарбами. Наразі виділяють такі види друку: високий та глибокий. Високий друк — спосіб, за якого фарба передається на папір (або інші матеріали) друкарськими рельєфними елементами, що є ви щими від заглиблених елементів друкарської форми. Глибокий — спосіб друку за допомогою друкарських форм, їх друкарські елементи заглиблено, а пробільні (проміжні) елементи є вищими від них.

Згідно з гігієнічними вимогами забороняється друкувати видання для дітей способом глибокого друку. Не допускається друкування способом високого друку з форм, до яких входить сплав на основі свинцю, для видань 1 ї та 2 ї груп. Важливе значення має ілюстративність, що визначається як сту пінь насиченості видання ілюстраціями. Ілюстрація — зображення, яке доповнює, пояснює чи прикрашає текст видання. Вони є важ ливим елементом оформлення дитячих книжок, оскільки приверта ють увагу дитини, підвищують її інтерес до змісту книги. Ілюстрації мають певне гігієнічне значення, ними розділяються частини тексту і створюється можливість своєрідного відпочинку для очей дитини. Найбільш важливе значення має ілюстративність у виданнях для 1 ї вікової групи. Площа ілюстрацій на сторінці видання повинна бути не менше 50%, а ілюстративність видання рекомендується не менше 75%. Не рекомендується розташовувати ілюстрації у нижній половині сторінки під текстом, бо це відволікає читача від тексту. При взаємному розміщенні ілюстрацій та тексту необхідно, щоб об сяг безперервного читання складав не більше 50— 100 знаків. Дозво ляється збільшення обсягу безперервного читання до 1000— 1500 зна ків у підручниках для дітей 6 років.

У виданнях для 2 ї групи ілюстративність видання рекомендуєть ся не менше 30%, у інших виданнях цей показник не нормується. Обсяг ілюстрацій визначають на одному випадково обраному дру карському аркуші (8, 16, 32, 64 сторінки, залежно від формату ви дання). На кожній сторінці лінійкою з точністю до 1 мм вимірюють площу ілюстрацій, а потім визначають питому вагу, яку займають ілюстрації на аркуші. При оцінці ілюстративності видання потрібно оцінювати роз мір шрифту текстівок та відстань між малюнками і текстівками, що допомагають поліпшенню сприйняття інформації. У виданнях для 2 — 4 ї вікових груп текстівки повинні бути розташовані на відстані не менше 16 пунктів від краю ілюстрації. Розмір шрифту текстівок не може бути меншим від мінімального кегля основного тексту. Практична реалізація гігієнічних принципів регламентації дру кованої продукції для дітей досягається шляхом використання еле ментів оформлення тексту із захисною метою. Для цього сучасні гігієнічні нормативи передбачають декілька варіантів оформлення для кожної вікової групи, що дають можливість досягти оптималь ної зручності для читання.

Розвиток зорового аналізатора у дошкільників має низку суттєвих особливостей, у зв'язку з чим оформлення книг і підручників для них необхідно проводити інакше, ніж для дітей інших вікових груп. Нормативи для цієї групи характеризуються найбільшою жорст кістю, основна мета якої — профілактика зорового перевтомлення під час читання. Для цього введено: — параметри обсягу безперервного тексту; — питомої вага ілюстрацій на аркуші; — максимальні показники розміру шрифта; — гарнітури, найбільш прості за накресленням; — заборонено використання «виворотки» тексту, кольорового тексту, а також текстів на кольоровому тлі. ; — кількість використаних гарнітур не повинна перебільшува ти дві.

Максимальне спрощення оформлення друкованої продукції для цієї вікової групи сприяє полегшенню зорового сприйняття інформації. Недотримання гігієнічних вимог до дитячих видань і, насамперед, до шкільних підручників спричиняє візуальне перенавантаження. Зорова система, поставлена в неадекватні умови, змушена шукати нові, частіше неоптимальні шляхи і можливості для компенсації, які, зрештою, можуть призвести до виснаження і зриву адаптаційно компенсаторних механізмів та формування донозологічних і патоло гічних станів. Це можливість вказує на необхідність вважати стан друкованої продукції для дітей актуальною гігієнічною проблемою, а її відповідність нормативам — важливими первинним гігієнічним заходом. Параметри оформлення видань можуть виступати як чинники ризику і як фактори забезпечення оптимального сприйняття інфор мації. Приклади можливого позитивного або негативного впливу параметрів оформлення друкованої продукції на ефективність про цесу читання наведено у табл.

Вплив параметрів оформлення друкованої продукції для дітей на процес читання : Параметр оформлення 1 Розмір шрифта Негативний ефект Позитивний ефект 2 3 Заниження знака при зводить до Оптимальна величина забезпечує достатній кутовий зменшення його кутового розміру й суттєво розмір сприйняття ускладнює його сприйняття Гарнітура Ускладнення погіршує шрифта сповільнює читання Кількість гарнітур Виворітний шрифт Довжина рядка впі знання, Проста полегшує впізнання та сприйняття інформації Збільшення кількості вико ристаних Оптимальна (2— 3) дає змогу виділити необхідні шрифтів зумовлює частіше пристосування ділянки тексту. Збільшення розміру знаку курсивних, очей до різних накреслень літер. Це впливає напівжирних або мальованих шрифтів полегшує зорове на швидкість сприйняття інформації сприйняття читачем Заборонений у виданнях для 1 ї та 2 ї груп, для 3 ї Застосування призводить до перебудови роботи зорового аналізатора, утруднює групи дозволений для додаткового та виокремленого тексту, для 4 ї — з регламентацією обсягу та збільшенням сприйняття параметрів оформлення Збільшення призводить до зростання Оптимальна — забезпечує необхідну швидкість темпів втоми, читання скорочення — до зростання кількості переносів та погіршення сприйняття

1 2 3 Інтерліньяж Зменшення погіршує сприйняття, утруднює пошук початку кожного нового рядка Збільшення забезпечує за хист від комп'ютерного стис кання тексту за рахунок до даткового розрідження рядка Місткість шрифта Збільшення за рахунок зменшення щільності погіршує впізнання літери Оптимальна дає змогу за хистити читача від вико ристання шрифтів вузького накреслення Поля Зменшення розміру прискорює швидкість розвитку зорової втоми Оптимальний розмір ство рює контрастне тло з дру кованими знаками, полег шуючи читання, на них око «відпочиває» Обсяг безперервно го читання Збільшення призводить до розвитку втоми, збільшення ризику перевтомлення Регламентується для про філактики зорового пере втомлення під час читання Кількість шпальт складання Кількість переносів Ілюстра тивність видання Багатошпальтове складання призводить до Дозволяється складання у дві шпальти для віршів, скорочення довжини рядка і проміжку науково популярних видань. між шпальтами, значно збільшує кількість переносів Нормується обсяг тексту, збільшення параметрів на сторінці. Це утруднює читання за рахунок шриф та, складання, ілюстратив ність та проміжок між ускладнення руху очей шпальтами. Використову ються гарнітури, що легко впізнаються Збільшення утруднює сприйняття інформації, особливо у дітей, що не мають сформованої навички читання Зменшення ілюстративності збільшує тривалість безперервного читання, знижує бажання читати. Дотримання нормативу спрощує рухи очей, полегшує читання та розуміння змісту Регламентує обсяг безпе рервного читання. Ілюст рації привертають увагу дитини, підвищують її ін

1 2 3 терес до змісту книги, розділяють ділянки тексту Неконтрастні, неякісні малюнки збільшують зорову і створюють можливість своєрідного відпочинку для напругу очей дитини Вага підручників При величині більшій ніж нормативна зростає наван таження на кістково м'язову систему Заважає нормальному сприйняттю, спричиняє Друк на кольоро вому до даткове навантаження на зо ровий аналізатор за Друк на кольоро вому тлі рахунок погіршення контрасту між фоном і літерами Якість паперу Прозорість паперу Білизна паперу Якість друку Оптимальна — сприяє нормальному розвитку кістково м'язової системи При дотриманні вимог підвищує барвистість ілюстрацій, формує інтерес до читання Неякісний — погіршує види мість через погіршення друку Дотримання — забезпечує високу видимість тексту Прозорий — утруднює чи тання через перешкоди у ви гляді друкованих елементів зі зворотного боку сторінки Непрозорий забезпечує добре сприйняття тексту Збільшення призводить до зростання блискучості Оптимальна — забезпечує нормальну зручність для читання Нечіткий друк, погіршення інтенсивності і Чіткий, рівномірний, інтенсивний друк чорного рівномірності фарбування, поява двоїння кольору забезпечує максимальне сприйняття тексту зображення змушують пе реводити резерви акомодації у стан постійного напруження і призводять до виснаження і зриву адап таційних механізмів зорової системи

Дитяча друкована продукція (книжки, підручники, навчальні посібники тощо) Відмінності у процесі читання дітьми порівняно з дорослими Недорозвиненість зорового аналізатора Відсутність сформованої навички читання Гігієнічні принципи регламентації друкованої продукції для дітей Урахування ві кових анатомо фізіологічних Візуальна безпека Урахування ві кових анатомо фізіологічних особливостей Інтегральний і комплексний характер оцінки Забезпечення зручності для читання за рахунок оптимізації параметрів оформлення

Гігієнічна оцінка дитячих книг, підручників та навчальних Дотримання принципу комплексного підходу означає, що оцінка видання не обмежується лише експертизою видавничого оформ лення, а може доповнюватися натурним експериментальним дослі дженням впливу книги із застосуванням комплексу гігієнічних, соціологічних, офтальмологічних та психологічних методик, які да ють можливість об'єктивізувати отриману інформацію, більш чітко оцінювати взаємовідносини у системі «читач — книга» . Виходячи з цього, остаточний висновок про можливий вплив друкованої про дукції на дитину робиться у вигляді прогнозу зручності для читан ня, що базується на комплексній оцінці та балансі позитивних і не гативних факторів. Суттєвою проблемою є поява нових видів друкованої продукції для дітей: книга — зошит, книга + відео або аудіокасета, які потре бують використання показників оцінки, характерних для різних видів виробів. Для цього гігієнічні нормативи розширено за рахунок ви мог до шкільної друкованої продукції, передбачено можливість за стосування різних експертних підходів.

Гігієна обладнання навчально виховних закладів !

Правильне оснащення навчально виховних закладів меблями, їх раціональне використання набуває важливого значення для охорони здоров'я дітей і підлітків та підвищення ефективності навчально виховного процесу. Меблі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів повинні відповідати віковим анатомофізіоло гічним особливостям дитячого організму, задовольняти гігієнічним та педагогічним вимогам. Основним типом шкільних меблів є учнівські парти (переважно для початкових класів) або столи зі стільцями (переважно у навчальних кабінетах і лабораторіях). Від їх раціонального влаштування, відповідності зросту залежить правильна фізіологічна поза учня, яка не вимагає зайвих витрат енергії, забезпечує оптимальне функціонування основних систем організму, запобігає розвитку втоми, порушенням постави, викривленню хребта та виникненню короткозорості. Дотримання фізіологічно раціональної пози необхідне для фізичного та розумового розвитку дитини.

Фізіологічно раціонально поза дає змогу зберігати стійку рівновагу, забезпечує нормальну діяльність серцево судинної, дихальної систем, системи травлення, слухового та зорового аналізатора. Голова та верхня частина тулуба при фізіологічно раціональній позі для письма нахилені вперед (грудна частина тулуба нахилена відносно поперекової під кутом 170— 160°). Під час письма найменше стомлення виникає при позі, за якої центр ваги тулуба, що розташований між тілами IX і X грудних хребців, перебуває над площиною спирання, утвореною сідничним бугром та клубовою кісткою. При цьому лінія центру ваги перетинає сидіння позаду від кульшового суглоба. За такої пози голова і верхня частина тулуба трохи нахилені уперед. Нахил тулуба може бути малим або середнім. У першому випадку кут нахилу грудної частини тулуба до поперекової наближається до 170°, а кут нахилу голови до горизонтальної площини становить 50° і більше, у другому — до 160 і 40° відповідно.

Предмети на парті (підручник, зошит) повинні знаходитись від очей на відстані довжини передпліччя та кисті з витягнутими пальцями (неприпустимою вважається поза, за якої відстань від поверхні стола до очей становить менше ЗО см). Плечовий пояс за такої пози зберігає горизонтальне положення. Передпліччя і кисті рук при цьому симетрично та вільно розташовані на поверхні стола і не служать додатковими точками спирання. Тулуб на 3— 5 см (ширина кисті дитини) відстоїть від краю стола. Стегна зігнуті під прямим кутом відносно тулуба і на 2/3— 3/4 своєї довжини спираються на сидіння для усунення стискання кровоносних судин у підколінній ямці. Стопами дитина спирається на підлогу (при цьому ноги зігнуті в колінах під прямим кутом) або на підніжку парти. Такій позі властиві помірний кіфоз хребта, згладжування поперекового лордозу, а також достатня кількість площин спирання (сидіння, його спинка, підлога або підніжка), що зменшує напруження м'язів і можливість розвитку передчасної втоми.

Під час читання фізіологічно доцільною вважається невимушена поза з легким нахилом тулуба уперед. За відносної недорозвиненості кістково м'язової системи у дітей асиметрія робочої пози, значні нахили тулуба уперед (кут між грудною та поперековою ділянками хребта менше 150°, нахили голови відносно горизонталі менше 30°) сприяють розвиткові сутулості, виникненню сколіозів, асиметрії плечей і лопаток. У положенні сидячи утруднюються функції системи кровообігу та дихання, що також призводить до розвитку певних патологічних станів. Під час навчальних занять учні зазнають значних статичних навантажень, зумовлених необхідністю тривалий час зберігати вимушену робочу позу, які суттєво посилюються за невідповідності меблів зростові дітей. Водночас виникають умови для розвитку короткозорості та її прогресування.

При розробці гігієнічних вимог до меблів для дітей та підлітків виходять із даних антропометрії, враховуються також результати фізіологічних та ергономічних досліджень. Гігієнічні вимоги до меблів для дітей та підлітків передусім стосуються їх розмірів. Дитячі меблі мають відповідати довжині тіла дитини та його пропорціям. При цьому необхідно враховувати, що з віком змінюються пропорції тіла, форма хребта та його функціональні вигини, маса тіла і, відповідно, дія гравітаційних сил, інші анатомо фізіологічні особливості, важливі для підтримання правильної пози під час сидіння. Виділяють групи росту дітей, в межах яких основні антропометричні дані (показники), що враховуються при нормуванні розмірів меблів, суттєво не відрізняються. При проектуванні меблів враховують, що для зменшення напруження м'язів необхідно забезпечити достатню площу опори (спирання) (за рахунок сидіння, спинки стільця, підлоги). Для цього нормується ряд показників розмірів стільця.

Висота сидіння стільця (відстань від переднього краю сидіння до підлоги) повинна відповідати довжині гомілки разом зі стопою з додаванням 1, 5— 2 см на висоту підбору, що забезпечує згинання ніг у кульшовому суглобі під прямим кутом, спирання стопи на підлогу або підставку і запобігає розвитку втоми. Глибина сидіння (передньозадній розмір сидіння) має становити від 2/3 до в довжини стегна. При меншій глибині сидіння зменшується площа спирання, поза стає менш сталою, швидше виникає стомлення, при більшій — край сидіння стискає судинно нервовий пучок у підколінній ямці. Оскільки основною площею опори (спирання) має бути сидіння стільця, а маса тіла повинна підтримуватись головним чином за рахунок сідничних бугрів, нормується ширина сидіння. Вона визначається розмірами відстані між сідничними буграми, з додаванням З— 4 см, що забезпечує можливість бокових рухів. Крім того сидіння мусить бути відносно твердим. Перевагу твердому та плоскому сидінню надають також і тому, що це допомагає забезпечити виконання ще однієї вимоги до меблів — створення можливості для зміни положення тіла.

Спинка стільця, яка також є площею спирання (опори), не повинна обмежувати рухи. Верхня її межа має знаходитись нижче лопаток, а нижня — на рівні поперекового відділу хребта. Однією з вимог до меблів є правильне співвідношення основних елементів: стільниці стола, сидіння та спинки стільця. Стіл і стілець слід розглядати як одне ціле. При цьому враховуються такі показники, як диференція, дистанція сидіння, дистанція спинки. Диференція (відстань від заднього краю стільниці стола до площини сидіння по вертикалі) повинна дорівнювати відстані від площини сидіння до ліктя вільно опущеної руки з додаванням 5— 6 см, що забезпечує вільне розташування рук на столі та плечей у горизонтальному положенні паралельно до краю стола. Зменшення диференції змушує учня нахилятися вперед і спиратися на стіл, в результаті чого стискаються органи грудної клітки і черевної порожнини, опускається праве плече і збільшується ймовірність виникнення лівобічного сколіозу. Це впливає також на відстань від очей до зошита та підручника. Збільшення диференції зумовлює підняття правого плеча і можливість розвитку правостороннього сколіозу.

Дистанція сидіння (відстань по горизонталі від переднього краю сидіння до проекції на площину сидіння заднього краю стільниці стола) має бути від'ємною (тобто край сидіння повинен заходити під край стола). При нульовій (край сидіння та стола розташовані на одній вертикалі) або позитивній дистанції (край сидіння не досягає вертикалі, опущеної від краю стола) учень нахиляється вперед, і створюються умови для більш швидкого стомлення. Дистанція спинки (відстань від спинки стільця до заднього краю стільниці стола) мусить бути більшою за передньо задній розмір грудної клітки школяра на ширину дитячої долоні (не більше ніж на 5 см). Значне збільшення дистанції спинки, а також додатна дистанція сидіння призводять до надмірного нахилу тулуба вперед, мала дистанція погіршує екскурсію грудної кліки.

Нормується також ширина робочого місця за столом, яка має складати суму довжини двох передпліч з кистями та ще 3— 4 см, що забезпечуватиме вільну посадку, і нормується горизонтальна відстань між опорами конструкції для забезпечення достатньої ширини простору під столом для нижніх кінцівок. Конструкція меблів для дітей та підлітків повинна забезпечувати їх стійкість, міцність, а поверхня — бути гладенькою, добре відполірованою. Меблі мають бути досить легкими, доступними для підтримання їх у чистоті. Для цього покриття меблів слід робити стійким до води та частого миття й обробки дезінфікуючими засобами. Для створення оптимальних умов для зорової роботи робочу поверхню столів треба виготовляти спокійного світлого кольору (світло зеленого, світлого сірувато зеленого, світло сірого) або ж кольору світлої деревини.

Матеріали, які використовуються для виготовлення меблів для дітей та підлітків, не повинні виділяти у повітря приміщень шкідливих хімічних речовин. Крім фізіолого гігієнічних. ергономічних вимог, при проектуванні та виготовленні меблів для дітей та підлітків враховуються також педагогічні вимоги, такі як сприяння успішному веденню навчально виховного процесу та вдосконаленню основних рухових навичок, зручність в експлуатації з урахуванням основних видів діяльності, відсутність шуму та скрипу при користуванні, що відволікає увагу дітей. Розміри, розмірна сітка, кольорове маркування столів та стільців відповідно до ДСТУ рг. ЕИ 1729 1: 2004 «Стільці та столи для навчальних закладів» наведено у табл. 8. 2. 2. Важливе значення має також правильне забезпечення навчального закладу меблями та їх раціональне використання.

Таблиця 8. 2. 2 Розміри і розмірна сітка столів для використання зі стільцями з нахилами сидіння ± 5° Параметри Розмір меблів 0 1 2 3 2 200 250 3 250 280 4 280 315 5 315 355 800 950 930 1 160 Ь| — висота, найвища точка, ± 10 мм 400 460 530 590 Ц — мінімаль на глибина 500" 500» Мінімальна дов жина стільниці, на дитину, мм 600 2 > Мінімальна го ризонтальна від стань між опора ми конструкції (на дитину), мм 500 3) 1 Підколінний діапазон (без взуття), мм Діапазон зросту (без взуття), мм 4 5 6 7 6 355 405 7 405 435 8 435 485 9 1460 1765 1590 1880 640 710 760 820 500 і » 500 500 600 2) 600 2 > 600 600 500 3 » 500 3) 500 500 1080 1210 1190— 1420 1330 1590 485+ 1740 2070 стільниці, мм 1 Колір марку вання 2 Білий 3 Жов то га рячий 4 Фіо лето в ий 5 Жов тий 6 7 Чер вони й Зе лений 8 9 Синій Ко ричне вий *' Може бути зменшений до 400 мм (тільки коли це передбачено нав чальними умовами) 2) Може бути зменшений до 550 мм (тільки коли це передбачено нав чальними умовами) 3) Може бути зменшений до 450 мм (тільки коли це передбачено нав чальними умовами)

Знаючи розподіл школярів за групами зросту та кількість па ралелей кожного класу, орієнтовно визначають потребу навчаль ного закладу в меблях різного розміру. Для забезпечення відповідності меблів зросту дітей у кожному класі, особливо у початковій школі, рекомендується розміщувати не менше трьох груп меблів. Більш оптимальне забезпечення дітей меблями відповідно до їх зросту відбувається при обладнанні окремих кабінетів для учнів різних вікових груп. Раціональне розміщення дітей за партами (сто лами) можливе за умови, що різниця у віці дітей, які навчаються у даному приміщенні, складає не більше 2 років. Меблі сталих розмірів повинні мати фабричне маркування, за яким їх можна правильно підібрати для кожного школяра. Це мар кування наноситься на нижню поверхню кришки стола та сидіння стільця у вигляді дробу, в чисельнику якого вказується група меблів, а у знаменнику — зріст дітей, для яких призначені ці меблі. Крім то го, з обох зовнішніх боків стола (парти), стільця наносять додатко ве кольорове маркування у вигляді кола або горизонтальної смуги.

Для лабораторій фізики, хімії, біології передбачені спеціальні двомісні лабораторні столи, для кабінетів креслення, малювання, іно земних мов — одномісні. Раціональне використання меблів забезпечується при: розташуванні меблів у навчальному приміщенні відповідно до гігієнічних вимог; правильному розсаджуванні дітей, з урахуванням їх зросту, за гального стану здоров'я, стану опорно рухового апарату, зору, слуху; відповідності меблів характеру роботи; ознайомленні учнів з основними вимогами та найпростішими способами контролю своєї робочої пози для засвоєння навичок пра вильної пози, а також при контролі за робочою позою учня та її ко ригуванні педагогами.

Суттєве значення надається розташуванню меблів у навчально му приміщенні. Двомісні столи і парти розташовують уздовж кла су поздовжньої конфігурації у три ряди, одномісні — у п'ять рядів. При цьому враховуються такі вимоги: необхідно дотримуватись встановленої відстані: між дошкою і першою партою (столом), між рядами парт (столів), між рядами парт (столів) і зовніш ньою та внутрішніми стінами (перегородками) приміщення , між дошкою і останньою партою; меблі менших розмірів повинні знаходитись ближче до дошки; за необхідності ближче до дошки розташувати меблі більших розмірів, їх ставлять у першому та третьому (четвертому ряду);

необхідно забезпечити лівобічне освітлення робочих місць. На дотримання фізіологічно раціональної пози та забезпечення умов для зорової роботи впливає і розташування класної дошки. Враховується висота нижнього краю класної дошки над підлогою та її відстань від першої та останньої парти. Нижній край дошки має бути розташований над підлогою на висоті 70— 80 см у 1— 4 класах і 80— 90 см у старших класах. Рекомендована відстань від дошки до перших парт складає 2, 4— 2, 6 м, до останніх парт — не більше 9 м. Кут розглядання дошки (від краю дошки завдовжки 3 м до се редини крайнього місця школяра за переднім столом) має станови ти не менше ніж 5° для дітей 6 45° 4 — 7 років і не менше ніж 35° — для учнів старшого та середнього шкільного віку.

Відстань від столів до зовнішньої стіни та ширина проходів між рядами має бути 0, 6— 0, 7 м, до внутрішньої стіни — 0, 5— 0, 7, до стіни, протилежної дошці, — 0, 4— 0, 5 м (не менше 1, 0 м, якщо вона зовнішня). Найвіддаленіші від вікон робочі місця повинні розта шовуватися від них не далі ніж за 6 м. У класах і кабінетах квад ратної та поперечної конфігурації меблі можуть бути розташовані у чотири ряди з проходами між рядами 0, 6 м на віддалі 0, 8— 1, 0 м від вікон, 0, 9— 1, 0 — від задньої стіни і 3 м — від дошки. Важливою умовою є правильне розсаджування дітей. Основними вимогами при цьому є такі: — меблі повинні відповідати росту дитини; — при розсаджуванні дітей необхідно враховувати: — загальний стан здоров'я; — стан зору; — стан слуху; — стан опорно рухового апарату; — не менше 2 разів за навчальний рік дітей, які сидять у першому та третьому ряду, необхідно пересаджувати.

Учнів розсаджують з урахуванням їх зросту, стану здоров'я, зору і слуху, опорно рухового апарату, які визначаються під час медичного огляду. Учні зі зниженою гостротою зору повинні сидіти за першими партами в першому ряду (від світлонесучої стіни). Для дітей зі зниженою гостротою слуху парти, незалежно від їх розміру, ставлять попереду, у крайніх рядах. За достатньої корекції гостроти зору окулярами учні можуть сидіти в будь якому ряду. Школярів з ревматичними захворюваннями, таких, що часто хворіють на ангіну, гостре запалення верхніх дихальних шляхів, необхідно розсаджувати у третьому ряду (біля внутрішньої стіни). Для профілактики порушень постави двічі на рік учнів, що сидять у крайніх рядах, міняють місцями, не порушуючи відповідності меблів їх зросту та з урахуванням гостроти зору і слуху. Упродовж навчального року медперсонал і класні керівники мусять контролювати розсаджування дітей.

У дошкільних закладах також використовуються різні за розміром столи та стільці, ліжка для дітей. Ігрові (групові) середньої, старшої ясельної, молодшої дошкільної груп обладнуються чотиримісними столами і додатково — двомісними столами трапецієподібної форми. У середній, старшій дошкільній та підготовчій групах встановлюють двомісні столи. Столи розташовують біля стіни з вікнами при обов'язковому лівобічному їх освітленні, не більше ніж у два ряди — чотиримісні і в три ряди — двомісні. Відстань між рядами столів має становити не менше ніж 0, 45 м. Від столів до стіни з вікнами оптимальна відстань — їм, але не менше 0, 45 м. В ігрових (групових) встанов люють також шафи для іграшок. У молодших ясельних групах влаштовують манеж і бар'єр на відстані 1 м від вікон паралельно до них довгою стороною, пеленальний стіл, столи для годування дітей.

Спальні обладнують стаціонарними ліжками розміром 120 х 60 см, зі змінною висотою ложа й огорожею — для дітей до трьох років, і 140 х 60 см для дітей 3— 6(7) років. У дошкільних групах дозволяється застосовувати розкладні ліжка з твердим ложем. Приймальні (роздягальні) обладнують шафами для верхнього одягу дітей і персоналу. Гімнастичні зали обладнують гімнастичною стінкою або драбинкою, гімнастичною лавою, перекладиною та іншим устаткуванням із розмірами, що відповідають вікові дітей. Меблі для дошкільнят мають бути портативні й доступні для легкої очистки і прибирання, поверхня меблів має бути водостійкою і витримувати обробку мийно дезинфікуючими розчинами.

Гігієнічно вимоги до електронних іграшок

Характерною рисою останніх років є комп'ютеризація не лише виробничої, але й побутової, дозвільної сфери. До характерних рис цього процесу належить і поява індустрії електронних розваг, що включають цілий клас принципово нових предметів дитячого асортименту, названих «ігрові засоби відображення інформації» . До цього класу можна віднести портативні ігрові пристрої ( «Тетріс» , «Тамагочі» ), а також досить популярні нині ігри, вміщені у мобільні телефони. Такі портативні пристрої займають проміжне місце між звичайними іграшками і комп'ютерами, як найбільш традиційними засобами відображення інформації, та мають характерні ознаки як одного, так і іншого видів. З одного боку, ігровий і розважальний характер цього виду предметів дитячого асортименту не викликає сумнівів, з іншого — складові частини (екран і панель керування), наявність програми наближають їх до комп'ютерів. Висока популярність і значна поширеність цих ігрових засобів серед дітей і підлітків, підтверджена проведеними гігієнічними дослідженнями, надає змогу вважати їх суттєвим фактором, що впливає на функціональний стан сучасних школярів.

Оцінка «ігрових засобів відображення інформації» , як нових нетрадиційних предметів дитячого асортименту, вимагає відповідно оригінальних підходів при дослідженні їхнього впливу на організм користувача. Основною вимогою є безпека таких пристроїв. Ця вимога визнана наразі головною і на міжнародному рівні. Створенню на європейському рівні стандартів, які містять основні вимоги до безпеки іграшок, присвячена Директива Ради європейських співтовариств № 88/378/ЄЕС від 03. 05. 1988 р. відносно зближення законодавства країн членів у галузі безпеки іграшок. Згідно з нею наявність нормативних документів, що містять вимоги щодо безпеки іграшок, є умовою їх надходження на споживчий ринок. Головною вимогою цього документа є те, що ігрові пристрої, які надходять на ринок згідно з гармонізованим стандартом, не повинні піддавати ризику безпеку і/або здоров'я користувачів чи оточуючих осіб. Водночас ступінь безпеки має встановлюватися відповідно до критерію використання виробу за призначенням, з урахуванням передбачуваної поведінки дітей.

Наявність ознак, характерних для різних класів виробів, не дає можливості оцінювати ці засоби тільки за критеріями, характерними для ігрових або електронних пристроїв. У даному разі необхідна оригінальна експертна система, що давала б змогу комплексно оцінити їхній вплив на користувача. Така експертна система складається з ряду блоків: — ергономічної оцінки складових частин пристрою; — оцінки ігрової програми; — експериментального дослідження впливу ігрових засобів відображення інформації на користувача.

Екран визнається таким що відповідає ергономічним вимогам, якщо він забезпечує максимально швидке і точне сприйняття інформації. Для цього необхідно оцінити: — розміри екрану, його орієнтацію, відношення висоти до ширини; — колір тла й об'єктів розглядання, їх сполучення; — вид, кількість та розміри об'єктів розглядання. Показники розмірів екрану залежать від особливостей ігрових програм, які застосовуються у пристроях, а саме — у якому напрямі відбувається рух ігрових елементів. Якщо вони рухаються переважно по вертикалі, екран має таку ж саму лінійну орієнтацію, по горизонталі — відповідно, горизонтальну. Це дає змогу збільшити площу, на якій здійснюється гра, певним чином оптимізувати ігрові умови. Зменшення розмірів екрану мусить бути визнане несприятливим чинником, оскільки змушує гравця скорочувати відстань від очей до інформаційної площини порівняно з відстанню найкращого зору (30— 35 см). Це призводитиме до порушення роботи зорової системи.

Згідно з ергономічними вимогами, співвідношення висоти до ширини екрану 1/1, 3 вважається найоптимальнішим. Розміри екрану зумовлюють іще один ергономічний параметр: найкраще місце для користувача, яке розташоване на відстані 2— 2, 5 ширини екрану. Суттєве значення для упізнавання і переробки інформації мають колір тла й об'єктів розглядання — ігрових елементів, якими гравець керує в процесі гри. Здатність кольору впливати на емоційний стан людей широко використовується у психології. Кольори можуть активізувати функціональний стан (червоні та жовтогарячі) або впливати негативно (сині та фіолетові). Важливе значення має поєднання кольорів, наприклад, поєднання червоного і чорного сприймається як гнітюче, похмуре, загрозливе; червоного і фіолетового — викликає занепокоєння; червоного і жовто зеленого — активності; жовтого і жовтувато зеленого — свіжості; жовтого і синювато зеленого — заспокоєності, сірого і чорного — страху, непевності.

Наявні дані надають можливість вважати, що неправильний добір кольорів може негативно впливати на організм дітей, особливо на функцію зору. Найбільш сприятливим для ігрових програм для дітей вважають фон зеленого та блакитного кольорів, а найгіршим для цього визнано сіро фіолетовий. Аналіз залежності зорової працездатності від кольору сигналів на екрані свідчить, що найбільша продуктивність була при застосуванні синього, жовтого і зеленого кольорів, а найгірші результати працездатності відзначалися під час використання блакитного і червоного. Ефективність сприйняття інформації визначається видом та оптимальністю розмірів об'єктів і їхніх елементів, причому не абсолютних, а кутових, залежних відстані до робочої площини. У ігрових засобах відображення інформації об'єкти можуть бути представлені геометричними фігурами, літерами і цифрами, стилізованими фігурками тварин і людей. Ускладнення форми об'єктів слід оцінювати як несприятливий показник, оскільки призводить до додаткового напруження зору.

Кутовий розмір об'єкта розглядання визначається відношен ням абсолютної величини об'єкта на екрані та відстані від екрану до очей: а = 3400 • <1/Ь, де ОС — розмір, кутових мінут; й — розмір об'єкта, мм; Ь — відстань від об'єкта до очей, мм. Рекомендований ергономічний мінімум цього показника стано вить 18— 20', а зменшення його означає незручність сприймання інформації за рахунок додаткового напруження акомодації. Нама гаючись подолати її, гравець змушений, аби збільшити кутовий розмір об'єкта, наближати пристрій до ока. Це, у свою чергу, сприяє розвитку стомлення і перенапруги м'язів очей. Оцінка панелі керування побудована на основному принципі — визначенні зручності користування, яка надасть можливість максимально знизити імовірність помилок.

Це досягається за ра хунок оцінювання : виду елементів керування, їх кількості, форми та розмірів; розташування на панелі керування; контрасту кольору елементів та панелі, оформлення написів. Найчастіше елементи керування мають вигляд кнопок, круглої або прямокутної форми. Ергономічний оптимум кількості — до 7, перевищення цієї кількості спричиняє додаткове напруження кістко во м'язової системи. Наявність увігнутості на поверхні елементів керування полегшує користування ними. Можливе застосування елементів різних видів, які відрізняються формою або розмірами. Розподіл на основні й додаткові елементи керування може прово диться за рахунок розмірів (кнопки, які постійно використовують ся протягом гри, мають більші розміри).

Розташування елементів керування може варіювати: від простого в ряд до більш складного групами, симетричними або ж несимет ричними відносно екрану. Значення має місце розташування ос новних елементів керування, оптимальною є права сторона, оскіль ки ця рука у більшості людей має більшу швидкість рухів. Згідно з ергономічними вимогами відстань між сусідніми края ми кнопок має бути не менше 12 мм, а їх мінімальний діаметр — 9 мм. Зменшення розмірів елементів керування і проміжків між ними збільшує можливість помилкового натискання не тієї кнопки й підвищує координаційну напругу м'язів кисті. Контраст елементів керування з панеллю дотримується, якщо вони відрізняються за кольором і насиченістю. Порушення цієї ви моги підвищує ймовірність помилкових дій гравця. Призначення і функції елементів керування повинні вказува тись у пояснювальних написах, надрукованих шрифтом не менше 10 друкарських пунктів. Зменшення розміру написів викликатиме у гравця бажання наблизити пристрій до очей.

Ергономічна оцінка характеру рухів пальців упродовж викорис тання цих ігрових засобів також є важливою, оскільки їх правиль ний добір забезпечує тривалу й ефективну діяльність, помилкові ж рухи призводять до поразки. Вивчення їх характеру в процесі користування ігровими засобами, зважаючи на особливості ігрових програм, дає змогу умовно розподілити їх на три групи, залежно від складності здійснюваних рухів: — пристрої, для яких швидкість рухів є несуттєвою, натискан ня здійснюються на обрані залежно від ігрової ситуації кнопки; пристрої, у яких гравець здійснює прості рухи (вертикальні, го ризонтальні тощо); — пристрої, при використанні яких виконуються складні коор диновані рухи. Ускладнення характеру рухів пальців зумовлює додаткове на вантаження на руховий аналізатор, можливе порушення координа ції за рахунок певних незручностей гри.

Змістом наступного блоку експертної оцінки є дослідження та оцінка ігрової програми, що дає можливість з'ясувати характер гри, прогнозувати її вплив на органи і системи організму. Основними показниками, що оцінюються у цьому блоці, є: — вид гри та вимоги, які вона пред'являє до гравця; — наявність рівнів; — тривалість «ігрового циклу» , можливість паузи; — наявність нав'язаного ритму.

Існуючі нині пристрої є доволі різноманітними й відрізняються як за кількістю, так і за складністю ігрових програм, але їх поєднує те, що всі ці програми належать до нерольових ігор. їх основною особливістю є те, що гравець не приймає на себе роль персонажа, внаслідок чого психологічні механізми формування залежності і вплив ігор на особистість людини мають свою специфіку і в цілому не такі сильні. Мотивація ігрової діяльності базується на азарті «проходження» і набирання очок. Виділяється кілька підтипів таких ігор: — аркадні; — головоломки; — ігри на швидкість реакції; — традиційно азартні ігри.

Кожна гра пред'являє до гравця свої специфічні вимоги. Так, ігри головоломки, засновані на виборі варіантів і комбінаториці, вимагають добре розвиненого математично логічного мислення. Вони спричиняють досить серйозне розумове навантаження, тому до таких ігор залучаються діти з добре розвиненим інтелектом і ті, хто прагне вдосконалювати свої інтелектуальні здібності. Принципово інший вид — імітації (чи симулятори) якихось видів діяльності або спортивних ігор, що не пред'являють підвищених вимог до інтелекту, але для успішного результату гравець мусить мати високу швидкість реакції, влучність, спритність, здатність до екстраполяції траєкторії об'єктів, що рухаються. У конвеєрних іграх відбувається постійна зміна ігрової ситуації, стосовно якої необхідно в кожен відрізок часу виконати певне завдання. Якщо це не вдається, гравець «злітає з конвеєра» . Ці ігри здаються досить одноманітними, позбавленими яскравої сюжетної захопливості, але вони подають об'єктивну інформацію про здатність гравця підтримувати оптимальний рівень мобілізаційної готовності. За успішністю виконання ігор такого типу можна робити висновок про психічну стійкість, витривалість підлітка, його уміння швидко переключати і розподіляти увагу.

Популярні серед підлітків пригодницькі, авантюрні відеоігри. Це ігри дії, з максимальної участю гравця в сюжетному розвитку подій, повні псевдоризику й справжньої емоційної напруги для їхніх учасників. Психологам відомо, що дорослі в основному бачать в іграх засіб розслаблення, відпочинку й відновлення сил у результаті переключення уваги. Діти і підлітки шукають в іграх іншого — насамперед гострих відчуттів. Вони прагнуть випробувати свої сили в єдиноборстві з ворогом, в іграх «переслідування — уникання» . У грі єдиноборстві типу «карате» , особливо популярній у молодіжному середовищі, герой безпосередньо зіштовхується зі своїм ворогом. Психологи вважають, що такі ігри більше всього залучають людей, у яких є виражене прагнення до компенсації власної слабкості. Це можуть бути фізично погано розвинені підлітки, а також підлітки, що відчувають потребу в агресивному самозахисті від дорослих — батьків і вчителів. Ігри «переслідування — уникання» , даючи безпосереднє переживання небезпеки, забезпечують їхнім учасникам високу емоційну напругу. Ці ігри захоплюють підлітків, що мають особливу потребу у сильних враженнях.

Важливим моментом у будь якій електронній грі є наявність рівнів, що ускладнюються, і можливість їхнього вибору для користувача. Ускладнення рівня впродовж гри найчастіше виникає за рахунок збільшення швидкості руху об'єкта і, відповідно, скорочення часу для ухвалення рішення. Ще одним істотним критерієм оцінки гри є її тривалість, можливість зупинки, наявність своєрідного «ігрового циклу» . Якщо ігрові пристрої обладнані кнопкою «пауза» , це, безсумнівно, є позитивним моментом. Проте ігровий цикл у часі не регламентований, його тривалість зумовлена лише умінням гравця, тим, протягом якого часу він зуміє витримати темп гри. Наявність нав'язаного ритму в ігрових програмах також мусить бути оцінена як додатковий негативний фактор. Наведені особливості програм «ігрових засобів відображення інформації» надають можливість зробити ряд висновків про їхній потенційно негативний вплив. Насамперед це генерування явно вираженої психоемоційної напруги в процесі гри, зумовленої як особливостями ігрової ситуації (цейтнот, робота в режимі ухвалення рішення з постійним переключенням, неможливість повернення), так і відсутністю регламентації тривалості гри, відсутністю паузи для відпочинку. Важливим моментом є складність контролю за тривалістю гри з боку інших осіб (батьків, педагогів). Час контакту дитини з ігровими засобами можна тільки визначати за допомогою хронометражу, оскільки сам пристрій такої інформації не дає, що також має бути оцінене як недолік.

Останній блок експертної оцінки — це дослідження впливу пристроїв у процесі природного експерименту. Він припускає вивчення Динаміки показників функціонального стану в процесі гри, принципова можливість чого закладена у ДСан. ПіН 5. 5. 6. 012 — 98 «Державні санітарні правила і норми безпеки іграшок і ігор для здоров'я дітей» . Проведені дослідження свідчать, що під впливом цих засобів у дітей формується своєрідний донозологічний стан, характерними рисами якого є порушення акомодаційно конвергентної функції зоро вої системи, виснаження та зрив адаптаційно компенсаторних ме ханізмів, негативні зміни тонкої координації рухів та психологічно го статусу. Доведена адекватність та інформативність визначення показників стану зорової системи, рухового аналізатора, психо логічного статусу, працездатності тощо. З урахуванням донозологічного характеру особливостей ре акції організму дітей на контакт з «ігровими засобами відображен ня інформації» запропоновано методику оцінки потенційної небез пеки цих ігрових пристроїв.

Для цього застосовано альтернативну експертну оцінку, яка пе редбачає якісну характеристику оцінюваних ознак: «так» (1 бал) і «ні» (0 балів). Таким чином вивчаються ознаки, що характеризу ють «ігрові засоби відображення інформації» , і на підставі одержа них даних розраховується інтегральний критерій — «індекс безпеки» : ІБ = сума а/п*100%, де 2 а — сума одержаних балів, п — кількість показників, використаних при оцінці.

Оцінку пропонується проводити з застосуванням такої шкали: «індекс безпеки» в межах 100— 75 — використання без об межень; «індекс безпеки» в межах 74— 50 — умовна придатність, не рекомендовано дітям з порушеннями здоров я; «індекс безпеки» 49 і менше — використання для дітей за боронене. Перевага такого підходу полягає в тому, що він надає можли вість икористовувати при оцінці якісні й кількісні показники, використовувати в форму лювати питання за принципом «наявність — відсутність» , «дотри мання — недотримання» . Це дає змогу досить широко оцінювати ці засоби, вводити в експертну систему не лише стандартні нормативні показники, але й результати апробаційних досліджень, ергономічні параметри тощо. В результаті отримуємо інтегральний критерій, який можна порівняти з критерієм зручності для читання, що ви користовується при оцінці друкованої продукції для дітей.

Оцінка здійснюється за такими ознаками: 1. Вікове призначення. 2. Наявність посилання на виробника. 3. Відповідність орієнтації екрану особливостям гри. 4. Оптимальне співвідношення висоти та ширини екрану. 5. Оптимальність поєднання кольорів фону та об єктів на екрані. 6. Достатність кутового розміру об'єкта. 7. Зручність розміщення елементів керування на панелі. 8. Оптимальність величини елементів керування і відстані між ними. 9. Контрастність між кольором панелі та елементами керування. 10. Достатність величини знаків у пояснювальних написах. 11. Зручність рухів руки впродовж гри. 12. Відповідність типа гри наявній класифікації. 13. Відсутність нав'язаного ритму гри. 14. Можливість паузи у грі. 15. Відповідність ігрового циклу гігієнічним вимогам. 16. Відсутність додаткових відволікаючих факторів. 17. Відповідність рівня шуму гігієнічним вимогам. 18. Відповідність маси гігієнічним вимогам. 19. Відсутність несприятливих змін зорової функції після гри. 20. Відсутність несприятливих змін психологічного статусу після гри. 21. Відсутність несприятливих змін тонкої координації м'язів кисті після гри. 22. Відсутність несприятливих змін адаптаційного статусу після гри. 23. Відсутність нефункціональних гострих кутів. 24. Рівень запаху не більше 1 бала. 25. Достатня якість обробки поверхні.

Така оцінка є підставою для ухвалення рішення про відповідність «ігрового засобу відображення інформації» нормативам та харак тер впливу його на користувача (негативний, позитивний, індифе рентний). На основі рішення обґрунтовується гігієнічний висновок про рівень безпеки цього засобу, який дає можливість об'єднати результати досліджень, проведених іншими фахівцями (психолога ми, офтальмологами, фахівцями з ергономіки, педагогами та ін. ), з ясувати наявність або ж відсутність негативного впливу на здо ров'я та розробити адекватні профілактичні заходи. Схему оцінки наведено на рис. 8. 3. 1. Принципове значення мають зв'язки між блоками оцінки, а розмежування етапів ухвалення рішення і формулювання висновку підкреслює, як комплексний характер власне експертної оцінки, так і необхідність гігієнічної кваліфікації. Наведена схема дає змогу швидко й об'єктивно дати комплексну оцінку ігровим пристроям, визначити характер їхнього впливу на організм користувачів.

Гравець ігровий засіб відображення інформації оцінка особливостей ігрової програми пристрою дослідження впливу пристрою на користувача ергономічна оцінка складових частин рішення про характер впливу ігрового пристрою на користувача гігієнічний висновок (про безпеку використання ігрового пристрою дитиною)